Борисфен Інтел

Іран: у КВІР відбирають економічні важелі

28 лютого 2018

Вадим Волохов

Верховний лідер Ісламської республіки Іран аятола Алі Хаменеї ще 20 січня 2018 року віддав Командуючому Корпусу вартових Ісламської Революції (КВІР) генерал-майору Мохаммаду Алі Джаафарі наказ «послабити вплив» на економіку ІРІ та відмовитись від фінансових та комерційних активів. Що це означає? Це означає, що КВІР та Міністерство оборони, регулярні військові об’єднання та частини «повинні вийти із бізнесу, який безпосередньо не пов’язаний з їх службовою діяльністю». Інакше кажучи, передати у приватний бізнес всі об’єкти економічної діяльності.

Даний наказ, як вважається, є одним із кроків президента Ірану Хасана Роухані, спрямованих на лібералізацію інвестиційного клімату, поліпшення економіки Ірану та зняття соціальної напруги, що виникла під час масових протестів в грудні 2017 року та на початку січня 2018-го. Відомо, що КВІР контролює майже третину іранської економіки, що дозволяє йому акумулювати величезні кошти для забезпечення ведення війни в Сирії, надання багатомільйонної допомоги «Хезболлі» та проведення спеціальних акцій за кордоном.

Корпус вартових Ісламської революції — зазвичай просто Сепах або Пасдаран (вартові) — військова гілка виконавчої влади Ісламської республіки Іран. Згідно зі статтею 150 Конституції ІРІ, КВІР існує паралельно зі збройними силами Ірану та відповідає за захист Ісламської революції та її звершень. Функції та відповідальність Корпусу стосовно інших видів збройних сил регулюється окремим законом з особливим наголосом на братерську співпрацю та взаємодію між КВІР та регулярними збройними силами Ірану.

Командуючий КВІР генерал-майор Мохаммад Алі Джаафарі Емблема Корпусу вартових
Ісламської революції

Корпус має у своїх лавах приблизно 125 тис. особового складу, сухопутні, повітряні, та морські сили. На військово-морські сили покладена відповідальність за контроль ситуації у Перській затоці. Також у підпорядкуванні вартових перебуває Басіж (Ополчення — парамілітарна організація з 90 тис. членами). Корпус вартових також має в підпорядкуванні інформаційну агенцію Sepah News. У вересні 2007 року Командувачем Корпусу був призначений Мохаммад Алі Джаафарі, який замінив на цій посаді Ях’я Рахіма Сафаві.

Завдяки своїй економічній, промисловій та науково-дослідній сферам діяльності КВІР на сьогодні є «бізнес-імперією» у державі. Після закінчення ірансько-іракської війни економіка Ірану почала швидко відновлюватись і Корпус, який мав великий людський потенціал, почав будувати свою «державу у державі». На тепер Корпус домінує у багатьох галузях: енергетика, нафтогазова та автомобільна промисловість, телекомунікації, будівництво, ЗМІ, електроніка та гірничодобувна промисловість, має свої банки, контролює фінансову сферу. Всі офіціальні активи КВІР керуються зі штаб-квартири «Хатам-аль-Анбія», яку очолює генерал КВІР Ебадолла Абдоллахі. Але це тільки, як кажуть, верхівка айсбергу. За наявними даними, створено та активно працює за єдиним планом біля 5 тис. фірм та компаній, якими керують як чинні службовці, так і ветерани КВІР. Ці фірми налічують майже 250 тис. робітників та службовців.

Емблема організації «Хатам-аль-Анбія» Бригадний генерал Ебадолла Абдоллахі

За словами Голови комісії з бюджету і планування парламенту ІРІ Голям Рези Таджгардуна, «Хатам-аль-Анбія» бере на себе виконання проектів по всій країні, які не спроможні виконати місцеві фірми і вартість яких «не менше 2 трильйонів ріалів (біля 53 млн дол. США)». Так, у вересні 2009 року іранський уряд продав 51 % акцій Телекомунікаційної компанії Ірану консорціуму «Mobin Trust Consortium» («Etemad-e-Mobin»), який входить до складу КВІР, на суму 7,8 млрд дол. США. Це була найбільша угода на Фондовій біржі Тегерану за всю історію її існування.

