15 вересня 2013

Китай як локомотив сучасного світу. Частина 1. Геополітичний компас Китаю

Геополітичний компас Китаю

Динамічно розвиваючись, Китай останнім часом починає перебирати на себе роль нового глобального центру сили. Так, за підсумками 2012 року Китайська Народна Республіка вийшла на друге місце у світі за рівнем ВВП — 8 трлн. дол. США (на першому — Сполучені Штати Америки — 16 трлн. дол.). При цьому обсяги зовнішньої торгівлі КНР становлять 3,87 трлн. дол. США, перевищуючи обсяги зовнішньої торгівлі Сполучених Штатів — 3,82 трлн. дол. США.

Китайська Народна Республіка вийшла на друге місце у світі за рівнем ВВП
Китайська Народна Республіка вийшла на друге місце у світі за рівнем ВВП

Навіть за планового зниження керівництвом КНР темпів економічного розвитку країни, у першому півріччі 2013 року приріст ВВП Китайської Народної Республіки склав 7,6%, що є найвищим показником у світі (в абсолютному вимірі ВВП Китаю за шість місяців поточного року становив понад 4,2 трлн. дол. США).

 

 

 

 

 

Авіаносець «Ляонін» в порту Далянь
Авіаносець «Ляонін» в порту Далянь
http://russian.people.com.cn

Це дає змогу КНР виділяти значні кошти на розбудову безпекової складової країни, які, за різними оцінками, у 2012 році сягнули суми від 100 до 180 млрд. дол. США. Як наслідок, на сьогоднішній день Народно-визвольна армія Китаю (НВАК) має один із найбільших потенціалів у світі і фактично поступається лише Збройним силам США. Так, чисельність НВАК складає 2 млн. 250 тис. осіб, а на їх озброєнні — сучасні види військової техніки, в т.ч. ракетно-ядерні системи дальньої дії наземного та морського базування, космічні засоби розвідки, управління та зв’язку, атомні підводні човни та надводні кораблі основних класів, ударні, спеціальні (в т.ч. дальнього радіолокаційного виявлення) та військово-транспортні літаки, а також весь спектр озброєнь сухопутних військ, включно з високоточними системами.

В цілому це все призводить до низки значних змін як на світовому, так і на регіональному рівнях.

Як наслідок, склалася нова система світового устрою з двома головними полюсами, а саме: США та КНР. Зауважмо, що, на відміну від двополюсного світу часів колишньої “холодної війни”, за якої глобально протистояли США та СРСР, Сполучені Штати Америки та Китайська Народна Республіка намагаються будувати свої відносини на принципах партнерства та компромісного вирішення поточних проблем.

Зустріч Голови КНР Генерального секретаря ЦК Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпіня та Президента США Б. Обами
Зустріч Голови КНР Генерального секретаря ЦК Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпіня та Президента США Б. Обами
http://www.cntv.ru/

Про це свідчить, зокрема, зустріч Голови КНР — Генерального секретаря ЦК комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпіня з президентом США Б. Обамою в червні ц.р. у Вашингтоні, де визначалися принципи побудови нової моделі американсько-китайських стосунків: у спосіб досягнення консенсусу сторін з найбільш важливих питань міжнародних відносин.

За підсумками переговорів обидві сторони відмовилися від конфронтації, а також вирішили активізувати і розширити діалог на всіх рівнях. Лідери США та КНР, зокрема, висловили свою готовність до координації макроекономічних політик своїх країн, до поглиблення американсько-китайської співпраці у військовій та безпековій сферах, як основи для гарантування безпеки у світі та регіоні, а також до запровадження правил поведінки в кібернетичному просторі і взаємодії в усуненні проблем Корейського півострова та Близького Сходу.

