29 травня 2017

Експрес-аналіз подій тижня № 21(52)/05

 

КЛЮЧОВІ ЧИННИКИ МИНУЛОГО ТИЖНЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ
У РОЗВИТКУ СИТУАЦІЇ ДОВКОЛА УКРАЇНИ НА ПЕРСПЕКТИВУ
(22.05–28.05.2017 р.)

 

I. Головні резонансні події у розвитку ситуації довкола України

Ключовою подією у розвитку ситуації в світі, що стосується інтересів України, став саміт «Великої сімки» на вищому рівні 25–27 травня ц. р. у м. Таорміна (острів Сицилія) в Італії. Саміт мав показовий характер з точки зору проведення першої зустрічі лідерів країн G7 після обрання Д. Трампа президентом США та Е. Макрона президентом Франції.

Учасники саміту обговорили найбільш важливі питання світового рівня у політичній, торговельно-економічній, екологічній та безпековій сферах, включаючи ситуацію довкола збройної агресії Росії проти України. За результатами переговорів було прийнято спільне комюніке, яке містить зобов’язання сторін щодо посилення боротьби з тероризмом та підвищення відкритості міжнародної торгівлі. Крім того, висловлюється готовність ввести нові санкції проти Північної Кореї у разі якщо вона не припинить реалізацію своєї ракетно-ядерної програми, а також Росії — у випадку подальшої відмови Москви від виконання Мінських домовленостей.

Учасники саміту G7 в м. Таорміна
Учасники саміту G7 в м. Таорміна

Тим самим лідери «Великої сімки» (в т. ч. і «стратегічний партнер» Москви — Китай) відкрито поставили Росію в один і той же ряд з іншими «країнами-ізгоями», зокрема КНДР. У цьому плані найбільш показовий характер мала оцінка політики Російської Федерації президентом США Д. Трампом, яка показала справжнє ставлення провідних країн світу до режиму В. Путіна. Так, за його словами, Росія має понести покарання за анексію Криму та провокування конфлікту на Донбасі. Водночас Д. Трамп підтвердив трансатлантичну єдність у питанні санкцій проти Росії та закликав інші країни примусити Москву до виконання Мінських домовленостей. При цьому було наголошено на неможливості відновлення формату G8 за участю Росії до зміни нею своєї політики.

 

Напередодні саміту G7 наведені вище питання були обговорені також під час окремих зустрічей президента США Д. Трампа з керівництвом ЄС та НАТО. При цьому Д. Трамп підтвердив наміри США продовжити стратегічне співробітництво з ЄС та НАТО. Серед основних напрямів такого співробітництва у безпековій сфері були названі боротьба з тероризмом, протидія загрозам з боку Росії, врегулювання конфлікту в Сирії, а також посилення контролю над потоками мігрантів до Європи. В даному зв’язку було оголошено офіційне рішення НАТО щодо приєднання до міжнародної коаліції проти «Ісламської держави». Крім того, лідери США, ЄС та НАТО висловили спільну позицію стосовно продовження санкційної політики у відношенні РФ та підтримки України.

Зустрічі президента США Д. Трампа з керівництвом ЄС та НАТО

Спільна позиція лідерів західних країн з російського питання викликала очікувано негативну реакцію з боку Російської Федерації. Так, за заявою прес-секретаря президента РФ Д. Пескова, спроби ізоляції Росії та тиску на неї можуть призвести лише до подальшого посилення напруженості у міжнародних відносинах, а також дестабілізації обстановки в світі. Крім того, він у черговий раз заперечив звинувачення Заходу у втручанні Москви в ситуацію на Сході України.

На противагу таким звинуваченням була зроблена спроба перекласти на Україну відповідальність за збереження напруженості на Донбасі. Так, посилаючись на відмову України від виконання політичної частини мирного плану до вирішення безпекових проблем в зоні конфлікту, міністр закордонних справ РФ С. Лавров звинуватив Україну у «фактичному виході з Мінських домовленостей». В той же час, саме Росія відкрито блокує Мінський процес, використовуючи для цього всі можливі приводи. Зокрема, за заявою офіційного представника МЗС РФ М. Захарової, «заборона георгіївських стрічок в Україні розпалює ворожнечу в українському суспільстві та по суті унеможливлює виконання Мінських домовленостей».

