НЕЗАЛЕЖНИЙ АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР ГЕОПОЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Сергій Польовик

У сучасній Європі, як і завжди в попередній її історії, є багато проблем.

Деякі з них, як і скрізь у світі, виникають раптово та не залежать від впливу людського суспільства (зокрема, природні катастрофи).

Деякі проблеми спричинені виключно діяльністю людей (техногенні катастрофи, руйнування навколишнього середовища, війни) та є наслідками здійснення політики держав або їх вождів.

Одним з проявів негативного впливу на сучасний стан справ у Європі стала міграція. Адже за умов мирного часу, без впливу глобальних несприятливих чинників, значна кількість громадян у країнах благополучної Європи вдається до зміни місць власного проживання.

Коливання кількості працездатного населення у країнах ЄС призводить до суттєвих геополітичних змін з точки зору спроможності цих держав та загалом Євросоюзу здійснювати соціально орієнтовану політику, що передбачено Статутом ЄС, та забезпечити гідні умови для громадян.

Увагу аналітиків привертає стійка тенденція, що відзначається протягом останніх 18 років у зменшенні кількості населення східних регіонів Європи та, навпаки, зростанні населення на заході континенту. Геополітичне значення таких демографічних та кількісних змін в європейському ландшафті значне, оскільки вони впливають на зовнішню та внутрішню політику держав континенту. Держави змушені враховувати проблеми з мігрантами та спричинену ними асиміляцію. Останнє вносить зміни до потенційних електоральних настроїв у провідних країнах ЄС та може впливати на їх внутрішню і зовнішню політику.

Порушене питання стосується й України, оскільки існуюча останніми роками стійка тенденція трудової міграції з України до інших, насамперед європейських країн, змінюють якісний склад працездатного населення в нашій державі та мають відтермінований негативний вплив на розвиток свідомого громадянського суспільства та створення української нації.

Швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung 31 липня ц. р. розмістило на своїх шпальтах присвячене цій темі дослідження власних кореспондентів Корини Галл, Олександри Колер та Джоани Келен.

Відзначається, що кількість населення у східноєвропейських країнах постійно скорочується, тоді як західні та північноєвропейські країни чисельно зростають. Це головним чином стало наслідком того, що молоді та освічені східні європейці мігрують на захід.

Підкреслюється також існування взаємозалежності між збільшенням населення у Західній та Північній Європі за час від 1990 року та одночасне його скорочення майже у всіх країнах Балтії, на Балканах та у колишніх країнах-сателітах Радянського Союзу. Зокрема, за означений термін Болгарія втратила близько 19 % свого населення, у Латвії за цей же період кількість населення скоротилася на 27 %.

Фахівці швейцарського видання наводять результати досліджень соціолога Томаша Соботки та його команди з Центру демографії та глобальних людських ресурсів (Wittgenstein Centre for Demography and Global Human Capital) у Відні. У нещодавно опублікованому аналізі в якості основної причини скорочення населення в Східній Європі визначено є еміграцію.

За оцінками експертів, 12–15 мільйонів східних європейців залишили свою батьківщину за час від 1990 року.

Довідково: Доктор Томаш Соботка — доктор філософії в галузі демографії. Член ради Віденського інституту демографії Австрійської академії наук. У 2012–2017 рр. — головний дослідник в Європейській дослідницькій раді ERC. У лютому 2017 року отримав Allianz European Demographer Award. Наразі є членом Ради Європейської асоціації досліджень народонаселення (EAPS).

 

Найбагатші країни Європи фіксують найбільший приплив мігрантів Збільшення і зменшення з 1990 по 2017 рік у відсотках

Еміграція зі Сходу на Захід

На скорочення кількості населення Східної Європи, за оцінками експертів впливають два чинники, а саме природний ріст населення та міграція.

Зокрема, найскладніша ситуація склалася в Латвії, де внаслідок зменшення природної кількості народжених загальна кількість населення від 1990 року скоротилася на 10 %. Подальші 17 % скорочення кількості населення Латвії експерти пояснюють впливом міграційних процесів.

Балканській країні Косово за термін від 1990 року майже вдалося компенсувати еміграцію, що становила майже 50 % власного населення шляхом дуже високого рівня народжуваності в країні. Проте, навіть за таких умов Косово втратило станом на 2017 рік 7 % власного населення.

Перетікання значних мас населення зі Сходу на Захід Європи призводять до локального зростання його кількості в західноєвропейських регіонах. Внаслідок цього забезпечені країни у Західній Європі, зокрема, Швейцарія, Німеччина та Великобританія протягом десятиліть переживали високий рівень імміграції. У маленькій і дуже дорогій для життя Швейцарії більша частина зростання кількості населення обумовлена імміграцією.