Глава китайського військового відомства Чан Ваньцюань на зустрічі в Пентагоні зі своїм колегою Чаком Хейгелом
Глава китайського військового відомства Чан Ваньцюань на зустрічі в Пентагоні
зі своїм колегою Чаком Хейгелом обговорив американсько-китайські відносини, регіональні проблеми, а також питання кібербезпеки. Міністри домовилися про співпрацю двох країн у військовій сфері

http://www.cntv.ru/

Ці всі питання були конкретизовані під час 5-ї зустрічі Американсько-китайського стратегічного та економічного діалогу в липні ц.р. у Вашингтоні, а також візиту до США міністра оборони Китаю Ч. Ванцюаня. За підсумками цих заходів сторони домовилися посилити взаємодію у фінансовій, торгівельно-економічній галузях та у сфері безпеки. Зокрема, передбачається проводити систематичні консультації між КНР і США з проблем економіки та безпеки, обмінюватися інформацією з питань розбудови їх економічних комплексів та збройних сил, проводити спільні військові навчання, а також разом протистояти тероризму та морському піратству.

Загалом, зближення США та КНР сприяє зміцненню стратегічної безпеки у світі, а також збалансованому розвитку світової економіки та, зокрема, національних економік обох країн. Щоправда, суттєвими проблемами в американсько-китайських відносинах вважаються суперечності щодо їх впливу в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, їх погляди на вирішення конфліктів на Близькому Сході, а також на доступ до ринків і ресурсів Африки і Латинської Америки.

КНР, прагнучи зміцнити свої позиції у світі та намагаючись відстоювати національні інтереси, активізувала участь у різноманітних міжнародних організаціях. Наприклад, Китай є активним членом ООН, “великої двадцятки”, Шанхайської організації співробітництва, групи БРІКС, АСЕАН, АТЕС та інших міждержавних об’єднань.

Головна мета діяльності КНР у зазначених організаціях — підвищення дієвості ООН у вирішенні міжнародних безпекових проблем; відновлення світової економічної стабільності; реформування світової фінансової системи на засадах нового, справедливого фінансового підходу; захист інтересів країн, що розвиваються; забезпечення глобальної безпеки у військовій, енергетичній, продовольчій, екологічній та інших важливих сферах; розвиток науково-технічного партнерства та поглиблення міжнародного співробітництва в галузі високих технологій; сприяння розширенню гуманітарного обміну між країнами (в тому числі розвиткові співпраці в культурі, туризмі та спорті, освіті та охороні здоров’я).

Водночас, в рамках дво- та багатосторонньої співпраці з іншими країнами Китай посів одне з провідних місць у світовій фінансово-економічній системі. На сьогоднішній день КНР є найбільшим у світі утримувачем іноземної валюти та інших активів. Зокрема, Китай придбав активи Сполучених Штатів Америки на суму близько 2 трлн. дол. дол. США.

Динаміка прямих іноземних інвестицій за основними напрямами та регіонами
Динаміка прямих іноземних інвестицій за основними напрямами та регіонами
http://world-economic.com

Крім того, КНР є одним із найбільших інвесторів економік інших країн та користувачем іноземних інвестицій. Наприклад, у 2012 році Китайська Народна Республіка інвестувала у різноманітні закордонні проекти щонайменше 80 млрд. дол. США. А обсяги іноземних інвестицій у китайську економіку склали майже 100 млрд. дол. США.

Виходячи з цього, у світових фінансово-економічних колах все більше поширюється думка щодо доцільності надання китайському юаневі ролі другої резервної світової валюти на рівні з доларом США.

Необхідно зазначити, що стратегічний вплив КНР на світову економіку здійснюється за рахунок: збільшення масштабів видобутку сланцевого газу в країні, що призведе до різкого падіння світових цін на газ (загальні резерви сланцевого газу в Китаї становлять 1300 трлн. куб. м); посилення домінуючої ролі Китаю урозвідці запасів та видобутку рідкоземельних металів; виходу КНР у світові лідери з виробництва золота; переміщення центру автомобільної індустрії зі США до Китайської Народної Республіки; динамічного зростання частки Китаю в обсягах споживання світових продовольчих, водних, енергетичних, мінеральних та інших ресурсів.

