26 серпня 2014

Аналіз стану та перспектив розвитку євразійського економічного об’єднання

1. Аналіз дисбалансів економічної співпраці країн МС/ЄЕП на сучасному етапі

2. Стратегічні ризики та сценарії розвитку Євразійського економічного союзу

  2.1. Зовнішні ризики

  2.2. Внутрішні ризики

  2.3. Сценаріїї стратегічного розвитку об’єднання

3. Перспективи вступу окремих країн пострадянського простору до ЄАЕС

 

  3.1. Вірменія

  3.2. Киргизстан

  3.3. Таджикистан

4. Негативні наслідки для України від поглиблення інтеграційних процесів в рамках ЄАЕС та шляхи їх подолання

29 травня 2014 р. президенти Росії, Білорусі та Казахстану підписали Договір про створення Євразійського економічного союзу (ЄАЕС), як наступної фази економічної інтеграції трьох країн після Митного союзу (МС) та Єдиного економічного простору (ЄЕП). Згідно із документом, три держави гарантують вільне переміщення капіталів, товарів, послуг та робочої сили в рамках ЄАЕС, проводять скоординовану, узгоджену та єдину економічну політику. Договір має набути чинності 1 січня 2015 р. Про наміри приєднатися до дії договору заявили керівники Вірменії, Киргизстану та Таджикистану.

Структура зовнішньої торгівлі товарами України у I півріччі 2014 р.
Структура зовнішньої торгівлі товарами України у I півріччі 2014 р.
http://www.ibser.org.ua/

Подальше поглиблення інтеграції в рамках євразійського об’єднання матиме безпосередній вплив на Україну. Це обумовлено тим, що Україна на сьогодні є одним із найбільших торговельних партнерів країн-членів Митного союзу/Єдиного економічного простору — Російської Федерації, Білорусії та Казахстану.

В 2013 році у географічній структурі експорту України частка трьох країн становила майже 32 % ($20,08 млрд), а ввезення товарів із них сягнуло 39 % у структурі імпорту товарів до України ($30,02 млрд). При цьому майже 73 % негативного зовнішньоторговельного сальдо України у минулому році було сформовано саме за рахунок дисбалансу зовнішньої торгівлі з країнами МС/ЄЕП ($9,94 млрд). Такі ж диспропорції взаємної торгівлі для України зберігаються і в поточному році. При цьому для України поточний стан, перспективи розвитку, проблемні питання взаємовідносин країн Митного союзу та їх вплив на вітчизняну економіку залишаться актуальними й після його трансформації в Євразійський економічний союз.

 

1. Аналіз дисбалансів економічної співпраці країн МС/ЄЕП на сучасному етапі

Проведений аналіз показників зовнішньоекономічної співпраці Митного союзу свідчить, що за період функціонування об’єднання взаємний товарообіг країн-учасниць виріс більш ніж на 36 % (з $47,1 млрд в 2010 році до $64,1 млрд в минулому). Якіснішою стала структура взаємного товарообігу — частка паливно-енергетичних товарів скоротилася з 41 % в 2011 році до 33 % у 2013 році, частка машин та устаткування перевищила в 2013 році 20 %. В той же час, в останні роки позитивна динаміка показників зовнішньоекономічного розвитку країн-учасниць МС/ЄЕП зменшилася. Скоротилися обсяги зовнішньої (з $934,6 млрд в 2012 році до $931 млрд в 2013 році) й взаємної торгівлі (з $67,9 млрд в 2012 році до $64,1 млрд в 2013 році).

За результатами I півріччя 2014 р. також відбулося погіршення стану взаємної торгівлі між країнами-учасницями МС/ЄЕП. Така ситуація пов’язується із зниженням економічної співпраці з третіми країнами та впливом запроваджених Заходом санкцій проти Росії. Так, за підсумками 6 місяців поточного року обсяги міждержавної торгівлі країн-членів МС/ЄЕП скоротилися на 11,7 % (до $27,6 млрд) у порівнянні з показниками аналогічного періоду 2013 року. При цьому Білорусь та Казахстан мають від’ємне сальдо в рамках об’єднання (-$3 млрд та -$4 млрд відповідно).

Динамка обсягів взаємної торгівлі країн-учасниць МС/ЄЕП у I півріччі 2014 р.
Динамка обсягів взаємної торгівлі країн-учасниць МС/ЄЕП у I півріччі 2014 р.
http://www.eurasiancommission.org/

У I півріччі 2014 р. скоротився також і сукупний обсяг зовнішньої торгівлі країн-членів МС/ЄЕП з іншими країнами світу — на 1,6 % (до $442,1 млрд), у т. ч. експорт склав — $288,2 млрд, імпорт — $153,9 млрд. Обсяг експорту товарів зріс на 0,7 % або на $1,9 млрд, імпорт зменшився на 5,5 %, або на $9 млрд. Сукупне позитивне сальдо зовнішньої торгівлі всіх країн об’єднання (у першу чергу, за рахунок Росії) склало $134,3 млрд. У загальній структурі зовнішньої торгівлі МС/ЄЕП російська продукція становить 83,6 %, Казахстану — 11,9 % і Білорусії — 4,5 %.

