16 серпня 2013

Молдова: крізь терни до ЄС

Характерною особливістю розвитку сучасних політичних процесів в Центральній Європі є посилення боротьби між Європейським Союзом та Росією за вплив на країни колишнього СРСР демократичного вибору, а саме: Україну, Молдову та Грузію. З одного боку це стосується активізації заходів ЄС зі сприяння європейській інтеграції зазначених країн, а з іншого — всебічного нарощування дій Росії зі втягування їх до Митного союзу та інших інтеграційних структур на пострадянському просторі.

У своїх попередніх публікаціях ««Борисфен» вже торкався питання такої боротьби довкола України. Не менш гостра ситуація складається і довкола Молдови, яка також знаходиться на перетині інтересів Європейського Союзу та Росії.

Так, з весни — початку літа поточного року відмічається суттєве посилення уваги керівництва ЄС до питань укладення Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Молдовою, а також створення поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Сприятливі умови для цього створює вирішення політичної кризи в Молдові в рамках переформатування в червні ц.р. правлячої коаліції «За європейську інтеграцію» та обрання прем’єр-міністром країни представника правоцентристських сил Ю. Лянке.

Юріє Лянке 9-й Прем'єр-міністр Молдови з 25 квітня 2013
Юріє Лянке, 9-й Прем'єр-міністр Молдови з 25 квітня 2013
http://ru.wikipedia.org/

Зокрема, за результатами 17-го засідання Комітету парламентського співробітництва Європейський Союз — Молдова 21 червня ц. р., європейські парламентарії закликали глав держав та урядів країн-членів ЄС парафувати зазначену Угоду ще до саміту «Східного партнерства» ЄС в листопаді ц. р. у Вільнюсі. Успіхи Молдови у виконанні умов укладення Угоди з Європейським Союзом були відмічені також Верховним представником ЄС із закордонних справ та політики безпеки К. Ештон під час її візиту до Кишинева 9 липня ц. р. При цьому К. Ештон висловила впевненість у можливості підписання документу вже у 2014 році та початку його практичної імплементації.

Кетрін Ештон у Кишиневі: саміт у Вільнюсі - привід для зміцнення відносин з ЄС
Кетрін Ештон у Кишиневі: саміт у Вільнюсі - привід для зміцнення відносин з ЄС
Foto: Рамин Мазур http://www.timpul.md/

Разом з тим, керівництво ЄС підтвердило умови та критерії європейської інтеграції Молдови, які включають: поглиблення демократичних процесів в країні (в т. ч. унеможливлення втручання державних органів у суперечності між різними політичними силами), активізацію заходів боротьби з корупцією, посилення охорони кордонів країни, а також вирішення придністровської проблеми. Крім того, представники ЄС виступили за доцільність трансформації існуючого формату миротворчої операції в Придністров’ї у цивільну місію, що надасть можливість розпочати виведення російських військ з регіону (згідно з зобов’язаннями Росії на Стамбульському саміті ОБСЄ у 1999 році).

Глава МЗС Молдови Андрій Стратан, виступаючи з трибуни ООН, заявив, що російських миротворців, які перебувають в невизнаній республіці Придністров'я, слід поміняти на «багатонаціональну цивільну місію»
Глава МЗС Молдови Андрій Стратан, виступаючи з трибуни ООН, заявив, що російських миротворців, які перебувають в невизнаній республіці Придністров'я, слід поміняти на «багатонаціональну цивільну місію»
http://www.segodnya.ua/

В рамках виконання наведених вище умов Європейського Союзу молдовська сторона демонструє готовність до обговорення всього спектру питань придністровського врегулювання у форматі переговорного процесу «5+2» (Молдова, Придністров’я, Росія, Україна, ОБСЄ та США і ЄС). Крім того, урядом Молдови прийнято рішення щодо посилення охорони адміністративного кордону з самопроголошеною Придністровською Молдавською Республікою за рахунок встановлення спеціальних міграційних постів.

Зусилля Молдови на шляху до ЄС активно підтримуються Румунією, яка реалізує концепцію поступової реінтеграції двох країн в рамках інтеграційних механізмів Європейського Союзу. Так, зазначена концепція передбачає забезпечення приєднання Молдови до ЄС вже через 10–12 років після створення відповідних умов у країні.

Президенту Румунії Траяну Бесеску, який відвідав Молдову, було запропоновано продовжити там його політичну кар'єру
Президенту Румунії Траяну Бесеску, який відвідав Молдову, було запропоновано продовжити там його політичну кар'єру. З такою пропозицією виступив мер Кишинева Дорін Кіртоаке
http://podrobnosti.ua/

У наведеному контексті показове значення мав візит до Кишинева Президента Румунії Т. Бесеску 17 липня ц. р. В ході його переговорів з керівництвом Молдови головна увага сторін приділялась перспективам підписання Угоди про асоціацію між ЄС та Молдовою, а також планам румунсько-молдовського співробітництва у політичній, економічній, безпековій та гуманітарній сферах. При цьому Президент Румунії відмітив послідовність дій Молдови у реалізації європейського курсу країни, а також висловив впевненість у досягненні конкретних зрушень на цьому шляху вже на саміті Східного партнерства ЄС у Вільнюсі.

