Незалежний аналітичний центр геополітичних досліджень «Борисфен Інтел» надає можливість аналітикам висловити свою точку зору стосовно конкретної політичної, економічної, безпекової, інформаційної ситуації в Україні та в світі в цілому, на основі особистих геополітичних досліджень та аналізу.
Зауважимо, що точка зору авторів
|
Володимир Гузенко — випускник Військового інституту іноземних мов (Москва). Нині перебуває в Єменській Республіці, де має можливість відстежувати на місці події однієї з революцій «арабської весни».
Шановні читачі! Ця стаття була запланована дещо раніше, але викладені в попередніх матеріалах події змусили мене дещо змінити плани. А ось тепер настав її час. Я пишу про Ємен, про те, що бачу, бачив і, можливо, не дай Боже, ще побачу. Можна мені вірити чи не вірити, це ваше право. Я ж просто знаю. Крім того, я не пишу про перебіг єменських подій, а намагаюся розібратися в методиках, тактиці сучасних «кольорових революцій», що нав'язуються нашими одвічними супротивниками. Бо нам, не приведи Господи, доведеться зійтися з ними на своїй, вже підготовленій до подібних подій території. Іду до вас зі своїми власними висновками, а не виловленими в західній чи в незахідній вщент демократичній пресі.
Отже, історія Ємену.
Вона унікальна. Батьківщина найдавніших античних цивілізацій — Катабан, Хадрамаут, Маін, Сабейське царство, Хім’ярітське царство, Аксумська імперія.
| Сабейське царство вирізняється серед усіх і відоме всім за ім’ям його легендарної цариці — цариці Савської |
Сабейське царство вирізняється серед усіх і відоме всім за ім’ям його легендарної цариці — цариці Савської, в ефіопському епосі — свята нігіста Саба Македа (Вогняна). Після зустрічі на початку 1-го тисячоліття до нашої ери з царем Соломоном, запізнавши його мудрість та прийнявши іудейське віросповідання, Балкіс рівно через 9 місяців і п'ять днів народила сина. Соломон з часом сина визнав. Той став царем Ефіопії і заснував династію Соломонідів, останній представник з яких нам з вами добре відомий — це останній імператор Хайле Селассіє Перший, який втратив свій престол вже за теперішнього часу, фактично на наших очах.
Дивовижний зв'язок часів!
З ім'ям Балкіс переплетені тисячі і тисячі міфів, легенд. Найвидатніші поети, художники, письменники вихваляли її у своїх творах. Боккачо, Генріх Гейне, Густав Флобер, Ян Потоцький, Редьяр Кіплінг і багато інших — у Європі. А в Росії — це Купрін, Ігор Сєвєрянін, Микола Гумільов, який намагався не називати її імені через побоювання потрапити під тисячолітні чари.
| Джина Лоллобриджида. Кадр з фільму «Соломон і цариця Савська», 1959 |
Шарль Гуно присвятив їй свою оперу. У кінематографі широко відомі деякі кінострічки, причому, перша така стрічка побачила світ у 1921 році, а в 1959-му в ролі цариці Савської знялася Джина Лоллобриджида.
Міфи і перекази про царицю Шеву докотилися до наших днів. В іудейській, ефіопській, мусульманській, християнській міфології вона присутня у всіх Святих Книгах усіх небесних релігій...
Надійним союзником Сабейської держави була не менш поважна держава — Хадрамаут. А на початку нашої ери, але до початку ери ісламської, Ємен був Хім’ярітською імперією. У Сані, її столиці, знаходився найбільший на той час християнський храм! Словом, чудове переплетіння всіх релігій, згодом витіснених ісламом. Але досі у арабів улюблене ім'я для дівчинки — Балкіс, у ефіопів — Македа. Погодьтеся, непросто, дуже непросто переживати втрату колишньої світової величі своєї батьківщини.
І ось сьогодні Ємен вже вкотре на межі розколу. Пропоную поглянути на наведену вище мапу одного з варіантів розподілу Ємену. Для тих, хто не орієнтується в красивій арабській в'язі, коротенько пояснюю.
