17 квітня 2017

Китай (中国) сьогодні

Огляд подій (10.04–16.04.2017)

 

Основні події та тенденції у розвитку ситуації довкола КНР

Головною проблемою в АТР залишається загострення ситуації довкола Корейського півостроваПоточні події довкола Корейського півострова стали головною проблемою в АТР. Адже вони можуть перерости у регіональний збройний конфлікт, що так чи інакше зачепить КНР й інші тамтешні країни. Вже відомо, що КНДР, незважаючи на вимоги світової спільноти припинити ракетно-ядерну програму, 16 квітня ц. р. зробила спробу провести черговий випробувальний пуск балістичної ракети (спроба була невдалою через те, що ракета вибухнула на старті).

Випробування проводилися в той час, коли Сполучені Штати демонстрували свою потугу неподалік Корейського півострова, що очевидно має свідчити про рішучу і безкомпромісну позицію Пхеньяну. Разом з тим, цей його крок фактично став передостаннім перед початком військової операції США проти КНДР. За заявою радника президента США з питань національної безпеки генерала Г. Макмастера, «…спроба КНДР запустити балістичну ракету є черговою провокацією та загрозою з боку північнокорейського режиму». Отож США розробили кілька варіантів з реагування на такі дії, в т. ч. нанесення превентивного удару по КНДР задля нейтралізації її ядерної програми. США ознайомили з цими планами своїх союзників, насамперед Велику Британію.

Не менш важливими були й деякі інші події, що впливали на ситуацію в Китаї та довкола нього.

 

Зустріч віце-прем’єра КНР Чжана Гаолі з президентом РФ В. Путіним, 13 квітняЗустріч віце-прем’єра КНР Чжана Гаолі з президентом РФ В. Путіним, 13 квітня

Політика

Що стосується АТР, то керівництво Китаю постійно намагається запобігти збройному протистоянню. За заявою міністерства закордонних справ КНР, уряд Китаю уважно відстежує події на Корейському півострові, вважаючи, що проблеми, пов’язані з ракетно-ядерною програмою Північної Кореї, необхідно обов’язково вирішувати в політичній площині. При цьому Пекін без застережень підтримує резолюцію РБ ООН, що вимагає від Пхеньяну відмовитись від ядерних випробувань та й взагалі припинити будь-яку діяльність у цій сфері.

Проблеми в Азійсько-Тихоокеанському регіоні обговорювались на зустрічі першого заступника прем’єра Держради КНР Чжана Гаолі з президентом РФ В. Путіним та у телефонній розмові глав зовнішньополітичних відомств двох країн Ван І та С. Лаврова. Сторони домовилися про поглиблення стратегічної взаємодії між Китаєм та Росією у вирішенні даних питань. А переговори представників КНР і РФ подаються російськими ЗМІ як «підтвердження спільності російсько-китайських позицій, що поглиблюються на противагу спробам США посилити свій вплив в АТР».

Зустріч міністрів закордонних справ Китаю Ван І та Франції Ж. Еро, 14 квітняЗустріч міністрів закордонних справ Китаю Ван І та Франції Ж. Еро, 14 квітня

Крім того, КНР продовжує розвивати відносини з країнами Європейського Союзу. Зокрема, 14 квітня ц. р. у Пекіні зустрілися міністри закордонних справ Китаю Ван І та Франції Ж. Еро, які відзначили конструктивний характер співробітництва КНР та Франції у політичній і економічній сферах. На їх погляд, необхідно зберегти позитивну динаміку розвитку цих відносин, навіть незважаючи на підсумки майбутніх виборів у Франції.

