17 березня 2014

Ємен на шляху реформ

Абсолютно очевидно, що незалежно від того, хто очолюватиме Ємен, його соціально-політичні і економічні проблеми в найближчому майбутньому залишатимуться на порядку денному.

Чинний єменський президент А. М. Хаді 10 лютого поточного року підписав указ про зміни в державному устрої і адміністративно-територіальному розподілі, відповідно до якого Ємен буде федеральною республікою, яка складається з шести провінцій — чотирьох північних і двох південних.Усі необхідні для цього зміни будуть закріплені в конституції республіки, проект якої вже активно обговорюють учасники національного діалогу.

Проти нового устрою Ємену виступила впливова конфедерація племен Хашед на півночі країни і сепаратисти — на півдні Ємену, де вже 21 лютого прокотилася хвиля протесту. Учасники виступів вимагали відновити незалежність Південного Ємену і заявляли про своє неприйняття нового адміністративно-територіального розподілу країни. Під час зіткнення з поліцією десятки протестуючих отримали поранення, одна людина загинула.

 

Молодь — за реформи
Молодь — за реформи

Деякі західні аналітики вважають, що головним джерелом соціально-економічних проблем сучасного Ємену є складна демографічна ситуація, оскільки вона зводить нанівець усі зусилля центрального уряду, що намагається знайти якийсь вихід. Так, в результаті швидкого демографічного приросту в другій половині XX і початку XXI століття, молоде населення Ємену збільшилося майже втричі і поповнило число безробітних. Незважаючи на іноземну гуманітарну і фінансову допомогу, засобів для існування катастрофічно бракує. Умови життя більшості населення Ємену можна охарактеризувати як неприйнятні для сучасної людини. Так, електропостачання здійснюється з перебоями, не вистачає питної води. Багато жителів Ємену не мають можливості отримувати навіть первинну медичну допомогу.

 

Злидні і безробіття
Злидні і безробіття

Викликані складною демографічною ситуацією проблеми підсилили «арабську весну» і вилилися в збройні зіткнення в багатьох областях країни. Незабаром з'явилися десятки тисяч біженців. Політична нестабільність в країні негативно позначається на видобуванні і постачанні нафти, що також украй негативно впливає на державний бюджет. До того ж на ситуації в країні позначаються національні побутові особливості населення, як то: поголовне вживання ката (наркотична рослина) і політичні традиції системи державної влади (трайбалізм і тотальна корупція).

На такому тлі в країні спостерігається украй жорстка політична боротьба. Сьогодні у ній беруть участь представники багатьох політичних течій — від братів-мусульман до соціалістів. Чинний президент Абдо Раббо Мансур Хаді дістав змогу сісти у президентське крісло, оскільки його кандидатура була схвалена опозиціонерами, що входять до коаліції «Ліка Муштарак» («Загальна зустріч»), тобто, його підтримали провідні політичні сили країни — партія «Іслах» («Реформа») і єменська соціалістична партія.

Опозиційна партія «Загальний народний конгрес» нині є не згуртованою політичною силою, оскільки в її лавах намітилися стійкі тенденції до розколу унаслідок особистих амбіцій і інтересів деяких її членів. Проте вона підтримувана численними прибічниками.

Внутрішньополітичну ситуацію ускладнюють періодичні вибухи сепаратизму в північних і, переважно, південних регіонах країни. Так, в Південному Ємені провідною політичною силою залишаються об'єднані рухи, що домагаються відділення від Півночі. Північ, де активно діють повстанці-хуссити, своєю чергою, домагається створення теократичної держави з центральним урядом. Прагнучи зміцнити центральну владу, уряд Ємену ухвалив рішення продовжити термін повноважень президента Хаді на рік.

Останнім часом в зовнішній політиці Ємену простежується стійка тенденція до зміцнення стосунків зі США і провідними європейськими державами, що надають йому значну фінансово-економічну допомогу. А також з потужними азійськими державами — Індією, Китаєм, Республікою Корея і Японією, що виступають головними інвесторами в єменську економіку і споживачами єменських вуглеводнів.

Незважаючи на існуючі проблеми, Ємен також намагається зміцнити і свої регіональні позиції. Одним з пріоритетних завдань єменського керівництва залишається зближення з державами-членами Ради співпраці арабських держав Перської затоки (РСАДПЗ) — Бахрейном, Катаром, Кувейтом, Об'єднаними Арабськими Еміратами, Оманом і Саудівською Аравією.

 Саміт РСАДПЗ
Саміт РСАДПЗ

Кінцева мета цих зусиль — вступ Ємену до цієї організації в ролі повноправного члена. Проте це малоймовірно, якщо брати до уваги величезний розрив в рівні економічного і технологічного розвитку Ємену і країн РСАДПЗ. Зазначимо, щоправда, що РСАДПЗ зіграла помітну роль в процедурі мирної передачі влади в Ємені у 2011 році.

У єменських справах помітна участь Ірану. Як передбачається, він підтримує північних хусситів і південних сепаратистів, оскільки йому, ймовірно, вигідний (на противагу американцям) розвал Ємену. Сам Іран категорично відкидає подібного роду звинувачення. Проте, співпраця з незалежним Південним Єменом, у разі відновлення його державності, значно б посилила позиції Тегерана в Аденській затоці і Червоному морі, де, як відомо, пролягають найважливіші міжнародні морські комунікації.

Західні аналітики вважають, що в перспективі це може зміцнити спрямовану проти Ізраїлю ірансько-суданську військову співпрацю і стимулювати постачання палестинцям в секторі Газа іранської зброї сухопутним маршрутом, який бере початок на території Судану.

Таким чином ситуація в Ємені, залишаючись украй напруженою, привертає до себе пильну увагу світової спільноти, яка сприймає сьогодні цю країну не інакше, як базою міжнародного тероризму.