НЕЗАЛЕЖНИЙ АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР ГЕОПОЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

 

Огляд подій (27.03–02.04.2017)

Китай: огляд подій за 20.03–26.03.2017: http://bintel.com.ua/uk/article/obzor_sobytij_vokrug_knr_7_17/

 

Основні події та тенденції у розвитку ситуації довкола КНР

Керівництво КНР послідовно реалізовує стратегічну ініціативу «Пояс і шлях». За пропозицією Державного комітету КНР у справах розвитку і реформ та Центру вивчення транснаціональних корпорацій Нанькайського університету 27 березня ц. р. створено Союз зон міжнародного співробітництва учасників цього проекту. Він відкритий і для інших країн, які виявлять бажання брати участь у згаданій ініціативі.

Обсяги взаємної торгівлі між Китаєм, ЄС та Росією

Європейські експерти вважають, що КНР зацікавлена в розвитку світової системи торговельно-економічних зв’язків, так вважає її основою свого стратегічного партнерства з Заходом. За оцінкою британського Центру європейських реформ, окрім поглиблення такого економічного співробітництва, партнерство може створювати противагу Росії, що намагається підірвати основи існуючого світового порядку.

Такий висновок випливає з наявності як глибинних спільних інтересів у США, ЄС та КНР, так і суперечностей між Росією та Китаєм (хоча Москва постійно намагається нав’язати Пекіну так звані союзницькі відносини). Зокрема, обсяги взаємної торгівлі США і ЄС з Китаєм суттєво перевищують товарообіг між Росією та КНР, а ось територіальна неврегульованість на російсько-китайському кордоні ще зберігається, а сама РФ розвиває військово-технічне співробітництво з регіональними суперниками КНР, наприклад, з Індією.

За таких обставин, по суті, не могла не виникнути пропозиція посилити міжнародну ізоляцію Росії створенням більш вигідних умов для взаємодії Китаю із Заходом, аніж з Російською Федерацією.

 

Політика

У своїй зовнішньополітичній діяльності Китай, підтримуючи процеси світової глобалізації, намагається і надалі зміцнювати свої міжнародні позиції. Приклад такої активності — активна участь в рамках проекту «Пояс і шлях», про що згадувалося вище.

27 березня ц. р. у Пекіні Глава КНР Сі Цзіньпін зустрівся з президентом Мікронезії П. Крістіаном та прем’єр-міністром Непалу П. Прачандом. Сторони обговорювали питання розвитку регіональної взаємодії, в т. ч. у форматі китайської ініціативи «Пояс і шлях». Особливу увагу учасники переговорів приділяли перспективам створення зон вільної торгівлі між Китаєм та його регіональними партнерами.

Крім того, 30 березня ц. р. Сі Цзіньпін зустрівся з президентом Сербії Т. Ніколичем. Обговорювалися плани реалізації спільних економічних проектів, зокрема, будівництво об’єктів інфраструктури та виробничих потужностей. За підсумками обговорення цих питань Китай пообіцяв Сербії кредит в обсязі 14 млн євро.

Зустрічі Голови КНР Сі Цзіньпіна з керівниками Мікронезії, Непалу і Сербії

Своєю чергою, 27 березня ц. р., у рамках візиту до країн АТР, прем’єр Державної ради КНР Лі Кецян зустрівся з прем’єр-міністром Нової Зеландії Б. Інглишем. На переговорах вони відзначили позитивні показники виконання угоди про вільну торгівлю між Китаєм та Новою Зеландією, що дозволяє збільшувати їх двосторонній товарообіг. А також погодилися, що необхідно зробити регіональну та світову торгівлю більш відкритою для всіх країн. Лі Кецян відзначив роль Нової Зеландії у процесі приєднання Китаю до СОТ (першою з членів цієї організації визнала ринковий характер китайської економіки).

 

Разом з тим, між КНР та низкою країн Азійсько-Тихоокеанського регіону зберігаються певні суперечності.

Так, 27 березня ц. р. Міністерство закордонних справ Китаю виступило зі спеціальною заявою, у якій засудило візит старшого заступника міністра внутрішніх справ та комунікацій Японії Д. Аками до Тайваню (найвищий за посадою представник японського уряду, який відвідав острів з 1972 року). Коментуючи цей візит, МЗС Китаю наголосило на принциповому характері тайванського питання для КНР, що порушує політичні основи китайсько-японських відносин. З урахуванням цього зовнішньополітичне відомство Китаю закликало Японію утриматись від провокацій, які зашкоджують мирному співіснуванню двох країн.

Водночас 29 березня ц. р. МЗС КНР підтвердило негативне ставлення Китаю до заходів з розгортання американської системи ПРО THAAD на території Південної Кореї. За ствердженням зовнішньополітичного відомства КНР, такі заходи становлять загрозу безпеці Китаю та підривають принципи глобальної і регіональної стабільності. З огляду на це, МЗС КНР закликало США та Південну Корею утриматись від подібних кроків і не порушувати баланс сил в АТР.