Зустріч голови Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників Китаю Чжана Децзяна із Президентом Литви Д. Грибаускайте, 14 квітняЗустріч голови Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників Китаю Чжана Децзяна із Президентом Литви Д. Грибаускайте, 14 квітня

А кілька днів тому, 14–16 квітня ц. р., очільник Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників (парламенту) Китаю Чжан Децзян відвідав з офіційним візитом доброї волі Литву. Зустрівшись з президентом Литви Д. Грибаускайте, він обговорив плани поглиблення партнерських відносин сторін у різних сферах. При цьому було підтверджено значення Литви для Китаю як одного із учасників китайського проекту «Пояс і шлях» у Балтійському регіоні.

 

Економіка

Уряд КНР, цілеспрямовано розвиваючи національну економіку і незважаючи на ускладнення ряду зовнішніх та внутрішніх проблем, намагається забезпечити стійкий розвиток країни. За даними Головного митного управління КНР, у І-ому кварталі 2017 року обсяги зовнішньої торгівлі Китаю у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросли на 21,8 %, та досягли 902,5 млрд дол. США. Експорт з країни зріс на 14,8 %, а імпорт — на 31,1 %.

Як і раніше, головними статтями китайського експорту залишались продукція машинобудування та електроніки (загалом експортовано товарів на суму 280 млрд дол. США; зростання — 15,1 %). Збільшився і імпорт до Китаю різноманітної сировинної продукції та енергоносіїв, у т. ч. залізної руди — на 12,2 %, нафти — на 15 % та природного газу — на 4,3 %.

Не припиняється також активне інвестиційне співробітництво КНР з іноземними країнами. Наприклад, з січня по березень поточного року обсяг іноземних інвестицій у економіку КНР склав 33 млрд дол. США, що на 1 % більше, ніж у аналогічному періоді минулого року. Зауважмо, в КНР було створено 6,4 тис. нових компаній з іноземним капіталом.

 

За прогнозом Всесвітнього банку, у 2017 році приріст економіки КНР становитиме 6,5 %, а у 2018–2019 рр. — 6,3 % за рік. Попри певне падіння темпів економічного розвитку Китаю, його керівництво вживатиме послідовних заходів з підвищення рівня життя китайського населення. Кількість бідних у наступних трьох роках має скоротитися з нинішніх 1,1 % до 0,4 %.

Оцінка рівня ВВП Китаю Рівень бідності у Китаї
Оцінка рівня ВВП Китаю Рівень бідності у Китаї

За оцінками експертів Всесвітнього банку, найбільш важливим для розвитку економіки Китаю залишатиметься торговельно-економічне та інвестиційне співробітництво з іншими країнами. Насамперед, мається на увазі поглиблення зв’язків Китаю зі США як основним своїм партнером.

До речі, за даними американської консалтингової компанії Rhodium Group, у 2016 році загальний обсяг китайських інвестицій в економіку США склав понад 46 млрд дол. США, що втричі перевищує показник 2015 року. При цьому китайські компанії роблять помітний внесок у реалізацію програми уряду США з підвищення рівня зайнятості американського населення. Цікаво, що протягом лише минулого року китайські компанії створили у США близько 140 тис. безпосередніх робочих місць.

Зустріч прем’єра Держради КНР Лі Кецяна з делегацією Конгресу США, 10 квітняЗустріч прем’єра Держради КНР Лі Кецяна з делегацією Конгресу США, 10 квітня

Щоправда, останнім часом спостерігається збільшення проблем в інвестиційній діяльності КНР щодо США. У 2014–2016 роках китайські підприємства у Сполучених Штатах стали основними об’єктами, де американський Комітет з іноземних інвестицій (CFIUS) вів розслідування. А керівництво США помітно обмежило можливості китайських інвесторів у військовій промисловості, щоб запобігти витоку сучасних американських технологій у сфері виробництва озброєння та військової техніки.

Такі питання обговорювалися на зустрічі прем’єра Державної ради КНР Лі Кецяна з делегацією Конгресу США 10 квітня ц. р. у Пекіні, де сторони вирішили прискорити переговори про підписання інвестиційної угоди між КНР та США.

