Президент Ісламської Республіки Іран (ІРІ) Хассан Роухані в грудні 2014 року подав на розгляд Меджлісу (Парламенту) ІРІ проект бюджету на наступний іранський рік (1394-й), що розпочинається в суботу 21 березня 2015 року. Новий бюджет, втім, як і попередній, затверджувався в умовах дії все ще жорстких санкцій, падіння цін на нафту і розпалу уповільнених переговорів за іранською ядерною програмою.
Тегеран як і раніше звинувачує в багатьох своїх проблемах монархії Перської затоки, зокрема, Королівство Саудівської Аравії. Мало в чому змінилася і риторика щодо США. Здавалося, іранське керівництво мало б врахувати нові глобальні економічні тенденції і нову геополітичну ситуацію, що формується у світі. Але…
Отже, кілька слів про новий бюджет. При формуванні бюджету наступного року Іран виходить з ціни на нафту приблизно 80 доларів за барель, заявив в інтерв'ю іранській інформаційній агенції ІРНА глава Комісії з планування і бюджету іранського Меджлісу Голям Реза Таджгардун. Нагадаємо, що в бюджеті на минулий рік ціна нафти закладалася на рівні 100 доларів за барель. Г. Таджгардун відзначив, що у разі, якщо прогнози не підтвердяться, і ціна на нафту повернеться до рівня 100 доларів за барель, надлишки коштів в результаті отримання надприбутків, Іран має намір розмістити у своєму Фонді національного розвитку. В той же час, за його словами, Іран робить активні дипломатичні кроки з метою домовитися з партнерами по ОПЕК, а також іншими великими гравцями на ринку нафти про скорочення видобутку нафти в цілому на 1 млн бар. за добу для того, щоб зупинити подальше падіння ціни.
|
Примітка Іран має треті за величиною розвідані запаси нафти після Саудівської Аравії і Венесуели (18,8 млрд тонн — 9,9 % світових запасів). Навіть в умовах обмеження на експорт нафти Ісламська Республіка збереже позитивний торговельний баланс. Крім того, разом з появою на нафтовому ринку нових гравців (в першу чергу, африканських), іранський чинник продовжує відігравати важливу роль в зниженні ціни на нафту. Європейські держави, що бажають диверсифікувати постачання енергетичної сировини з Росії, вже давно готові купувати нафту і газ в Ірані, проте каменем спотикання між ними і Ісламською республікою залишається невирішена проблема ядерної програми Ірану (ЯПІ). На думку іранських економістів-аналітиків, президент ІРІ Хассан Роухані надалі залишається непослідовним і в новому бюджеті Ірану, «знову пропонуючи іранському народу біль неолібералізму без надії на майбутнє, що загрожує новими небезпечними тенденціями в економіці, новими ризиками, що, зрештою, штовхне Іран в економічний хаос часів правління Ахмадінеджада». |
Концептуальна основа бюджету
Проект бюджету розпочинається словами Імама Алі (першого і найшановнішого шиїтського імама) з Корану, сенс яких, якщо перефразовувати на нашу мову, зводиться до наступного: «Правильне планування економіки збільшує багатство народу, а неправильне — його знищує». Так от, якщо звернутися до деяких іранських економістів, то можна почути у відповідь слова про «бюджетування і відсутність будь-якого планування». Зокрема, вони стверджують, що ключовою концепцією нового бюджету є не що інше, як «витіювата версія неоліберальної моделі невтручання», що була досить популярною в 1970-х-80-х роках минулого століття.
Прихильники неоліберальної економічної політики виступають на підтримку великої лібералізації економіки, вільної торгівлі і скорочення державних видатків з метою підвищення ролі вільного ринку, людини і приватного сектора в економіці. Але, як показує практика, економічний лібералізм припускає наявність політичного лібералізму, зовсім відсутнього в Ісламській Республіці Іран. При цьому найвищий пріоритет відданий програмам на оборону і зміцнення безпеки країни. Відповідно, і заходи економії у вигляді значного скорочення витрат на соціальні програми, девальвація національної валюти (іранський ріал), приватизація державних підприємств і регресивне оподаткування залишаються головними політичними інструментами.
Бюджет також включає ідею «опору економіки», що вступає в протиріччя з такими ідеями неолібералізму, як вільний ринок і вільна торгівля.