Завдяки своєму потенціалу Китай намагається зміцнити власні позиції у важливих для нього світових регіонах. Насамперед це стосується Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР), який має особливе значення для КНР. Так, китайська політика в АТР спрямовується на зміцнення ролі Китаю як провідного регіонального лідера та інтеграційного центру регіону, насамперед за рахунок забезпечення економічної та військової переваги КНР в регіоні; поглиблення союзницьких відносин з країнами-партнерами; створення зони безпеки біля китайських кордонів, а також вирішенням на свою користь територіальних та інших суперечностей з суміжними країнами, зокрема, стосовно спірних островів у Південно-Китайському та Східно-Китайському морях.

В основному КНР досягає цієї мети, розвиваючи економічні зв’язки з країнами АТР (насамперед інвестуючи кошти в їх економіку), а також посилюючи в регіоні свою військову присутність .

Так, загальні обсяги китайських інвестицій у економіки країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону становлять щонайменше 130 млрд. дол. США. Основні партнери Китаю — Австралія, Індонезія, Філіппіни, В’єтнам, Малайзія, Індія, Японія, Лаос, Південна Корея та Бруней.

Протистояння США і Китаю в Тихому океані
Протистояння США і Китаю
в Тихому океані

http://eurasian-defence.ru

В рамках реалізації національної військової політики в регіоні КНР вдається до послідовних заходів з нарощування мережі військових баз у південно-східних районах країни, а також до посилення потенціалу китайських ВМС для контролю прибережних морів та виходу в Тихий і Індійський океани. В зв’язку з цим особлива увага приділяється створенню сучасного авіаносного флоту, а також авіації дальньої дії.

В цілому зазначені заходи сприяють домінуванню китайських товарів в АТР та розвивають його економічно. Але при цьому регіон все більше перетворюється на мілітаризовану арену, де збільшуються можливості конфлікту внаслідок протистояння інтересів КНР та США і низки інших країн.

Наступним пріоритетом Китаю вважається розвиток співпраці з Росією та країнами сусідніх регіонів — Південно-Східної та Центральної Азії. Так, КНР та Росія реалізують низку великих проектів з освоєння природних ресурсів Далекого Сходу та Східного Сибіру Російської Федерації. Не можна забувати, що Китай є одним із найбільших інвесторів російської промисловості, сільськогосподарської та харчової галузей, транспорту і зв’язку тощо. До того ж Китай постачає до Росії як товари широкого вжитку, так і високотехнологічну продукцію, виявляючи при цьому велику зацікавленість до оборонної, космічної та інших передових галузей російської промисловості.

Динаміка торгового обороту Росії з Китаєм

Динаміка торгового обороту Росії з Китаєм
http://selishchev-a.livejournal.com/

Все це обумовлює постійне зростання обсягів товарообігу між двома країнами. Зокрема, за підсумками 2012 року, зазначений показник збільшився на 11 %, сягнувши рівня 88,2 млрд. дол. США. Згідно з домовленістю сторін, до 2015 року торгівельний оборот між КНР та Росією передбачено збільшити до 100 млрд. дол. США, а у 2020 році — до 200 млрд. дол. США.

Стратегічний характер відносин двох сторін підтверджувався під час візиту президента КНР Сі Цзіньпіна до Росії в березні цього року (перший закордонний візит на президентській посаді) та зустрічі з президентом РФ В. Путіним. Лідери обох країн підписали пакет угод щодо подальшого розвитку співпраці в енергетичній галузі та банківській сфері, в т.ч. щодо спорудження газопроводу з Росії до КНР, а також щодо спільного зведення нафтопереробного заводу та нафтохімічного комбінату в китайській агломерації Тяньцзінь. Крім того, є домовленість про інвестування китайськими компаніями 2 млрд. дол. США у розвиток видобутку вугілля в Східному Сибіру.

Перспективи розвитку співпраці сторін в енергетиці обговорювалися також в рамках саміту “великої двадцятки” 5-6 вересня ц.р. у Санкт-Петербурзі на переговорах глави російського ВАТ “Газпром” О. Міллера з керівником китайської компанії CNPC Чжоу Цзіпіном. Сторони підписали проміжну угоду щодо умов постачання російського газу до КНР (за винятком головного питання про його ціну).

