15 травня 2017

Експрес-аналіз подій тижня № 19(50)/05

 

КЛЮЧОВІ ЧИННИКИ МИНУЛОГО ТИЖНЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ
У РОЗВИТКУ СИТУАЦІЇ ДОВКОЛА УКРАЇНИ НА ПЕРСПЕКТИВУ
(10.05–14.05.2017 р.)

 

I. Головні резонансні події у розвитку ситуації довкола України

11 травня ц. р. Рада Європейського Союзу увалила рішення щодо лібералізації візового режиму з Україною. Згідно з новими правилами, громадяни України, які мають біометричні паспорти, зможуть здійснювати візити до країн Шенгенської зони без віз терміном до 90 діб у бізнесових та туристичних цілях, а також за сімейними обставинами. Церемонія підписання відповідного акту у Раді ЄС та Європейському парламенті запланована на 17 травня поточного року. Тим самим, Європейський Союз фактично визнав та підтвердив статус України як європейської держави, а не частини «російського світу».

 

У наведеному контексті досить показовий характер мали також зустрічі Президента США Д. Трампа з міністром закордонних справ Росії С. Лавровим та главою зовнішньополітичного відомства України П. Клімкіним, які були проведені в один день (10 травня ц. р.). Д. Трамп підтвердив незмінність позиції США щодо можливості зняття санкцій з Росії лише у випадку виконання нею Мінських домовленостей. Водночас він підтримав територіальну цілісність України та висловив тверді наміри Вашингтону продовжити надання всебічної допомоги Україні. Наміри США з даних питань були конкретизовані під час окремих переговорів державного секретаря США Р. Тіллерсона з С. Лавровим та віце-президента Сполучених Штатів Америки М. Пенса з П. Клімкіним.

Все це фактично стало демонстрацією принциповості позиції США щодо неможливості досягнення будь-яких домовленостей з Росією «за спиною України». По суті, США продовжують практику обов’язкових консультацій з Україною при обговоренні з Росією «українського питання». Тобто, в умовах недієвості переговорів у рамках «нормандської групи» набуває становлення новий переговорний процес у форматі «рівнобедреного трикутника»: США — Росія — Україна. При цьому США не надають жодної переваги Росії і не вважають її рівноправною собі як провідної держави світу.

Під час переговорів керівництва США з С. Лавровим була засвідчена готовність сторін до пошуку можливостей взаємодії з питань врегулювання ситуації в Сирії та боротьби з міжнародним тероризмом. Разом з тим, збереження глибоких розбіжностей між США та Росією щодо принципів вирішення даних проблем (насамперед, стосовно долі режиму Б. Асада) не дозволили їм досягти будь-яких домовленостей.

Всупереч очевидним фактам, результати переговорів трактуються Москвою як «дипломатична перемога Росії» та «початок прориву її ізоляції з боку Заходу». Більш того, активно нав’язується думка про нібито-то «вже досягнуті компроміси між Росією та США стосовно України». При цьому ретельно приховується реальний стан справ щодо принизливого випрошування Росією зустрічей з керівництвом США в надії добитися відміни або хоча б пом’якшення західних санкцій проти неї.

 

В цілому наведені обставини підтверджують фактичний провал «гібридної політики» Росії з досягнення її цілей як у відношенні України, так і Заходу. З огляду на це, спроби режиму В. Путіна налагодити діалог зі США супроводжуються переходом Кремля до проведення більш агресивної політики з реалізації його неоімперських планів шляхом демонстрації військової сили.

Одним із перших прикладів такого роду демонстрації стали останні військові паради у Москві, а також в близько 30 інших містах Росії із залученням сучасних зразків озброєння та військової техніки.

Згідно з планами Росії, наступним масштабним прикладом у цьому контексті має стати стратегічне командно-штабне навчання (СКШН) «Захід-2017» у вересні ц. р. на території Росії та Білорусі. Попередньо елементи сценарію СКШН «Захід-2017» концептуально вже відпрацьовувались у рамках підсумкової перевірки Збройних сил РФ за зимовий період навчання в березні–квітні ц. р. і передбачали вирішення завдань проведення наступальної операції на Північно-Західному («балтійському») стратегічному напрямку з одночасним відпрацюванням задач оборонної операції на Південно-Західному («чорноморському») стратегічному напрямку.

Окремою метою «гібридної політики» Москви щодо посилення конфронтації з Заходом, а також дій з демонстрації військової сили є відвернення уваги російського населення від внутрішніх проблем, пов’язаних з ускладненням соціально-економічної ситуації в країні. Дане питання набуває особливої актуальності для режиму В. Путіна внаслідок поступового поширення протестних настроїв у російському суспільстві, а також наближення президентських виборів в Росії в березні 2018 року.

