2 листопада 2019

Новий крок України до вступу в НАТО

Другий візит Є. Столтенберга в Україну

 

Олексій Волович

Наприкінці жовтня 2019 року на запрошення української влади делегація Північноатлантичної ради НАТО на рівні послів 29 країн-членів Альянсу, очолювана генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом та його заступниками Мірчою Джоане і Беттіною Каденбах, перебували з офіційним візитом в Україні , зокрема, в Одесі і Києві. До України Є. Столтенберг прибув вдруге. Вперше це сталося 10 липня 2017 року з нагоди 20-річчя підписання Хартії про особливе партнерство України з Альянсом.

30 жовтня делегація НАТО прибула літаком до Одеси, де провела переговори з віце-прем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитром Кулебою та міністром оборони Андрієм Загороднюком. На зустрічі, що проходила в конференц-залі одеського морвокзалу, були присутні також голова облдержадміністрації Максим Куций та командувач ВМСУ адмірал Ігор Воронченко.

Після переговорів Є. Столтенберг і Д. Кулеба на причалі, поблизу військових кораблів, для одеських і київських журналістів провели спільний брифінг. За словами Є. Столтенберга, у стосунках НАТО і України всі чинні формати співпраці об'єднуватимуться в одну програму — «Одна країна — один план». Це питання обговорювалося 25 жовтня під час візиту міністра оборони України А. Загороднюка до штаб-квартири НАТО в Брюсселі. Зустрівшись з Є. Столтенбергом, А. Загороднюк підкреслив, що вступ України до НАТО залишається її ключовим пріоритетом.

У своєму виступі на брифінгу в Одесі генсек НАТО заявив, що Росія повинна вивести всі свої війська з території Донбасу. І висловив упевненість в тому, що тимчасово окуповані Луганськ і Донецьк обов’язково повернуться під контроль України. За його словами, історія свідчить, що зміни обов’язково відбудуться, навіть якщо зараз вони здаються неможливими. Генсек НАТО також нагадав журналістам, що ніхто не міг передбачити падіння Берлінської стіни, але ця стіна впала і «холодна» війна закінчилась, а СРСР — розпався. Очільник Альянсу переконаний в тому, що проведення реформ та підтримка НАТО допоможуть повернути окремі райони Донбасу під український контроль, і що «Росія має чітку відповідальність щодо виконання Мінських домовленостей і повинна вивести всі свої збройні сили і своїх офіцерів зі Сходу України та припинити дестабілізацію України».

На питання кореспондента агентства «Укрінформ» в Одесі М. Аксанюка чи збирається Україна подавати заявку на отримання Плану дій щодо членства (ПДЧ) віце-прем'єр-міністр Д. Кулеба повідомив, що Україна не буде подавати заявку на ПДЧ, оскільки вважає чинною подану заявку на Бухарестському саміті у 2008 році. За його словами, «питання ПДЧ має бути технічним, а не політичним» і Україні необхідно зосередитися на реформах, поглибленні взаємодії з Альянсом і досягненні сумісності українських Збройних сил зі збройними силами НАТО. Д. Кулеба повідомив, що Україні потрібно п'ять років, щоб перевести свої Збройні сили на стандарти НАТО.

В рамках перебування в Одесі генсек НАТО відвідав Інститут Військово-морських сил Національного університету «Одеська морська академія». Зустрічаючи високого гостя, начальник Інституту ВМС капітан 1 рангу Петро Гончаренко ознайомив його і членів делегації Альянсу з історією, навчально-матеріальною базою та науковою діяльністю навчального закладу. Є. Столтенберг виступив з промовою перед викладачами та курсантами Інституту, а також іншими представниками вищих військових навчальних закладів Одеси. Зокрема, він зазначив, що перспективи вступу України до НАТО дуже високі, адже воно відкрите для такого її членства, щойно наш держава виконає всі передбачені для цього домовленості. При цьому, вступ до НАТО залежить лише від України, і Росія аж ніяк не може вплинути на такий вибір. На думку Є. Столтенберга, позитивним прикладом щодо здійснення реформ та трансформацій для набуття членства в НАТО є Польща, яка завдяки конструктивним реформам, боротьбі з корупцією стала членом Альянсу ще у 1999 році. Є. Столтенберг відповів на питання офіцерів-викладачів і курсантів. Водночас за участю представників Північноатлантичної ради на чолі із заступником Генерального секретаря НАТО М. Джоане відбувався круглий стіл, участь в якому брали не лише представники командування ВМСУ та керівництва Інституту ВМС, а й курсанти, якім дали змогу особисто поставити запитання гостям.