Спостерігається поглиблення взаємодії між КНР і Росією в рамках міжнародних організацій (насамперед ООН, БРІКС та ШОС) з політичних, економічних питань та питання безпеки, зокрема щодо врегулювання ситуації на Близькому Сході та Корейському півострові. Також активізується співпраця сторін у військових питаннях, зокрема, щодо проведення спільних навчань антитерористичного та миротворчого характеру.

Якщо ж звернути увагу на проблемні аспекти у відносинах сторін, то не можна не зауважити, що Росія занепокоєна посиленням впливу та зміцненням позицій КНР у Далекосхідному та Східносибірському регіонах Російської Федерації, а також зростаючим дисбалансом у торгівлі між двома країнами (збільшенням у постачанні до Росії частки високотехнологічної продукції китайського виробництва, яка вже перевищує обсяги поставок російської техніки до КНР).

Прогноз Організації з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)
Прогноз Організації з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР):
до 2060 року частка Китаю та Індії
в світовому ВВП буде вище всіх 34 країн,
які зараз входять до ОЕСР
http://expert.ru/

Основним партнером КНР у Південно-Східній Азії є Індія. Незважаючи на суперництво за вплив в регіоні та наявність окремих територіальних проблем, обидві країни не припиняють послідовно розвивати свої зв’язки у торгівельно-економічній галузі.

КНР вважається одним із найбільших торгівельних партнерів Індії. Наприклад, обсяги взаємної торгівлі становлять близько 80 млрд. дол. США. Подальшому збільшенню зазначеного показника сприятиме розпочатий в 2011 році китайсько-індійський стратегічний діалог, який обіцяє вивести відносини сторін на якісно новий рівень. Так, протягом найближчого часу товарообіг між Китаєм та Індією планується довести до 100 млрд. дол. США за рік.

Крім того, розвивається співпраця сторін у військовій сфері, що була офіційно започаткована 2006 року в рамках відповідного меморандуму між оборонними відомствами двох країн.

КНР посилює свої зв’язки з країнами Центральної Азії, адже вони для неї важливі, як партнери у питаннях реалізації спільних енергетичних проектів, а також планів побудови власної моделі так званого нового “Шовкового шляху” (на противагу аналогічній ініціативі США), а саме — транспортного коридору з Азійсько-Тихоокеанського регіону до Європи через Центральну Азію.

Як і в інших випадках, головним інструментом у досягненні своїх цілей КНР вважає розвиток економічної, торгівельної та інвестиційної співпраці з центральноазіатськими країнами. Сприятливе підґрунтя для цього з’явилося завдяки послідовній та виваженій політиці Китаю, якому вдалося побудувати конструктивні і безконфліктні відносини зі своїми партнерами в Центральній Азії, а також усунути суперечності, зокрема з прикордонних питань.

Важливим кроком у поглибленні зв’язків між Китаєм та центральноазіатськими країнами став візит до регіону Глави КНР Сі Цзіньпіня на початку вересня цього року. Основні підсумки переговорів на вищому державному рівні наступні:

 

Китай і Туркменістан обіцяють зміцнити відносини
Китай і Туркменістан обіцяють зміцнити відносини. Чжоу Юнкан, член Постійного комітету Політбюро КПК, на зустрічі з президентом Туркменістану Гурбангули Бердимухамедовим
http://novostiua.net

у Туркменістані — поглибилося стратегічне партнерство сторін в енергетичній сфері. Лідери КНР та Туркменістану взяли участь у церемонії, якою розпочалася промислова експлуатація газового родовища Галкиниш, що розробляється за участю китайської сторони (родовище на другому місці за запасами газу; обсяги китайських інвестицій становлять 8 млрд. дол. США). Між туркменською компанією “Туркменгаз” та китайською СNPC укладено контракт щодо збільшення обсягів постачання туркменського газу до КНР на 25 млрд. куб. м — до 65 млрд. куб. м газу за рік (40% імпорту газу до Китаю), а також щодо спорудження четвертої гілки газопроводу Туркменістан-Узбекистан-Казахстан-Китай;

