6 лютого 2017

Китай (中国) сьогодні

 

Огляд подій (30.01–05.02.2017)

Китай: огляд подій за 23–29.01.2017: http://bintel.com.ua/uk/article/obzor_sobytij_vokrug_knr_2_17/

 

Політика

Телефонні переговори члена Держради КНР Ян Цзечі та радника президента США з національної безпеки Майкла Флінна
Телефонні переговори члена Держради КНР Ян Цзечі
та радника президента США з національної безпеки Майкла Флінна

Розуміння важливості конструктивного співробітництва між США та КНР змушує керівництво обох країн докладати зусиль з недопущення подальшого ускладнення їх відносин. 

Так, 3 лютого ц. р., за ініціативи американської сторони, відбулась телефонна розмова радника президента США з національної безпеки М. Флінна та члена Держради КНР Ян Цзечі. В ході переговорів було досягнуто згоди щодо наявності спільних інтересів у США та Китаю, а також значного потенціалу для поглиблення зв’язків між ними. Крім того, було висловлено сподівання на можливість вирішення проблем у стосунках двох країн за рахунок активізації контактів на вищому рівні.

В цей же день в інтерв’ю агентству «Сіньхуа» кандидат на посаду посла США в Китаї Террі Бренстед (колишній губернатор штату Айова) висловив наміри Сполучених Штатів Америки продовжити активний розвиток співробітництва з КНР у торговельно-економічній сфері. За словами Т. Бренстеда, він використає для цього «увесь свій багаторічний досвід дружби з Китаєм».

Т. Бренстед особисто знайомий з лідером КНР Сі Цзіньпіном вже багато років і вважає його своїм другом. Обрання кандидатури Т. Бренстеда на посаду посла США в КНР викликало позитивну реакцію МЗС Китаю, яке відзначило його «давнє дружнє ставлення до Китайської Народної Республіки». Наприкінці лютого – початку березня 2017 року міжнародний комітет сенату США має затвердити його призначення на посаду посла США в КНР.

Лу Кан наголосив, що Дяоюйдао та прилягаючі до архіпелагу острови і рифи є споконвіку китайською територією
Лу Кан наголосив, що Дяоюйдао
та прилягаючі до архіпелагу острови
і рифи є споконвіку китайською територією

Разом з тим, відносини між США та КНР поки-що зберігають ряд суттєвих проблем, основними з яких є різні підходи двох країн до питання спірних островів у Південно-Китайському та Східно-Китайському морях, а також негативна реакція Пекіну на посилення американської військової присутності у західній частині Тихоокеанського регіону.

Зокрема, 3 лютого ц. р. під час прес-конференції для ЗМІ, офіційний представник Міністерства закордонних справ КНР Лу Кан закликав США припинити заяви, які піддають сумніву китайську належність архіпелагу Дяоюйдао та провокують напруженість довкола нього. Водночас Лу Кан піддав критиці «Договір про безпеку між США та Японією», назвавши його продуктом «холодної війни». За словами китайського дипломата, згаданий Договір не повинен використовуватись Вашингтоном та Токіо для порушення територіального суверенітету і законних прав та інтересів Китаю.

Китай виступає рішуче проти розміщення американської системи ПРО THAAD на території Південної Кореї
Китай виступає рішуче проти розміщення американської системи ПРО THAAD
на території Південної Кореї

Крім того, Лу Кан засудив дії США з розгортання системи ПРО THAAD на території Південної Кореї та закликав Вашингтон припинити цей процес. За поглядами Китаю, реалізація зазначених планів не дозволить знизити ракетно-ядерну загрозу з боку Північної Кореї та зашкодить інтересам стратегічної безпеки країн регіону, в т. ч. Китаю.

Заява офіційного представника МЗС КНР стала відповіддю на візит міністра оборони США Д. Меттіса до Токіо та Сеулу на початку лютого цього року. В ході візиту Д. Меттіс висловив позицію Вашингтона щодо поширення дії американо-японського договору на архіпелаг Дяоюйдао, а також підтвердив плани розміщення системи ПРО в Південній Кореї протягом поточного року (рішення з даного питання було прийнято у 2016 році і передбачає розгортання на території Південної Кореї системи висотного заатмосферного перехоплення ракет середньої дальності).

Разом з цим, Міністерство закордонних справ Китаю продовжує висловлювати стурбованість щодо указу Президента США Д. Трампа про посилення жорсткості імміграційної політики Сполучених Штатів Америки. За оцінками МЗС КНР, реалізація таких намірів створюватиме додаткові перешкоди щодо співробітництва між двома країнами.   

 

Економіка

Зерно з Казахстану можна перевозити до Китаю через КПП Алашанькоу, потім по економічному коридору Китай-Пакистан і через пакистанський порт Гвадар поставляти в країни Південної Азії та Африки
Зерно з Казахстану можна перевозити
до Китаю через КПП Алашанькоу, потім
по економічному коридору Китай-Пакистан
і через пакистанський порт Гвадар поставляти в країни Південної Азії
та Африки

Уряд КНР продовжує вживати заходів з реалізації стратегічних проектів створення т. зв. Економічного поясу Шовкового шляху та Морського Шовкового шляху 21-ого століття. За оцінкою Центра вивчення Росії та Центральної Азії при університеті «Фудань», в рамках зазначених проектів важливе значення мала б участь КНР у модернізації сільського господарства країн Центральної Азії. Насамперед, це має стосуватись освоєння орних земель регіону. 

