21 липня 2014

Останній латиноамериканський ляпас В. Путіна

У той час, коли президент США наполегливо схиляв європейських партнерів до адекватної консолідованої реакції на агресію РФ проти України, В. Путін і далі намагався продемонструвати усьому світові і Європі зокрема, що їхні сподівання на слабкість й поступливість кремлівського властителя є марні.

І латиноамериканський ляпас, завданий після міжнародних ляпасів зі Сноуденом, анексією українського Криму, референдумами у Донецькій та Луганській областях і невизнаною гібридно-дистанційною війною на Сході України, потребував від Б. Обами симетричної відповіді. Тим більше, з урахуванням змісту цього виклику — нові військові бази і станції радіоелектронного стеження поблизу США, ГЛОНАСС[1], альтернативні транспортні шляхи, створення одного з найбільших міжнародних банків розвитку і пулу резервних валют (відхід від долара), можливе приєднання Аргентини до БРІКС і стратегічне (у перспективі) партнерство БРІКС-Євразійський економічний союз.

«Мы, конечно, должны восстановить присутствие в этом очень чрезвычайно интересном, очень перспективном регионе мира»
«Ми, звичайно, повинні відновити присутність в цьому дуже надзвичайно цікавому, дуже перспективному регіоні світу», - сказав Путін, завершуючи шестиденне латиноамериканське турне.
http://ria.ru/

11 липня, після вечірньої наради з членами Ради безпеки РФ, В. Путін вирушив у латиноамериканське турне, маршрут якого мав певні несподівані для західних лідерів пункти призначення й пролягав країнами, які, щоб не дратувати Вашингтон, ще до цього дня російським керівництвом оминалися. Але часи змінюються: у Кремлі зараз у моді антиамериканізм!

Не вдаючись в описово-протокольні деталі перебування російського керманича у кожній із відвіданих країн, які подавалися і подаватимуться кремлівською пропагандою штампами («перемога Путіна», «вперше в історії…», «прорив американського диктату» тощо), зосередимо увагу читачів на ключових моментах закордонних контактів президента РФ.

1. Куба. Заради антиамериканського демаршу і в обмін на відновлення роботи станції радіоелектронного перехоплення у Лурдесі, від якої сам В.Путін відмовився у 2002 році, Москва списує 90 % 35-мільярдного боргу країні, річний товарообіг з якою ц. р. не перевищить 100 млн дол. й для якої РФ є лише десятим за рахунком зовнішньоторговельним партнером. Водночас на дивіденди від угоди про дорозвідування нафти на родовищі Бока-де-Харуко розраховує наближена до російського лідера «Роснєфть» І. Сєчіна — одного з «гаманців» ВВП.

 

Путин опроверг сообщения о возвращении России радиоэлектронного центра на Кубе
Путін спростував повідомлення про повернення Росії радіоелектронного центру на Кубі
http://www.gosrf.ru/

Проте не варто покладатись на обіцянки нового кубинського керівництва (Р. Кастро), що зорієнтоване на нормалізацію відносин зі США (для прориву економічної блокади і наповнення держбюджету грошима емігрантів), а також на зближення з Китаєм і В’єтнамом, досвід диверсифікації економіки яких при збереженні політичного контролю правлячої партії є прийнятним для Куби (14 липня острів відвідав лідер КНР Сі Цзіньпін — його друге відвідання регіону цього року!). Не зможе російська економіка отримати вигоду від особливої економічної зони «Маріель», інтерес до якої не виявив жоден потужний іноземний інвестор. А «Зарубєжнєфті» варто не забувати про досвід 20-річної давності, коли кубинська сторона передала отримані російською компанією дані про запаси нафти на шельфі мексиканським компаніям (зараз з російськими нафтовиками конкуруватимуть компанії Іспанії, Норвегії, Венесуели, Китаю, Канади).

Більше того, у політичному плані Гавана дотримується вкрай обережної позиції щодо російсько-українського конфлікту й не прокоментувала приєднання Криму до РФ, а у військовому — у відповідь на анонсовану міністром оборони Росії С. Шойгу можливість створення на острові нової військової бази кубинці дали зрозуміти, що навіть ідея дозаправки російських стратегічних бомбардувальників не надто їх приваблює. Гавана таким чином під час другого візиту В. Путіна підтвердила, що готова «приймати дари» й жити переважно у борг.