 

ІІ. Збройна агресія Росії проти України

2.1. Схід України (зона АТО)

Свідченням наведеної позиції Москви став зрив зустрічі Тристоронньої контактної групи у Мінську 24 травня ц. р., що стало наслідком деструктивної позиції представників «ДНР» та «ЛНР». Зокрема, з їх боку були висунуті неприпустимі для України вимоги щодо амністії всіх бойовиків. Виходячи з таких вимог лідери самопроголошених республік (а по суті Росія) зупинили процес обміну заручниками та полоненими.

Водночас російсько-терористичні війська продовжували обстріли позицій сил АТО та мирних населених пунктів із середньої інтенсивністю понад 60 за добу, в т. ч. із застосуванням важкого озброєння. Найбільш напружена ситуація зберігалась в районі Донецька (Авдіївки), на Світлодарській дузі, а також поблизу Волновахи та Маріуполя.

 

2.2. Кримський півострів

В умовах ускладнення соціально-економічної ситуації в Криму керівництво РФ намагається відвернути увагу населення від внутрішніх проблем шляхом нагнітання чергової хвилі антиукраїнської істерії на півострові. Як і літом минулого року, з цією метою знову використовується тема «диверсійної діяльності України на Кримському півострові».

Для надання даному питанню більш резонансного характеру 24 травня ц. р. на території Криму було розпочато проведення масштабних антитерористичних навчань за участю підрозділів Центру спеціального призначення ФСБ Росії. До навчання залучаються повітряні та морські судна, спеціальна броньована техніка, а також роботизовані комплекси виявлення та ураження терористів.

Навчання ФСБ Росії в окупованому Криму

В той же час, необхідність утримання Росією своїх позицій в Криму вимагає від неї все більших фінансових витрат. Так, щорічні видатки керівництва РФ із державного бюджету на дані цілі становлять близько 5 млрд дол. США. Для порівняння — щорічні бюджетні витрати на охорону здоров’я в Росії становлять 3–3,5 млрд дол. США. При цьому в 2017 році зазначені витрати були скорочені на 40 %.

 

2.3. Інші аспекти дій Російської Федерації проти України та Заходу

У відповідь на тиск з боку Заходу керівництво Російської Федерації продовжує політику залякування США та Європи шляхом демонстрації військової сили. Так, 24 травня ц. р., напередодні саміту G7 в Італії, міністр оборони РФ С. Шойгу виступив з доповіддю у Раді Федерації щодо стану та перспектив розвитку Стратегічних ядерних сил (СЯС) Росії. За його словами, на сьогоднішній день російська ядерна тріада — авіація, підводний флот та ракетні війська стратегічного призначення (РВСП) — вже на 60 % оснащені сучасними видами зброї. За рахунок цього був суттєво посилений бойовий потенціал ЗС РФ та забезпечений їх паритет з НАТО.

За його словами, на теперішній час вже 9 полків РВСП переозброєні на нові ракетні комплекси «Ярс» (РС-24; мобільні комплекси, що мають підвищені можливості щодо прориву системи ПРО противника), а до 2021 року будуть переозброєні ще 8 полків. В цей же період очікується прийняття на озброєння нової міжконтинентальної ракети «Сармат» (РС-28), яка прийде на заміну ракетним комплексам «Воевода» (РС-20А) українського виробництва.

На початку 2020 років передбачається розпочати серійне виробництво модернізованих стратегічних бомбардувальників Ту-160М2, здатних наносити удари по наземних об’єктах противника без заходження в зону дії його системи ППО. Продовжиться також модернізація стратегічних бомбардувальників Ту-95МС та Ту-160.

Крім того, С. Шойгу відмітив плани прийняття на озброєння нових зенітних ракетних комплексів С-500, багатофункціональних літаків фронтової авіації п’ятого покоління Т-50, а також високоточних ударних систем наземного, морського та повітряного базування. Зокрема, лише за минулий рік у війська надійшли 40 носіїв високоточної зброї та 180 крилатих ракет великої дальності. Посилаючись на це, С. Шойгу наголосив на «спроможності Російської Федерації протистояти Заходу».

Міністр оборони РФ С. Шойгу на засіданні Ради Федерації, 24 травня

В рамках практичної реалізації планів керівництва РФ щодо підвищення наступальних можливостей Збройних сил Росії розпочато формування ударних армійських з’єднань. Зокрема у 76-й десантно-штурмовій дивізії (дшд, штаб — м. Псков) Повітряно-десантних військ ЗС РФ вже створені полкова (на базі 104-го дшп) та батальйонна (у складі 234-го дшп) ударні тактичні групи. Зазначені підрозділи повністю укомплектовані особовим складом та бойовою технікою. 76-а дшд призначена для дій на Північно-Західному (балтійському) стратегічному напрямку і братиме участь у СКШН «Захід-2017» восени поточного року.