 

Китайсько-японський форум з питань взаємодії у промисловій сфері відбувся у Пекіні 11 квітняКитайсько-японський форум з питань взаємодії у промисловій сфері відбувся у Пекіні 11 квітня

Якщо вести мову про розвиток економічних зв’язків КНР з країнами АТР, то можна сказати, що він доволі активний. На минулому тижні у Пекіні відбувся китайсько-японський форум з питань взаємодії обох країн у промисловій сфері. В рамках форуму прем’єр Державної ради КНР Лі Кецян зустрівся з головою Асоціації сприяння міжнародній торгівлі Японії Е. Коно. Обидва високі посадовці констатували позитивний характер співробітництва між двома країнами. При цьому відзначили важливість Китаю для Японії, як найбільшого ринку для японських товарів, як об’єкта інвестицій та джерела доходів. До слова, обсяги двосторонньої торгівлі КНР та Японії сягають понад 270 млрд дол. США за рік, а кількість японських інвестиційних компаній в Китаї вже перевищила 20 тисяч. Зважаючи на такий стан справ, КНР та Японія вирішили розвивати активну співпрацю у торговельно-економічній сфері, часом навіть не зважаючи на певні свої суперечності в АТР чи на проблеми історичного минулого.

Традиційно Китай зберігає свої позиції найбільшого торговельного партнера Африки. За словами голови Китайського комітету сприяння розвитку міжнародної торгівлі Цзяна Цзенвея, у 2016 році обсяг торгівлі між КНР та Африкою склав 149,1 млрд дол. США, а обсяги прямих китайських інвестицій в економіку африканських країн — 3,2 млрд дол. США. Отож навіть такі показники демонструють, що китайсько-африканські зв’язки слугують прикладом співробітництва по лінії «Південь-Південь».

 

Зустріч першого заступника прем’єра Держради КНР Чжана Гаолі із головою правління «Газпрому» О. Міллером, 11 квітняЗустріч першого заступника прем’єра Держради КНР Чжана Гаолі із головою правління «Газпрому» О. Міллером, 11 квітня

Окрему увагу КНР надає розвиткові економічних зв’язків з Росією та іншими країнами колишнього СРСР. За підсумками першого кварталу 2017 року загальний товарообіг між Китаєм та Росією, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, збільшився на 30 %, — до 18,1 млрд дол. США. Основним же напрямом співробітництва сторін залишається енергетична галузь. Наприклад, під час зустрічі першого заступника прем’єра Держради КНР Чжана Гаолі та віце-президента Китайської національної нафтогазової корпорації (CNPC) Вана Дунцзіня з головою правління «Газпрому» О. Міллером 11 квітня ц. р. в Москві було досягнуто домовленості про збільшення обсягів постачання російського газу до Китаю, в т. ч. по перспективному газопроводу «Сила Сибіру».

У квітні ц. р. КНР відвідала делегація Республіки Білорусь на чолі з міністром економіки країни В. Зіновським. З керівництвом Китаю та представниками китайського бізнесу білоруси обговорювали підсумки та перспективу подальшої реалізації проекту створення індустріального парку «Великий камінь» на білоруській території. Порушувалося також питання про додаткові поставки до КНР білоруської м’ясо-молочної продукції.

 

Трансконтинентальний маршрут «Велика Британія — Китай»Трансконтинентальний маршрут «Велика Британія — Китай»

КНР продовжує розвивати транспортну інфраструктуру в рамках проекту «Пояс і шлях». У квітні цього року був запущений трансконтинентальний маршрут «Велика Британія — Китай» завдовжки 12 тис. км. Маршрут долається протягом близько трьох тижнів, що вдвічі менше за час доставки вантажів морським шляхом. Маршрут з Лондона проходить через Ла-Манш до Франції, потім — Бельгії, ФРН, Польщі, Білорусі, Росії, Казахстану і далі — до Китаю.