 

Економіка

Зроблено в Китаї — 2025

Одним із основних напрямів діяльності уряду КНР у справі забезпечення стійкого економічного розвитку країни є підтримка національного виробника. Наприклад, Державна рада Китаю вирішила збільшити обсяг коштів для реалізації програми «Зроблено в Китаї — 2025». Така допомога буде надаватись насамперед підприємствам інноваційних та промислових галузей. У цьому плані Народному банку Китаю, Міністерству промисловості та іншим установам визначені завдання щодо розвитку багаторівневого ринку капіталів, а також з прискорення процесу виходу високотехнологічних підприємств на фондовий ринок.

Вживаються й заходи з покращення умов зовнішньої діяльності китайського бізнесу та залучення іноземних інвестицій. З 1 квітня поточного року на території КНР розпочали роботу сім нових пілотних зон вільної торгівлі (ЗВТ), в т. ч. у провінціях Ляонін, Чжецзян, Хенань, Хубей, Шеньсі та Сичуань, а також у місті центрального підпорядкування Чунцін. Сьогодні в КНР вже функціонують чотири пілотні зони ЗВТ — в Шанхаї, Тяньцзіні та провінціях Гуандун і Фуцзянь.

 

Для того, щоб розширити свої можливості з виходу на світові ринки, уряд Китаю активно підтримує різноманітні інфраструктурні проекти в інших країнах.

Проект будівництва в порту Хамбантота (Шрі-Ланка)

Зокрема, в березні ц. р. уряди КНР та Шрі-Ланки домовились про участь китайської сторони в інвестуванні проекту будівництва у порту Хамбантота на півдні острова. Довкола порту буде створена китайсько-ланкійська промислова зона.

Наприкінці березня цього року підконтрольний КНР Азійський банк інфраструктурних інвестицій схвалив заявки на нові кредити в розмірі 285 млн дол. США для фінансування проектів розвитку інфраструктури в Індонезії та Бангладеш.

В рамках зміцнення позицій КНР у Європі та, зокрема, на Балканському півострові, 30 березня ц. р. розпочалась реалізація спільного сербсько-китайського проекту з ремонту та реконструкції залізничної ділянки Раковіца-Реснік на території Сербії. Загальна вартість проекту становить 23,8 млн євро, які були виділені у вигляді кредиту Європейським банком реконструкції та розвитку.

На квітень цього року заплановане введення в дію нового морського транспортного коридору між Китаєм та Росією. Кінцевими пунктами маршруту є порти Тайцан у китайській провінції Цзянсу та «Східний» у Приморському краї РФ. Новий транспортний коридор дасть змогу знизити транспортні видатки та підвищити конкурентну спроможність перевезень.

Передбачається також поглиблення співробітництва між КНР та Росією і у справі розвитку інфраструктури Північного морського шляху. Домовленості з даного питання було досягнуто під час зустрічі китайських та російських представників на полях Міжнародного арктичного форуму 29 березня цього року.

 

Питання безпеки та силові структури

Десантні кораблі типу 071 «Цзінганшань» та «Куньлуньшань»

Політико-економічні заходи КНР з реалізації своїх інтересів в Азійсько-Тихоокеанському регіоні підкріплюються її активною військовою діяльністю. Наприкінці березня цього року загін бойових кораблів ВМС НВАК розпочав похід до Південно-Китайського моря. У складі загону — два десантні кораблі типу 071 «Цзінганшань» та «Куньлуньшань» з вертольотами та новітніми китайськими катерами на повітряній подушці типу «мустанг». Кожен з цих кораблів може перевозити до 800 військових з повним спорядженням, 20 БМП та 4 катерів на повітряній подушці.

Зазначимо, що КНР продовжує розвивати військову інфраструктуру на спірних островах. Згідно з доповіддю Центру стратегічних і міжнародних досліджень США «Ініціатива з прозорості в морському просторі Азії», Китай практично збудував військові об’єкти на спірних островах у Південно-Китайському морі. На рифах Субі, Місчиф і Вогняний хрест архіпелагу Спратлі побудовані морські та авіаційні бази, радіолокаційні комплекси, захисні позиції для ракетних комплексів, а також ангари для укриття авіації (із розрахунку по 24 літаки тактичної авіації на кожен острів та додатково для чотирьох більших літаків, у т. ч. розвідників, бомбардувальників та заправників на острові Вогняний хрест). Коментуючи цю тему, МЗС КНР вказало, що у Китаю є всі міжнародні права на спорудження оборонної інфраструктури на своїх суверенних територіях.

Військова інфраструктура КНР на островах Спратлі у Південно-Китайському морі

Зазначимо також, що з огляду на однакові позиції КНР та Росії щодо дій США з розгортання системи ПРО, у поточному році обидві країни планують провести друге навчання з протиракетної оборони. Перше з таких китайсько-російських навчань «Повітряно-космічна безпека–2016» відбулося в травні минулого року на території Росії.

