27 березня 2017

Китай (中国) сьогодні

 

Огляд подій (20.03–26.03.2017)

Китай: огляд подій за 05.03–19.03.2017: http://bintel.com.ua/uk/article/obzor_sobytij_vokrug_knr_6_17/

 

Основні події та тенденції у розвитку ситуації довкола КНР

Керівництво КНР продовжує дотримуватися стратегічного курсу на зміцнення світових та регіональних позицій своєї країни у спосіб підтримки процесів світової глобалізації та побудови так званого «Нового Шовкового шляху».

Боаоський азійський форум–2017На минулому тижні у китайському м. Боао (провінція Хайнань) відбувся черговий Боаоський азійський форум–2017 (БАФ; заснований у 2001 році як некомерційна неурядова міжнародна організація; головна мета — сприяння економічному співробітництву в Азії та надання інтелектуальної підтримки для забезпечення стійкого зростання регіональної економіки). У цьому заході брали участь понад 1,8 тис. представників країн як Азійсько-Тихоокеанського регіону, так і інших регіонів світу.

Тема форуму — «Майбутнє глобалізації та вільної торгівлі». Обговорювались питання стосовно ініціативи КНР «Пояс і шлях» («Економічний пояс Шовкового шляху» і «Морський Шовковий шлях 21-го століття»). У своєму виступі на форумі віце-прем’єр Державної ради КНР Чжан Гаолі довів до присутніх, що Китай активно сприятиме посиленню відкритості світової економіки. За його словами, протягом 13-ї п’ятирічки (2016–2020 рр.) КНР імпортує товарів іноземного виробництва на суму 8 трлн дол. США.

Китайське керівництво в основному дотримується цього стратегічного курсу КНР у сферах політичній, економічній, безпеки та інших сферах.

 

Політика

Візит Б. Нетаньяху до КНРУ рамках розвитку співпраці КНР з країнами-партнерами 19–22 березня ц. р. у Пекіні Глава Китаю Сі Цзіньпін та прем’єр Державної ради Лі Кецян зустрілись з прем’єр-міністром Ізраїлю Б. Нетаньяху. Вони обговорювали питання поглиблення взаємодії між двома країнами в інноваційній сфері, а також плани реалізації спільних проектів у контексті китайської ініціативи «Пояс і шлях». І дійшли висновку, що найбільшого ефекту сторони досягли у спільних науково-технічних роботах, при освоєнні водних ресурсів, у сільському господарстві і відновлювальній енергетиці, телекомунікації та автомобілебудуванні, охороні здоров’я, освіті і культурному обміні. Крім того, до кінця поточного року передбачається завершення переговорів про зону вільної торгівлі між КНР та Ізраїлем. За словами Б. Нетаньяху, в травні цього року на міжнародній конференції «Пояс і шлях» Ізраїль у повній мірі приєднається до цієї програми.

Під час зустрічі очільників урядів КНР та Ізраїлю укладено 25 угод та контрактів у вищезгаданих сферах на загальну суму 2 млрд дол. США. Основними можна вважати угоди про довготривале співробітництво сторін, розширення авіаційного сполучення між двома країнами, створення спільних науково-дослідних лабораторій, тимчасове працевлаштування китайських робітників в Ізраїлі.

Програмою візиту Б. Нетаньяху до КНР передбачалося проведення спільного китайсько-ізраїльського бізнес-форуму за участю представників найбільших компаній та корпорації двох країн. Зокрема, Китай представляли керівники китайських корпорацій «Wanda», «Alibaba», «Wahaha», «Lenovo» та «Baidu», а Ізраїль — представники банків «Леумі», «Апоалім» та «Тнуві», а також низка великих IT-компаній і оборонних підприємств.