Крім того, був зроблений наголос на необхідності створення надійного економічного підґрунтя для забезпечення європейської інтеграції Молдови. Таким підґрунтям повинна стати реалізація ряду двосторонніх проектів, в т. ч. щодо об’єднання енергетичних мереж Румунії і Молдови шляхом спорудження лінії електропередач Фелчу-Готешти та будівництва газопроводу Унгени-Ясси, а також інтеграції транспортної інфраструктури двох країн за рахунок введення в дію мостів через р. Прут в районах міст Унгени і Лека. Все це дозволить суттєво скоротити залежність Молдови від російських енергоносіїв, що знизить можливості російського впливу на неї.

 Молдова передасть Румунії право вибрати компанію для прокладки ділянки газопроводу Унгени-Ясси через Прут
Молдова передасть Румунії право вибрати компанію для прокладки ділянки газопроводу Унгени-Ясси через Прут
http://point.md/

Поряд з цим, у гуманітарному плані укладена двостороння угода щодо навчання молдовських студентів у вищих навчальних закладах Румунії. При цьому, у 2013–2014 роках кількість стипендій, які надаватимуться Румунією, передбачається збільшити з 5,5 до 6 тисяч. Протягом найближчого часу планується також вирішити всі проблемні питання, пов’язані з розширенням можливостей «малого прикордонного руху» між Румунією та Молдовою, який передбачає спрощення процедури перетину кордону жителями прикордонних районів.

Водночас Т. Бесеску підтримав позицію Молдови у питанні придністровського врегулювання, а також звинуватив Росію у порушенні нею міжнародних зобов’язань щодо виведення російських військ з Придністров’я. За оцінкою Президента Румунії, в цьому зв’язку показовий характер мають заходи Росії з переозброєння російських військових підрозділів в ПМР, що засвідчує плани Москви зі збереження своєї військової присутності в Придністров’ї на довготривалу перспективу.

У зазначеній ситуації головним напрямом забезпечення безпеки Молдови та процесу її європейської інтеграції залишається розвиток співробітництва з НАТО та ЄС у безпековій сфері, що насамперед здійснюється через поглиблення військових зв’язків з Румунією.

В свою чергу, зближення Молдови з ЄС, а також поглиблення співробітництва між Молдовою та Румунією викликає різко негативну реакцію Російської Федерації, яка вбачає в цьому загрозу власним інтересам. З огляду на зазначене, Росія реалізує комплекс заходів (так званий план «Анти-Вільнюс»), спрямованих на блокування підписання Угоди між ЄС і Молдовою та, загалом, процесу європейської інтеграції країни.

Чергові переговори з придністровського врегулювання у форматі «5 +2» пройдуть 3 жовтня в Брюсселі
Чергові переговори з придністровського врегулювання у форматі
«5+2» пройдуть 3 жовтня в Брюсселі
http://www.trm.md/

Насамперед, в рамках таких заходів Росія продовжує створення перешкод у врегулюванні придністровського конфлікту, як головної проблеми на шляху приєднання Молдови до Європейського Союзу. Так, російська сторона підтримує позицію керівництва ПМР щодо передчасності винесення на переговори у форматі «5+2» політичних аспектів вирішення придністровської проблеми, що, по суті, переводить переговорний процес у площину другорядних питань.

Крім того, Росія та ПМР займають спільну позицію щодо протидії заходам Кишинева з питань посилення охорони адміністративного кордону між Молдовою та Придністров’ям. Так, у відповідь на рішення молдовської сторони стосовно встановлення міграційних постів на кордоні з ПМР, керівництвом самопроголошеної республіки був прийнятий Закон про державний кордон Придністров’я, який передбачає односторонні дії Тирасполя з охорони кордону самопроголошеної республіки як незалежної держави.

Приднестровье намерено ввести в Бендеры миротворцев
Придністров'я має намір ввести в Бендери миротворців
http://vfokuse.md/

Водночас керівництвом ПМР здійснюються заходи зі штучного загострення ситуації в Зоні безпеки Придністровського району Республіки Молдова, що створює реальну загрозу зриву переговорів з придністровського врегулювання та, відповідно, виникнення суттєвих перешкод у процесі європейської інтеграції Молдови. Зокрема, з цією метою придністровська сторона активізувала провокаційні дії у відношенні молдовських поліцейських в м. Бендери, де зберігається ряд установ Міністерства внутрішніх справ Молдови.

Крім того, президентською адміністрацією ПМР ініціюється питання щодо переведення до м. Бендер парламенту самопроголошеної республіки. У випадку реалізації таких планів до міста будуть направлені також і додаткові підрозділи придністровської міліції для охорони законодавчого органу ПМР, що змінить баланс сил в Зоні безпеки та змусить Молдову вжити заходи у відповідь. Наслідком цього неминуче стане посилення конфліктного потенціалу в районі м. Бендери.