Довідково: Національним законодавством Швейцарії стимулюється фінансова та соціальна підтримка саме громадян своєї країни. Вони отримують дуже високу, у порівнянні з іншими країнами ЄС, зарплатню та користуються різноманітними соціальними програмами підтримки. Водночас, рівень податків, комунальних платежів та цін на споживчі товари у Швейцарії дуже високий. Громадяни, з огляду на державну політику підтримки, не відчувають негативного податкового та цінового тиску. Але негромадяни жодними пільгами не користуються, що неминуче призводить до їх вимушеного виїзду з країни. Таким чином Швейцарія захищається від нелегальних мігрантів. Офіційні іммігранти визначаються кількісною річною квотою та протягом визначеного часу також отримують від держави соціальні пакети підтримки. Зокрема, працевлаштування, фінансове забезпечення на певний час, можливість навчатися у швейцарських вузах тощо. Водночас, громадськість загалом недружньо ставиться до мігрантів, що відобразилося в «міграційній» ініціативі стосовно введення квот на приплив мігрантів з країн ЄС, ухваленій на референдумі у 2014 році. Вона вимагає обмежити приплив мігрантів до Швейцарії квотою в 0,2 %. В абсолютних цифрах це 16 тис. людей на рік. До порівняння, зараз чистий приплив мігрантів до Швейцарії у середньому становить близько 80 тис. осіб на рік.

Проте, зазначають експерти, кількість населення у країнах Західної Європи збільшується також внаслідок природного приросту. У більшості європейських країн кількість народжених перевищує кількість померлих, зокрема у Швеції та у Швейцарії. Лише деякі держави Європи, зокрема, Німеччина та Італія фіксували перевищення рівня смертності над народжуваністю.

Насамперед, еміграція призводить до зменшення населення Східної Європи Збільшення і зменшення з 1990 по 2017 рік у відсотках Джерело: Віденський інститут демографії / Міжнародний інститут прикладного системного аналізу - Graphic: awi., Koa

До вимушеної еміграції людей підштовхують політичні конфлікти та економічна ситуація. Розрив між станом добробуту у східних та західних країнах Європи особливо виразно виявляється у розмірах заробітної платні.

У відповідності до актуальних на сьогодні даних станом на 2014 рік, найбільше в ЄС заробляли громадяни Данії, а саме у перерахунку на середній погодинний заробіток їх платня становила від 25 до 52 євро на годину. Водночас, приблизно половина датчан заробляла більше, інша половина — менше.

У Німеччині розмір зарплатні тих, хто заробляє більше та становить 50 % від працюючих, перевищує показник 15,6 євро на годину. Цей показник у Латвії становить лише 3,35 євро на годину, у Румунії — 2 євро на годину, найменший показник має Болгарія — 1,67 євро на годину.

Примітно, що навіть після коригування купівельної спроможності, Данія була першою за цим показником в Європі, а Болгарія — останньою. Швейцарія стабільно займає перше місце в Європі.

Вільний рух людей у контексті розширення ЄС на схід сприяв міграції від бідніших східноєвропейських до більш багатих країн Західної Європи. Від 2004 року до ЄС приєдналися 13 країн. За даними Міжнародної організації з міграції (ІОМ), приєднання Латвії до ЄС спричинило хвилю міграції робочої сили, переважно до Ірландії та Сполученого Королівства.

Розширення ЄС на схід, від 2004 року призвело до того, що до ЄС вступило 13 нових держав

Відповідно до опублікованої у лютому ц. р. «Стратегії Західних Балкан», Єврокомісія має намір відкрити шлях до приєднання до ЄС новим країнам. Внаслідок здійснених інвестицій, реформ та посиленого співробітництва членство в ЄС повинні оформити Сербія, Чорногорія, Македонія, Албанія, Косово та Боснія і Герцеговина.

Свобода пересування є не єдиною причиною високого рівня еміграції, зазначають експерти. Зокрема, Румунія набула членства в ЄС у 2007 році водночас з Болгарією. Водночас, максимальні показники еміграції в Румунії були зафіксовані вже відразу після завершення комуністичної ери, а саме, у часовому проміжку між 1992 та 2000 роками. Після цього показники еміграції в Румунії зменшилися.

Відзначається, що румуни-емігранти, зважаючи на мовні та культурні спорідненості, визначають для себе в якості країни кінцевого призначення Італію.

Німеччина та Великобританія є найпопулярнішими країнами призначення Джерела: Євростат, станом на: січень 2016 року, Аналітичний Центр Брейгель, Агентство статистики Косово - Graphic: awi

Фахівці свідчать, що вступ до ЄС у довгостроковій перспективі може здійснити також позитивний вплив на стан міграції в країні. Адже, за переконанням Т. Соботки, хоча членство в Євросоюзі частково призводить до збільшення кількості переселенців, у довгостроковій перспективі воно може сприяти поверненню молоді до своєї батьківщини.

За оцінкою фахівця, якщо завдяки інтеграції до європейського ринку покращиться економічна ситуація у країні походження, перспективи для самореалізації фахівців також покращаться. Внаслідок цього відповідний регіон може стати привабливим також для потенційної робочої сили з інших країн. Водночас, через відсутність на теперішній час об’єктивних даних, неможливо точно визначити кількість громадян країн Східної Європи, які повернулися назад до батьківщини.