Одночасно розпочато формування окремого ударного десантно-штурмового батальйону 76-ї дшд в Криму. Батальйон буде дислокуватись в районі Феодосії та увійде до бойового складу до 1 грудня 2017 року. На основі цього батальйону до кінця 2017 року в Криму буде розгорнутий 97-й десантно-штурмовий полк (третій у складі 76-ї дшд).

Поряд з цим у Сухопутних військах ЗС РФ продовжується створення розвідувальних рот спеціального призначення (рр СпП; рішення з даного питання було прийнято в 2016 році). Завданням зазначених підрозділів є пошук визначених об’єктів у тилу противника з подальшою передачею їх координат в інтересах бойового застосування ОТРК «Искандер-М» та далекобійних систем залпового вогню «Ураган». У кожній із загальновійськових та танкових армії планується сформувати по одній із таких рот. На сьогодні рр СпП вже сформовані у 49-й та 58-й ЗВА Південного військового округу.

На цьому фоні з початком літнього періоду навчання у Збройних силах Росії активізуються заходи оперативної та бойової підготовки. Зокрема на минулому тижні були проведені: спільні російсько-білоруські навчання на території Білорусі з питань радіоелектронної боротьби; тактичні навчання Північного флоту РФ з відпрацюванням питань протиповітряної оборони загону бойових кораблів; навчання корабельної групи ВМФ Росії у Середземному морі з пусками крилатих ракет.

Тривають також провокації Росії проти країн Балтії. 22 травня ц. р. три бойові кораблі та підводний човен Балтійського флоту РФ пройшли на відстані 6 морських миль від кордону Латвії.

 

ІІІ. Україна, міжнародні організації та провідні західні країни

Зростання рівня військових загроз з боку Росії викликає адекватну реакцію західних країн та міжнародних організацій, які докладають зусиль з підвищення європейської безпеки.

 

3.1. Міжнародні організації

НАТО. Командування НАТО продовжує комплекс маневрів та навчань з відпрацюванням питань відбиття можливої агресії Росії проти членів Північноатлантичного союзу та партнерів Альянсу в Європі. При цьому, виходячи з умов поточної обстановки, особлива увага приділяється Балтійському та Арктичному напрямкам.

Так, до 25 травня ц. р. на території Естонії та у Балтійському морі проходили навчання НАТО «Kevadtorm-2017» («Весняний шторм-2017»). Крім того, на минулому тижні у Балтійському регіоні були розпочаті: морські маневри НАТО «Baltops» (беруть участь понад 40 кораблів з 14 країн Альянсу); навчання ВМС Польщі, Литви, Латвії, Естонії та Бельгії «Baltic Fortress-2017» («Балтійська Фортеця-2017»; відпрацьовуються питання прийому військ НАТО на театрі, які прибувають морським шляхом); навчання комунікаційних сил Альянсу «Steadfast Cobalt» («Міцний кобальт»; проводяться в Литві за участю підрозділів Сил швидкого реагування НАТО).

Водночас в Арктичному регіоні було проведено навчання «Arctic Challenge Exercise-2017» («Арктичний виклик-2017») за участю понад 100 військових літаків Фінляндії, Норвегії, Нідерландів, Бельгії, Великобританії, Канади, Франції, ФРН, Швейцарії та США. Відпрацьовувалися питання спільних дій у зоні конфлікту в Арктичному регіоні. Головним пунктом зосередження сил учасників навчання стала авіабаза Буде в Норвегії. Залучались винищувачі F-16 Норвегії та Бельгії, F-15 США, Торнадо GR4 Великобританії, Mirage 2000 та Dassault Rafale Франції, а також американські стратегічні бомбардувальники В-52, літаки дальнього радіолокаційного виявлення і управління AWACS та літаки-заправники КС-10А.

Навчання «Arctic Challenge Exercise-2017»

Відмічається також зростання інтенсивності польотів американських розвідувальних літаків у Балтійському та Чорноморському регіонах, а також в районі російських баз в Сирії та дислокації корабельної групи ВМФ Росії в Середземному морі. Щоденно здійснюється до двох-трьох таких польотів, у т. ч. із застосуванням патрульних протичовнових літаків ВМС США P-8A Poseidon та літаків дальнього радіолокаційного виявлення і управління авіацією AWACS.

