«Оливкова гілка» є символом миру, перемир’я. За Біблією оливкову гілку Ною приніс голуб на знак того, що Бог більше на людей не гнівається. В ісламській традиції маслина — Древо Життя, одне з двох заборонених дерев у Раю.

 

В суботу, 20 січня 2018 року о 17.00, після кількох днів масованих артилерійських обстрілів та авіаційних ударів по позиціях курдських загонів YPG в районі Афрін, Анкара розпочала наземну фазу операції «Оливкова гілка». В першому ешелоні військ, що перетнули турецько-сирійський кордон, просувались формування бойовиків союзної «Вільної сирійської армії» (FSA).

21 січня ц. р. турецьке видання Hürriyet Daily News повідомило, що канцелярія прем’єр-міністра Туреччини Біналі Йїлдирима оприлюднила мету цієї операції:

1. Забезпечити встановлення контролю на території Афріна площею в 10 тис. кв. км силами «Вільної сирійської армії».

2. Проводячи операцію «Щит Єфрату», у сирійській провінції Ідліб повністю блокувати вихід «Робітничої партії Курдистану» (PKK) до узбережжя Середземного моря.

3. Виключити можливість втрати Туреччиною географічного контакту з арабським світом.

4. Гарантувати безпеку кордону Туреччини з Сирією.

5. Не дати змоги курдським бойовикам переміщатись через гірський хребет Аманос з території Сирії на територію Туреччини.

6. Встановити контроль над регіоном Тель-Ріфаат і забезпечити повернення мирних мешканців у свої домівки.

7. Нейтралізувати воєнну підтримку терористичних організацій з боку США.

Ворогами визначені:

1. «Робітнича партія Курдистану» (PKK).

2. «Сили народної самооборони» (YPG).

3. «Демократичний союз» (PYD, політичне об’єднання сирійських курдів).

4. Бойовики «Ісламської держави» (ІД).

Анкара вважає всі політичні і воєнні організації та партії сирійських курдів «терористичними організаціями».

 

В перший день боїв Туреччина залучила до операції 70 літаків ВПС, які завдали ударів по 108 цілях у семи районах Афріна. Всі жертви вважаються терористами.

Під тиском бронетехніки загони самооборони курдів відходять вглиб території Сирії. За повідомленнями різних джерел, в районі Афріна тримають оборону від 8 до 10 тис. бійців YPG.

Командування збройних сил Туреччини продовжує перекидати в район проведення операції підрозділи армійського спецназу та бронетехніку. За даними видання Daily Sabah, додаткові сили стягнуті в районах Рейханли, Кирикхан і Хасса, що в провінції Хатай на кордоні з Афріном.

 

Міністерство закордонних справ Російської Федерації зробило заяву, в якій виказало занепокоєння операцією Туреччини в курдському анклаві Афрін та закликало сторони «виявляти стриманість». Ось і всі гарантії стосовно безпеки та миру в Сирії, які Туреччина, Іран та РФ обіцяли сирійському народу. Росія знову, вкотре, зрадила свого союзника.

Примітка: 19 листопада 2017 року загони «Ісламської держави» були вибиті з м. Абу-Кемаль. Даний факт світ розцінив як кінець самопроголошеного в 2014 році ісламського халіфату. На цьому фоні 22 листопада 2017 року в Сочі відбулась зустріч президентів Ісламської Республіки Іран Х. Роухані, Росії В. Путіна та Туреччини Р. Ердогана. Головною темою переговорів сторін була поточна ситуація в Сирії та її майбутнє. Під час розгляду цього питання В. Путін запропонував Р. Ердогану та Х. Роухані подумати над реалізацією спільної комплексної програми з відновлення Сирії.

 

Зараз головне питання полягає в тому, чи швидко Анкара зуміє вирішити питання Афріна. Від повноти цього вирішення залежить і наступне питання — Манбіджа. Напередодні операції президент Туреччини Р. Ердоган назвав подальшою метою, після Афріну, операції турецької армії — м. Манбідж. Окрім загонів курдського ополчення в цьому місті дислокуються підрозділи морської піхоти США. Якщо Анкара вирішить проблему Афріна швидко і якісно, Ердоган матиме можливість розпочати дії проти курдів на правому березі Ефрату.

Як ми пам’ятаємо, в 2016 році американці, попри всі домовленості, зайняли цю територію, що повинна була належати Туреччині. Анкарі довелося дуже сильно корегувати свої плани, домовлятись з Тегераном та здати Алеппо проіранським силам.

На той час Вашингтон був зацікавлений у підтриманні відносин з Іраном. Сьогодні ситуація змінилася. Сама присутність іранців в Алеппо відчутно перешкоджає Вашингтону і він може, переглянувши свої домовленості, розпочати складання нового пасьянсу.

У такому випадку Туреччина буде вважати свої домовленості з Тегераном відносно Алеппо недійсними, а це означатиме для турецьких проксі початок наступу на Алеппо і його повернення під турецький контроль. Все це у сумі буде означати початок нового перерозподілу Сирії.

 

Безумовно, відносини між РФ, Туреччиною та Іраном загостряться, але треба розуміти, що боротьба йде не за майбутнє Сирії, а за «нафтову трубу», і країни-гаранти воюють, виходячи зі своїх локально-кланових інтересів.

Цинізм того, що відбувається, взагалі відвертий! Анкара назвала операцію «Оливкова гілка». Москва ввела свої війська у Сирію під гаслом боротьби за її територіальну цілісність. Тегеран взагалі все робить мовчки. Не йдеться про честь, мораль чи національні інтереси. Йдеться про гроші, великі гроші.

Таким чином, операція «Оливкова гілка» закінчиться, коли вся південна провінція Кіліс і більша частина провінції Хатай будуть «зачищені» від бойовиків терористичних організацій, створена 30-кілометрова «зона безпеки» вглиб сирійської території, усунуто загрозу створення «курдського коридору» (встановлення курдами сухопутного зв’язку між двома регіонами — Афрін і Кобані). Чи буде друга фаза операції — все залежить від того, як триватиме перша і як Туреччина та США зуміють домовитись.