22 вересня 2014

Близькосхідний пасьянс

Близький Схід, древні Вавилон і Багдад, загадкова Палестина, старі, як сам час, вулиці Єрусалиму і піраміди Єгипту. Батьківщина легенд і казок, мислителів і філософів, цілителів і математиків. Колиска медицини, геометрії і астрономії.

Так от, все це було, і все це тепер у минулому. Близького Сходу, який ми знали і пам'ятаємо, вже немає. Тепер його візитною карткою стали «арабські весни», кровопролиття і гострі політичні та економічні протиріччя.

На його окремій територіальній частині, розчленованій і залитій кров'ю Сирії і Іраку, народився арабський халіфат. У розпалі — боротьба курдів за свою незалежність, жорстке регіональне протистояння між радикальним ісламізмом, сунітами і шиїтами практично на усьому Близькому Сході.

Арабський світ охоплений революцією

Арабський світ охоплений революцією
Инфографика http://desert-shield.livejournal.com/

В усій цій мозаїці є видимими дві слабкі ланки, і вони можуть бути залучені до цих процесів: Ліван і Йорданія. Ліван, що вже втягнутий у сирійську війну і що без того розділений за етнічними і релігійними ознаками, ризикує опинитися в ще скрутнішому становищі. «Ліванський кедр», образно кажучи, може розколотися на сунітські, шиїтські, друзські християнські автономні райони.

Йорданське Хашимітське Королівство на чолі з королем Абдалою II має вигляд острівця спокою. Але це тільки на перший погляд. Хашимітську монархію можуть змести всього за кілька днів місцеві «Брати-мусульмани», підтримувані джихадськими угрупуваннями, що пов'язані з «Аль-Каїдою», з урахуванням того, що 20 відсотків населення півночі країни складають біженці з Сирії. У Аммані серйозно побоюються, що ІД спробує захопити плацдарми на йорданській території.

Королівство Саудівська Аравія, Емірат Катар і Королівство Бахрейн щосили прагнуть зберегти порядок і спокій.

Монархи Саудівської Аравії, яківіками вважали себе владиками усього Арабського світу, несподівано зіткнулися з зухвалим викликом «Ісламського халіфату» і низки радикальних організацій ісламістського штибу.

Природно, король енергійно вишукує способи зміцнення свого впливу, що похитнувся. Передусім це стосується питань престолонаслідування, оскільки саудівське королівство, що є потужною нафтовою і фінансовою державою, зазнає значних внутрішньополітичних труднощів через нинішню систему спадковості влади, яка передбачає її передачу від брата братові, що у підсумку призвело до того, що претенденти на трон мають дуже солідний вік. Нагадаємо, що засновник саудівського королівства Абдул Азіз ібн Абд Рахман ібн Фейсал Аль Сауд (Ібн Сауд) помер в 1953 році.

Примітка

Нинішнього 90-річного короля Абдаллу ібн Абдель Азіз Аль Сауда змінить наслідний 79-річний принц Сальман ібн Абдель Азіз Аль Сауд, який потерпає від численних хвороб. Деякі представники наближених до вищої влади кіл стверджують, що через незадовільний стан свого здоров'я Сальман, очевидно, від престолу відмовиться. В зв'язку з цим в лютому 2014 року король, за схвалення Ради присяги, призначив останнього і наймолодшого з братів-синів 69-річного короля принца Mукріна другим спадкоємцем, свого роду заступником наслідного принца.

Король Абдалла Принц Сальман Принц Мукрін
Король Абдалла Принц Сальман Принц Мукрін
Принц Мутаіб
Принц Мутаіб

Призначення колишнього глави спеціальних служб Королівства принца Мукріна може свідчити про наміри не лише зміцнити режим, але і зберегти королівську владу в руках династії аль-Саудів. Оскільки він є останнім з братів — синів короля, який заснував Саудівську Аравію, і, отже, більше не буде передачі трону від брата братові, то не можна виключити того, як пише британська арабомовна газета Al Quds Al Arabi з посиланням на саудівські інформовані джерела, що він, ставши королем, призначить своїм наслідним принцом третього сина короля Абдалли — принца Мутаїба. Його вже активно готують до виконання королівських обов'язків.

Ці повідомлення з'явилися після того, як джихадисти оголосили про створення «Ісламського халіфату» і зажадали від мусульман по всьому світу присягнути халіфові.

Останнім часом аналітики і політологи, фахівці арабського світу небезпідставно вважають, що Ер-Ріяд, прагнучи убезпечити себе на далеких підступах до королівства, почав активно формувати армію найманців з іноземців, підтримуючи тим самим ісламізм в Сирії і Іраку. Монархи не проти використати цю армію і проти супротивників в регіоні, щоб змінити баланс сил на користь сунітського блоку, розвинувши з її допомогою успіх проти Сирії і «Хезболли» в Лівані, а також створивши сунітський державний світ в Іраку, тим самим замінивши «Ісламський халіфат».