Китай виділив також додаткові кошти для реалізації проекту китайсько-пакистанського економічного коридору, збільшивши обсяги його фінансування до 62 млрд дол. США (передбачає розширення мережі автомобільних шляхів та залізниць між КНР та Пакистаном, а також розвиток промислової та енергетичної інфраструктури у прикордонних зонах двох країн).

 

Питання безпеки та силові структури

23 квітня планується спуск на воду першого авіаносця китайського виробництваДля реалізації своїх планів зі зміцнення позицій в Азійсько-Тихоокеанському регіоні КНР нарощує бойовий потенціал китайських ВМС. Так, 23 квітня ц. р. — в день Військово-морських сил КНР — планується спуск на воду першого авіаносця китайського виробництва. Сьогодні у складі ВМС КНР є авіаносець «Ляонін», що створений на базі авіанесучого крейсера «Варяг», який Китай придбав свого часу у України. Крім того, проектується новий атомний авіаносець з ядерною силовою установкою.

 

Китайський фрегат «Юлінь» ескортує врятоване від піратів вантажне судно «OS35» (прапор Тувалу)Заходи з реалізації своїх інтересів в АТР Китай поєднує з активним забезпеченням безпеки в інших регіонах Світового океану. Зокрема, 9 квітня ц. р. кораблі конвойної групи ВМС КНР звільнили судно під прапором полінезійської держави Тувалу, яке захопили пірати в Аденській затоці. З 2008 року конвойні групи ВМС КНР звільнили 43 судна, з яких 23 — китайські та 20 — іноземні.

 

Щодо військово-технічної співпраці між Китаєм та Росією, то цікавий наступний факт: у 2017 році до КНР запланована поставка десяти винищувачів Су-25 виробництва Об’єднаної авіабудівної корпорації РФ.

 

 

Наука та технології

Телекомунікаційний супутник нового покоління «Шицзянь-13»Уряд КНР продовжує втілювати національну програму освоєння космічного простору. 12 квітня ц. р. з космодрому Січан у провінції Сичуань за допомогою ракети-носія «Chang Zheng-3B» («Великий похід-3Б») запущено телекомунікаційний супутник нового покоління «Шицзянь-13». На апараті встановлено іонний ракетний двигун китайської розробки (Ланьчжоуського інституту фізики). Його ефективність майже вдесятеро вища за звичайний ракетний двигун на хімічному паливі. «Шицзянь-13» здатний передавати до 20 гігабайт даних за секунду, що перевищує сукупні можливості всіх вже запущених Китаєм супутників зв’язку. Це забезпечуватиме мобільний зв’язок, а також доступ до мережі Інтернет на всій території країни (в т. ч. з літаків та високошвидкісних потягів).

 

«Sichuan International Aerospace Exhibition 2017» пройде з 29 вересня по 3 жовтня 2017 року в м. Деян, провінція СичуаньВосени цього року у м. Деян в провінції Сичуань планується перша авіаційно-космічна виставка «Sichuan International Aerospace Exhibition 2017», у якій братимуть участь близько 400 китайських та іноземних компаній, які продемонструють зразки авіаційної та космічної техніки, елементи інфраструктури, виробничі та експлуатаційні засоби. Провінція Сичуань є одним із найбільш важливих промислових центрів аеронавтики та аерокосмічної промисловості Китаю, а виставочний центр і м. Деян — основною виробничою базою аерокосмічного обладнання.

Китайський криголам «Сюелун» 

Також КНР активно досліджує Антарктиду. Так, з 2 листопада 2016 року по 11 квітня поточного року було проведено 33-ю антарктичну експедицію КНР, під час якої криголам «Сюелун» («Сніжний дракон»; побудований в 1993 році Херсонським суднобудівним заводом в Україні) з 256 членами експедиції подолав 31 тис. морських миль, працював у Антарктичному регіоні, в т. ч. відвідав чотири китайські наукові станції.