У рамках такої політики режим В. Путіна фактично відмовився також і від мирного врегулювання конфлікту на Сході України на основі Мінських домовленостей. Так, за заявою прес-секретаря президента РФ Д. Пескова після зустрічі Д. Трампа та С. Лаврова у Вашингтоні, «…Росія не несе жодної відповідальності за виконання Мінських домовленостей і є лише однією з країн-гарантів, нарівні з ФРН та Францією».

 

ІІ. Збройна агресія Росії проти України

2.1. Схід України (зона АТО)

В плані практичної реалізації зазначеного підходу Росія продовжує провокування напруженості на Сході України. Так, тривають систематичні обстріли позицій сил АТО та мирних населених пунктів із середньою інтенсивність понад 60 за добу. При цьому центр активності противника все більше зміщується на Приморський (Маріупольський) напрямок.

З метою недопущення отримання Україною доказів причетності Росії до подій на Донбасі, російсько-терористичні війська здійснюють перешкоди у роботі Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в зоні конфлікту. Зокрема, під загрозою застосування зброї, 7 травня ц. р. бойовики не допустили спостерігачів Місії у тимчасово окуповане село Соснівське на Донеччині (35 км на північний схід від Маріуполя). Крім того, 8 травня ц. р. у районі Авдіївки був збитий безпілотний літальний апарат ОБСЄ. Незважаючи на це, Місія ОБСЄ продовжує виконання своїх завдань. Так, було зафіксовано залучення важкої військової техніки до так званих парадів у «ДНР» та «ЛНР», що є черговим порушенням Мінських домовленостей.

 

2.2. Кримський півострів

Посилення репресій окупаційної влади Криму проти противників режиму В. Путіна на півострові викликає посилення уваги світової спільноти до кримської проблеми. 11 травня ц. р. представник США в ОБСЄ К. Бернс висловила занепокоєння активізацією дій Росії з переслідувань кримських татар. Водночас вона направила керівництву ОБСЄ документ з даного питання, який містить конкретні факти утисків кримськотатарського населення.

Разом з тим, серед населення Криму широко обговорюється питання спрощення для населення України візового режиму між ЄС та Україною, що відкриває відповідні можливості також і для кримчан. У цьому зв’язку відмічається збереження українських паспортів (як внутрішніх, так і закордонних) значною частиною жителів півострова, що надає їм можливість безвізових поїздок до країн ЄС. Даний факт є ще одним підтвердженням привабливості України для жителів Криму, а також хиткості російських позицій на півострові. Одночасно це постає однією з основних причин для дій Кремля з посилення поліцейського режиму в Криму, а також масштабної мілітаризації півострова.

 

2.3. Інші аспекти дій Російської Федерації проти України та Заходу

На фоні активних дій Росії з демонстрації військової сили перед Україною та США і НАТО тривають заходи з нарощування угруповань Збройних сил РФ, у т. ч. в окупованому Криму.

Так, 9 травня ц. р. до складу Чорноморського флоту РФ були прийняті два протидиверсійні катери П-415 та П-452 проекту «Раптор» (з урахуванням цього загальна кількість катерів даного типу на ЧФ РФ досягла восьми одиниць). Катери даного типу здатні працювати в любий час доби в прибережній зоні морів, протоках та устях рік на дальності до 100 морських миль від їх баз. «Раптор» може доставляти до місця призначення до 20 морських піхотинців, перехоплювати та затримувати малорозмірні надводні цілі, а також виконувати пошуково-рятувальні задачі. Довжина катера складає 17 метрів, ширина — 4 метри, а швидкість — до 50 вузлів.

Тривають провокації Росії проти США і НАТО у Балтійському та Чорноморському регіонах. Зокрема, 9 травня ц. р. російський винищувач Cу-30 з авіабази в Криму наблизився на небезпечну відстань до патрульного літака P-8A Poseidon ВМС США у повітряному просторі над акваторією Чорного моря. За заявою Міністерства оборони РФ, «…винищувач піднімався для перехоплення американського літака-розвідника, який прямував у напрямку російського кордону». 12 травня ц. р. відбувся другий подібний інцидент.

 

Росія продовжує надання військової та військово-технічної допомоги режиму Б. Асада в Сирії. Зокрема, наприкінці квітня ц. р. на базу ВМФ Росії у сирійському Тартусі були доставлені більше двадцяти 122-мм гаубиць М-30 з їх подальшою передачею сирійським військам.

Крім того, до Сирії направлено літак дальнього радіолокаційного виявлення та управління А-50 Повітряно-космічних сил РФ, що має на меті підвищення ефективності дій російської авіації в країні.