Єгипет приходить до тями після недавніх революцій і глибоких політичних потрясінь. Лише Ізраїль залишається стабільною державою, здатною протистояти цьому цунамі, що змітає велику частину арабських країн, утворених колись колоніальними державами.

Фахівець з Близького Сходу, журналіст і геополітик Ришар Дармон наприкінці липня 2014 року в журналі Israël Magazine опублікував свою, присвячену проблемам регіону статтю, де розглядається вірогідність створення помірної осі — Єгипет — Ізраїль — Курдистан, — яка буде спроможна, за його переконанням, урівноважити Близький Схід. Чи це так?

Активність курдів в справі створення незалежної курдської держави на тлі стрімкого і кровопролитного наступу радикальної ісламістської організації «Ісламська держава» (ІД) віщує про розкол Іраку.

Нині схожі процеси спостерігаються і в Сирії, яка все ще відчуває удари сунітської організації «Джебхат ан-Нусра».

Примітка:

Фронт ан-Нусра. Прапор угруповання

Фронт ан-Нусра. Прапор угруповання

«Джебхат ан-Нусра» залишила північні і східні райони Сирії, і діє зараз, головним чином, на північному заході в Ідлібі, Хамі (центральна провінція), гірській місцевості Калямун на кордоні з Ліваном і на півдні, в районі Дераа.

Емір «Джебхат ан-Нусра» вже присягнув на вірність ІД.

Ісламський фронт. Прапор угруповання

Ісламський фронт. Прапор угруповання

Єдиним конкурентом ІД залишається «Ісламський фронт», до якого входить 11 бригад. Чисельність коаліції, що б'ється нині з моджахедами на півночі від Алеппо в прикордонних з Туреччиною районах, складає близько 30 тисяч чоловік.

 

Ісламська армія. Логотип

Ісламська армія. Логотип

У Східній Гуті урядовим військам протистоїть 9-тисячна «Ісламська армія» під командуванням Захрана Аллюша.

Сирийская свободная армии. Логотип

Сирійська вільна армія. Логотип

Дрібніші угрупування, такі як «Онуки пророка» Махера ан-Нуєймі і «Бригади мучеників Ярмука» Башара аз-Зоубі входять до складу Сирійської вільної армії (СВА) і дислокуються в прикордонних з Йорданією районах.

Найбільш боєздатна частина СВА Бригада «Фарук» й надалі утримує кілька районів в провінції Хомс.

З повним «переформатуванням» Сирії і Іраку зруйнується звичний для нас Близький Схід, свого часу замислений Францією і Великобританією. Цей крах штучно нарізаних утворень і повернення більшої частини арабських країн до природнішого для них лона мусульманської умми підтверджує думка, яку висловила чотири десятиліття тому колишній прем'єр Ізраїлю Голда Меїр: «Якщо не брати до уваги Єгипет і Ізраїль, що є повноцінними державами, то решта Близького Сходу — це усього лише племена, які розмахують своїми прапорами».

Протистояння між шиїтами і сунітами

Протистояння між шиїтами і сунітами
Інфорграфіка http://www.islamio.ru /

Ми сьогодні стали мимовільними свідками прискореного процесу загострення протистояння між шиїтами і сунітами не лише в Сирії і Іраку, але і в Ємені, Бахрейні, Кувейті, а також в Йорданії і Лівані. Як стверджують сунітські богослови, нині «головним ворогом» сунітського світу є не Ізраїль і не США, а іранські шиїти, що провокують сутички на усьому Близькому Сході. З цим твердженням можна погоджуватися або не погоджуватися, але ігнорувати його не можна.

Отже, Іран — «головний ворог» сунітів. Але такий він з того часу, коли почав відновлювати стосунки з Вашингтоном. Після відмови США від військової присутності в регіоні і фактичного провалу зовнішньої політики адміністрації Б.Обами на Близькому Сході цей союз, що зароджується і ще крихкий, сьогодні формується в Іраку, де Вашингтон обговорює з Тегераном питання спільної боротьби зі спільним ворогом — радикальною ісламістською ІД. Деякі західні аналітики вважають, що цей факт негативно позначається на складних переговорах у Відні щодо іранської ядерної програми, черговий раунд яких нещодавно знову закінчився безрезультатно. Але, на щастя, не все так погано! Є, принаймні, два позитивні моменти.

По-перше, після приходу до влади в Єгипті фельдмаршала Абдул Фаттаха Ас-Сісі (з 8 червня 2014 року — шостий президент Єгипту) під забороною на території країни став не лише рух «Брати-мусульмани», але і діяльність «Хамаса».