Частка внутрішнього ринку у загальній структурі торгівлі продовжує зменшуватись і наразі становить 11,1 % продукції. При цьому найбільш інтегрованою до об’єднання є Білорусь (49,5 % обсягу зовнішньої торгівлі у рамках МС/ЄЕП), за якою йдуть Казахстан (14,8 %) та Росія (6,8 %).

Частка зовнішньої та внутрішньої торгівлі країн-учасниць МС/ЄЕП у I півріччі 2014 р.
Частка зовнішньої та внутрішньої торгівлі країн-учасниць МС/ЄЕП у I півріччі 2014 р.
http://www.eurasiancommission.org/

Основними зовнішніми торговельними партнерами для країн-учасниць МС/ЄЕП залишаються країни Європейського союзу (54,2 % від загальної частки зовнішньої торгівлі з третіми країнами), зокрема Нідерланди, Німеччина та Італія, а також Китай. Разом із тим, частка України у структурі товарообігу країн-учасниць МС/ЄЕП за результатами I півріччя ц. р. зменшилася до 5,1 % ($22,73 млрд).

Основні торговельні партнери країн-учасниць МС/ЄЕП за часткою у загальному товарообігу у I півріччі 2014 р.
Основні торговельні партнери країн-учасниць МС/ЄЕП за часткою у загальному товарообігу у I півріччі 2014 р.
http://www.eurasiancommission.org/

Порівняльний аналіз обсягів внутрішньої та зовнішньої торгівлі країн-членів МС/ЄЕП у I півріччі 2014 та 2013 років (табл. 1) свідчить про скорочення обсягів торгівлі у всіх країнах об’єднання. Збільшення балансу у торгівлі з третіми країнами відбулося за рахунок суттєвого зменшення імпорту у трьох країнах на 9-10 %.

Частка України у структурі товарообігу країн-учасниць МС/ЄЕП за результатами I півріччя ц. р. зменшилася до 5,1 %

При цьому позитивне сальдо зовнішньої торгівлі МС/ЄЕП забезпечується переважно за рахунок експорту енергетичних ресурсів (75,5 % від загального обсягу експорту в треті країни), з яких на Росію припадає близько 80 %. Найбільшу частку в структурі імпорту до об’єднання становлять обладнання та транспортні засоби (45,3 % від загального обсягу експорту), хімічна індустрія (16,1 %), а також продовольчі товари та сільськогосподарська сировина (13,8 %).

Водночас обсяги взаємної торгівлі МС/ЄЕП забезпечуються за рахунок двосторонніх відносин «Росія-Білорусь» та «Казахстан-Росія». При цьому у порівнянні з аналогічним періодом 2013 року зменшилися об’єми експорту-імпорту мінеральних продуктів (18 %), металів та виробів з них (25 %), обладнання і транспортних засобів (9 %).

 Таблиця 1. Показники торгівлі країн-учасниць МС/ЄЕП за I півріччя 2013 та 2014 років

Країни

Півріччя

Торгівля в межах МС/ЄЕП, млрд доларів

Зовнішня торгівля країн МС/ЄЕП, млрд доларів

Експорт

Імпорт

Сальдо

Експорт

Імпорт

Сальдо

Білорусь

2013

8,5

11,3

-2,7

10,5

9,6

0,9

2014

8,0

11,0

-3,0

10,8

8,6

2,2

Казахстан

2013

3,2

8,9

-5,7

39,4

14,0

25,4

2014

2,5

6,5

-4,0

39,3

12,6

26,7

Росія

2013

19,8

11,3

8,5

236,3

139,2

97,1

2014

17,1

10,1

7,0

238,1

132,7

105,4

 

Товарна структура зовнішньої торгівлі країн-учасниць МС/ЄЕП у I півріччі 2014 р.
Товарна структура зовнішньої торгівлі країн-учасниць МС/ЄЕП у I півріччі 2014 р.
http://www.eurasiancommission.org/

Втрати вартісного обсягу взаємної торгівлі зумовлені, насамперед, значним скороченням постачання нафти і нафтопродуктів з Росії в Казахстан (на $1,44 млрд, або в 3,6 рази) та Білорусь (на 7,1 %). При цьому значно обмежився експорт з Білорусі до РФ легкових автомобілів (в 4,6 разів, або на $228,7 млн), тракторів (на 18,5 %, або на $65,1 млн) і вантажних автомобілів з Росії в Казахстан (в 2 рази). Також відбулося суттєве зменшення експорту пшениці з Казахстану в Росію (в 3,8 рази, або на $154,6 млн).

Крім погіршення показників зовнішньоекономічної діяльності, між країнами-учасницями МС/ЄЕП відбувається подальше накопичення розбіжностей, каталізатором яких є агресія Росії проти України, євроінтеграційні устремління України, Грузії та Молдови, а також запровадження країнами Заходу санкцій стосовно Росії.