Щоправда, керівництво Китаю, незважаючи на згадані суперечності в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, продовжуватиме активну військову співпрацю зі Сполученими Штатами Америки. За заявою офіційного представника Міністерства оборони КНР У Цяня на прес-конференції 30 березня ц. р., розвиток так званих міжармійських зв’язків КНР та США відповідає інтересам обох країн та сприяє миру і стабільності не лише в АТР, але й у всьому світі. У 2017 році такі зв’язки будуть активізовані, у т. ч. контакти на високому рівні, інституційні діалоги, візити військових кораблів та спільні навчання і тренування.

Посилену увагу Пекін надає безпеці маршруту «Пояс і шлях» в регіоні Центральної Азії. Це питання обговорювалось під час зустрічей члена Політбюро Центрального комітету Комуністичної партії Китаю, секретаря Політико-юридичної комісії ЦК КПК Мен Цзяньчжу та члена Держради КНР, міністра громадської безпеки КНР Го Шенкуня з головою Комітету національної безпеки Казахстану К. Масімовим 27–28 березня цього року. Сторони досягли домовленості про поглиблення співробітництва між двома країнами у боротьбі з тероризмом, організованою злочинністю та незаконною діяльністю в кібернетичній сфері.

 

Наука та технології

Керівництво КНР продовжує реалізацію масштабної космічної програми. За повідомленням Китайського об’єднання космічної науки та промисловості (CASIC), протягом найближчих років планується виведення на орбіту (на 1 тис. км) 156 малих супутників спеціального зв’язку, що забезпечить покриття всього світу широкосмуговим доступом до мережі Інтернет. Програма реалізовуватиметься в три етапи, а саме: запуск першого пробного супутника для тестування технологій — у 2018 році; запуск чотирьох супутників для перевірки функціонування і створення малого супутникового угруповання — до кінця 2020 року; початок системної роботи всіх 156 супутників — до кінця 2025 року.

 

Необхідно зазначити, що одним із важливих напрямів науково-технічної політики КНР є самостійне виробництво основних видів авіаційної техніки.

Пасажирський літак COMAC C919 та літак-амфібія AVIC AG600

В березні цього року експертна комісія КНР завершила комплексну оцінку першого крупного пасажирського літака С919 розробки та виробництва Китайської корпорації комерційних літаків (СОМАС; знаходиться в Шанхаї). Літак визнано технічно готовим до льотних випробувань.

Дальність польоту літака становить до 4075 км, а кількість пасажирських місць може варіюватись від 150 і більше — в залежності від модифікації. Очікується, що С919 створить конкуренцію Airbus A320 та новому поколінню літаків Boeing 737, які сьогодні домінують на ринку. На кінець 2016 року СОМАС отримала замовлення на понад 500 С919 від 20 компаній.

За заявою керівництва Китайської державної авіаційної компанії China Aviation Industry Corporation (AVIC), у травні цього року планується перший політ (з суходолу) нового літака-амфібії AG600 власної розробки. Він є найбільшим у світі літаком-амфібією та призначений для виконання широкого спектру завдань, включно з гасінням лісних пожеж, рятуванням на воді, транспортуванням вантажів, дослідженням океанів тощо.

 

Наукове експедиційне судно Tan Kah Kee

КНР є й одним із провідних виробників сучасних дослідницьких суден. 28 березня ц. р. було введено в експлуатацію наукове експедиційне судно Tan Kah Kee, побудоване компанією Guangzhou Shipyard для Сяминьського університету. Судно відповідає найвищим світовим стандартам та стане основним китайським науково-дослідним кораблем для дальніх морських експедицій. Довжина судна 78 м, ширина 16 м, водотоннажність 3450 тонн, максимальна швидкість 14 вузлів, а дальність плавання — 10 тис. морських миль. Науково-технічний персонал складається з 50 осіб. Судно оснащено ультразвуковою системою дослідження океану. Сьогодні у світі є не більше двадцяти подібних суден.

 

Розвиток співробітництва між Китаєм та Україною

За оцінками експертів, активізація роботи групи ГУАМ (Організація за демократію та економічний розвиток), зокрема, плани створення в її межах зони вільної торгівлі, відкриває позитивні перспективи для поглиблення співробітництва України, Молдови, Грузії та Азербайджану з КНР у рамках китайської ініціативи «Пояс і шлях». З цією метою можуть бути використані чинні зв’язки в рамках групи ГУАМ, а також досвід співпраці її членів з Китаєм на двосторонній основі.

Так, одним із перспективних проектів, за участю України та КНР, може бути залучення китайських інвесторів до спорудження четвертої Сирецько-Печерської гілки метрополітену у Києві. За останньою інформацією, китайський консорціум готовий профінансувати 85 % загальної вартості цього проекту.