 

ІІІ. Україна, міжнародні організації та провідні західні країни

3.1. Міжнародні організації

НАТО-США. Активізація військової діяльності Росії викликає адекватну реакцію США та НАТО в плані вжиття додаткових заходів із забезпечення безпеки Європи. Так, у період проведення Росією СКШН «Захід-2017» у вересні ц. р. США та НАТО планують посилення своєї військової присутності у Балтійському регіоні з метою стримування можливої агресії Москви. Передбачається, що в рамках серії навчань, маневрів та тренувань до регіону буде направлена додаткова кількість бойових літаків і кораблів, а також військових підрозділів. Крім того, розглядається питання щодо тимчасового розміщення в Польщі та країнах Балтії комплексу ПРО/ППО «Patriot».

У свою чергу, країни Балтії продовжують вживати заходів щодо посилення охорони їх кордонів з Російською Федерацією. Зокрема, керівництвом Литви прийнято рішення щодо спорудження лінії інженерних загороджень на литовсько-російському кордоні довжиною близько 45 км. Загородження будуть побудовані на ділянці сходження кордонів Литви, Польщі та Росії поблизу озера Віштітіс та проходитимуть по території Шакяйського і Вілкавішкського районів до Неману. Вартість будівництва визначена у сумі 1,3 млн євро.

На цьому фоні 12 травня ц. р. були розпочаті чотириденні військові навчання НАТО в Чорному морі. У навчанні, яке проводиться в територіальних водах Румунії, беруть участь американський есмінець з керованою ракетною зброєю «Oscar Austin», а також румунський фрегат «Redele Ferdinand» та тральщики «Lt. Dimitre Nicolescu» і «Lupu Dinescu». Відпрацьовуються питання взаємодії ВМС країн НАТО при проведенні різного роду морських операцій. При вирішенні завдань організації протиповітряної оборони загону бойових кораблів, у якості противників виступали два винищувачі МіГ-21 ВПС Румунії та два винищувачі Typhoon ВПС Великобританії.

Європейський Союз. Поряд з посиленням агресивності зовнішньої політики Кремля та загрозою міжнародного тероризму, суттєвою проблемою в Європі залишається наплив біженців із зон конфліктів в країнах Близького Сходу та Північної Африки. З огляду на це, 11 травня ц. р. Рада ЄС ухвалила рекомендацію Європейській комісії щодо збереження тимчасового прикордонного контролю на внутрішніх кордонах Шенгенської зони. Раніше, на початку травня ц. р. Єврокомісія рекомендувала європейським країнами розпочати поетапне скасування такого контролю.

 

3.2. Провідні західні країни

США. Конгрес США зберігає жорстке ставлення до Російської Федерації. 8 травня ц. р. група сенаторів закликала Д. Трампа підтвердити рішучість позицій США з підтримки союзників у Європі, насамперед України. В цьому плані було наголошено на необхідності зустрічі Д. Трампа з Президентом України П. Порошенко перед зустріччю з В. Путіним, яка планується на полях G20 у Гамбурзі 7–8 липня ц. р. Крім того, представники Конгресу США виступили за введення додаткових санкцій проти Росії за порушення нею правил світової торгівлі.

Разом з тим, набуває чергового загострення ситуація довкола зв’язків Д. Трампа та його оточення з Росією. Так, 9 травня ц. р. президент США звільнив з посади директора ФБР Дж. Комі, що було пояснено «…втратою довіри до нього з боку Міністерства юстиції США, представників обох партій у Конгресі, а також рядових співробітників Федерального бюро розслідувань». Разом з тим, за ствердженням ряду американських політиків, дійсною причиною звільнення Дж. Комі стали його наміри оприлюднити інформацію щодо контактів «команди» Д. Трампа з представниками РФ.

Фактично у відповідь на це Комітет з розвідки верхньої палати (Сенату) США звернувся до колишнього радника Д. Трампа з питань національної безпеки М. Флінна з вимогою надати всі документи, які стосуються можливого втручання Росії в хід президентських виборів у США.

 

ІV. Інші важливі тенденції та події, які стосуються національних інтересів України

Російська Федерація. Об’єктивним наслідком неоімперської політики Кремля постає подальше погіршення життєвого рівня російського населення. Так, за статистичними даними, в квітні ц. р. видатки громадян РФ скоротилися на 6,8 % у порівнянні з березнем ц. р. та на 9 % у порівнянні з квітнем минулого року. Тим самим, витрати жителів Російської Федерації опинилися на найнижчому рівні за останні п’ять років.