Згідно з інформацією Центру, на сьогодні ресурс орних земель країн Центральної Азії становить 38 млн га, з яких на долю Казахстану приходиться 28 млн га (близько 74 %). У випадку залучення КНР до реалізації сільськогосподарських програм регіону, загальна площа його орних земель може зрости до 60 млн га, а річний урожай зерна складе
225 млн тонн. При цьому потенційний обсяг експорту досягне 160 млн тонн.

За оцінками експертів Центру, зерно з Казахстану може доставлятись до Китаю через КПП Алашанькоу, а потім транспортуватись до пакистанського порту Гвард і далі постачатись до країн Південної Азії та Африки, які мають проблеми з продовольством. Створення «зернового коридору» сприятиме також покриттю дефіциту зерна в самому Китаї та розвитку співробітництва в галузі виробничих потужностей між КНР і країнами Центральної Азії. Китай зможе допомогти країнам регіону в збільшенні врожаю зернових, однак це потребуватиме раціоналізації використання водних ресурсів та виділення значних коштів на втілення водозберігаючих технологій.

Виробництво сланцевого газу на півдні провінції Сичуань буде збільшено до 10 млрд кубометрів щорічно
Виробництво сланцевого газу на півдні провінції Сичуань буде збільшено
до 10 млрд кубометрів щорічно

Поряд з цим, керівництво КНР докладає зусиль зі зниження залежності країни від імпорту енергоносіїв. До 2020 року Китайська національна нафтогазова корпорація планує збільшити обсяги виробництва сланцевого газу на півдні провінції Сичуань до 10 млрд кубометрів за рік. З цією метою у поточному році в Сичуані передбачається запустити будівництво нових виробничих потужностей. 

Протягом 13-ї п'ятирічки (2016–2020 рр.) у Сичуані планується пробурити 600 нових шпар, 100 з яких з'являться вже цього року. Також в 2017 році планується побудувати 19 бурових платформ, що дозволить збільшити обсяг видобування газу на 1,5 млрд кубометрів.

У провінції Сичуань створена зразково-показова зона з виробництва сланцевого газу, в якій прокладені трубопроводи довжиною 220 км, введені в експлуатацію 120 шпар, річний видобуток яких перевищує 2,5 млрд кубометрів.

Крім того, проводиться активна робота з розвитку транспортної інфраструктури Китаю. В липні цього року на авіабудівному заводі у м.Тяньцзінь планується розпочати будівництво  першого літака Airbus A320-neo, а у вересні передати його замовнику. З 2017 року передбачається налагодити зборку 4 літаків даного типу щомісячно.

 Завод побудований в 2007 році в Тяньцзіні як спільне підприємство, за участю корпорації «Airbus», Китайської корпорації авіаційної промисловості «АВІК» та Тяньцзіньської зони вільної торгівлі (з 2008 року завод зібрав понад 300 літаків А320).

 

Питання безпеки та силові структури

Згідно з повідомленнями китайських ЗМІ, у КНР реалізується масштабна програма реформування збройних сил країни (Народно-визвольної армії Китаю (НВАК), яка розрахована до 2049 року. Головною метою програми є надання збройним силам нових можливостей для успішних дій у сучасних конфліктах із застосуванням інформаційних технологій. З урахуванням зазначеного, на теперішньому етапі основним напрямом модернізації НВАК є інформатизація та комп’ютеризація збройних сил, а також посилення їх бойових можливостей за рахунок покращення взаємодії їх видів під час проведення спільних операцій. За результатами реформи збройні сили КНР мають отримати здатність здійснювати ефективне ядерне стримування, успішно діяти в сучасних високотехнологічних війнах, а також проводити миротворчі та контртерористичні операції. 

При цьому, приймаючи до уваги малу ймовірність глобальних ядерних війн, насамперед передбачається забезпечення готовності НВАК до участі у локальних війнах. Внаслідок цього у збройних силах КНР ведеться активна робота по створенню високомобільних сил для дій у локальних конфліктах на кордонах країни, а також надання допомоги поліції.

Загалом, Воєнна доктрина КНР зберігає переважно оборонний характер. Основними загрозами у сфері військової безпеки вважаються посягання на державний суверенітет країни з боку сепаратистських сил, які виступають під гаслами незалежності Тайваню, Східного Туркестану та Тібету.

Поряд з цим, значна увага приділяється питанню нарощування військової присутності США в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Виходячи із зазначеного, здійснюються превентивні заходи з посилення угруповання НВАК (в першу чергу ВПС та ВМС) на півдні країни.

 

Наука та технології

Китай планує здійснити дві місії на Марс
Китай планує здійснити дві місії на Марс

Розвиток науково-технічного потенціалу КНР обумовлює вихід країни на передові позиції в світі у галузі освоєння космічної техніки.

У 2020 році з космодрому «Веньчан» (провінція Хайнань) планується запуск першого китайського зонду для дослідження Марса із застосуванням ракети-носія «Чанчжен-5» («Великий похід-5»). Після цього буде запущений другий зонд, призначений для вивчення геофізичних умов на Марсі, а також доставки на Землю зразків марсіанського ґрунту (дата запуску поки-що не визначена).

Крім того, Китай планує відправити зонд для дослідження системи планети Юпітер.

 

Інші події

3 березня 2017 року в Пекіні відкриється 5-а сесія Всекитайського комітету Народної політичної консультативної ради Китаю (ВК НПКРК) 12-го скликання, а 5 березня 2017 року — 5-а сесія Всекитайських зборів народних представників (ВЗНП) 12-го скликання. Обговорюватимуться стратегічні питання розвитку КНР, у т. ч. щодо ролі та місця країни у процесах світової глобалізації.