У цьому зв’язку відокремлюються наступні проблемні питання функціонування МС/ЄЕП:

  • відсутність єдності позицій країн-членів МС/ЄЕП щодо проведення єдиної зовнішньоекономічної політики. Після підписання у цьому році Україною, Грузією та Молдовою угод про асоціацію та створення зон вільної торгівлі з Європейським союзом односторонні дії у відповідь Кремля щодо вказаних держав не були підтримані Мінськом та Астаною. Аналогічна ситуація спостерігається щодо підтримки санкцій, які Росія застосувала до імпорту продовольства з США, країн ЄС, Норвегії, Австралії та Канади;
  • політизація роботи наднаціонального органу об’єднання — Євразійської економічної комісії (президент Казахстану Н. Назарбаєв неодноразово наголошував про недопущення впливу з боку російських урядовців на роботу членів Колегії ЄЕК, які працюють за квотою РФ);
  • наявність значної кількості обмежень та вилучень у взаємній торгівлі між країнами об’єднання. Найбільш проблемними сферами є торгівля послугами, а також алкогольними виробами, тютюном, фармацевтичними та медичними препаратами, газом та нафтою, автомобілями та рибною продукцією. Наразі в рамках об’єднання існує близько 600 різних вилучень та обмежень. Показово, що за досягнутими між президентами держав-членів МС/ЄЕП домовленостями, вони будуть існувати до 2025 року;
  • збереження Росією монополії у рамках МС/ЄЕП на постачання енергоресурсів. Кремль продовжує використовувати енергетичний чинник для тиску на Мінськ та Астану, що неодноразово викликало газові та нафтові «війни» між Росією та Білоруссю з Казахстаном. Крім того, в рамках об’єднання існують суттєві труднощі для Білорусі із отриманням доступу до казахстанської нафти, незважаючи на зацікавленість у цьому офіційної Астани;
  • негативна практика прийняття російською стороною нормативно-правових актів, що обмежують (за вигаданими підставами) доступ товарів та послуг країн-учасниць МС/ЄЕП до свого ринку. До цієї ж теми відносяться і випадки, коли пріоритет у державних закупівлях в Росії віддається національним постачальникам. Прикладом може слугувати прийняття російською Державною думою закону про заборону здійснювати транспортні послуги на території РФ особам, які не мають водійських прав, виданих її компетентними органами;
  • різний рівень державної підтримки аграріїв у Росії, Казахстані та Білорусі, що в умовах єдиного митного простору призводить до викривлення конкуренції, чим наносить збитки РФ. Основною причиною цього є більш жорстке оподаткування в Росії у порівнянні з іншими країнами об’єднання (зокрема в Казахстані податкова база нижча на 75 %);
  • збільшення внутрішніх цін у Білорусі та Казахстані на товари широкого вжитку внаслідок підвищення їх вартості до російського рівня та через введення більших ввізних мит;
  • посилення конкуренції на внутрішньому ринку серед національних виробників на користь російського бізнесу та перехід під російський контроль ключових секторів білоруської та казахської економіки.

 

Білорусь та Казахстан виконують функції сировинного придатку для російської економіки

Наведені факти свідчать, що існуючий формат функціонування Митного союзу/Єдиного економічного простору не дозволяє забезпечити рівномірний розвиток усіх учасників цього об’єднання. Наразі позитивний ефект від інтеграції в частині активізації торгівельного обігу відчуває лише Росія, ставки багатьох ввізних мит у якій було знижено внаслідок вступу до Світової організації торгівлі (СОТ). Крім того, структура взаємної торгівлі між країнами-учасницями МС/ЄЕП свідчить про тенденцію формування системи, де Білорусь та Казахстан виконують функції сировинного придатку для російської економіки. Це не лише стримує економічний розвиток країн об’єднання, але й знижує довіру до МС/ЄЕП як з боку суб’єктів підприємницької діяльності, так і керівництва держав-членів. Подібні дисбаланси формують неоднозначне ставлення Мінська та Астани до поглиблення інтеграції та знижують його загальну привабливість в очах потенційних членів об’єднання (інших країн пострадянського простору).

Вищевикладене свідчить про ризики вичерпання інтеграційного потенціалу МС/ЄЕП, що потребує від Росії пошуку нових джерел росту у рамках об’єднання євразійських країн. Цьому, на думку Росії, має сприяти залучення до об’єднання нових держав-членів (зокрема Вірменії, Киргизстану та Таджикистану), а також започаткування з 1 січня 2015 р. роботи Євразійського економічного союзу, як наступної форми економічної інтеграції. Однак, важливою проблемою формування ЄАЕС залишається різне ставлення країн-членів до перспектив подальшого розширення об’єднання. Так, за оцінками білоруських та казахських фахівців, приєднання до союзу Вірменії, а тим більше Киргизстану та Таджикистану, може призвести до появи нових протиріч всередині ЄАЕС, виникнення додаткових джерел конфліктів й протистояння, а також до розширення обсягів контрабанди та низки негативних явищ.

Інші країни пострадянського простору також не поспішають підтримувати інтеграційні ініціативи Кремля. Після подій останнього року «євразійські прагнення» України дорівнюють «нулю». Узбекистан навіть до Договору про Зону вільної торгівлі СНД приєднався в окремому порядку лише у травні 2013 р., а Туркменістан та Азербайджан взагалі не розглядають подібні перспективи.