«Курдська карта в колоді халіфату»
 «Курдська карта в колоді халіфату»
http://bintel.com.ua/

По-друге, курди знову оприлюднили свій намір проголосити на півночі Іраку незалежну державу і вже готують референдум з цього питання. (Можна переглянути наш раніше опублікований в «Борисфені Інтел» матеріал «Курдська карта в колоді халіфату»)

Новий потенційний регіональний гравець в особі курдської держави вже налаштований співпрацювати і з Єгиптом, і з Ізраїлем, як в економічній, так і військовій галузях. Формування помірної осі Єгипет — Ізраїль — Курдистан стане новим, який урівноважує, і позитивним чинником в регіоні, що підпадає нині під зростаючий вплив радикального ісламу.

В умовах такого загострення обставин знову гучно лунають заклики «Фатха» і «Хамаса» сформувати «уряд національної єдності». Західні аналітики вважають, що саме в контексті внутрішньої напруженості і зростаючої ізоляції сунітського руху «Хамас» слід шукати справжні корені нинішнього конфлікту в Газі. Є усі підстави вважати, що найбільш фанатично налаштовані лідери «Хамасу», аби виправити своє положення, обрали тактику «втеча в небезпеку» і розв'язали нове кровопролиття.

Туреччина та Іран просто «приречені» бути союзниками
Туреччина та Іран просто «приречені» бути союзниками
 
Інфорграфіка
http://www.vestikavkaza.ru/

Усім зрозуміло, що близькосхідний пасьянс не складеться без Туреччини і Ірану. Переміщення Ердогана з крісла турецького прем'єра в крісло президента, так само як і нові призначення в уряді Туреччини, що оприлюднені новим прем'єром Ахметом Давутоглу, мало що змінять в зміцнілій за останні місяці співпраці в політичних питаннях між Анкарою і Тегераном. Дві регіональні держави, залишаючись природними конкурентами за вплив в регіоні Близького і Середнього Сходу, просто «приречені» стати союзниками перед лицем загроз, що виходять від Королівства Саудівської Аравії з його амбіціями і дуже грубим гаманцем.

Ще на початку цього року, коли візит Р. Ердогана до Тегерану завершився формуванням «Верховної ради зі співпраці», у якій, за словами турецького прем'єра, «міністри наших країн працюватимуть так, ніби вони є членами одного кабінету», основною темою ірансько-турецького діалогу залишалися, в першу чергу, економічні стосунки.

Після зустрічі, яка відбулася під час цього візиту з Ердоганом, Верховний лідер ІРІ Алі Хаменеї заявив, що основні політичні перешкоди на шляху турецько-іранських стосунків усунені і «є всі підстави для розширення усіх зв'язків між двома нашими країнами».

Схожі заяви зробив і турецький прем'єр, проте усім було зрозуміло, що зближення Анкари і Тегерана — це «шлюб за розрахунком», вимушена для цих країн необхідність, через яку їм доводиться закривати очі на наявні протиріччя в поглядах на близькосхідні процеси, особливо — на питання сирійське. У керівництва і Туреччини, і Ірану і тоді, і тепер вистачило здорового глузду, прагматизму і відповідальності зрозуміти усю важливість двосторонньої співпраці для підтримки стабільності в регіоні.

Таким чином, в нинішніх непростих регіональних умовах стає зрозуміло, що, напевне, не варто так прагнути до швидкого врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту. Поява в регіоні Близького Сходу 23-ої палестинської арабсько-сунітської держави, войовничої і терористичної, може лише посилити небезпечну геополітичну дестабілізацію.

Що ж до ІД, то США мають намір створити коаліцію країн-союзників для боротьби з екстремістами. За словами президента США Б.Обами, мета Вашингтона — ослабити і знищити сили бойовиків в Іраку і регіоні.

На полях натовського саміту 5 вересня відбулася зустріч міністрів закордонних справ і оборони США, Австралії, Великобританії, Німеччини, Данії, Італії, Канади, Польщі, Туреччини і Франції. Обговорювалися питання створення нової коаліції. Було ухвалене рішення сформувати міжнародну робочу групу з обміну інформацією про проникнення до Сирії і Іраку бойовиків з інших держав.

наповнена вибухівкою вантажівка зможе практично безперешкодно здолати шлях від Багдада до Єрусалиму
«...наповнена вибухівкою вантажівка зможе практично безперешкодно здолати шлях від Багдада до Єрусалиму»

Крім того, на зустрічі домовилися докласти спільних зусиль, «щоб ліквідовувати джерела прибутків «Ісламської держави», у тому числі, за рахунок торгівлі нафтопродуктами, а також «притягнути до відповідальності тих, хто порушує міжнародні заборони на укладання таких угод».

Отже, якщо ісламський халіфат дійсно зміцніє і поглине частину Йорданії, а також буде підтриманий палестинцями, то, образно кажучи, наповнена вибухівкою вантажівка зможе практично безперешкодно здолати шлях від Багдада до Єрусалиму. Є над чим замислитися!