Мапа розподілу Ємену. Для отримання інформації про регіон наведіть на нього курсор
Під самим верхом, у лівому кутку, — виділена бордовим кольором територія, яка включає провінції Саада, Хаджа, Джоф і Сана. Назва цієї «автономної території» — область Маін. До вашого відома, в Сааді (приблизно з 900 р. н.е. по 1400 р., тобто протягом майже півтисячі років) процвітав потужний Зейдітський імамат. Це, безумовно, не може не надихати хусітів, які мріють про новий імамат.
Праворуч — велика жовта пляма, що покриває половину країни, але включає всього дві провінції — Хадрамаут і Махра, що на кордоні з Оманом. Назва цієї території — область Хадрамаут.
Зліва до Хадрамауту тулиться територія, до якої включено теж 4 провінції — Маріб, Шабва, аль — Бейда і Абьян, під назвою «область Саба».
Зелена пляма теж об'єднує 4 провінції — Таізз, Ібб, ад-Даляа і Лахдж. Це — «область аль-Джанат». Що таке Джанат — не знає ніхто, і мені довелося довго докопуватися до істини. З’ясовується, за 30 км на північний схід від Таізза і за 15 км від таіззького аеропорту розташоване містечко аль-Джанат, в центрі якого розмістилася величезна мечеть. З початку 8 століття в ній була найбільша богословська школа (до речі, вона там і донині). Слава про цю школу гриміла в усьому ісламському світі, але згодом її поступово витіснили на задвірки інші школи та ісламські університети. Але це — теж слава і колишня велич Ємену в ісламському світі...
Фіолетова пляма на березі Червоного моря — територія, що включає в себе тільки одну провінцію — Тіхама з центром в портовому місті Ходейда. І територія має назву — «область Тіхама». Свого часу її захопила християнська імперія Аксум, нині це Ефіопія. В пам’ять про ті часи жителям Тіхама залишилася тільки темна шкіра та очеретяні хатини. До речі, ефіопів, як і невеликого числа індусів, турків та інших «неарабів» практично не залишилося, вони всі асимілювалися з арабами. Тому, напевно, жителі Тіхама не маючи ностальгічних почуттів щодо Аксума, вимагають лише створення «незалежної Республіки Тіхама», про що вони, до речі, днями і оголосили...
Але повернімося, як мовиться, до наших баранів. Уважно спостерігаючи за розвитком сьогоднішніх подій, можна встановити три основних вектори:
- У рамках Національного діалогу чітко вимальовується центральна, стрижнева проблема — південно-єменський сепаратизм. Буде вирішена ця проблема — решта вирішаться самотужки.
- Потужна атака « Братів-мусульман» (читай — шейхів Хаміда і Садека аль — Ахмар за моральної, політичної, фінансової та іншої підтримки Катару) на Військово-повітряні сили країни та їх керівництво.
- Збільшення терористичних актів, спрямованих проти інфраструктури держави, перш за все проти електростанцій і ЛЕП, нафто- і газопроводів, а останнім часом проти оптико-волоконнних кабелів зв'язку.
Правду кажучи, важко все описати. Матеріалу по кожному пункту багато, можна втопитися в масі різних даних. І переносити все на папір немає сенсу, хоча фарби, соковиті і яскраві, при скороченні стираються, перетворюючи розповідь у нудну офіційну доповідь, витриману у відтінках сумного сірого кольору. Але все ж спробую обмежитися лише картинками, так що вибачайте...
Проблема Півдня.
| Жителі півдня Ємену. segodnya.ua |
Буде вирішено проблему Півдня — самі собою відпадуть інші проблеми.
У принципі, це правильно, тому що допоки не буде прийняте рішення про чіткі обриси держави, практично неможливо навіть передбачити, як будуть жити її громадяни. Одна справа, якщо це буде централізована держава, і зовсім інша — купа малих автономій, де у кожного — свої закони і примхи. І навіщо тоді, скажіть на милість, списи ламати? Тому всі ці питання самі собою відпали і всі зосередилися на одній темі — в якому, або яких державах ми будемо жити?