 

2. Стратегічні ризики та сценарії розвитку Євразійського економічного союзу

Ключовим чинником поточної нестабільності для країн євразійського економічного об’єднання на сьогодні виступає військова агресія Росії проти України. Наслідком конфлікту стало загострення політичного діалогу Росії з країнами Заходу, запроваджені проти РФ санкції та зустрічне продовольче ембарго, а також загальна невизначеність стосовно наслідків та подальшого розвитку ситуації навколо України.

Найбільші загрози для країн об’єднання пов’язані з тенденцією зниження світових цін на нафту

У найближчій перспективі найбільші загрози для країн об’єднання пов’язані з тенденцією зниження світових цін на нафту та інші традиційні товари сировинного експорту країн-членів МС/ЄЕП, а також із посиленням внутрішньої конкуренції між товаровиробниками.

Враховуючи наявність невирішених проблемних питань в рамках самого об’єднання, а також погіршення відносин Росії з країнами Заходу, найважливішою політико-правовою проблемою подальшого функціонування ЄАЕС, як суб’єкта міжнародних відносин залишатиметься його визнання з боку Європейського союзу та інших міжнародних організації (зокрема СОТ) та налагодження відносин з ними.

У подальшій перспективі ризики функціонування ЄАЕС полягатимуть у зниженні рівня енергетичного співробітництва європейських країни із Росією на додачу до кризи існуючих економічних моделей розвитку всіх країн-членів об’єднання внаслідок остаточного вичерпання їхнього «пострадянського» потенціалу.

Незважаючи на задекларовані у підписаному в Астані договорі про Євразійський економічний союз сподівання, низка зовнішніх і внутрішніх ризиків негативно впливатиме на перспективи економічного розвитку країн-учасниць МС/ЄЕП та успіх проекту ЄАЕС в цілому. Серед таких загроз необхідно відокремити:

 

Зовнішні ризики економічного розвитку країн-учасниць МС/ЄЕП/ЄАЕС:

  • запроваджені проти Росії секторальні санкції та обмеження доступу до міжнародних ринків капіталів, що має опосередкований вплив на інші країни об’єднання, зокрема:
    • подорожчання та скорочення імпорту технологічного обладнання й товарів подвійного призначення з ЄС та США до країн МС/ЄЕП призведе до зростання вартості проектів індустріалізації, стримування темпів модернізації основних фондів, а також спричинить зростання інфляції в Казахстані та Білорусі;
    • ризик закриття каналів транспортування казахської нафти та газу через російські трубопроводи та термінали, а також експорту інших казахських товарів та послуг через територію РФ до країн ЄС та США може призвести до різкого скорочення виробництва та експорту в гірничодобувній та переробній промисловості, сільському господарстві Казахстану. Це пов’язано з тим, що більше 50 % казахського експорту здійснюється через російські транспортні коридори;
    • посилиться конкуренція між металургійними підприємствами Росії, Казахстану та Білорусі на внутрішньому та зовнішньому ринках внаслідок очікуваного скорочення імпорту металургійної продукції з Росії до країн ЄС та спрямування його надлишків на ринки Митного союзу та Китаю.
  • поступове зниження світових цін на нафту під впливом спаду світової економіки, подальшого розвитку й запровадження новітніх технологій розробки нафти і газу, підвищення енергоефективності в основних країнах-споживачах;
  • низькі темпи відновлення світової економіки на фоні низького загальносвітового попиту, а також сповільнення економічного росту країн, що розвиваються, насамперед Китаю;
  • недостатній зовнішній попит на основні експортні товари країн-членів МС/ЄЕП (вуглеводні та продукти їх переробки, чорні метали). Так, ЄС вживає заходи зі скорочення обсягів споживання російської нафти та газу за рахунок диверсифікації джерел постачання із Іраку, Лівії, Ірану, інших арабських країн, Норвегії, США, Нігерії та Бразилії. Крім того спостерігається скорочення обсягів експорту до Китаю готових видів продукції у вигляді сталі та плоского прокату та зростають обсяги вивезення сировини у вигляді металевих руд.

 

Внутрішні ризики економічного розвитку країн-учасниць МС/ЄЕП/ЄАЕС:

  • вичерпання внутрішніх інтеграційних джерел економічного росту країн-членів об’єднання;
  • погіршення економічної ситуації в Росії (за прогнозами МВФ, ВВП Росії у 2014 році зросте на 0,2 %, у 2015 — на 1 %), що негативно позначиться на всьому об’єднанні;
  • запровадження Росією продовольчого ембарго, яке призвело до виникнення істотних ризиків для продовольчих ринків інших країн об’єднання. Зокрема, в Казахстані (у 2013 році поставки продуктів з країн санкційного списку складали 30 % всього імпорту) очікується скорочення обсягів імпорту м’яса птиці в обсягах 8,4 % внутрішнього ринку, риби — 14 %, сирів — 25,6 %, молока — 10,8 %, внаслідок чого неминуче зростання внутрішніх споживчих цін;
  • сповільнення у Росії, Казахстані та Білорусі ділової активності приватного сектору, інвестиційної діяльності та обсягів споживання, що пов’язано з негативними очікуваннями бізнесу та споживачів. Запровадження на регіональному рівні в Росії податку з продажу може додатково погіршити ситуацію;
  • зростаючі інфляційні та девальваційні очікування, скорочення обсягів кредитування, відтік капіталів, спад на фондових ринках, ускладнення з виконанням бюджетних зобов’язань та пошуком додаткових джерел економічного росту, що є характерним для всіх країн об’єднання;
  • активізація впровадження Росією програм імпортозаміщення, у т. ч. щодо товарів, які традиційно постачалися з Білорусі та Казахстану. Прикладом може слугувати поетапне заміщення казахстанського (з Екібастузу) вугілля для потреб теплоелектростанцій Уралу та Західного Сибіру на енергоносії Кузнецького басейну відповідно до Енергетичної стратегії РФ до 2030 року та Програми розвитку вугільної промисловості РФ до 2030 року.

