23 січня 2017

Китай (中国) сьогодні

 

Огляд подій (16–22.01.2017)

На фоні посилення політико-економічного егоїзму та ізоляціонізму провідних країн світу, відбувається вихід КНР на якісно новий рівень — провідного лідера процесу глобалізації світової економіки. Свідченням цього є зміцнення позицій Китаю та зростання його авторитету у сферах міжнародної політики та торговельно-економічних відносин.

Політика


Участь Голови КНР Сі Цзіньпіна
у Всесвітньому форумі в Давосі

Роль Китаю, як нового світового лідера, показала участь Голови КНР Сі Цзіньпіна у Всесвітньому форумі в Давосі 17-20 січня ц. р. Публічним визнання такої ролі стало відкриття форуму саме лідером КНР, який у своїй програмній промові виступив за продовження процесу глобалізації світової економіки та відкритість світових ринків, а також засудив протекціоністські та ізоляціоністські заходи ряду країн.

У наведеному контексті Сі Цзіньпін визначив основні проблеми у розвитку глобальної економіки, які включають послаблення її рушійних сил та неефективність економічного управління. Виходячи з цього він наголосив на необхідності створити нову модель економічного зростання на основі інновацій, відкритого і взаємовигідного співробітництва, справедливого і раціонального управління, а також балансу преференцій, що дозволить врегулювати існуючі суперечності між суб’єктами світової економіки.

У рамках практичної реалізації наведених пропозицій, Сі Цзіньпін запросив партнерів КНР взяти участь у форумі міжнародного співробітництва «Один пояс — один шлях», який планується в Пекіні в травні 2017 року. В ході цього форуму передбачається розгляд питань, пов’язаних зі створенням «Нового Шовкового шляху» з Азіатсько-Тихоокеанського регіону до Європи, включаючи об’єднання транспортних систем, створення зон вільної торгівлі та поглиблення співробітництва потенційних країн-учасниць зазначеної програми. Крім того, лідер КНР закликав провідні держави світу підтримати країни, що розвиваються, в т. ч. у плані надання їм більших прав у міжнародних організаціях, збільшення обсягів інвестицій, а також розширення доступу на світові ринки.

На полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі був проведений ряд двосторонніх зустрічей Сі Цзіньпіна з лідерами інших країн, керівниками провідних міжнародних організацій, а також представниками великого бізнесу, що ще раз підтвердило авторитет Китаю у світі. Зокрема в цьому зв’язку найбільш важливе значення мала зустріч глави КНР з новим Генеральним секретарем ООН А. Гутеррешом.


У Давосі відбулась зустріч Сі Цзіньпіна
з Петром Порошенко

Відбулась також окрема зустріч Сі Цзіньпіна з Президентом України П. Порошенко. Лідер Китаю висловив повагу до територіальної цілісності та суверенітету України, а також готовність до розвитку торговельно-економічного співробітництва з нашою Державою.

Водночас триває активний розвиток і регіонального співробітництва КНР. Так, 17–18 січня 2017 року відбувся візит заступника міністра закордонних справ Китаю Лю Чженьміня до Філіппін, під час якого він зустрівся з президентом країни Р. Дурерте та іншими представниками філіппінського уряду. За результатами переговорів було досягнуто згоди щодо створення двостороннього механізму консультацій з питань територіальних суперечностей у Південно-Китайському морі.

На цьому фоні Росія продовжує спроби заручитися підтримкою КНР у реалізації її політико-економічних інтересів. Зокрема, 20 січня ц. р., громадська організація кримсько-китайського співробітництва «Крим-Чжунго» («Крим-Китай») виступила із заявою щодо можливої «…ролі Криму, як площадки для розробки основ нового світового порядку, за участю лідерів трьох провідних країн: Росії, США і Китаю». За словами представників організації, принципи світоустрою, закладені главами союзних держав у 1945 році на конференції в Ялті, на сьогодні втратили актуальність. У світі формуються нові центри сил і переглядаються сфери впливу. Система локальних блоків стає непрацездатною, тому організація бачить необхідність у проведенні зустрічі лідерів країн, від яких залежить мир. Провести подібну зустріч громадська організація вважає доцільним саме в Ялті.