Варіантів кілька:
Зберегти єдину централізовану унітарну державу. Столиця — Сана. Ось тут всі революційні демократи і повстали: «За що боролися? Революцію робили, а все залишиться як і раніше! Сана знову командувати буде!». З таких, на жаль, і складається більшість, якщо не сказати переважна більшість. Всім хочеться свободи і, як казав один з депутатів Діалогу, «тоталітарний режим позбавляє нас свободи і змушує працювати...» Краще, мабуть, і не скажеш. Дуже влучно віддзеркалює загальний настрій.
| Сана. Антиурядові виступи. static.guim.co.uk |
Прихильники єдиної держави, а до них, у першу чергу, відносяться «Брати-мусульмани», тиснуть на психіку: «За вказівками США і за вимогами затокової (Перська затока, прим. Автора) ініціативи нам потрібно зберегти єдину державу і гарантувати її безпеку». Що, мовляв, тут говорити, є наказ, зафіксований в офіційному документі, а тому й нічого тут «переливати з пустого в порожнє».
Категорично проти збереження єдності представники Півдня. Вони просто хочуть повної незалежності в межах колишньої Народно — Демократичної Республіки Ємен (НДРЄ). «Нам просто наплювати на те, що діється у вас там, в Сані. Ми — Південний Ємен, у нас свої проблеми». Але при цьому сепаратисти Півдня не забувають, що, у разі отримання незалежності, вони отримують 75 % єменської нафти, газу, завод зі зрідження газу в Бель-Хафі. І це не просто дратує жителів півночі, вони в нестямі вже почали говорити про «другий Хрестовий похід» проти Адена, маючи на увазі, що перший — війна 1994 року. Чи стане Південь після цього більш сильним і більш розвиненим, ніж Північ? Сумніваюся. Всі проблеми залишаться, але обидві країни, як Південь, так і Північ, після розподілу стануть на порядок слабшими і більш безсилими в усіх напрямках.
Але гірше інше, точно на таких же позиціях — США і, найнебезпечніше, — Катар. Катару потрібні сильні руки Ємену, а якщо він буде роздроблений, то весь зануриться в міжусобицю, у свої розборки. Тоді навіщо вони «вбухали в цю революцію» стільки коштів? Адже головна мета катарців — посадити на трон шейха Хаміда бен Абдалла бен Хусейн аль — Ахмар або його брата, Садека. І це завдання донині не вирішене.
Федералізація Ємену.
Є кілька варіантів федералізації, точніше — два. Але в кожному — власні варіанти.
Перший варіант, його підтримує колишній президент Алі Абдалла Салех — м'яка автономізація.
| Президент Ємену в 1978–1990, 1990–2012 рр. Алі Абдалла Салех |
Зберігається центральний уряд в Сані, але частина повноважень і бюджету передається владі автономій, що живуть за законами єдиної республіки. Фактично А.А. Салех ще в 90-ті роки заклав цю систему, створивши в кожній провінції і повіті так звану виборну систему місцевих рад. Суб'єкти федерації, так звані «автономні території» (всього їх число поки що складається з 6 районів — три на Півночі, два на Півдні і окремий самоврядний порт в Адені), займаються суто внутрішніми питаннями по всьому спектру господарювання, відповідаючи за економічний, політичний, соціальний розвиток, за стан всіх справ, у тому числі і за безпеку. Представники автономій у Центральному уряді та загальнонаціональному парламенті беруть участь у вирішенні стратегічних проблем, у тому числі зовнішньополітичних, економічних, військового будівництва тощо.
Парламент передбачається двопалатний. Створюється єдина армія, проводиться єдина зовнішня політика, зберігається єдина і майже унітарна держава. Начебто непогано виглядає.
Але є прихильники другого варіанту — «жорстка автономізація». На кожній території встановлюється республіканський лад на власний смак — президент, кабінет міністрів, власний парламент, власна політика, власні сили правопорядку, словом, таке ось міні — СНД. Пост президента всього Ємену обіймають по черзі президенти автономій. Аж мороз по шкірі йде від таких планів! В умовах Ємену таке формальне об'єднання може означати тільки одне — нескінченні громадянські війни і збройні конфлікти. Спробую обґрунтувати це твердження.
Розвал держави, в якій би формі він ні здійснювався (добровільній чи добровільно — примусовій), є, перш за все, найпотужніший удар по економіці. Розвал найбіднішої держави Ємен призведе тільки до створення самих жебраків в світі автономій. Навіть за найкращого розкладу наявні сьогодні проблеми, в першу чергу економічні та соціальні, не щезнуть, вони не просто залишаться, а зростуть в рази...
| Реалії Ємену. tema.ru |
Але і це ще не все. Нинішні проблеми — це проблеми централізованої держави, але коли вони перейдуть до автономій, то місцевий уряд переведе їх у легальні, визнані проблеми, які вони будуть змушені вирішувати самостійно, в кінцевому рахунку — силою. Іншого способу немає — або об'єднуватися знову, хоч так, хоч силою, або вирішувати свої проблеми, знову ж таки, за рахунок сусідів.