Причиною зазначеної тенденції є негативний вплив західних санкцій на економіку Росії, що призводить до зниження доходів жителів країни та зростання цін на основі види товарів і послуг. В результаті, на сьогоднішній день понад 45 % громадян РФ мають труднощі у придбанні товарів першої необхідності, а 11 % — навіть продуктів харчування.

Загалом наведені обставини створюють базу для поширення протестних настроїв у російському суспільстві. При цьому основною рушійною силою акцій протесту в Росії постає молодь, яка не бачить жодних перспектив для побудови нормального життя в країні.

 

V. Основні тенденції у розвитку ситуації довкола України на перспективу

5.1. Ключові події та тенденції, що матимуть найбільш важливе значення для України

У найближчій та подальшій перспективі головним чинником впливу на розвиток ситуації довкола України залишатиметься характер відносин США та Росії. Незважаючи на активізацію американо-російського діалогу, що відбувається протягом останнього часу, практичні дії сторін засвідчують подальше посилення протистояння між ними, в т. ч. у військовій сфері. При цьому принципові розбіжності поглядів Вашингтону та Москви на основні проблемні питання в їх стосунках (насамперед, щодо Сирії та України) фактично унеможливлюють досягнення будь-яких стратегічних компромісів. Більш того, внутрішня ситуація у США та Росії практично не допускає можливості здійснення любих взаємних поступок.

Виходячи з особливостей менталітету діючого керівництва США та Росії, все це буде супроводжуватись посиленням військової активності сторін, у т. ч. інтенсифікацією заходів з демонстрації військової сили, а також нарощуванням угруповань військ на основних напрямках їх дотику, в т. ч. у Балтійському та Чорноморському регіонах, Центрально-Східній Європі та Сирії. Так, у період 16–20 травня ц. р. в резиденції президента РФ у Сочі під керівництвом В. Путіна планується проведення ряду нарад, присвячених розвитку збройних сил та військово-промислового комплексу Росії.

У свою чергу, зазначене підвищує ймовірність виникнення різного роду інцидентів та конфліктів між США і Росією. Свідченням реальності такої загрози є збільшення кількості випадків виникнення небезпечних ситуацій, пов’язаних з діями збройних сил обох сторін. Зокрема, це стосується загрозливих зближень літаків Росії та США/НАТО у повітряному просторі над Балтійським і Чорним морями, провокаційних польотів російських бомбардувальників у напрямку США (Аляски) та вздовж кордонів європейських країн, а також одночасних військових навчань сторін в одних і тих же районах. Крім того, військові інциденти між Росією та США можливі в Сирії, де ведуть бойові дії збройні сили обох країн.

Поряд з цим, за оцінкою американських спецслужб, подальшого посилення набуватиме протистояння між Росією і США в кібернетичній сфері. Згідно зі щорічною доповіддю, яка була оприлюднена главою Національної розвідки США Д. Коутсом 11 травня ц. р., Росія продовжуватиме хакерські атаки на комп’ютерні мережі США та інших західних країн, які набуватимуть подальшого поширення.

 

5.2. Перспективи розвитку подій у зонах конфліктів на території України

Посилення протистояння між Росією та США у військовій сфері, а тим більше — ймовірність виникнення збройного інциденту між сторонами, безпосередньо зачіпатиме також і Україну. Зокрема, протягом останнього часу проявами цього стали провокації РФ проти українських літаків і кораблів, які брали участь у військових навчаннях НАТО в Чорноморському регіоні. Виходячи з наведених тенденцій, такі провокації набуватимуть подальшої активізації та більш жорсткого характеру.

Крім того, нарощування угруповання військ ЗС РФ у Південному військовому окрузі, що здійснюється під приводом посилення напруженості в Чорноморському регіоні (зокрема розгортання 8-ї загальновійськової армії у Ростовській області), підвищує можливості Росії з розширення масштабів збройної агресії проти України. Так, у випадку дестабілізації внутрішньої обстановки в Україні Росія може піти на проведення комплексної наступальної операції з метою встановлення сухопутного коридору до Криму та Придністров’я.

 

5.3. Інші важливі події, що матимуть вплив на інтереси і безпеку України

Поряд зі спрощенням візового режиму з ЄС, найважливіше значення для нашої Держави має завершення процесу ратифікації Договору про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

На сьогоднішній день єдиною країною ЄС, яка все ще не ратифікувала Договір, залишаються Нідерланди. Розгляд даного питання у верхній палаті (Сенаті) парламенту Нідерландів заплановано на 23 травня ц. р. З огляду на підтримку асоціації України з ЄС більшістю нідерландських сенаторів, остаточного ухвалення документу можливо очікувати вже протягом найближчого часу.