Організація «Крим-Чжунго» створена за ініціативою Москви, як товариство зі сприяння встановленню і розвитку міжнародних соціально-гуманітарних контактів. Керівництво організації входить до складу робочої групи при уряді республіки з розробки і реалізації плану заходів щодо розвитку співробітництва Криму і КНР.

Економіка

Однією із основних складових політики КНР з підтримання процесу світової глобалізації є активна інвестиційна діяльність Китаю. Так, згідно зі звітом Міністерства комерції КНР (оприлюднений 16 січня 2017 року), у 2016 році обсяг прямих інвестицій Китаю склав 170,11 млрд дол. США, що на 44,1 % більше, ніж у 2015 році. Загалом, інвестиції вкладалися у понад 160 країн. Із загального обсягу інвестицій — близько 18 млрд дол. США були вкладені в реалізацію різного роду спільних економічних проектів в країнах-партнерах КНР зі створення «Нового Шовкового шляху».


Китай вибудовує нові торгові шляхи, наближаючи до себе інші регіони

Головна увага китайських інвесторів приділялась реальному сектору та новим галузям економік іноземних партнерів. Так, частка інвестицій в обробну промисловість у загальному обсязі інвестицій за кордон збільшилася з 12,1 % в 2015 році до 18,3 % в 2016 році, а частка інвестицій у технології передачі даних, програмне забезпечення та ІТ-послуги — з 4,9 % до 12 %.

Водночас збільшуються обсяги інвестицій і у розвиток національної економіки КНР. За даними державного статистичного бюро Китаю, протягом 2016 року такі інвестиції зросли на 8,1 % — до 8,7 трлн дол. США (59,65 трлн юанів).

Водночас відбуваються структурні зміни в енергетичному секторі КНР. Згідно з доповіддю Державного комітету у справах розвитку і реформ та Державного управління у справах енергетики КНР, до 2020 року частка споживання «чистої» енергії досягне 41,3 %, що на 1,7 % більше, ніж у 2016 році. У т. ч. частка природного газу збільшиться на 0,5 %, частка ядерної енергії залишиться незмінною, частка водної енергії зменшиться на 0,1 %, а частка інших поновлюваних джерел енергії збільшиться на 1,3 %. При цьому загальний обсяг споживання енергії в країні складе близько 45,9 млрд тонн умовного палива. Разом з тим, КНР все ще зберігає суттєву залежність від імпорту нафти, яка становить понад 65 % у загальному обсязі її споживання.

З огляду на зростання внутрішніх транспортних перевезень, а також реалізацію проекту створення «Нового Шовкового шляху», посилена увага керівництва КНР приділяється питанням розвитку транспортних можливостей країни. Так, протягом 2016 року Китай придбав 153 літаки авіабудівного концерну «Airbus», включаючи 141 А-320 та 12 А-330 (22 % вироблених літаків даних класів). На сьогодні в парку авіакомпаній материкової частини Китаю налічується 1383 літаків «Airbus», що становить близько половини всіх цивільних літаків з понад 100 місць на внутрішніх авіалінія Китаю.


A-320

A-330

Крім того, на території Китаю продовжується будівництво спільного виробничого підприємства концерну «Airbus» та китайських авіабудівних компаній. На підприємстві буде здійснюватись зборка, обробка і фарбування широкофюзеляжних літаків, а також тестування двигунів і польотні випробування. До 2019 року центр буде щомісяця випускати 2 літаки.