І сил для цього вистачить. У проекті присутня фраза — «власні сили правопорядку», але це не просто поліція, що регулює вуличний рух. Передбачається, що у розпорядження урядів автономій автоматично перейдуть бригади Центральної безпеки (нагадаю — 18 поліцейських бригад, розкиданих по всіх провінціях) і бригади Республіканської гвардії з усім важким озброєнням. Не можна забувати і про збройні формування племен, а також про т.зв. «народні армії « ополчення племен. А це, до речі, вже пряме порушення одного з найважливіших положень «затокових ініціатив» — створення кланових або в даному випадку територіальних збройних формувань, що випадають в будь-якому випадку з юрисдикції Верховного головнокомандувача. Це, по суті, пряма і цілеспрямована підготовка до громадянської війни. Одночасно планується значне скорочення чисельності збройних сил центрального підпорядкування. Швидше за все, автори цих планів передбачають зведення рівня цих самих ЗС до рівня територіальних формувань...
Створюється й інша кланова армія. Як відомо, генерал Алі Мохсін, зрадник і відступник, колишній командувач Північно-західного військового округу і командир бунтівної 1- ї танкової дивізії, підчас військової реформи призначений на посаду радника Головкома, тобто Президента, з питань Збройних сил і безпеки. Зазвичай, не обійшлося без сильного тиску з боку двох братів, шейха Хаміда і шейха Садека.
Алі Мохсін вже побував в Катарі на чолі делегації, що складалася з його вірних соратників. Швидше за все, отримували інструкції і гроші... Але не це дивує і, правду кажучи, обурює. Алі Мохсін за два роки смути і своєї зради встиг набрати до 50 тисяч новобранців (в основному з представників племен Хашед і Архаб, що підконтрольні партії «Іслах», тобто шейху Садек аль — Ахмару) в дивізію і частини округу. Але ось біда — ці новобранці не зареєстровані в МО і не мають особистого номера (без особистого номера жоден військовослужбовець не отримає ні копійки, жодного бойового патрона, ні хоча б рваного камуфляжу...). Міністр оборони відмовився нумерувати «новобранців», але на нього натиснули і він дав команду оформити прийом на службу 14 тис. осіб!
Інша проблема, про яку чомусь забули — за якою ознакою відбуватиметься розподіл територій?
За етнічною? Абсурд, все населення країни — араби, єдиний народ. Жителі півдня, щоправда, дійсно відрізняються трішки від жителів півночі. Вони більш організовані і дисципліновані (все-таки виховували англійці їх серйозно — палицями).
За релігійною ознакою? Не пройде, це не Ірак, основна маса населення — суніти, решта — шиїти, причому, зейдітського походження (тобто, найближча до сунізму школа, тому й не було у них досі ніяких проблем). Шиїти розчинені в масі сунітів, є лише невеликий анклав шиїтів в північній провінції Саада. Ось він зараз і мріє відокремитися, точніше — виділитися в автономний район. Але ніхто не хоче нічого чути, а даремно!
| Шейх Хусейн Бадр Ад-Дін Аль-Хусі, лідер єменських зейдітів і організації Аш-Шабаб аль-мумін (Правовірна молодь) |
Повстання шиїтів під керівництвом молодого шейха Хусейна Бадр ед-Діна аль — Хусі, що тривало з 2004 по 2010 рік, було самою запеклою війною з усіх, які були в історії Ємену, причому, командував придушенням цього повстання все той же генерал Алі Мохсін.
Шейх Хусейн Бадр Ад-Дін Аль-Хусі, лідер єменських зейдітів і організації Аш-Шабаб аль-мумін (Правовірна молодь)
Взагалі-то це повстання надзвичайно цікаве у всіх відношеннях. Пам'ятаю, як міністр закордонних справ Ємену вигукнув: «Та чого ж вони, власне, хочуть!?». Півроку ніхто не міг зрозуміти цілі повстання. Хусейн, нарешті, оголосив зміст своєї програми. Ємену має бути повернена традиційна форма правління — імамат, де король є і духовним лідером. Алі Абдалла Салех повинен здати кермо влади новому імаму, одному з нащадків пророка Мухаммеда. Ніякої демократії, бо вона — від шайтана.
