30 травня 2019

Щодо підсумків виборів до Європарламенту

Роман Кот

23–26 травня ц. р. виборці 28 країн-членів ЄС обирали новий склад Європейського парламенту. З самого початку передвиборній кампанії приділялася підвищена і навіть надмірна увага (якщо порівнювати з традиційним сприйняттям виборцями цієї інституції як другорядної). Цьому сприяло кілька факторів: і зростання популярності право-популістських сил у всій Європі, і падіння довіри до традиційних загальноєвропейських політичних сил: «Європейської народної партії» (ЄНП) та особливо «Прогресивного альянсу соціалістів та демократів» (ПАСД), і більша увага до проблем екології.

Всі ці тенденції проявилися під час голосування і в цілому, за окремими винятками, підтвердили наш прогноз від лютого ц. р. щодо фрагментації європейського політикуму.

 

 

Втрата монополії центристів

Чи не вперше з моменту створення Європейського парламенту дві ключові політичні сили — право-центристська «Європейська народна партія» та ліво-центристський «Прогресивний альянс соціалістів і демократів» на двох набрали менше половини мандатів, що унеможливлює формування навіть широкої коаліції з цих двох сил, як це було у минулому скликанні. Їх сумарний результат дорівнює 332 мандати за необхідних 376.

Так, за попередніми даними, ЄНП можуть розраховувати на 179 мандатів, що на 42 менше, ніж за підсумками попередніх виборів.

В першу чергу це зумовлено падінням популярності блоку ХДС/ХСС у Німеччині — з 34 до 28 мандатів, право-центристських партій у Франції — з 20 до 8, Італії — з 17 до 8, а також Народної партії в Іспанії — з 16 до 12 депутатських місць.

Особливо приголомшує майже повсюдне погіршення результатів соціал-демократів, за винятком Іспанії, Данії та Бельгії. ПАСД завоював 153 місця, що на 37 менше, ніж у 2014 році.

Разом з тим, центристський «Альянс лібералів і демократів за Європу» (АЛДЄ), який потенційно є найпершим претендентом на членство у коаліції з двома великими фракціями, значно посилив свої позиції. З урахуванням мандатів партії французького президента Емманюеля Макрона «Республіка, вперед!» вони можуть розраховувати на 105 депутатів.

Попередні результати виборів до Європарламенту
Попередні результати виборів до Європарламенту

Зелені несподіванки

Сюрпризом цих виборів стало хоч і незначне, але відчутне посилення зелених партій. Фракція «Зелені — Європейський вільний альянс» також збільшиться — з 50 до 69 місць.

Зокрема, у Німеччині «Зелені» з 20 % посіли друге місце та збільшили кількість мандатів з 13 до 21. У Франції екологічний блок EELV посів третє місце, збільшивши своє представництво у Європарламенті з 6 до 12 місць. Окрім того, «зелені» партії стали популярнішими у Великобританії, збільшивши своє представництво з 6 до 11 голосів, а також підтвердили свій традиційно високий результат в країнах Північної та Північно-Західної Європи: Нідерландах, Ірландії, Фінляндії та Бельгії.

 

Топтання на місці євроскептиків

Що стосується право-популістських партій, то у деяких країнах, як, наприклад, Італії чи Франції, вони передбачувано досягли високого результату. Але в цілому він виявився для них нижчим за прогнозований.

За підсумками виборів, фракція «Європа за свободу і пряму демократію» додала 6 голосів — з 48 до 54, головним чином за рахунок успіху «Партії Брекзіту» у Великобританії, яка несподівано вийшла на перше місце з 29 депутатами і розгромила що консерваторів, що лейбористів. Водночас, «Альтернатива для Німеччини» та італійський «Рух 5 зірок» покращили свої показники несуттєво — з 7 до 11 та з 11 до 14 мандатів відповідно.

Інша євроскептична фракція Європарламменту — «Європа націй і свобод» збільшила свою присутність з 38 до 58 депутатів. Основними локомотивами тут виступили «Національне об’єднання» у Франції — з 15 до 22, «Ліга» в Італії — з 6 до 28, окрім того, порівняно високі результати «Європа націй і свобод» отримала в Бельгії — 11,45 % та Австрії — 17,2 %. Щоправда, це, зважаючи на малі розміри цих країн, не надто впливає на загальну кількість мандатів.

Варто зазначити, що частково на показниках право-популістських партій відобразилася розв’язана їх опонентами інформаційна кампанія, викликана політичним скандалом у Австрії, який вибухнув напередодні виборів.

Нагадаємо, що 17 травня ц. р. німецькі впливові ліволіберальні видання Süddeutsche Zeitung і Spiegel, повідомили, що у липні 2017 року на віллі у курортній Ібіці прихована камера зафіксувала зустріч лідерів Австрійської партії свободи — віце-канцлера Австрії Гайнца-Крістіана Штрахе та глави парламентської фракції цієї партії Йоганна Ґуденуса нібито з росіянкою Альоною Макаровою, яка називала себе племінницею одного з олігархів, що входить до оточення В. Путіна. Співрозмовники обговорювали можливу участь російського капіталу сумнівного походження у підготовці чергових виборів до австрійського парламенту 2017 року. Скандал був використаний для критики і звинувачень у зв’язках з Росією не тільки Австрійської партії свободи, але й інших політичних близьких їй по духу політсил. Тим не менш, підсумки виборів свідчать, що такі спроби скомпрометувати право-популістів не принесли значних успіхів.

Як свідчать вибори, такі заходи хоч і не відвернули від цих політсил їх «ядерний» електорат, але все ж обмежили приплив нових голосів.

* * * * * * * * * * *

Підсумки виборів до Європейського парламенту засвідчили та закріпили на наступні 5 років роздробленість європейського політикуму. Нестача голосів у традиційно домінуючих в Європарламенті сил може призвести до ускладнень із формуванням коаліції і, як наслідок, — до проблем з ухваленням рішень, а також до посилення ролі Ради ЄС. Оскільки Європарламент завжди був інституцією, у якій найбільш прихильно ставилися до країн Східного партнерства, зокрема України, параліч цього органу може негативно позначитися на двосторонніх відносинах Києва та Брюсселя.