 

Міжнародна конференція StratCom Summit 2017 в Празі, Чехія
Міжнародна конференція StratCom Summit 2017 в Празі, Чехія

Європейський Союз. На фоні активізації заходів НАТО з підвищення військової безпеки Європи, одним із основних напрямів зусиль Європейського Союзу зі стримування Росії залишається протидія інформаційній експансії Москви. Так, на минулому тижні у Чехії була проведена міжнародна конференція на тему втручання Кремля у президентські вибори в США та країнах ЄС. Організатором конференції виступив аналітичний центр «Європейські цінності», за сприяння чеського Центру ЄС по боротьбі з тероризмом та «гібридними» загрозами. Офіційними партнерами заходу стали НАТО, Європейська комісія та посольства США і Великобританії в Чехії.

В ході конференції було відмічено проведення Росією масованої інформаційної кампанії зі зміни на свою користь політики США та ЄС. У зв’язку із зазначеним головною загрозою з боку РФ були названі дії Москви з посилення свого впливу в інформаційному просторі західних країн та фактичне встановлення контролю над ЗМІ колишніх радянських республік.

Коментуючи дане питання, Генеральний секретар НАТО Є. Столтенберг надав позитивну оцінку рішенню керівництва України щодо блокування російських онлайн-сервісів та соціальних мереж на українській території. За його словами, таке рішення є вимушеним кроком у забезпеченні інформаційної безпеки України, а не порушенням свободи слова в країні.

 

3.2. Провідні західні країни

Резолюція Сенату штату Вашингтон щодо визнання Голодомору в Україні 1932–1933 років актом геноциду
Резолюція Сенату штату Вашингтон щодо визнання Голодомору в Україні 1932–1933 років актом геноциду

США. Парламентські кола США підтверджують солідарність з Україною. В цьому плані показовий характер мало рішення Сенату штату Вашингтон щодо визнання Голодомору в Україні 1932–1933 років актом геноциду. Таке рішення вперше ухвалено в США на законодавчому рівні.

Разом з тим, у США триває політичний скандал, пов’язаний зі зв’язками оточення Д. Трампа з Росією. Так, за ствердженням впливового американського видання The New York Times, розвідка США має у своєму розпорядженні переконливі докази тісних стосунків голови президентської кампанії П. Манафорта та екс-радника президента США М. Флінна із російськими спецслужбами. Саме через них Москва намагалася змінити ставлення Вашингтону до Росії.

Водночас під тиском громадськості старший радник Білого дому, зять президента США Д. Кушнер надав згоду на співробітництво з ФБР у рамках розслідування даного питання. Тим самим противники Росії у США набувають все більших можливостей щодо здійснення тиску на Д. Трампа в інтересах недопущення зміни його політики на користь Москви.

 

Оборонна концепція Республіки Польща
Оборонна концепція Республіки Польща

Польща. Позиція НАТО у відношенні Росії викликає повну підтримку керівництва Польщі, яка залишається одним із найбільш активних членів Північноатлантичного союзу. Так, згідно з новою Оборонною концепцією Польщі, яка була представлена в травні ц. р., Росія є головним джерелом нестабільності в регіоні та становить найбільшу загрозу безпеці Польської держави. Причиною цього називається агресивна політика Москви, яка намагається зміцнити свої міжнародні позиції та відновити контроль над країнами колишнього СРСР шляхом порушення міжнародного права, застосування сили та примусу у відношенні інших держав, а також спроб дестабілізації НАТО та ЄС. У наведеному контексті висловлюється особливе занепокоєння погрозами Росії щодо можливості застосування ядерної зброї. З урахуванням наведених обставин відмічається реальна небезпека розпалювання Москвою збройного конфлікту регіонального масштабу за участю однієї або декількох членів НАТО.

 

ІV. Інші важливі тенденції та події, які стосуються національних інтересів України

Угорщина. В країнах Центрально-Східної Європи продовжується поширення акцій протесту проти правлячих політичних партій популістської спрямованості, в т. ч. проросійського, лівого та націоналістичного характеру. Зокрема у Будапешті та інших містах Угорщини тривають виступи проти політики правлячої націоналістичної партії «ФІДЕС» з вимогами припинення переслідувань громадських організацій, які захищають права біженців, а також відміни рішення стосовно закриття Центрально-Європейського університету.