 

Візит Лі Кецяна до Австралії22 березня ц. р. розпочався офіційний візит прем’єра Державної ради Китаю Лі Кецяна до Австралії та Нової Зеландії (перша поїздки глави уряду КНР до цих країн за останні 11 років). Під час його зустрічі з прем’єр-міністром Австралії М. Тернбуллом обговорювалось виконання угоди про лібералізацію торгівлі між двома країнами, що укладена в грудні 2015 року. Глави урядів обох країн констатували, що двосторонній товарообіг збільшився приблизно до 105 млрд дол. США за рік (щорічно зростає на 9 %). При цьому Лі Кецян та М. Тернбулл дійшли згоди, що доступ австралійських товарів на китайський ринок має розширюватися. Адже це є одним із головних чинників підтримки стабільного розвитку економіки Австралії.

Зважаючи на спільні інтереси КНР та Австралії, сторони домовилися про встановлення трьох механізмів діалогу високого рівня між двома країнами в галузях інновацій, енергетики та безпеки, а також створення чотирьох платформ співробітництва в сферах торгівлі, стратегій розвитку, науки і технологій та регіональної взаємодії. Сторони висловилися за продовження координації спільних дій з підтримки процесів глобалізації світової економіки та боротьби проти будь-яких обмежень і проявів протекціонізму у світовій торгівлі.

Під час візиту Лі Кецяна були проведені: форум торговельно-економічного співробітництва (за участю близько 500 представників бізнесових кіл обох країн); круглий стіл головних виконавчих директорів КНР та Австралії в сфері торгівлі та промисловості, 2-й форум відповідальних осіб провінцій Китаю і штатів Австралії (брали участь представники провінцій Цзянсу, Хенань, Хубей, Гуандун, Шеньсі, Шаньсі, Гуансі-Чжуанського автономного району і міста Чунцін та всіх вісьмох австралійських штатів).

Окремо Лі Кецян зустрівся з генерал-губернатором Австралії П. Косгроувом, лідером лейбористської партії Австралії Б. Шортеном, головою сенату С. Перрі та головою палати представників австралійського парламенту С. Смітом.

 

Щоправда, необхідно зазначити, що зберігаються суперечності між КНР та країнами АТР за вплив в регіоні, а також щодо спірних островів у Південно-Китайському та Східно-Китайському морях. Наприклад, 23 березня ц. р. МЗС Китаю «висловило стурбованість» стосовно введення до складу Морських сил самооборони Японії нового вертольотоносця «Кага».

Своєю чергою, керівництво Філіппін виступило з протестом проти підготовки КНР до будівництва стацій екологічного моніторингу на шести спірних островах у Південно-Китайському морі.

 

Економіка

Політичні заходи китайського керівництва зі зміцнення міжнародних позицій КНР послідовно підтримує уряд та бізнесові кола Китаю нарощуванням закордонних інвестицій. Згідно з доповіддю консалтингової компанії «Deloitte China», незважаючи на посилення нестабільності у розвитку світової економіки, у 2017 році Китай планує збільшити фінансування тих проектів, які він реалізує спільно з іншими країнами. При цьому головний пріоритет надаватиметься поглибленню співробітництва з учасниками китайської ініціативи «Пояс і шлях», а також інвестуванню високотехнологічних підприємств.

HUBCO Coal Power PlantПриділятиме увагу КНР й іншим проектам у тих країнах, які їй цікаві. Зокрема, 21 березня цього року в районі міста Хуб пакистанської провінції Белуджистан розпочалося будівництво вугільної електростанції за участю Китайської електроенергетичної міжнародної компанії («China Power International Holding Limited», CPIH). Завершення проекту заплановане на серпень 2019 року. Після введення в експлуатацію станція зможе щорічно виробляти 900 млн кВт/год. електроенергії.

Розвивається фінансово-економічне співробітництво між Китаєм та Росією. Так, 22 березня 2017 року Промисловий і Комерційний Банк Китаю («Industrial and Commercial Bank of China», ICBC) відкрив Кліринговий банк з операцій у юанях в столиці Російської Федерації. А 21 березня за підсумками переговорів виконуючого обов’язки керівника Агенції з атомної енергії КНР Ван Іженя із директором блоку міжнародної діяльності корпорації «Росатом» М. Спаським досягнуто домовленості щодо поглиблення взаємодії сторін у галузі мирного використання атомної енергії. Серед перспективних проектів визначені наступні: виведення з експлуатації атомних станцій; будівництво потужностей з переробки відпрацьовано ядерного палива, а також розробка реакторів на швидких нейтронах.

