2 серпня 2014

Майстер-клас від Сі Цзіньпіна, або Чому Китай — не Росія

Президент РФ, який опікується винятково своїм політичним і фінансовим майбутнім, і міністр закордонних справ Росії, стурбований «майбутнім» сепаратистів на сході України, забули про основний свій обов’язок — реалізація ефективної зовнішньої політики, передусім економічної, задля добробуту російського народу. Через геополітичні та імперські марення В. Путін не помітив провалу свого латиноамериканського турне, й знову турбується про озброєння «Новоросії» у той час, коли стратегічний партнер Москви продемонстрував, яким має бути ефективний державний менеджмент.

 

На противагу відверто антиамериканському та комерційному наповненню більшості заходів візитів В. Путіна 11-16 липня ц. р. на Кубу, до Нікарагуа, Аргентини і Бразилії (питання нових військових баз і станцій радіоелектронного стеження, у т.ч. ГЛОНАСС, альтернативних транспортних шляхів, доступу до нових джерел енергоносіїв), а також «вербування» нових прихильників «Новоросїі» та Євразійського економічного союзу,турне Голови КНР Сі Цзіньпіна практично тими ж країнами Латинської Америки (Бразилія, Аргентина, Венесуела, Куба; 15-23 липня) мало стратегічну спрямованість і конкретне фінансове, торговельно-економічне та інноваційно-технологічне наповнення.

Візьмемо для порівняння хоча б аргентинську частку турне двох лідерів.

 

Кілька днів В. Путін, російська делегація і прокремлівські ЗМІ всіляко просували ідею приєднання Буенос-Айреса до БРІКС (як чергову геополітичну «перемогу» після «приєднання Криму»), намагаючись створити умови для перемоги російських державних компаній на тендерах з будівництва і модернізації аргентинських АЕС і ГЕС, пропонуючи «взамін» розміщення наземних станцій ГЛОНАСС і активізацію військово-технічної співпраці[1] у вигляді постачання застарілої російської вертолітної техніки і військово-транспортних літаків. Й на додачу — цілодобову трансляцію у місцевих кабельних мережах іспаномовної версії телеканалу «Russіa Today»! Одночасно виявляли зацікавленість (= зазіхали) до другого у світі за обсягами сланцевого газу і четвертого — за обсягами сланцевої нафти родовища «Vaca Muerta» у провінції Неукен.

 

Голова КНР Сі Цзіньпін під час триденного державного візиту (18-20 липня) продемонстрував інші підходи й мав інші пріоритети: спільно з президентом Аргентини забезпечив підписання 20 угод про співпрацю та реалізацію спільних проектів у стратегічно важливих для місцевого уряду галузях — енергетиці (передбачається залучення китайських інвестицій на загальну суму 4,7 млрд дол. США), транспортній галузі (2,5 млрд дол. США), банківсько-фінансовому секторі (угода на 11 млрд дол. США між центральними банками двох країн) і сільському господарстві.

Зазначені угоди передбачають участь аргентинських компаній та фінансових установ у реконструкції та ремонті вантажної залізничної гілки «Бельграно», будівництві ГЕС «Санта Крус», «Нестор Кіршнер» і «Хорхе Ceпернік» і дадуть змогу збільшити частку гідроенергетики в енергозабезпеченні країни з 31 % до 41 %, а також здійснити вже у 2014-2015 роках прорив у модернізації і розвитку залізниць та покращенні судноплавства у дельті річки Ла-Плата. При цьому атомно- («Атуча ІІІ») і гідроенергетичні та інфраструктурні проекти виконуватимуться за рахунок кредитів уряду КНР.

Звернімо увагу, що багатомільярдні угоди та домовленості з К. Ф. Кіршнер досягнуті саме в тих галузях, до яких в Аргентині проявляє значний інтерес російська сторона (важке машинобудування, енергоресурси, військово-технічна співпраця). Фактично КНР перехопила у РФ саме ті економічні проекти, які найбільше цікавили росіян у цій латиноамериканській державі.

А підписаний сторонами документ про всеохоплююче стратегічне партнерство став логічним підсумковим акордом візиту китайського лідера.

За висновками експертів, позитивні результати візиту Голови КНР, передусім вражаючий економічний пакет, сприятимуть ще більшій орієнтації уряду Аргентини у своїй зовнішньополітичній стратегії саме на альянс з КНР. У свою чергу, Пекін у рамках візиту продовжив реалізацію послідовної стратегії закріплення своїх стратегічних позицій в Латинській Америці.

Обізнані іноземні джерела констатують стратегічний програш РФ Китаю на аргентинському напрямку. Він обумовлений тим, що керівництво Аргентини в якості головних умов поглиблення стратегічної співпраці на найближчу перспективу висуває саме готовність іноземної держави вкладати чималі кошти на тривалий час в інвестиційні проекти на території АР. Крім того, з огляду на вкрай складну фінансово-економічну ситуацію в Аргентині та на її значні зовнішні боргові зобов’язання, що призвели до загрози виникнення дефолту, керівництво АР надає перевагу поглибленню стратегічних відносин саме з тією країною, яка має можливості та готова, незважаючи на високі фінансові ризики, надати Аргентині на тривалий термін значні кредитні позики в іноземній валюті. Такою країною виявився саме Китай.

Таким чином, винуватих у провалі візиту до Латинської Америки й Аргентини, зокрема, шукати не потрібно: ними є особисто російський лідер і депрофесіоналізоване зовнішньополітичне відомство РФ, яке, на догоду президентові, спільно з іншими російськими міністерствами і відомствами переймається «інтересами українського народу», а не системною роботою над розвитком власної економіки та вивченням планів держав-конкурентів.

Водночас Сі Цзіньпін вкотре продемонстрував вміння мислити і діяти по-державному у глобальному і регіональному конкурентному середовищі, орієнтуючись на істинні довготривалі національні інтереси китайського народу. Й китайська дипломатична школа довела, що не тільки випускники «МГИМО» й «Інституту ім. Ю. В. Андропова» спроможні прогнозувати дії та перегравати партнерів, конкурентів і супротивників.

Таким чином, у нас немає сумніву, що за підсумками такого турне Китай залишиться найбільшим торговельним партнером Бразилії, другим (якщо не першим) — для Аргентини і Куби, та за обсягами збуту ринком збуту венесуельської нафти (після США). А Трансатлантичний канал і масштабні проекти будівництва АЕС та ГЕС у Латинській Америці не стануть заручниками глобальних політизованих пасток, запропонованих В. Путіним. Й Україна матиме від такого «успішного» візиту лідера сусідньої держави певні позитиви.

 



[1] З огляду на міжнародну кампанію, що активно набирає  обертів, щодо запровадження відносно РФ світовим співтовариством розширених санкцій, в першу чергу щодо блокування міжнародної військової та військово-технічної співпраці з РФ, беручи до уваги підтверджені масові звинувачення на адресу РФ з боку провідних країн світу та низки країн-членів ЄС у активній підтримці терористичних організацій в Україні, постачання для них Росією важкого високотехнологічного озброєння, що, зокрема, призвело до загибелі пасажирів літака малазійської авіакомпанії, сподіватимемося, що керівництво Аргентини утримається від надання дозволу РФ розмістити на своїй території станції ГЛОНАС.