 

Євразійська економічна комісія надає перевагу двом сценаріям стратегічного розвитку ЄАЕС — «Транзитно-сировинний міст» та «Власний центр сили»

Враховуючи загрози інтеграційним процесам на пострадянському просторі, Євразійська економічна комісія надає перевагу двом сценаріям стратегічного розвитку Євразійського економічного союзу на період 2020-2030 рр. — «Транзитно-сировинний міст» та «Власний центр сили». При цьому перспективи впровадження сценарію «Продовжений статус-кво» залишаються вкрай малими через низку негативних наслідків його реалізації.

  • Сценарій «Продовжений статус-кво» передбачав, що розвиток економік держав-членів ЄАЕС відбуватиметься в рамках поточної форми інтеграції з поступовою ліквідацією бар’єрів для руху товарів, послуг, капіталу й робочої сили. Національні економіки діють в більшій мірі незалежно, що обумовить відносно низький ступінь їх впливу на загальноекономічні результати ЄАЕС. Головний інтеграційний ефект у вигляді темпів зростання взаємної торгівлі буде незначним.
  • Сценарій «Транзитно-сировинний міст» передбачає, що стимулом інтеграції в ЄАЕС стане співпраця учасників об’єднання, в рамках якої євразійський простір виступає економічно привабливим для транспортування природних ресурсів та транзиту товарів. З іншого боку, він є можливою територією для розвитку виробничої кооперації Європейського союзу та країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону (із перспективою перенесення окремих виробництв на територію ЄАЕС). Основним джерелом економічного зростання виступає експорт сировинних товарів в треті країни.
  • Сценарій «Власного центру сили» має на меті формування власного «центру сили», зорієнтованого, передусім, на забезпечення якості економічного зростання держав-членів ЄАЕС. Інтеграція спрямована на створення максимально сприятливих умов для модернізації економік країн об’єднання, посилення конкурентних позицій як на внутрішньому, так і на світовому ринках. Реалізація даного сценарію, особливо на початковому етапі, буде характеризуватися невисокими темпами зростання економік держав-членів ЄАЕС.

 

Євразійська економічна комісія очікує наступні результати реалізації відповідних сценаріїв стратегічного розвитку об’єднання:

Сценарій «Транзитно-сировинний міст»

  • у сфері експорту очікується збільшення постачання на зовнішні ринки (у т. ч. в інші країни СНД) сировинних товарів та продуктів їхньої переробки усіма країнами ЄАЕС, а також товарів машинобудівної галузі. При цьому передбачається, що частка нових продуктів в асортименті експортованих товарів до кінця прогнозованого періоду складе від 1 % до 5 % залежно від виду продукції;
  • у транспортній сфері у пріоритетному порядку реалізовуватимуться проекти будівництва транспортної інфраструктури для забезпечення функціонування міжнародних транспортних коридорів через територію ЄАЕС, збільшення експорту з боку Китаю та інших країн АТР у європейські країни та Середню Азію. Також вживатимуться заходи зі стабілізації вартості послуг природних монополій у країнах об’єднання та перенесення окремих виробництв на територію країн-учасниць. Очікується вирівнювання тарифів та уніфікація умов надання послуг, що призведе до незначного підвищення цін на перевезення та їхню стабілізацію упродовж всього прогнозованого періоду;
  • в енергетичній сфері збільшиться значимість Білорусі як транзитера російської нафти в Європу (у т. ч. у зв'язку із ситуацією в Україні), а також зростання масштабів співробітництва із Казахстаном на зовнішніх ринках через чинник постачання російської нафти в Китай. Очікується щорічне збільшення світового споживання енергоносіїв на 2 %, зменшення європейського імпорту російських та казахстанських енергоносіїв не більше ніж на 10 %, перенесення енергоємних виробництв із Китаю та країн Євросоюзу на територію Росії та Казахстану;
  • в інвестиційній сфері — інтеграція в рамках ЄАЕС сприятиме додатковому залученню взаємних і прямих іноземних інвестицій із третіх країн у транспортну сферу та паливо-енергетичний комплекс.

Найбільший економічний ефект від можливої реалізації даного сценарію отримають Білорусь і Казахстан.