2. Нікарагуа. Через негаразди в країні вірного антимериканського союзника Кремля Н. Мадуро, користуючись «підказками» власника «Роснєфті» (а не МЗС РФ), В. Путін «несподівано» вперше відвідав Нікарагуа, щоб обговорити з Д. Ортегою можливість поглиблення військово-політичної співпраці, будівництва трансконтинентального дублера Панамського каналу, а також щоб заручитися підтримкою нікарагуанської влади російської позиції щодо України, як це було у випадку з Абхазією і Південною Осетією.

Володимир Путін і президент Нікарагуа обговорили поставки пшениці та розміщення ГЛОНАСС

Володимир Путін і президент Нікарагуа обговорили поставки пшениці та розміщення ГЛОНАСС
http://telegraf.com.ua/

Окрім соціально-важливих постачань з РФ пшениці і сільськогосподарської техніки обговорювалися важливі «антимериканські» теми: розміщення наземних станцій ГЛОНАСС на території Нікарагуа і будівництво трансатлантичного каналу (нещодавно головний інвестор проекту китайська компанія «HKND» представила остаточний варіант маршруту каналу).

Експерти вважають, що сторони не могли оминути й питання двосторонньої співпраці у військовій і військово-технічній галузях. Раніше повідомлялося, що керівництво Нікарагуа має намір просити Москву зайнятися антитерористичною безпекою прокладання згаданого каналу і з цією метою погоджується дозволити російським військовим кораблям заходити у порти, користуватися їх інфраструктурою на постійній основі, патрулювати свої територіальні води, а також створити пункт матеріально-технічного обслуговування ВМФ РФ. Заступник глави МЗС Нікарагуа М. Рубіалес заявляла, що росіяни можуть допомогти Манагуа модернізувати військово-морські сили, зміцнивши їх морську потужність і збільшивши тим самим обсяги охорони морської акваторії. Нікарагуа також розраховує на участь Росії у загальній модернізації тамтешньої армії. Міністр оборони РФ С. Шойгу повідомив про намір Москви збільшити кількість військових баз в інших країнах, зокрема, за рахунок Нікарагуа. Переговори також порушували питання можливості дозаправлення літаків далекої авіації на аеродромах відповідних країн.

Напередодні візиту Рада Федерації ратифікувала Угоду від січня 2012 р. між РФ і Нікарагуа про співпрацю в дослідженні і використанні космічного простору, що дасть змогу Росії активізувати виробничу діяльність підприємств ракетно-космічної промисловості, забезпечити додаткове завантаження їхніх потужностей, підвищити конкурентну спроможність на світових ринках космічних послуг.

Необхідно констатувати послідовні зусилля РФ з перетворення Нікарагуа на один із плацдармів російської присутності у регіоні.

Росія - Аргентина: чим дві країни цікаві один одному?
Росія - Аргентина: чим дві країни цікаві один одному?
http://www.bbc.co.uk/

3. Аргентина. Під час першого візиту до цієї країни та переговорів з президентом Х. Ф. Кіршнер російський лідер високо оцінив «наявність у Аргентини власної і завжди суверенної думки щодо ключових питань міжнародного порядку денного, що надзвичайно важливо і не часто зустрічається у сучасному світі», «спільне відстоювання [РФ і Аргентиною] принципів багатополярного світу», підтримав закиди глави Аргентини на адресу США і Великобританії у застосуванні подвійних стандартів стосовно референдумів у АР Крим і на Фолклендських (Мальвінських) островах («позиція про неспроможність проведення референдуму у Криму і одночасно позитивний зміст волевиявлення фолклендцями не витримує жодної критики»). Москва і Буенос-Айрес підтвердили спільну критичну позицію щодо міжнародної фінансової системи та діяльності «Групи двадцяти» (G-20), «відповідальності тих, хто очолює світ».

Сторони обговорили перспективи розміщення наземних станцій ГЛОНАСС в Аргентині і двосторонню військово-технічну співпрацю, зокрема, постачання російської вертолітної техніки і військово-транспортних літаків, зокрема, для спільної роботи в Антарктиді.