Влада Сани, що набула форми демократії американського типу, повинна бути позбавлена влади. Основне гасло хусітів (так донині називають прихильників шейха Хусейна аль — Хусі): «Смерть Америці! Смерть Ізраїлю! Прокляття євреям!». На жаль, шейх Хусейн був убитий в бою в 2004 році, тіло його зберігали в Сані, і ось зараз влада повернула тіло родині. На початку червня в Сааді, при збіговиську кількох сотень тисяч прихильників хусітів, відбулися найпишніші в історії Ємену похорони. Таких не було і бути не могло, бо суніти не сприймають звичаю поклоніння небіжчикам, а тому і ховають померлих, якось так, ніби між іншим.
Слід зазначити, що губернатором Сааді є великий торговець зброєю, добре відомий і в Росії, і в Україні, і в Польщі — Фаріс Манна, призначений на цей пост два роки тому генералом Алі Мохсіном. «Два чоботи — пара» катарського еміра. Хусіти поки що мовчать, точніше, поводяться досить стримано, але, тим не менш, на них продовжують виливати бруд в рамках Національного Діалогу державної політики. Головна їх провина — їх підтримує єдиновірний Іран, а це, як ви розумієте, кримінально карається, у будь-якому разі, так кажуть в Держдепі США.
Насправді стан справ в Сааді взагалі заплутаний. Офіційно влада належить Фірісу Манна, ставленику Катару. Фактично він вже автономний і не підпорядковується уряду (до цього часу ще немає урядового підтвердження про його призначення губернатором). З іншого боку, реальна влада в руках збройних сил хусітів, з якими доводиться рахуватися, бо вони вже готують проголошення на підконтрольній їм території Зейдітського імамату Саада!
Отож, як бачите самі, провести розподіл територій за релігійною ознакою ніяк не вдається.
Може, — за історичними ознаками? В історії є прецеденти, добре знайомі кожному з нас. На мій погляд, ці плани розподілу складали романтики, ідеалісти і мрійники, що ностальгують за колишньою величчю землі Єменської, які прагнуть хоча б так закріпити в народі пам'ять про славні часи. Це, по-моєму, своєрідний метод історичного підходу до проблеми, нехай не в територіальних межах укладеної, але хоча б у найменуваннях.
Таким чином, вся діяльність Національного Діалогу звелася до вирішення однієї єдиної проблеми, вся ж маса інших питань поки що забута, точніше — залишена на так званий «другий тур» діалогу, про який поки що не знають навіть самі керівники.
Робота Діалогу явно зайшла в глухий кут, кількість протиріч, не вирішуваних мирним шляхом проблем, перевищила допустиму норму. І подальше їх нарощування загрожує провалом переговорів і скочуванням до збройних конфліктів.
У приватних розмовах більшість керівників висловлюють свої сумніви, а деякі твердять про провал місії Діалогу. Підтвердженням цього послужив президентський указ про створення так званої «Погоджувальної комісії», яка повинна вирішувати протиріччя в робочих групах і шукати, точніше — нав'язувати компроміси. Іншими словами, видно, що і сам Президент побоюється такого розвитку подій і тому вирішив діяти силовими методами Погоджувальної комісії, зобов'язуючи або примушуючи прийняти якесь рішення, причому, абсолютно незалежно від його доцільності, головне — домогтися хоч якогось результату, хоч про людське око «одностайності».
Національний Діалог перебуває на межі краху. Це розуміє вже багато хто, і дехто вже готується до «оригінального рішення», включно з «братерсько-мусульманською» раттю.
Так, Саудівська Аравія рішуче заявила Президенту, що хотіла б бачити на посаді віце-президента генерала Алі Мохсіна. У цьому випадку «можливі» деякі зміни в позиції Саудівської Аравії в деяких питаннях, в тому числі і надання фінансової допомоги... Так-с, ну що тут казати, по-моєму, і так все ясно.
Атака «Братів-мусульман» на ВПС ЄР
Останнім часом все чіткіше й чіткіше проявляються окремі елементи змови і більш-менш цілісна картинка підготовки державного перевороту в країні.