Сценарій «Власний центр сили»

  • у сфері зовнішньоекономічної діяльності передбачається покращення конкурентоспроможності товарів країн об’єднання та збільшення взаємної торгівлі та експорту товарів несировинної групи. При цьому частка нових продуктів в асортименті експортних товарів країн ЄАЕС до кінця прогнозованого періоду складе від 2 % до 10 %;
  • в енергетичній сфері очікується формування спільного ринку енергетики та енергоносіїв. Водночас збережеться залежність Білорусі від поставок російських енергоносіїв, включаючи завантаження нафтопереробних потужностей (транзитні потужності частково або повністю перейдуть під контроль російських компаній). У рамках співробітництва «Росія-Казахстан» очікується збільшення присутності російських компаній на казахстанському ринку, активне використання транзитного потенціалу сторін (поставки в Китай), узгодження трансферної політики (безмитні поставки з Росії та доведення рівня експортних мит Казахстаном до російського рівня);
  • у транспортній сфері прогнозується не тільки обслуговування зростаючих транзитних товарних потоків, але й формування конкурентоспроможних міжнародних транспортних коридорів на території ЄАЕС;
  • в інвестиційній сфері інтеграція обумовлюватиме додаткове надходження взаємних та прямих іноземних інвестицій із третіх країн. У першу чергу, це відбудеться завдяки більшому обсягу внутрішнього ринку та можливостям повного використання конкурентних переваг економік Білорусі, Росії та Казахстану;
  • у сфері валютної політики уповільниться девальвація національних валют, що буде зумовлено збільшенням експорту та обсягу іноземних інвестицій (період 2020-2030 рр.). При цьому девальваційні ризики для Білорусі будуть істотно більшими внаслідок збереження диспропорцій платіжного балансу (стійкий дефіцит торговельного балансу зі збільшенням імпорту з Росії) та високого інфляційного потенціалу;
  • у сфері ринку праці чисельність економічно активного населення країн-учасниць ЄАЕС збільшуватиметься. При цьому в результаті інтеграції буде забезпечено покращення продуктивності праці та підвищення реальної заробітної плати у всіх країнах об’єднання.

 

3. Перспективи вступу окремих країн пострадянського простору до ЄАЕС

Російська окупація Криму та подальша військова агресія проти материкової України висвітила низку проблемних безпекових питань у взаємовідносинах всередині МС/ЄЕП. Взаємна недовіра унеможливила реальний відвертий розвиток об’єднання, як повноцінної політико-економічної організації. Серед населення та керівництва країн-учасниць МС/ЄЕП поширюється ставлення до російських інтеграційних ініціатив на пострадянському просторі як до суто політичних проектів, що відповідають інтересам тільки Російської Федерації та обмежують суверенітет інших учасників. Зниження привабливості Росії для її теперішніх та майбутніх партнерів відбувається й внаслідок неспроможності запропонувати ефективну модель політико-економічного співробітництва.

Крім того, Росія продовжує демонструвати зневагу до своїх партнерів, нав’язуючи їм невигідні політичні та економічні рішення. З іншого боку, гальмування темпів розвитку та наявні ознаки рецесії російської економіки (підсилені впливом західних санкцій) будуть мати негативний вплив на економіки інших сусідніх країн, що продовжить негативні торговельно-економічні тенденції в рамках Митного та майбутнього Євразійського економічних союзів.

 

3.1. Вірменія

В країні склалась вкрай нестабільна внутрішньополітична та соціально-економічна ситуація навколо МС/ЄЕП. Частина опозиційних сил та населення Вірменії виступають проти вступу країни до такого об’єднання. Спірним питанням залишається статус Нагорного Карабаху (та роботи пунктів пропуску на його кордонах) в рамках інтеграційного союзу. Крім того, вірменські урядові експерти досі не можуть прорахувати остаточний ефект для економіки від зниження чи скасування митних ставок на більш ніж 900 видів товарів, що імпортуються. Очікується, що переговори з цього питання продовжаться вже після вступу країни до ЄАЕС.

На сьогодні склалася ситуація, що усі перемовини щодо інтеграції мають на меті вступ Вірменії до ЄАЕС за будь-яких умов. Причому, продовжуючи підготовку до приєднання країни до МС/ЄЕП, керівництво Вірменії акцентує увагу не стільки на вигодах від членства в євразійському проекті, скільки на негативних наслідках (у т. ч. військово-політичних), які може зазнати держава у разі відмови від приєднання до цього об’єднання.

Прийнята вірменським урядом «дорожня карта» пристосування економічної системи країни до реалій МС/ЄЕП наразі фактично залишається не реалізованою, як і завдання спеціально створеної для її реалізації комісії. Єдиним висновком цієї комісії за увесь період її роботи стала констатація невідворотності підвищення на першому етапі приєднання Вірменії до МС/ЄЕП споживчих цін на найнеобхідніші групи товарів, що негативно вплине на рівень життя населення.