Після цього делегація відвідала Другу постійну протимінну групу Альянсу (SNMCMG2), яка є одним із чотирьох багатонаціональних зведених формувань військово-морських сил у складі кораблів, наданих різними державами–членами Альянсу. Такі групи є військово-морським компонентом постійної готовності на підтримку об’єднаних оперативно-тактичних сил НАТО. У рамках патрулювання у Чорному морі чотири судна НАТО з протидії мінам із Болгарії, Італії, Румунії та Іспанії перебуватимуть в Одеському порту протягом тижня.

Під час переговорів з Є. Столтенбергом міністр оборони України А. Загороднюк зауважив, що Україна зацікавлена бути невід’ємним членом групи НАТО в Чорному морі з огляду на провокаційні і агресивні дії Росії в Чорному і Азовському морях. 23 жовтня на борту судна Ocean Freedom в Одеський порт з США були доставлені два катери типу Island. Очікується, що найближчим часом в Одесу будуть доставлені ще 4 таких катери. ВМС України планує сформувати дивізіон багатоцільових патрульних катерів типу Island, який контролюватиме ближню морську зону і навіть виходити за потребою у Середземне море. На своїй сторінці у Фейсбуці Д. Кулеба зазначив, що після короткої прогулянки по Одесі генсек і посли НАТО повідомили, що «місто їх вразило», оскільки вони «не сподівалися такої краси»…

31-го жовтня делегація НАТО працювала у Києві.

Зранку цього дня, під головуванням президента України В.Зеленського та генерального секретаря НАТО Є. Столтенберга, відбулося засідання Комісії Україна-НАТО, а згодом і брифінг для журналістів за підсумками цього засідання. Президент В. Зеленський висловив впевненість щодо готовності України до переходу до співпраці з Альянсом в рамках програми розширених можливостей НАТО. Зокрема, він сказав, що українська сторона сподівається на підтримку своєї пропозиції щодо практичних кроків з імплементації Чорноморського пакета НАТО, ухваленого у квітні 2019 року. В. Зеленський зауважив, що Україна фактично розташована на південно-східному фланзі Альянсу і є невід'ємною частиною євроатлантичного безпекового простору, на якому вона «не лише споживач, але й багаторічний постачальник безпеки». Глава держави запевнив гостей, що Україна виконує всі рекомендації Венеціанської комісії щодо Закону про освіту і на даний час «шість із семи рекомендацій вже виконані українською стороною». (Після цієї заяви угорська сторона розблокувала оприлюднення Спільної заяви Комісії Україна-НАТО). Далі президент повідомив, що Україна готова прискорити підготовку до свого членства в НАТО, не знімаючи з порядку денного можливість приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО. На його думку, будівництво «Північного потоку-2», дозвіл на яке 30 жовтня дала Данія, «підсилює Росію і послаблює Європу»…

Далі із заявою виступив Є. Столтенберг. З самого початку вказав, що НАТО не визнавало і не визнаватиме нелегітимної анексії Криму Росією, і всі члени Альянсу одностайно засуджують дії Росії. Генсек НАТО підтримує зусилля президента В. Зеленського щодо мирного розв’язання конфлікту на Донбасі і висловив сподівання, що Росія виконуватиме свої зобов’язання за Мінськими домовленостями і припинить надавати підтримку бойовиків на сході України та відведе свої сили і техніку з української території. І закликав Росію повернути Україні кораблі, захоплені у листопаді минулого року, забезпечити вільний доступ до українських портів в Азовському морі. Є. Столтенберг нагадав про присутність українських військових в Афганістані, Косово, є частиною сил швидкого реагування НАТО та готуються до участі у навчальній місії НАТО в Іраку. І запевнив, що НАТО високо цінує партнерство з Україною. Є. Столтенберг поінформував журналістів, що на засіданні Комісії Україна-НАТО було переглянуто комплексний пакет допомоги НАТО Україні через 10 трастових фондів, а також нагадав, що союзники НАТО виділили понад 40 млн євро для підтримки України в таких сферах, як бойове командування і контроль, кібероборона, медична реабілітація.

Наприкінці виступу Є. Столтенберг зазначив, що всі союзники погоджуються з тим, що Україна має повністю реалізувати рекомендації Венеціанської комісії щодо національних меншин в Україні. Після брифінгу журналісти отримали текст Спільної заяви Комісії Україна-НАТО з 11 пунктів, яка вже опублікована на сайтах багатьох українських і світових ЗМІ, а також розміщена на сайті НАТО. Основні тези цієї заяви оприлюднювалися В. Зеленським і Є. Столтенбергом на вищезгаданому спільному брифінгу.