Наприкінці травня ц.р. радник Президента з питань армії і безпеки генерал Алі Мохсін відвідав з військовою делегацією Саудівську Аравію і Катар. У Досі він фактично уклав угоду з еміром про «взяття під контроль усіх нафтових і газових родовищ, стратегічних центрів країни, морських портів, особливо на півдні країни». Емір, своєю чергою, надає Алі Мохсіну потужну фінансову підтримку для реалізації цих планів.
Відразу після повернення в країну, Алі Мохсін розпочав на практиці здійснювати ці домовленості. В принципі, практично всі кроки Алі Мохсіна з минулого року були спрямовані саме на ці цілі, зараз же вони почали набувати закінчених форм.
«Нумерація» особового складу «призовників» в міністерстві оборони дозволила йому легалізувати свої нові підрозділи, з яких сформовані 45 батальйонів, посилених особовим складом і офіцерами 1-ї танкової дивізії і вірних йому частин колишнього Північно-західного округу. Розподіляючи нові підрозділи по країні, Алі Мохсін фактично замінює ними підрозділи Республіканської Гвардії.
Створенню такої великої ударної армії бунтівників (відзначимо — на легальних засадах!) сприяє також передача до цих сил близько 30 тисяч поліцейських зі складу сил МВС, в якому, як я вже згадував, міністр генерал Кахтана, один з лідерів « Братів-мусульман», на легальній основі найняв на службу молодих людей з молодіжних революційних організацій і щонайменше 12 тисяч досвідчених бойовиків шейха Садека.
Паралельно з цим, шейхи Хамід і Садек усіма способами насаджують своїх людей у всіх значимих органах влади, цивільної адміністрації, в міністерствах. Фактично вже зараз повільна повзуча експансія «Братів-мусульман» дозволяє їм контролювати значну частину життя країни.
| Президент Абдо Раббо Мансур аль-Хаді. Президент Ємену з 27 лютого 2012 р. |
Одночасно в місцевій наскрізь «демократичній» пресі розпочалася кампанія, спрямована проти Президента Абдо Раббо Мансура аль-Хаді.
Сам радник Президента генерал Алі Мохсін заявив, що президент Хаді ніколи не діждеться продовження повноважень, які закінчуються в лютому 2014 року. Більше того, він же заявив, що Хаді «не зможе балотуватися в президенти на нових виборах». Якщо згадати, що Саудійя наполегливо просуває Алі Мохсіна на пост віце-президента, то можна припустити, що життя президента ніхто вже не оцінить навіть в одну копійку. Нахабство і самовпевненість генерала проявилися ще й у вимозі відшкодувати йому матеріальні збитки у розмірі 100 млн. доларів, які він, нібито, витрачає з власних коштів з 1994 р. і донині для закупівель озброєння, землі для розміщення військових частин...
Словом, переворот готується ґрунтовно і солідно. У бунтівників в наявності — сила, в першу чергу, жива сила, добре озброєна легкою і середньою стрілецькою зброєю. У розпорядженні заколотників є танки і артилерія. Навіть у племенах є важке озброєння. Єдине, чого бракує заколотникам, це військово-повітряних сил, які здатні завдати непоправних втрат супротивнику навіть у глибокому тилу, або ж зірвати сам заколот. І це дуже добре розуміють самі заколотники і їх керівництво, в першу чергу сценаристи і режисери, бо дуже добре відчувається досвідчена рука, що докладалася не до одного заколоту або перевороту чи чергової «кольорової революції». Тому в загальних рамках заколоту особливу увагу приділено ВПС, саме на них сконцентрувалися основні зусилля «демократизаторів».
Завдання — підім'яти під себе ВПС, або хоча б якщо не знищити, то вкрай послабити. В діло йде весь арсенал засобів, накопичених під час «молодіжної революції», — підкуп, наклеп, провокації, диверсії, силові акції.
Головна мета — командувач ВПС, призначений на цю посаду в квітні 2012 р. генерал-майор авіації Рашид аль — Джанад, який змінив на цій посаді брата колишнього президента, Мухаммеда Салеха аль — Ахмара. Завдання — дискредитувати аль — Джанада як командувача, показати і довести, що він не здатний командувати. Використовують для цього все — прорахунки, промахи і помилки Командувача і Головкома.