 

Своєю чергою, одним із основних напрямів дій уряду КНР у національній економіці залишається вирішення проблем енергетичного забезпечення країни. Так, триває розробка покладів сланцевого газу на китайській території. У березні ц. р. обсяги видобутку сланцевого газу на найбільшому в Китаї родовищі Фулін досягли 16 млн куб. м за добу.

Крім того, активно постачають газ до КНР країни Центральної Азії. За даними Західної трубопровідної компанії Китайської національної нафтогазової корпорації, станом на 15 березня 2017 року загальний обсяг природного газу, поставленого до КНР газопроводом Центральна Азія–Китай, перевищив 170 млрд куб. м.

Газопровід Центральна Азія–КитайДовідка:

 

Газопровід Центральна Азія–Китай бере початок на кордоні Туркменістану та Узбекистану, проходить по території Узбекистану та Казахстану і перетинає китайський кордон на КПП Хоргос (Сіньцзян-Уйгурський автономний район). Сьогодні діють три лінії газопроводу: A, B і С, довжина кожної з яких становить 1830 км.

 

Питання безпеки та силові структури

Модернізуючи оборонну сферу КНР, її воєнно-політичне керівництво послідовно виконує плани з раціоналізації бойового та чисельного складу Народно-визвольної армії Китаю (НВАК).

Вже до кінця 2017 року чисельність Сухопутних військ НВАК буде зменшена приблизно на 200 тис. осіб. В тому числі буде скорочено 5 із 18 армійських корпусів (у т. ч. 20-й та 27-й АК в Центральній зоні, 14-й АК у Південній зоні, 16-й АК на півночі та 47-й АК на заході). При цьому надлишок особового складу планується направити на укомплектування інших видів та родів військ, зокрема, ракетних військ, військово-морських та військово-повітряних сил, морської піхоти. Скорочення Сухопутних військ буде компенсовано за рахунок нових видів озброєння та військової техніки, вдосконалення систем управління та зв’язку, підвищення рівня оперативної та бойової підготовки формувань НВАК.

У квітні планується спуск на воду нового авіаносця китайського виробництваТриватиме і реалізація програми нарощування корабельного складу ВМС НВАК, зокрема, за рахунок включення до їх складу сучасних авіаносців. Так, у квітні 2017 року планується спуск на воду нового авіаносця китайського виробництва. За оцінками китайських експертів, загалом для забезпечення інтересів КНР в Азійсько-Тихоокеанському регіоні у бойовому складі ВМС НВАК має бути щонайменше шість авіаносців, а саме: по три у Південно-Китайському та Східно-Китайському морях. Основним напрямом подальшого розвитку авіаносійної програми ВМС НВАК буде створення атомних авіаносців.

Сьогодні бойові кораблі ВМС НВАК активно патрулюють у районах спірних островів. Зокрема, на теперішній час у Східно-Китайському морі поблизу спірного з Японією острова Дяоюйдао (японська назва — Сенкаку) знаходяться три кораблі берегової охорони КНР. Подібні патрульні рейди Китай проводить на регулярній основі та трактує це як знаходження кораблів у китайських територіальних водах.

 

Наука і технології

Згідно з повідомленням Китайської академії космічних технологій, у середині березня 2017 року китайські високочутливі супутники дистанційного зондування Землі «Гаоцзін-1» передали на наземний пункт управління перші космічні знімки.

Супутник «Гаоцзін-1»Довідка:

Супутники дистанційного зондування Землі «Гаоцзін-1» були запущені 28 грудня 2016 року з космодрому Тайюань (провінція Шаньсі) за допомогою ракети-носія «Великий похід-2Д». Ці супутники здатні передавати на Землю зображення з здатністю розрізняння до 50 см. До кінця 2017 року планується запустити на довколаземну орбіту ще два супутники такого типу.