Насамперед молодь східноєвропейських країн у віці від 18 до 30 років залишають свою батьківщину з огляду на економічну ситуацію. Водночас, якщо від’їжджає молодь, це означає, що меншою буде народжуваність. Рівень народжуваності повинен, відповідно, мати показник значно більший за 2,1 дитини на одну жінку, що необхідно для стабільного існування суспільства та для компенсування рівня зменшення кількості населення.

Загальною тенденцією в Європі є продовження зменшення кількості народжувань. Зокрема, в Албанії кількість народжуваних дітей, у розрахунку на одну жінку за період від 1990 до 2017 року зменшилася від 3 до 1,7. У Центральній Європі цей показник становив у 2016 році 1,48, у Південно-Східній Європі — 1,58. Більш високими показники народжуваності були у Західній Європі, у межах 1,8 дитини на одну жінку. Найменший рівень народжуваності був у Південній Європі, зокрема в Іспанії та Італії.

Експерти відзначають, що економічні реформи та перспективи вступу до ЄС надали наприкінці 90-х років нових позитивних імпульсів економіці країн Центральної та Східної Європи, Балкан та у країнах Балтики. Позитивні перспективи економічного розвитку відбилися також на рівні народжуваності. Спад, який тривав десятиліття, стабілізувався у всіх європейських країнах. У більшості країн цей показник навіть дещо зріс за період від 2012 року.

Рівень народжуваності в Європі від 1997 року знову зростає Джерело: Євростат / Населення Європи - Графіка: коа

Науковець Т. Соботка наводить ще два чинники, які позитивно вплинули на рівень народжуваності. А саме, на початку 2000-х років сповільнилася тенденція пізнього народження дітей. Зокрема, якщо в Іспанії протягом від 1988 до 1998 року середній вік жінок, які вперше народжували дітей, збільшився на 2,6 років, то протягом наступного десятиліття він зріс лише на 0,4 роки.

Іншим чинником, що позитивно вплинув на рівень народжуваності Т. Соботка вважає державне регулювання кількості народжень. Зокрема, особливо зросла кількість народжених дітей у розрахунку на одну жінку у проміжку часу між 1998 та 2008 роками в Естонії, а саме з 1,28 до 1,66.

Протягом цього періоду в Естонії з боку держави були вжиті відповідні заходи, а саме — від 2004 року держава виплачувала фінансову допомогу тій частині батьків, які у зв’язку з народженням дітей змушені були перебувати вдома. Розмір такої виплати становив суму, що відповідала місячній зарплатні перед виходом у відпустку по вагітності. Крім того, батьки в Естонії є гнучкими у прийнятті рішень стосовно відміни власної батьківської відпустки і можуть легко повернутися до роботи на умовах неповного робочого дня. Це робить привабливішим прийняття рішення щодо народження дітей.

Водночас, зазначає науковець, Естонія є лише однією з багатьох країн, які вживали відповідних заходів протягом означеного часу. Країни Центральної та Східної Європи прийняли нові закони, що покликані фінансово підтримувати сім’ї або полегшити можливість одночасного виховання дітей та реалізації службової кар’єри.

Водночас, зазначає фахівець, значний рівень міграції нівелював такі заходи з боку держав, багато людей залишали свої держави та будуть продовжувати їх залишати. У відповідності до прогнозів на майбутнє фахівців ООН, найбільше скорочення кількості населення країн у термін до 2050 року відбудеться у Східній Європі. Водночас, зазначає Т. Соботка, з огляду на історичні події минулого, такого характеру прогнози складно здійснювати. Адже, у середині 1980-х років ніхто не міг передбачити розвал Радянського Союзу, війна на Балканах також виявилася для всіх несподіваною.

Водночас, зазначають аналітики, тоді коли рівень народжуваності протягом тривалого часу є відносно стабільним, потоки мігрантів неможливо прогнозувати. Останнім часом потоки біженців призводять до того, що за їх рахунок збільшується кількість людей у західноєвропейських країнах. У випадку, якщо біженці залишаться в обраних ними країнах призначення, населення зазнає згодом омолодження.

Важливим чинником, що негативно впливає на перспективи майбутнього для великої кількості трудових мігрантів є Брекзіт, тобто вихід з ЄС Великобританії.

 

Викладена у дослідженні інформація може бути використана фахівцями України для врахування у планах розвитку національної економіки та стимулювання працездатного населення України до реалізації на своїй батьківщині.

Створення умов для залишення чи повернення в Україну трудових мігрантів залежить від українського керівництва та від зрілості громадянського суспільства, що обирає своїх керівників.

Оригінал матеріалу
Die Bevölkerung Europas hat sich von Osten nach Westen verschoben
[Електронний ресурс]  NZZ
— Режим доступу : https://www.nzz.ch/international/osteuropas-bevoelkerung-schrumpft-in-rekordzeit-ld.1392288