У рамках взаємодії і реалізації нових проектів в енергетичній галузі під час візиту підписана міжурядова угода про співпрацю з використання мирної атомної енергії, яка покликана стати основою для російсько-аргентинської кооперації у проектуванні, спорудженні, експлуатації і виведенні з дії АЕС і дослідницьких ядерних реакторів, включно устаткування для опріснення води. За словами президента РФ, «Росатом» братиме активну участь у тендері на спорудження третього енергоблоку АЕС «Атуча» восени ц. р. Окрім того, на контракти щодо участі у будівництві та модернізації ГЕС «Чіуідо 1», «Пунта Негра», аргентинсько-уругвайської ГЕС «Сальто Гранде» і комплексу ГЕС «Аргентина-Патагонія» сподіваються російські компанії «Інтер РАО» та «Сіловиє машини». Частина російської делегації відвідала також аргентинське родовище «Vaca Muerta» у провінції Неукен, яке вважається другим у світі за обсягами сланцевого газу і четвертим — сланцевої нафти (потребує великих початкових капіталовкладень).

Аргентина виявила бажання стати шостим членом БРІКС
Аргентина виявила бажання стати шостим членом БРІКС
http://news.ru.msn.com/

Також відбулося попереднє обговорення приєднання Аргентини до БРІКС (активно рекламувалося прокремлівськими ЗМІ), однак оформити своє членство Аргентина зможе тільки в 2015 році, коли організатором VII саміту цього об’єднання буде Росія (м.Уфа).

Наші джерела поки що не змогли внести ясність у «німецький контекст» візиту В. Путіна в частині завершення переговорів російської корпорації «Газпром» щодо її можливої участі у реалізації на території Аргентинської Республіки газових проектів «Wintershall» (дочірня компанія німецького хімічного концерну «BASF») та підписання відповідної комерційної угоди в присутності президента РФ. Можливо, це питання було у закритій частині порядку денного зустрічей В. Путіна і А. Меркель у Бразилії.

Таким чином, Аргентина стає особливим партнером РФ в Латинській Америці і солідаризувалася з російською позицією щодо анексії АР Крим. На просування російської точки зору в цій країні працюватиме й підписана міністром зв’язку і масових комунікацій РФ М. Нікіфоровим з аргентинською стороною міжвідомча угода про співпрацю в галузі масових комунікацій, яка передбачає цілодобову трансляцію у місцевих кабельних мережах іспаномовної версії пропагандистсько-геббельсівського телеканалу «Russіa Today».

Своєю чергою Х. Ф. Кіршнер розраховує на Росію як на потенційне джерело міжнародних інвестицій в умовах вичерпаних внутрішніх можливостей країни і фактичної відрізаності від світових ринків капіталу.

Путін провів переговори з президентом Бразилії Ділмою Роуссефф
Путін провів переговори з президентом Бразилії Ділмою Роуссефф
http://news.sevas.ua/

4. Бразилія. На переговорах з президентом Федеративної Республіки Бразилія Д. Руссефф були озвучені амбітні плани щодо збільшення у короткостроковій перспективі обсягів двосторонньої торгівлі до рівня 10 млрд дол. США на рік (у 2013 році — 5,56 млрд дол.), створення Росією максимально сприятливих умов для роботи бразильських компаній на ринках РФ і Митного союзу, співпраці у розвідці та видобутку нафти і газу, розбудові національної інфраструктури — прокладання залізничних шляхів, автодоріг, зведення портів — останні дві пропозиції з боку ФРБ.

На виконання підписаного меморандуму про наміри передбачається встановлення двох калібрувальних станцій системи ГЛОНАСС на території федерального університету Санта-Марія у південному штаті Ріо-Гранде-ду-Сул та технологічного інституту в штаті Пернамбуку на північному сході країни (перша така станція була розміщена на території університету м. Бразиліа в 2013 році під час візиту до ФРБ прем’єр-міністра Росії Д. Медведєва).

У рамках розширення військово-технічної співпраці Д. Руссефф підтвердила зацікавленість її країни у придбанні російських систем ППО (трьох батарей новітніх ЗРПК «Панцирь-С1», а також у будівництві збирального підприємства загальною вартістю понад 1 млрд дол. США). У цьому зв’язку Росія запропонувала керівництву міністерства оборони ФРБ взяти участь, у якості спостерігача, у військових навчаннях військ збройних сил РФ у період з 28 серпня по 2 вересня ц. р. , де передбачається використання бойових засобів згаданої системи ППО [Бразильським воякам не варто витрачати зайві кошти і час, оскільки підтвердженням «ефективності» «Панциря-С1» може слугувати атака з території РФ на український військовий літак Ан-26 14 липня ц. р. в районі Краснодона].

