3 липня 2013

Кому цікава іниціатива «Українського ядерного форуму»?

За ініціативи асоціації «Український ядерний форум» 2 липня ц.р. у Києві відбулася Міжнародна конференція «Європейський вибір: нові можливості і виклики для української атомної енергетики». Від країн ЄС до Києва прибули представники польських, іспанських і німецьких енергетичних фірм, кожна з яких по-своєму долала і подолала складний шлях до прозорих 100% ринкових відносин, і який, до речі, українській атомній енергетиці ще належить пройти у контексті євроінтеграції. Про це вони і розповідали у своїх виступах перед аудиторією, представленою, зокрема, відомими українськими експертами та фахівцями.

Знаменно, що до цього заходу підвищену зацікавленість виявили представники наших вітчизняних ЗМІ, підготовку яких з цієї проблематики можна назвати, без перебільшення, фаховою. Їхні запитання на прес-конференції до доповідачів, уточнення, висновки демонстрували непідробну зацікавленість нашого суспільства до теми енергозабезпечення, яке в недалекому майбутньому має перейти до приватних рук.

Зазначимо, що у конферец-залі, на жаль, траплялися і ті, хто, намагався насамперед виділитися своїми «знаннями» з реформування ринку електроенергетики. Їхні «вузькопрофільні» запитання до доповідачів, можна сказати, просто марнували час...

Але, м’яко кажучи, здивувала відсутність на конференції представників від влади і політикуму. Чи не підтверджує це зайвий раз, що ані влада, ані опозиція (якщо вона отримала запрошення від організаторів) насправді не цікавляться конкретними питаннями нашої євроінтеграції (а українська атомна енергетика саме потребує якихось конкретних рішень, оскільки перебуває у стані стагнації!). Отож мимоволі напрошується висновок, що наша євроінтеграційна риторика є не більш, ніж пустий звук.

Саме на відсутність представників влади і опозиції, від яких щось у цій державі мало б залежати, з певним розчаруванням і звернули увагу насамперед поляки і німці, які інформуватимуть про це чиновників своїх держав. А від останніх, погодьмося, щось та й залежить в Євросоюзі. Якщо не усвідомлювати хоча б цього, то не варто було і обіцяти євроінтеграційний курс України.