Водночас КНР здійснює експорт транспортної продукції та послуг. Зокрема у США (м. Спрингфілд, штат Массачусетс) завершується спорудження спільного китайсько-американського підприємства з виробництва пасажирських потягів. У свою чергу, 16 січня 2017 року пекінська компанія космічної науки і техніки «Ланьцзянь» підписала угоду з датською компанією «Gomspace» щодо запусків датських супутників. Згідно з угодою, у 2018 році компанія «Ланьцзянь» за допомогою ракети-носія «LandSpace-1» запустить перші датські супутники.


У США завершується спорудження спільного китайсько-американського підприємства з виробництва пасажирських потягів


У 2018 році компанія «Ланьцзянь» за допомогою ракети-носія «LandSpace-1» запустить перші датські супутники

Питання безпеки та силові структури


Новий ракетний корвет «Ечжоу» («Ezhou»)

Геополітичні та регіональні позиції КНР підкріплюються заходами керівництва країни зі зміцнення національних збройних сил. Зокрема, 21 січня 2017 року на озброєння Східного флоту військово-морських сил Народно-визвольної армії КНР (ВМС НВАК) надійшов новий ракетний корвет «Ечжоу» («Ezhou») з бортовим номером 513. Він став 31 корветом типу 056 у ВМС НВАК. Довжина корвета становить 89 м, ширина 11 м. Повна водотоннажність 1254 тонн, максимальна швидкість — 28 вузлів. При будівництві корветів були використані стелс-технології.

Водночас проводиться оновлення керівних та командних кадрів НВАК. 19 січня 2017 року новим командуючим ВМС НВАК призначений віце-адмірал Шень Цзіньлун, який раніше займав посаду командуючого Південним флотом. 71-річний адмірал У Шенлі відправлений у відставку.

Наука та технології


Перший у світі супутник квантового зв'язку «Мо-цзи» («Micius»)

Розвиток економіки КНР супроводжується виходом країни на новий рівень високих технологій. Зокрема, 18 січня 2017 року, після завершення тестів на орбіті, був введений в експлуатацію перший у світі супутник квантового зв'язку «Мо-цзи» («Micius»). Програма тестування «Мо-цзи» на орбіті включала перевірку працездатності супутникової платформи, тест під навантаженням і перевірку різних каналів зв'язку супутника з наземними станціями.

Розробка супутника розпочалася в 2011 році. 16 серпня 2016 року він був запущений на орбіту з космодрому Цзюцюань у провінції Ганьсу. Супутник використовуватиметься для досліджень квантового зв'язку, який має гарантовану захищеність від несанкціонованих спроб перехвату та розшифрування. Очікується, що до 2030 року Китай зможе створити глобальну мережу квантового зв'язку.

Інші питання

За даними державного статистичного бюро Китаю, протягом 2016 року населення країни (без урахування спеціальних адміністративних районів Гонконг і Макао) збільшилося на 8,09 млн і склало 1,382 млрд чоловік. При цьому коефіцієнт народжуваності склав 13 на тисячу осіб, а коефіцієнт смертності — 7 на тисячу осіб.

Чисельність чоловічого населення склала 708,15 млн, жіночого — 674,56 млн осіб. У середньому на 105 чоловіків припадає 100 жінок.

Загальна чисельність працездатного населення у віці від 16 до 59 років склала 907,47 млн чоловік, тобто 65,6 % від загальної чисельності населення. В 2015 році цей показник становив 66,3 %. На кінець 2016 року в Китаї налічувалося 230,86 млн жителів старше 60 років або 16,7 % від загальної чисельності населення. Кількість людей старше 65 років збільшилася зі 143 млн до 150,03 млн, що становить 10,8 % населення.

Міське населення за рік збільшилося на 21,82 млн і склало 792,98 млн чоловік, а сільське скоротилося на 13,73 млн і становило 589,73 млн. Частка міського населення збільшилася з 56,1 % до 57,35 %. Крім того, загальна кількість робочих мігрантів скоротилася на 1,71 млн до 245 млн чоловік.

На кінець 2016 року загальна кількість зайнятих жителів Китаю склала 776,03 млн чоловік, з них зайнятих у міській місцевості — 404 млн.

www.reliablecounter.com