Поряд з цим, суттєву проблему можуть створити спроби керівництва ПМР встановити контроль над молдовськими населеними пунктами на лівому березі ріки Дністер довкола м. Дубоссари. Протягом останнього часу представники придністровської влади систематично порушують дане питання. Більш того, згідно з Законом про державний кордон Придністров’я, згадані населені пункти в односторонньому порядку включені до складу самопроголошеної Придністровської Молдавської Республіки.

Віце-прем'єр-міністр Росії Д. Рогозін відвідав Кишинів
Віце-прем'єр-міністр Росії
Д. Рогозін відвідав Кишинів
9 травня і пообіцяв розібратися з просуванням
в Молдові політики приниження Дня перемоги
http://point.md/

Подібні дії ПМР опосередковано підтримуються Росією, яка зацікавлена у посиленні напруженості в Придністров’ї також і з точки зору обґрунтування необхідності довготривалої присутності російських військ в регіоні.

На цьому фоні в рамках так званої політики «м’якої сили» Російська Федерація активізувала інформаційно-пропагандистські заходи з дискредитації євроінтеграційних зусиль Кишинева, а також втягування Молдови до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану. Одним із найбільш масштабних з таких заходів стало святкування Дня Перемоги в Кишиневі

9 травня ц. р., яке було організовано Посольством РФ в Молдові. Виступаючи на урочистому мітингу, віце-прем’єр-міністр Росії Д. Рогозін (представник Президента РФ з придністровського врегулювання) закликав керівництво Молдови приєднатись до євразійського проекту Москви та прямо заявив про «відсутність у Кишинева альтернативи».

Не менш резонансний характер мала міжнародна презентація «Евразийские проекты: опыт и перспективы», яка була проведена в Кишиневі 28 липня ц. р. (в день чергової річниці приєднання Бессарабії до СРСР у 1939 році) під егідою посольств Росії і Білорусі та почесного консульства Казахстану в Молдові, за сприяння фонду підтримки публічної дипломатії ім. А. М. Горчакова (куратор — Міністерство закордонних справ РФ).

Лідер опозиційної Партії Комуністів Республіки Молдова (ПКРМ) В. Воронін
Лідер опозиційної Партії Комуністів Республіки Молдова (ПКРМ) В. Воронін: Вступ Молдови до Митного союзу відповідає інтересам збереження молдавської державності
http://forum.md/

Водночас російська сторона перейшла до відкритої підтримки молдовських політичних сил, які виступають за інтеграцію Молдови з Росією. Так, вперше за багато років, в червні ц. р. до російського телебачення був допущений лідер опозиційної Партії комуністів Республіки Молдова (ПКРМ) В. Воронін, який у жорсткій та фактично брутальній формі виступив проти приєднання Молдови до ЄС, на противагу чому закликав молдовське населення до євразійської інтеграції країни (характерно, що статут ПКРМ передбачає саме європейський, а не євразійський курс Молдови). Більш того, спираючись на підтримку Росії, В. Воронін вже пророкує нову революцію в Молдові, в результаті якої його політична сила має повернутися до влади.

Поряд з цим, під впливом Москви, яка повністю забезпечує життєдіяльність ПМР, ідея євразійської інтеграції була закріплена в якості головного пріоритету нової концепції зовнішньополітичної політики самопроголошеної Придністровської Молдавської Республіки.

Гагаузія хоче незалежності від Молдови або залежності від Росії?
Гагаузія хоче незалежності від Молдови або залежності від Росії?
http://www.turkist.org/

Потужним чинником тиску на керівництво Молдови та дестабілізації обстановки на її території є також активізація діяльності сепаратистських сил Гагаузії, що має на меті створення додаткових перешкод європейській інтеграції країни. Так, в червні цього року ряд депутатів Народних зборів Гагаузії ініціювали збір підписів щодо проведення референдуму з питання виходу автономії зі складу Республіки Молдова. Зазначена ідея була відкрито підтримана керівництвом Придністров’я та засобами масової інформації Росії, які розпочали масштабне провокування нового вогнища напруженості в Молдові.

 

Все це в повній мірі підтверджує проведення Російською Федерацією послідовної неоімперської політики, в рамках якої застосовуються всі можливі заходи з повернення країн колишнього СРСР в орбіту впливу Росії, а також створення перешкод їх європейській інтеграції. Така діяльність Москви набуває подальшої активізації по мірі наближення саміту «Східного партнерства» ЄС у Вільнюсі, який має закріпити європейські перспективи України, Молдови та Грузії в рамках підписання угод про асоціацію та створення зон вільної торгівлі з Європейським Союзом. Враховуючи критичне значення наведених питань для Росії, вона не зупиниться перед жодною можливістю у досягненні своїх цілей, в т. ч. дезінтеграції та розколу країн СНД, що і засвідчує сьогоднішня ситуація довкола Молдови.