5. Саміт БРІКС. Ще до початку свого турне В. Путін закликав країни латиноамериканського регіону, передусім учасниць Співтовариства країн Латинської Америки і Карибського басейну (CELAC, створене у лютому 2010 року, об’єднує 33 держави, є противагою Організації американських держав, зі штаб-квартирою у Вашингтоні, у якій налічується 35 країн-членів), до тіснішої співпраці з Митним і Євразійським економічним союзами, обсяг спільного ринку яких може бути «захистом від спроб міжнародної та економічної ізоляції будь-якої із держав-союзниць».

У рамках реалізації кремлівських планів щодо формування нових трансконтинентальних, у т. ч. антиамериканських, інтеграційних угруповань на VI саміті держав-членів БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південна Африка) було ухвалено низку важливих рішень щодо створення, на противагу контрольованому Вашингтоном МВФ, Нового банку розвитку (з капіталом у 100 млрд дол.) і формування так званого пулу умовних валютних резервів, які мають на меті ослабити «доларовий поводок» для держав-учасниць та їхніх союзників з-поміж країн, що розвиваються. За оцінкою помічника президента РФ Ю.Ушакова, нові інститути БРІКС дадуть змогу «суттєво зміцнити глобальну фінансову систему, що особливо важливо на тлі реформи МВФ, яка опинилася в тупику».

Окрім того, В. Путін активно пропонував свої ініціативи зі створення міжнародного економічного банку для БРІКС (зміцнюватиме енергетичну незалежність країн-учасниць), спільного розвитку супутникової індустрії, розширення співпраці у гірничо-видобувній промисловості (частка держав-членів об’єднання становить 36 % світових запасів сировини); розширення зони безвізового режиму з країнами Південної і Центральної Америки.

Попри потуги Кремля у пункті 44 спільної («Форталезької») декларації VI саміту БРІКС щодо України висловлюється «глибоке занепокоєння ситуацією в Україні» й містяться заклики «до найширшого діалогу, деескалації конфлікту та стриманості всіх залучених країн з метою пошуку мирного політичного рішення у повній відповідності зі Статутом ООН та загальновизнаними правами людини та засадничими свободами».

США не забарилися з відповіддю. Останній день латинсько-американського турне російського очільника Б.Обама дав відповідь, на яку вже тривалий час напрошувався В.Путін: згідно з повідомленням міністерства фінансів США, запроваджено секторальні санкції щодо російського військово-промислового, нафтогазового і банківського секторів — корпорації «Алмаз-Антей», концернів «Калашніков», «Радіоелектронні технології» і «Созвєздіє», НВО «Іжмаш», «Базальт», «Уралвагонзавод» і «Машинобудування» (м. Реутово), тульського КБ «Приладобудування», ВАТ «Новатек» і «Роснєфть», державного «Внєшекономбанку» і ВАТ «Газпромбанк». Санкції запроваджено щодо віце-спікера Держдуми С.Нєвєрова, помічника президента РФ І. Щеголєва, міністра у справах Криму О.Савельєва. Президент США закликав європейські країни також перейти до секторальних санкцій.

17 липня торги російськими акціями відкрилися передбачуваним обвалом — індекс ММВБ впав на 2,07 %, індекс РТС — на 3,23 %; акції «Газпрому» 16-17 липня впали на 3,59 і 2,22 % відповідно; рубль впав до мінімумів 4-х тижнів проти бівалютного кошика та його компонентів.

P.S. Після того, як путінські найманці атакували ракетою пасажирський літак «Малазійських авіаліній», вже йтиметься не про масштаб санкцій проти Росії, а про масштаб міжнародної ізоляції кремлівського режиму. А про «ляпаси» В. Путіну доведеться таки забути і у прямому, і у переносному сенсах, оскільки йому доведеться постійно тримати свої руки в кишенях: сподіватимемося, ніхто у цивілізованому світі і навіть значна частина свідомих громадян РФ не поспішатиме потиснути руку політичного і військового спонсора убивць.

 


[1] Наразі наземні станції Глобальної навігаційної супутникової системи (ГЛОНАСС), окрім 14-ти на території Росії, діють в Антарктиді й Бразилії. Москва планує розмістити аналогічні станції на Кубі, в Ірані, В’єтнамі, Іспанії, Індонезії, Нікарагуа, Австралії, Бразилії (+ 2), Антарктиді (+ 1). ГЛОНАСС розроблялася в інтересах міністерства оборони СРСР з 1976 року. Функціонує 29 космічних супутників. Використовується РФ у військових і комерційних цілях. Конкурує з іншою глобальною системою навігації — американською NAVSTAR GPS.