Зберігається низка розбіжностей між державами-членами МС/ЄЕП при визначенні умов і перехідних положень в частині митно-тарифного регулювання у проекті угоди щодо приєднання Вірменії до ЄАЕС. Це стосується, в першу чергу, застосування щодо 800 тарифних позицій ставок імпортного мита, відмінного від єдиного митного тарифу ЄАЕС, при цьому на 18 з них пропонуються більш високі ставки. У цьому зв’язку ЄЕК підкреслює, що вже узгоджена більшість спірних питань митно-тарифного та нетарифного регулювання, зокрема щодо звільнення від сплати митних зборів при ввезенні на територію Вірменії:

  • продукції військового призначення, що не виробляється на територіях інших країн-членів ЄАЕС;
  • товарів для будівництва та модернізації атомної електростанції;
  • товарів у рамках реалізації програм «Міжнародна школа в Діліжані» та «Вірменсько-індійський учбовий центр інформаційних та комунікаційних технологій»;
  • цукру-сирцю з тростини для промислової переробки;
  • окремих видів цивільних гелікоптерів, пасажирських та вантажних літаків.

При цьому продовжує зростати ймовірність реалізації низки негативних економічних наслідків для Вірменії, зокрема, в частині гармонізації митного законодавства до норм ЄАЕС, виникнення суперечностей у торгівлі з третіми країнами в рамках СОТ, проблем узгодження фінансової системи з країнами євразійського об’єднання. Крім того, надмірна залежність офіційного Єревану від вказівок свого головного військово-політичного союзника (Росії) негативно позначатиметься на зовнішньоекономічних відносинах Вірменії з іншими державами світу.

 

3.2. Киргизстан

З огляду на розвиток ситуації на євразійському просторі у контексті російської агресії проти України Киргизстан поки що не форсує виконання «дорожньої карти» приєднання до МС/ЄЕП, водночас намагаючись отримати більшу фінансову допомогу від країн-членів Митного союзу. Для адаптації киргизької економіки к вимогам та стандартам ЄАЕС вже досягнута домовленість із Росією про виділення позикових коштів у розмірі $500 млн, ще $500 млн для поповнення статутного капіталу спільного фонду розвитку та $200 млн у якості безповоротної допомоги. Казахстан також розглядає (але не форсує) питання про виділення Бішкеку додаткових $100 млн, що у черговий раз демонструє стриману позицію Астани щодо приєднання нових членів до євразійського об’єднання. Наявним є також охолодження відносин Бішкека із офіційним Мінськом, викликане відмовою Білорусі видати колишнього президента Киргизстану К. Бакієва, заочно засудженого на батьківщині до довічного ув'язнення. Проти вступу країни до проросійського союзу виступає киргизька опозиція, що може спровокувати чергові безлади та спроби насильницької зміни влади в країні.

Киргизстан розраховує домогтися для себе цілої низки пільгових умов входження до інтеграційного союзу. Це стосується згоди партнерів на створення вільних економічних зон (тобто збереження безмитної роботи найбільших оптових ринків країни «Дордой» та «Кара-Суу», через які реекспортуються величезні обсяги насамперед китайських товарів), введення пільгового режиму перебування киргизьких трудових мігрантів у країнах МС/ЄЕП, фінансування обладнання спеціалізованих лабораторій якості продукції, санітарно-карантинних постів в пунктах перетину кордонів.

На сьогодні керівництво Киргизстану продовжує процес адаптації власного законодавства до вимог ЄАЕС. Разом із тим, цей процес затягується шляхом акцентування першочергової уваги на преференціях, які будуть надані Бішкеку з боку країн об’єднання, а також шляхом винесення на громадське обговорення заздалегідь спірних питань. На таке обговорення вже винесений перелік продукції, щодо якої будуть встановлені пільгові умови постачання.

 

3.3. Таджикистан

Мапа проекту лінії електропередач CASA-1000
Мапа проекту лінії електропередач CASA-1000
http://www.casa-1000.org/

Керівництво Таджикистану стверджує про зацікавленість у поглибленні торговельно-економічного співробітництва з країнами МС/ЄЕП. При цьому підкреслюється необхідність ретельного вивчення можливих наслідків для економіки країни у випадку, якщо рішення про інтеграцію до Митного та Євразійського економічних союзів буде прийнято. Приєднання Таджикистану при нинішньому стані економіки країни призведе до серйозних проблем з наповненням бюджету, величезне значення для якого мають митні збори. Крім того, офіційний Душанбе прагне пом'якшити інші негативні економічні ефекти від інтеграції, у т. ч. захистити своїх громадян, які живуть і працюють в Росії, отримати підтримку в реалізації низки критично важливих для країни економічних проектів — таких як будівництво Рогунської й низки інших ГЕС. Повноцінне членство в ЄАЕС піднімає цілу низку чутливих для Таджикистану питань — чи буде реалізований проект CASA-1000 (постачання електроенергії з Киргизстану та Таджикистану в Афганістан та Пакистан) та проект Трансафганської залізниці? Неприйнятною для Душанбе є пропозиція Росії розвивати північний маршрут «Нового Шовкового шляху» через БАМ — в обхід Центральної Азії. Крім того, питання про вступ Таджикистану до ЄАЕС гальмується через наявність територіальних суперечок з іншим потенційним кандидатом — Киргизстаном.