 

Китай і Узбекистан підписали угоди на 15 мільярдів доларів
Китай і Узбекистан підписали угоди на 15 мільярдів доларів. Голова КНР Сі Цзіньпін і президент Узбекистану Іслам Карімов
http://uza.uz/

в Узбекистані — конкретизовані напрями співпраці між двома країнами на наступні 10 років в рамках “Декларації про встановлення стратегічного партнерства між КНР та Республікою Узбекистан” (підписана в червні 2012 року). Зокрема, передбачається розширення співпраці сторін в рамках ШОС, нарощування обсягів двосторонньої торгівлі, а також участь Узбекистану в декількох транспортно-енергетичних проектах, що мають стратегічне значення для обох сторін. Це стосується передусім збільшення пропускної потужності газопроводу Туркменістан-Узбекистан-Казахстан-Китай та спорудження залізниці КНР-Киргизстан-Узбекистан-Казахстан. Заплановане збільшення обсягів китайських інвестицій у розвиток узбецької економіки (сьогодні вони становлять 4,6 млрд. дол. США);

 

Китай інвестує в Киргизію $ 3 мільярди. Голова КНР Сі Цзіньпін і Президент Киргизької Республіки Алмазбек Атамбаєв
Китай інвестує в Киргизію $ 3 мільярди. Голова КНР Сі Цзіньпін і Президент Киргизької Республіки Алмазбек Атамбаєв
http://www.dni.ru/

у Киргизстані — укладені домовленості щодо фінансування Китаєм низки ключових проектів, визначених у “Національній стратегії стійкого розвитку Киргизстану до 2017 року”, зокрема, щодо будівництва інфраструктури внутрішнього та експортного енергопостачання, а також розвитку сільського господарства, транспорту і комунікацій, виробничої і гірничо-видобувної галузей киргизької економіки. В питаннях реалізації транспортних проектів Киргизстан погодився прискорити розробку проекту спорудження киргизької ділянки залізниці Китай-Киргизстан-Узбекистан-Казахстан. Сторони також розглянули можливості створення сучасного Міжнародного вузлового центру вантажопасажирських перевезень на базі Міжнародного центру Манас після виведення Коаліційних сил ISAF з Афганістану;

 

Китай і Казахстан є не тільки сусідами, їх пов'язують міцна дружба і міцне стратегічне партнерство
Китай і Казахстан є не тільки сусідами, їх пов'язують міцна дружба і міцне стратегічне партнерство. Зустріч Голови КНР Сі Цзіньпіна з президентом Казахстану Нурсултаном Назарбаєвим
http://telegrafist.org/

у Казахстані — підписана “Спільна декларація про подальше поглиблення всебічного стратегічного партнерства між Казахстаном та КНР”. Основними напрямами такої роботи визначено продовження співпраці сторін в галузях енергетики, сільського господарства, транспорту, зв’язку, високих технологій, телекомунікацій, хімічної промисловості, а також взаємної торгівлі. Зокрема, домовлено збільшити двосторонній товарообіг до 40 млрд. дол. США у 2015 році. Крім того, заявлено про готовність розширити взаємні інвестиції, а також наростити обсяги поставок до КНР казахстанської нафти до 20 млн. тонн за рік. Для цього планується розширити взаємодію у питаннях реалізації проектів розвідки та освоєння нафтогазових родовищ в Казахстані, а також створити нові потужності для переробки нафти. Передбачається і активізація співпраці сторін в освоєнні мирної атомної енергії.

Повідомляючи про підсумки свого візиту до Центральної Азії під час виступу у казахстанському Університеті ім. Н. Назарбаєва, лідер КНР запропонував країнам регіону створити нову модель співпраці у політичній та фінансово-економічній сферах, наростивши політичні контакти, побудувавши єдину транспортну мережу, а також розвинувши свої торгівельно-економічні зв’язки.

За оцінками експертів, зміцнивши у такий спосіб свої позиції в регіоні Центральної Азії, КНР створить умови для випровадження з нього Росії та США як своїх основних геополітичних і економічних конкурентів.