12 липня 2019

«Ми часто лише захищаємося. А треба активно відстоювати свої принципи»

11 липня ц. р. в Укрінформі відбулася цікава дискусія з приводу майбутнього засідання Ради Безпеки ООН стосовно українського законодавства про мову. Ініціатором засідання Радбезпеки знову виступила РФ

 

Благодійний Фонд «Акцент» разом з Громадською ініціативою «Бурштиновий шлях» цього разу присвятили свій захід так званій ініціативі РФ щодо проведення засідання Ради Безпеки ООН, на порядок денний якого виноситиметься Закон України по мову. Учасники заходу в залі Укрфінформу оприлюднили свої погляди на цю на перший погляд неоднозначну, але для нас непересічну подію, окреслили коло пов’язаних з цим питанням проблем, які намагається РФ перекласти на Україну, і поділилися думками про те, як нам слід реагувати на такі закиди. Виконавчий директор БФ «Акцент» Дмитро Левусь у вступному слові нагадав про намагання Росії дискредитувати дії України з налагодження мирного процесу на Донеччині, при тому, що сама РФ нехтує правами нацменшин, які проживають на окупованих територіях, і висуває свої, як правило, нелогічні вимоги щодо запроваджених санкцій.

На погляд присутнього у залі відомого аналітика Тараса Чорновола, якщо Росія взялася зараз робити свою політику з використанням усіляких, як сьогодні називають, скрепів, то Україні треба «включати» принцип «дзеркала» і протиставляти свої вимоги, озвучувати свої заперечення, відстоювати свої вигоди. Навіть у такому актуальному на сьогодні питанні, як мовне. Та ще й при цьому цікавитися: «А судді — хто?», маючи на увазі тих же російських опонентів, їх відверте незнання свого законодавства, нехтування ними міжнародними принципами співіснування держав і народів.

— Ми часто лише захищаємося, — зауважував Т. Чорновіл, — замість того, щоб наступати і вперто відстоювати свою правду! Так, Росії важко щось протиставляти, але це не означає, що з нею слід завжди погоджуватися чи завжди їй поступатися. Треба дбати про єдність нашого суспільства, про одностайність держструктур для такої протидії РФ.

І в цьому з Т. Чорноволом важко не погодитися. Про що говорили присутні у своїх виступах. Так, слушною визнали пораду стосовно підготовки аналітичних матеріалів до будь-яких заходів, у яких бере учать українське керівництво. Адже у тій же РФ різноманітні інституції навіть недержавного ґатунку постійно складають аналітичні записки для російських можновладців, що допомагає їм у роботі на всіх рівнях — від місцевого до міжнародного. Останнім часом росіяни взяли за правило активно використовувати громадські ініціативи, що помітно впливають на формування громадської думки. Наприклад такі, як хресна хода вірян під час церковних свят чи мистецькі заходи, де збирається велика кількість глядачів. До речі, у самій РФ нині активно функціонують щонайменше 400 громадських організацій. Факт, що не потребує якихось коментарів.

Що ж до майбутнього засідання Ради Безпеки ООН і намагання РФ порушити там тему українського мовного законодавства, то, на погляд присутніх, події можуть розвиватися по-різному, в тому числі Рада може відмовитися від розгляду цієї теми, як це вона зробила попереднього разу, у той травневий день, коли новообраний Президент України складав присягу у Верховній Раді.

Про це говорив у своєму виступі політолог Євген Магда. Засідання Радбезу не буде для РФ результативним, але важливо не те, які будуть підсумки того засідання, а як їх подаватимуть у ЗМІ.

— Росія у таких ділах намагається одним пострілом поцілити по двох зайцях, — пояснив Є. Магда. — Тобто, вона завжди прагне і бути ініціатором якогось заходу, і зберегти за собою останнє слово, бо воно найкраще запам’ятовується. Це — як ланки одного ланцюга.

Як вважає політолог, українському суспільстві сьогодні необхідна консолідація, якої досягти під час виборів практично неможливо. Тому наше суспільство наближається до своєї великої кризи. Влада сьогодні хоч і консолідована в одних руках, але їм бракує досвіду. Через що як Європа, так і весь Західний світ вимагатиме від України, щоб вона погоджувалась навіть з тим, що їй зовсім невигідне. Заступник міністра інформаційної політики України Дмитро Золотухін також схильний дотримуватися цього висновку, бо як він висловився, у нас не розроблена на державному рівні стратегія реагування на виклики, не визначено, як ми повинні відбивати зовнішні атаки.

На фото: учасники засідання у залі Укрінформу