 

4. Негативні наслідки для України від поглиблення інтеграційних процесів в рамках ЄАЕС та шляхи їх подолання

Посилення інтеграційних процесів на пострадянському просторі, чому має сприяти створення Євразійського економічного союзу, впливатиме, насамперед на зовнішньоторговельні зв’язки України із членами об’єднання. Результати аналізу динаміки зовнішньої торгівлі показують, що Україна в 2013 році порівняно з попереднім роком втратила близько 14 % експорту та 15 % імпорту в зовнішньому товарообігу з країнами Митного союзу. Це було пов’язане, у першу чергу, із політикою імпортозаміщення (насамперед в Росії) та наявністю низки технічних бар'єрів (регламентів МС).

Стан українсько-російських відносин свідчить про розв’язування Москвою повномасштабної торговельної війни проти України

Поточний стан українсько-російських відносин свідчить про розв’язування офіційною Москвою повномасштабної торговельної війни проти України в усіх ключових сферах. Це й блокування як двостороннього торговельно-економічного співробітництва, так і співробітництва України з іншими державами пострадянського простору, застосування обмежувальних заходів щодо української продукції, повне припинення поставок природного газу в Україну, заморожування співпраці у фінансово-кредитній та інвестиційній сферах, спільних проектів у галузі промислової кооперації та інфраструктури, військово-технічного співробітництва. Для цього російська сторона використовує майже весь наявний політико-економічний ресурс, у т. ч. можливості партнерів по МС/ЄЕП та свій вплив на інші пострадянські країни.

Враховуючи широкі торговельно-економічні зв’язки України з країнами-учасницями МС/ЄЕП, запроваджені в рамках створення ЄАЕС заходи призведуть до наступних негативних наслідків для України:

  • розширення повноважень Євразійської економічної комісії, що дозволить Росії отримати контроль над фінансовими секторами країн-учасниць та їх зовнішньоторговельною сферою. Це може бути використано з метою впливу на українські позиції на фінансових ринках ЄАЕС та умови торгівлі (проведення розрахунків) країн-учасниць об’єднання з вітчизняними суб’єктами господарювання;
  • широкого застосування спеціальних захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів щодо українських товарів. Використовуватиметься обмеження доступу української продукції на ринки ЄАЕС через звинувачення у її «невідповідності» вимогам технічних регламентів, санітарним та фітосанітарним нормам, що діють на території об’єднання;
  • уніфікації підходів держав у сфері науково-технічної співпраці та захисту прав інтелектуальної власності, що призведе до поступового скорочення міждержавного співробітництва (зокрема в рамках Міжнародної асоціації академій наук) та зменшення попиту на вітчизняні розробки фундаментального характеру з боку країн ЄАЕС;
  • подальшої уніфікації законодавства у сфері надання транспортних послуг, що призведе до невигідної Україні зміні тарифної політики.

 

З метою подолання негативних наслідків для зовнішньої торгівлі України від поглиблення інтеграції в рамках ЄАЕС пропонується:

  • диверсифікувати географічну структуру зовнішньої торгівлі, мінімізувавши залежність від ринків євразійського економічного простору;
  • оптимізувати та забезпечити збалансованість структури імпорту та експорту у країни ЄАЕС;
  • акцентувати зусилля на створенні та просуванні на міжнародних ринках (у т. ч. в країни ЄАЕС) українських високотехнологічних товарних груп;
  • продовжувати взаємодію з Євразійською економічною комісією на базі існуючих меморандумів (про співробітництво з питань торгівлі, про співробітництво з питань технічного регулювання, про поглиблення взаємодії між Україною та ЄЕК тощо);
  • розробити нові механізми, що дозволять захищати інтереси українських експортерів на євразійському ринку;
  • проводити постійні консультації із ЄЕК щодо змін нормативної бази ЄАЕС;
  • вжити заходів щодо збереження вільного режиму торгівлі з країнами-членами Євразійського економічного союзу, зокрема на підставі ст. 102 Договору про ЄАЕС, відповідно до якої передбачається можливість надання в рамках об’єднання преференцій у торгівлі третій стороні на підставі укладеного до 1 січня 2015 р. міжнародного договору;
  • сформувати пропозиції щодо збереження обсягів торговельного співробітництва з Казахстаном та Білоруссю з урахуванням міжнародних договорів і правил СОТ;
  • вжити заходів щодо збереження участі України у Зоні вільної торгівлі СНД. Наприклад, представництво Європейського союзу в Україні, аналізуючи наслідки потенційного виходу України зі складу СНД (у т. ч. із Зони вільної торгівлі СНД), оцінило щорічні втрати для вітчизняної економіки у розмірі до $3 млрд внаслідок скасування нульових імпортних митних тарифів, невизнання сертифікатів про походження товарів та втрати чинності угод, що регулюють торгівлю окремими категоріями товарів, зокрема тваринництва;
  • застосовувати інструментарій Світової організації торгівлі для врегулювання торговельних суперечок (у разі запровадження необґрунтованих обмежень чи встановлення завищених митних ставок у порівнянні з іншими членами СОТ);
  • проводити прагматичну політику торговельної співпраці з Росією, у т. ч. із застосуванням (на паритетній основі) інструментів торговельного захисту.