Фактично війна проти режиму розвалила всю і без того слабеньку економіку, поставила державу практично на межу банкрутства. Інакше кажучи — коштів немає ні у ВПС, ні в МО, ні у держави. Затримали виплату окладів офіцерам, але згодом, з труднощами, але виплатили, та й то тільки 50 % і без надбавок.
Кілька слів про самі ВПС. Основу бойової авіації Ємену складають винищувачі МіГ-29, МіГ-21 і винищувачі-бомбардувальники Су-22, бойові вертольоти Мі-35, багатоцільові вертольоти Мі-8/17/171. Є також невелика кількість навчально-бойових літаків Л-39, які при нагоді можуть використовуватися в якості легких штурмовиків.
Винищувачів МіГ-29 в даний час — шістнадцять — сімнадцять одиниць, з них у справному стані тільки вісім. Решта потребують ремонту, хоча і незначного. Після нього можуть бути досить швидко поставлені у стрій, але тільки за наявності запчастин, поставку яких хтось успішно притримує у своїх руках.
Бойовий потенціал 2 -ї авіабригади, відповідно, становить тільки 50 %.
Винищувачів МіГ-21, за довідками, — «від сорока шести до вісімдесяти двох»... Реально — близько шестидесяти, та й з ними не все ясно — частина в строю, частина — в ремонті. З них літає тільки двадцять п’ять, десять з яких (в дуже поганому стані) в 69 — й авіабригаді у Ходейді і п’ятнадцять — на ВПБ Анад. Літають рідко, бережуть ресурс. Запчастин немає, для підтримки боєготовності у Ходейді змушені були «роздягнути» дві машини, знявши з них частини і агрегати. Бойовий потенціал близько 40-42 % від номіналу.
| Су-22, експортний варіант винищувача-бомбардувальника Су-17М2 |
Винищувач-бомбардувальник Су-22, основа ударної потужності ВПС Ємену. В даний час реально за списком є сорок машин, з них чотири — у ремонті в Барановичах, чотири не прийняті після ремонту. З шести прийнятих машин одна — розбилася, була на гарантії. Після цього льотчики 6-ї авіабригади відмовилися літати на інших відремонтованих п’яти машинах. В очікуванні ремонту (немає запчастин) перебуває близько п’ятнадцяти літаків. Реально в боєготовності — шість — вісім машин. Бойовий потенціал ударної авіабригади складає сьогодні всього 15-20 %.
З вертольотами 8-ї авіабригади теж не все гладко.
З бойових залишилося чотири машини Мі-35 (а було близько двадцяти). З них літає три, одна потребує незначного ремонту.
Дев’ять вертольотів Мі-8 на ВПБ Дейлямі, що у Сані, і скількись в Таіззі — немає даних. Літає лише сім машин.
Вертольотів Мі-17 — два, причому, один в ремонті. Найкращий стан справ з Мі-171 — з чотирнадцяти машин залишилося десять, літають дев’ять, та й то один — салон Командувача. Але і тут не все гладко — на ці дев’ять машин ресурс залишився нижче 100 годин. Це десь на півроку роботи (крім борту № 62, салону, той рідко піднімається в повітря).
Є ще «морські» вертольоти, Мі-14 — дві одиниці, обидві літають, і один Ка-26, теж літає. Бойовий потенціал авіабригади становить приблизно 40-45 %.
Якщо підсумувати всі цифри, то вийде, що реальний бойовий потенціал ВПС Ємену складає десь 35-40 %, а від ударної потужності тільки 20 % від номіналу... І ці цифри постійно зменшуються. Я вже згадував, що за півроку ці цифри зменшилися десь на 30-35 % ! І якщо все триватиме у таких темпах, то вже через 8-12 місяців про ВПС можна буде забути.
Успіхи «Братів- мусульман» на цьому полі бою справляють враження. Загалом, якщо все підсумувати, то картинка безрадісна. Польоти заборонені, дозволені тільки вильоти з особистого дозволу Президента. «Брати» і тут здобули перемогу. ВПС вмирають, можна навіть сказати, що вже розпочалася їх агонія. Адже це — найпотужніший засіб в руках Президента в боротьбі з повстанцями і змовниками.
Ну-с, будемо побачити...
Далі буде.