Бюджет без зростання
Іранський бюджет обмежений сумою в 294 млрд доларів США при офіційному обмінному курсі 28,500 ріалів за 1 долар США, що на 4 відсотки більше, ніж бюджет 2013 року.
|
Примітка Три роки тому, 27 січня 2012 року, Іран запровадив єдиний фіксований обмінний курс національної валюти до долара США, що було викликано падінням вартості ріала після запровадження санкцій ЄС проти Тегерана. Він склав 12,260 ріалів за 1 долар США. Ця ставка була дійсна для усіх угод, у тому числі імпортних, а також діє для студентів за кордоном, або тих, хто збирається їхати за кордон. При цьому Центральний банк Ірану погрожував обмінним пунктам закриттям, якщо ті продаватимуть долар фізичним особам більш ніж на 5 % вище за новий офіційний курс.Зараз в Ірані існує фактично два обмінні курси — офіційний і курс приватних обмінників. Курс долара на неофіційному ринку більш ніж на 80 % перевищує офіційний курс, встановлений Центробанком Ірану. Таким чином, з урахуванням падіння ціни на нафту прогнозований показник навряд чи буде реалізований. Незначне збільшення бюджету в порівнянні з попереднім також пропонує сценарій «нульового зростання» для економіки. І це незважаючи на той факт, що населення Ірану збільшується на 1,8 % в рік, а його прибутки знижуються, продовжує збільшуватися безробіття серед молоді. Центральна влада не планує збільшувати видатки на соціальні програми, ігноруючи задекларований принцип «соціальної справедливості». |
Джерела надходження коштів до бюджету
Основними джерелами первинного доходу до бюджету залишаються надходження від продажу нафти і ненафтового експорту, а також податки, і прибутки від приватизації.
Запровадження санкції понизили експорт іранської нафти на 40 %, що склало приблизно 1,3 мільйонів барелів за день. Ця цифра включає офіційні продажі і продаж нафти на чорному ринку, що за деякими даними складає близько половини офіційного ринку. Через банківські санкції значна частка надходжень від продажу нафти Ірану осідає в банках країн-покупців. За результатами «проміжної ядерної угоди» Іран дістав доступ до близько 5 % «заморожених» коштів від продажу сирої нафти.
Нині трохи більше 70 відсотків надходжень в іноземній валюті Ірану припадає на засоби, отримані від продажу нафти, газу, нафтопродуктів і супутніх товарів. Прогнозована ціна за один барель нафти для бюджету складає 72 долари. Передбачається, що Іран важко, але зможе заробити 53-55 млрд доларів від продажу нафти і суміжного експорту. При цьому з цієї суми приблизно 15 млрд буде витрачено Міністерством нафти ІРІ для підтримки поточного виробництва нафти на рівні близько 3 мільйонів барелів за добу.
За даними Міжнародного валютного фонду (МВФ), Іран, враховуючи економічні санкції, в найближчі два роки повинен продавати свою нафту за ціною, не нижче за 131 долар за барель, щоб тільки покрити дефіцит бюджету.
Засоби від ненафтового експорту можна вважати «надією» іранського уряду для компенсації гострого браку коштів до бюджету. У недалекому минулому це джерело прибутків приносило близько 20 млрд доларів протягом року і тому одним з важливих завдань уряду Роухані вважається його плановане збільшення на 20 % у 2015 році. Економісти вважають, що ненафтовий експорт може принести близько 22 млрд доларів прибутку.
Таким чином, Іран може розраховувати в новому іранському році (березень 2015 — березень 2016 р.) на надходження до бюджету іноземної валюти на рівні 57-59 млрд доларів США. Падіння ціни на нафту вже коштувало Ірану близько 7 млрд доларів, а значить, хронічний бюджетний дефіцит збільшуватиметься.
Основними статтями ненафтового експорту Ірану є дешеві автомобілі, що експортуються до Іраку, Сирії і Афганістану. Другим за величиною джерелом прибутків є продукція нафтохімічного комплексу, що в основному постачається до Китаю. Чимала частка в цьому експорті припадає на знамениті на весь світ килими, консервовані продукти, овочі, фрукти і сухофрукти, що постачаються в різні країни.
Прогнозоване збільшення ненафтового експорту ґрунтується на припущенні, що або буде укладена всеосяжна ядерна угода, або статус-кво в регіоні залишатиметься практично незмінним.
При цьому аналітики схиляються до думки, що доля ядерної угоди залишається невизначеною, а ось ситуація в регіоні відверто погіршується.
|
Примітка В Женеві 22 лютого відбувся черговий раунд переговорів між Іраном і «шісткою» міжнародних посередників за ядерною програмою. Пленарному засіданню передували зустріч держсекретаря США Дж. Керрі з главою МЗС Ірану Д. Заріфом і координаційна зустріч країн-членів «шістки» без участі Ірану. Сторони прагнуть погодити політичну частину угоди з врегулювання іранської ядерної проблеми до 24 березня.Дж. Керрі повідомив, що США виступають проти продовження термінів переговорів, але зазначив, що зберігаються «істотні розбіжності» з Іраном. Тим часом МАГАТЕ поширило доповідь, за якою Іран, при дотриманні низки домовленостей, утаємничує роботи військового характеру, спрямовані на розробку ядерних зарядів для ракет. Саудівська Аравія, Єгипет, Катар і ОАЕ стурбовані тим, що можлива домовленість держав Заходу з Іраном за ядерною програмою Тегерана може «спонукати країни регіону розробляти свої ядерні можливості, щоб бути рівними по силі з іранськими». |
Таким чином, Ісламська Республіка входить в новий рік з бюджетом і солідним багажем невирішених економічних проблем, що загрожують поховати під собою благі наміри президента Хассана Роухані.