Антиурядові протести в Будапешті

Разом з тим, як і в Румунії та Чехії, акції протесту в Угорщині можуть бути результатом цілеспрямованих заходів ЄС з протидії спробам Росії зміцнити свій вплив в Європі. Так, одночасно з активізацією виступів опозиції в Угорщині Європейська комісія та Європарламент посилюють тиск на голову угорського уряду В. Орбана щодо необхідності виконання квот ЄС з перерозподілу мігрантів та ряду інших питань.

 

Інтерв’ю І. Додона радіостанції Europa Libera
Інтерв’ю І. Додона радіостанції Europa Libera

Молдова. Незважаючи на декларацію курсу зближення з Росією, новий президент Молдови І. Додон демонструє жорсткість позицій у відношенні самопроголошеної Придністровської Молдавської Республіки (ПМР), яка підтримується Москвою. Так, за заявою І. Додона в інтерв’ю радіостанції Europa Libera, Придністров’я ніколи не отримає незалежності та залишиться у складі Молдови. В цьому зв’язку одним із пріоритетів Кишинева було названо встановлення спільного з Україною контролю над придністровською ділянкою молдовсько-українського кордону (згідно з домовленістю між Молдовою та Україною планується до кінця поточного року). Зазначене дозволить Молдові суттєво посилити свій вплив на ПМР в плані врегулювання придністровського конфлікту на основі відновлення територіальної цілісності Молдовської держави.

 

V. Основні тенденції у розвитку ситуації довкола України на перспективу

5.1. Ключові події та тенденції, що матимуть найбільш важливе значення для України

Результати зустрічі «Великої сімки» (25–27 травня ц. р. в Італії), а також Форуму високого рівня в рамках китайської ініціативи «Пояс і шлях» (14–15 травня ц. р. у Пекіні) засвідчують становлення нової системи світового устрою з провідною роллю трьох основних геополітичних сил, а саме: США, ЄС та Китаю. Вважається, що у найближчій та подальшій перспективі саме вони визначатимуть розвиток ситуації в світі. При цьому, незважаючи на ряд суперечностей у зазначеному трикутнику, вони не мають принципових антагонізмів, які могли б призвести до світових або регіональних конфліктів.

У наведеній ситуації Росія фактично опиняється на узбіччі світової цивілізації та постає виключно регіональною країною з обмеженим впливом. З огляду на це, а також виходячи з імперського менталітету керівництва РФ, слід очікувати активізації дій Кремля з підвищення ролі та значення Росії на світовій арені. В цьому плані, як і раніше, головні зусилля Москви будуть спрямовані на відновлення свого контролю над пострадянським простором, що є головною передумовою відродження «нової російської імперії».

В той же час на сьогоднішній день Росія по суті вже втратила можливості для досягнення такого роду цілей політичними та економічними методами. Так, спираючись на абсолютну перевагу своїх потенціалів, США, ЄС та Китай впевнено витискують Росію із зон її традиційного впливу, що набуває незворотного характеру. Свідченням цього є фактична переорієнтація України на ЄС, а країн Центральної Азії на КНР, що унеможливлює реальне створення Євразійського Союзу.

Наведені обставини обумовлюють посилення агресивності зовнішньої політики Москви, яка супроводжується нарощуванням російського військового потенціалу та застосуванням силових методів дій для досягнення зовнішньополітичних цілей. Наслідком цього поставатиме подальше загострення протистояння між Росією та Заходом і Україною, що призводитиме до зростання загроз виникнення регіональних та глобальних конфліктів. Зокрема, реальним приводом для чергового спалаху такого протистояння може стати набуття чинності Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що означатиме завершення процесу виходу України із «сірої зони» російського впливу та повернення її до Європи.

 

5.2. Перспективи розвитку подій у зонах конфліктів на території України

З огляду на фактичну недієвість Мінських домовленостей, Федеральний канцлер Німеччини А. Меркель ініціює проведення нової зустрічі «нормандської групи» на вищому рівні з метою надання чергового поштовху мирному процесу. На минулому тижні зазначене питання обговорювалось під час телефонних консультацій А. Меркель з новим президентом Франції Е. Макроном та президентом України П. Порошенком. При цьому партнерам України була надана повна інформація щодо ситуації на Донбасі, в т. ч. стосовно порушень Росією умов мирного плану. Зустріч має відбутися протягом найближчого часу, за домовленістю сторін.

