Борисфен Інтел

Афрін: курдів розміняли на газову трубу

30 січня 2018
<p>Афрін: курдів розміняли на газову трубу</p>

 

Вадим Волохов

У кожній справі рано чи пізно виникає питання ціни. У випадку з курдами Афріну —  це «труба». Газова труба.

Станом на 28 січня ц. р. наступ сирійських військ в районі Ідлібу практично зупинено.

Від імені командира «тигрів» Сухейля поширено заяву, що до забезпечення безпеки навколо авіабази Абу Духур наступ не відновлюватиметься.

На цьому фоні значну частину бойовиків «Вільної сирійської армії» (FSA) передислоковано в район Афріну.

Примітка:

Командир мобільної штурмової бригади збройних сил Сирії «Сили тигра» генерал-майор Сухейль Салман аль-Хасан, народився в 1970 році в м. Джабла, провінція Латакія, мусульманин-алавіт.

Закінчив Сирійську арабську академію ВПС в 1991 році.

Військовий начальник нової формації. Всі операції, проведені його бригадою, були успішними.

На фронті з 2011 року. Національний герой Сирії, за твердженням французької газети Le Monde може с успіхом замінити Башара Асада.

Частини турецьких військ і загони FSA увійшли на територію провінції Алеппо з метою встановити блок-пости та запобігти можливим спробам сирійських військ заблокувати їх наступ у глибині кантону Афрін.

Виникає питання: «що сталося?» А сталося те, що останніми днями відбулися дві події, які можна розглядати окремо, одна від одної, але краще розглянути їх разом. Ці події мають пряме відношення до життєво важливих інтересів Туреччини, США і Росії.

Анкара дозволила російському «Газпрому» будівництво другої лінії газопроводу «Турецький потік». За інформацією голови правління компанії О. Міллєра, обидві лінії будуть введені в експлуатацію до кінця 2019 року.

Друга подія: Анкара розпочала операцію на півночі Сирії проти курдів в Афріні прагнучи гарантувати безпеку своїх кордонів з Сирією, придушити сирійських курдів кантону Афрін (за їх «терористичну діяльність», спрямовану проти Туреччини) та приєднати до Туреччини частину сирійської території.

Отакої! Торг відбувся, Москва домоглася омріяного і курдів «злили в трубу».

Після завершення будівництва «Газпром» матиме можливість прокачувати двома лініями підводного газопроводу до Європи біля 30 млрд куб. метрів газу протягом року, з яких 15,75 млрд куб. метрів залишатиметься в Туреччині для внутрішніх потреб. Нагадаємо, що довжина газопроводу становитиме 1100 км, з яких 600 км вже прокладено. Також стало відомо, що турецька сторона розпочала будівництво прийомного терміналу для газопроводу.

Який зиск буде від цього торгу між Анкарою і Москвою?

По-перше, «Турецький потік» і «Блакитний потік», що йдуть з Росії по дну Чорного моря, а також «Південний газовий коридор» з Азербайджану вже через 18 місяців перетворять Туреччину на «газовий хаб», що значно підвищить її політичний та енергетичний статус в Європі.

По-друге, будівництво сухопутної ділянки газопроводу створить, як мінімум, до 15 тис. нових робочих місць. Крім того, «Турецький потік» повністю забезпечить Туреччину газом, якого вона потребує з кожним роком все більше. Так, наприклад, за даними газети Milliyet, до 2020 року Туреччина для внутрішнього споживання потребуватиме вже біля 56 млрд куб. метрів газу на рік.

Щодо Росії, то, запустивши «Турецький потік», вона не буде сплачувати за транзит газу Болгарії, Молдові, Румунії та Україні. Свого часу Болгарія відмовила Москві у будівництві «Південного потоку» від Анапи до Варни, який мав пропускати до 62 млрд куб. метрів газу на рік до країн Європи.

Примітка:

«Південний потік» — нереалізований проект газопроводу по дну Чорного моря з району Анапи (Росія) до морського порту Варна (Болгарія).

Дві лінії газопроводу мали пройти через Балканський півострів в Італію і Австрію.

Будівництво розпочалося 7 грудня 2012 року і планувалося закінчитися в 2015 році. Потужність газопроводу становила 63 млрд куб. метрів газу на рік. Оціночна вартість складала 16 млрд євро.

17 квітня 2014 року Європейський парламент ухвалив резолюцію щодо припинення будівництва цього газопроводу.

І навіть більше, за таких умов подальший наступ в районі Ідлібу для Росії став задачею другорядною. Здавши курдів, вона зуміла уникнути зіткнення з Туреччиною та дістала дозвіл на будівництво газопроводу. Зараз для Москви найбільш важливим є дочекатись таких умов (або створити такі умови), за яких вона знову буде потрібна Туреччині, і тоді Москва знову почне торгуватись. На сьогодні у неї такий шанс є: забезпечення Афріна здійснюється через території, що підконтрольні Сирії та російським військовим.

 

Таким чином, все стало на свої місця: Росія будує газопровід через турецьку економічну зону. Туреччина, якщо зможе, перекриє курдам вихід до Середземного моря через південну частину кантону Афрін і відкриє для себе не тільки енергетичний коридор для транспортування нафти та газу, але і воєнний, що значно ускладнить доступ до нього Сполученим Штатам Америки.

 

counter free

URL сторінки http://bintel.com.ua/uk/article/print/01-29-afrin/