Після них брифінг для журналістів продовжили віце-прем’єр-міністр Д. Кулеба і заступниця генсека НАТО Б. Каденбах. За словами Д. Кулеби, Україна передбачає продовжувати співпрацю з Північноатлантичним альянсом у новому форматі за наступними п’ятьма стратегічними напрямками:

– Реформа сектору оборони та безпеки;

– Розвиток демократичного цивільного контролю над сектором безпеки і оборони;

– Професійна освіта та фаховий розвиток військового і цивільного персоналу;

– Розвиток національної стійкості з метою протидії сучасним викликам та загрозам, включаючи гібридні;

– Безпека людини.

За словами Д. Кулеби, уряд прагне зробити співробітництво з НАТО максимально людиноцентричним для того, щоб кожен український громадянин почувався захищеним.

Виступ Є. Столтенберга у Верховній Раді

О 12.00 Генеральний секретар НАТО Є. Столтенберг виступив у Верховній Раді зі зверненням до депутатів. На початку свого виступу він заявив про безумовну підтримку України всіма 29-ма членами Альянсу, включно з представником Північної Македонії, яка незабаром стане 30-м членом НАТО. При цьому він підкреслив, що «двері НАТО залишаються відчиненими, втім дорога до НАТО є складною». За його словами, Альянс очікує набрання чинності Закону про національну безпеку і реформування Служби безпеки України, зазначивши при цьому, що радники НАТО надаватимуть допомогу українському суспільству у запровадженні євроатлантичних принципів для посилення верховенства права, забезпечення прав меншин і посилення боротьби з корупцією. «Україна пройшла важкий шлях і ще багато що їй треба здолати. НАТО її підтримує», — констатував очільник Північноатлантичного альянсу.

Він також поклав на Росію «велику відповідальність» за впровадження Мінських угод і закликав, щоб вона припинила надавати підтримку незаконним збройним формуванням на Сході України.

Під час свого першого виступу у Верховній Раді 10 липня 2017 року Є. Столтенберг процитував слова Тараса Шевченка з його вірша: «Мені однаково, чи буду…»: «…та не однаково мені, як Україну злії люде присплять, лукаві, і в огні її, окраденую, збудять… Ох, не однаково мені». Тоді Є. Столтенберг зазначив: «Для НАТО також «не однаково», і ось тому: ми разом з Вашою країною з часу проголошення Вашої незалежності». Цього разу Є. Столтенберг процитував слова Тараса Шевченка із його вірша «Минають дні, минають ночі…»: «Страшно впасти у кайдани, умирать в неволі, а ще гірше — спати, спати… І спати на волі»… Іншими словами, генсек НАТО закликав українців нарешті прокинутись від тривалого летаргічного пострадянського сну і об’єднати свої зусилля в розбудові європейської демократичної держави.

Хотілося б знати — чи багато народних депутатів можуть на пам'ять процитувати хоча б один вірш великого народного поета? Деяких із них, на жаль, в робочий час у сесійні залі цікавлять зовсім інші, далекі від порядку денного питання. І це видно на моніторах їх мобільників. Від таких депутатів, навіть якщо вони очолюють Комітет Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, нічого доброго нам чекати не варто…

Після закінчення промови Є.Столтенберга народні депутати влаштували йому овацію. Депутат фракції «Європейська солідарність» В. Ар'єв, зазначив, що хоча генсек НАТО і не назвав жодних термінів набуття Україною членства в НАТО, в цілому враження від його промови позитивні, оскільки, за його словами, «НАТО продовжує покладати відповідальність за агресивні дії в Криму і на Донбасі на Москву, попри всі намагання Кремля перекласти її на Україну». Депутат з фракції «Слуга народу» О. Качура назвав виступ Є. Столтенберга таким, що «подає надії на успіх співпраці з НАТО». При цьому він підкреслив, що «хоча Столтенберг не сказав прямо, що ми завтра вас приймемо до НАТО, але він сказав, що Україна має пройти певний шлях і що на нас чекають в Альянсі»…

* * *

Якби Україна, не дай Боже, завтра заявила, що вона хоче стати членом ОДКБ, то її відразу б прийняли без жодних умов і попередніх вимог щодо боротьби з корупцією, поліпшення рівня життя громадян, впровадження принципів демократії, свободи слова і верховенства права, тому що у стратегів Кремля одна умова: бути з Росією або під Росією. Тому шлях до вступу в ОДКБ — дуже простий і легкий, а шлях до вступу в НАТО — важкий і тривалий. І сьогодні цей шлях обирає 62 % громадян України, бо вони знають, що великі справи легкими не бувають…