Директор Розвідувального управління МО США генерал-лейтенант В. Стюарт на сенатських слуханнях, 23 травня
Директор Розвідувального управління МО США генерал-лейтенант В. Стюарт на сенатських слуханнях, 23 травня

Разом з тим, згідно з доповіддю директора Розвідувального управління МО США генерал-лейтенанта В. Стюарта перед комітетом Сенату США з питань збройних сил, у найближчій та середньостроковій перспективі Росія не піде на виконання безпекової частини Мінських домовленостей. З огляду на це, не будуть виконані й політичні положення мирного плану, які передбачають проведення виборів у «ДНР» та «ЛНР», а також надання їм особливих статусів у складі України.

Крім того, у доповіді відмічається продовження дій Росії з подальшого нарощування угруповань її військ на європейському, в т. ч. українському, напрямку. Виходячи з цього робиться висновок щодо підготовки керівництва РФ до можливості розширення масштабів збройної агресії проти України. В той же час, стримуючим чинником для режиму В. Путіна називаються західні санкції, що і надалі змушуватимуть його обмежуватись лише підтримкою локальних бойових дій на лінії зіткнення сторін.

Аналогічної думки дотримується і ряд російських експертів, які не виключають можливості активізації Росією збройного протистояння на Донбасі з метою провокування України до дій у відповідь. За рахунок цього Росія намагатиметься отримати «докази» порушень Україною Мінських домовленостей в інтересах зняття з себе відповідальності за продовження конфлікту.

 

5.3. Інші важливі події, що матимуть вплив на інтереси і безпеку України

У понеділок, 29 травня ц. р., відбудеться візит до Франції президента Росії В. Путіна. За словами президента Франції Е. Макрона, він має намір провести з президентом РФ «вимогливий діалог» щодо ситуації в Україні і Сирії.

Е. Макрон прийме В. Путіна в палаці Великий Тріанон у Версалі під Парижем, в рамках відкриття виставки, присвяченої 300-річчю франко-російських дипломатичних зв'язків. Раніше Е. Макрон повідомляв, що після саміту лідерів країн G7, він планує зустріч у «нормандському форматі» щодо ситуації в Україні.

 

На черговій зустрічі у вівторок, 30 травня ц. р., представників «нормандської четвірки» на рівні заступників міністрів закордонних справ у Берліні від Росії братиме участь статс-секретар — заступник керівника МЗС РФ Г. Карасін.

Варто нагадати, що попередня зустріч представників міністерств закордонних справ «нормандської четвірки» 24 березня ц. р. у Парижі пройшла без участі Росії. За оцінками незалежних експертів, фактично, на той час, Росія прагнула зірвати чергову «нормандську зустріч» у Парижі, відмовляючись брати в ній участь, так як не бажала пояснити свою позицію з ряду проблемних питань на переговорах.

Водночас, президент Росії В. Путін як раніше використовував, так і зараз використовує період виборів у Франції і ФРН, щоб «поставити на паузу» роботу «нормандської четвірки». Експерти небезпідставно задаються питанням: Навіщо йому це потрібно і чи бачать це Європа і США?

 

30 травня ц. р. у Сенаті (верхній палаті) парламенту Нідерландів заплановано голосування з питання ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Позитивне вирішення даного питання означатиме остаточне завершення процесу прийняття документу країнами Європейського Союзу. Попереднє обговорення угоди у верхній палаті вищого законодавчого органу Нідерландів 25 травня ц. р. засвідчило підтримку документу більшою частиною нідерландських сенаторів.

 

Поряд з цим, у найближчій перспективі важливе значення для України матимуть візити до нашої Держави Генерального секретаря НАТО Є. Столтенбергна та членів Північноатлантичної ради 9–10 липня ц. р. (з нагоди 20-річчя укладення угоди про особливе партнерство між Україною та НАТО), а також саміт Україна-ЄС 13 липня ц. р. У ході зазначених заходів планується обговорення питань з розвитку співробітництва між Україною та НАТО і ЄС, а також ситуації в зоні конфлікту на Донбасі. Плани проведення зустрічей підтверджують підтримку України з боку НАТО та ЄС, а також визнання ними ролі України як форпосту західної цивілізації у стримуванні агресивної політики Росії.