За неофіційними оцінками, загальний обсяг підконтрольних КВІР активів становить біля 100 млрд дол. США, серед них суднобудівна компанія «Sadra Iran Maritime Industrial Company», будівельна компанія «Shahid Rajaee Professional Group», компанія «Sepanir Oil and Gas Engineering», яка працює у нафтогазовій галузі, банк «Ansar». Студия дизайна интерьера V.Concept studio основана в 2015 году, дизайнером Викторией Витковской. Наша работа — находить индивидуальное решение для проектирования частных и общественных пространств.

КВІР також контролює «Фонд ісламської революції «Мостазафан», до складу якого входять 11 холдингів, 160 афілійованих компаній зі штатом співробітників біля 40 тис. осіб.

Президент Ірану Хасан Роухані

З урахуванням особливого статусу КВІР в державі, тиск на Корпус розпочався тільки після того, як президент Ірану Х. Роухані обговорив ситуацію, що склалася в економіці Ірану взагалі і в КВІР — зокрема, з Верховним лідером ІРІ аятолою А. Хаменеї. Зокрема, президентом було заявлено, що економіка Ірану знаходиться практично в тупику з причин дуже високого рівня корупції і величезного впливу КВІР на її стан та розвиток. Вважається, що А. Хаменеї пішов на часткове обмеження економічної діяльності Корпусу «для очищення доброго імені КВІР та його рятування від корупції». Станом на кінець лютого 2018 року ЗМІ Ірану про реакцію КВІР на такі заходи президента мовчать.

Зрозуміло, що буде досить важко знайти охочих придбати фірми, які більш ніж 20 років тому були створені та керувались військовими організаціями, особливо КВІР.

На теперішній час в Ірані серед відповідних бізнес-кіл широко обговорюється питання яким чином буде виконуватись розпорядження Верховного лідера. При цьому виникає два головних питання:

1. Як відбуватиметься продаж-купівля активів?

2. Які військові організації мають виставити на продаж свої фірми?

Вважається за вірогідне, що для вирішення першого питання розроблятиметься «дорожня карта» для продажу активів фірм і компаній військових організацій. Аналітики стверджують, якщо цей процес піде так, як планується, то він спроможний суттєво знизити ризик санкцій для міжнародних інвесторів, які плануватимуть увійти в іранський бізнес, буде більше прозорості по відношенню до власності і більш низький рівень ризиків санкцій щодо цільових компаній. Крім того, можна сподіватися, що самі військові організації стануть більш підзвітними і не матимуть можливості безконтрольно тратити державні ресурси.

Стосовно другого питання виникають певні складності. На теперішній час існує кілька типів власників:

  • безпосередньо військові організації;
  • кооперативи, що пов’язані з військовими організаціями;
  • фонди соціального страхування;
  • інвестиційні компанії.

Найбільшим об’єктом серед кооперативів вважається «Bonyad-e Ta’avon-e Sepaah», що заснований КВІР і йому досі належить. Кооперативу належать акції найбільшої компанії на телекомунікаційному ринку Ірану — «Mobin Telecom». З юридичної точки зору, «Bonyad-e Taavon-e Sepaah» може не виставляти на продаж свої активи, оскільки не є військовою організацією. Так само це може стосуватись і інших об’єктів та акцій, що належать Армії та МВС Ірану, бо вони належать приватним особам, а не організаціям.

До об’єктів третьої категорії (фонди соціального страхування), наприклад, відноситься компанія «SATA», що належить пенсіонерам та членам всіх військових організацій Ірану і яка повністю підконтрольна Міністерству оборони ІРІ. Діапазон діяльності цієї компанії дуже широкий і її сліди можна знайти у багатьох галузях економіки. До складу «SATA» входить інвестиційна дочірня компанія «Shastan», яка також працює в інтересах «поліпшення фінансових можливостей для своїх членів та пенсіонерів».

Можна із впевненістю стверджувати, що «SATA» буде категорично проти продажу своїх активів, оскільки є пенсійним фондом збройних сил країни. Крім того, в Ірані існують різного роду фонди, що здійснюють свою діяльність у «сірій зоні» і належать окремим громадянам.

Ми якось вже згадували про військову організацію «Хатам-аль-Анбія», що належить КВІР. Річ у тому, що вона є ключовим гравцем у галузі будівництва трубопроводів в Ірані, і виникає питання: що буде з галуззю, якщо «Хатам-аль-Анбія» вийде із цього бізнесу? Хто наважиться придбати компанію, базою для діяльності якої є воєнні ресурси: фінансові, технічні і трудові? Що буде із тисячами робітників, які будують трубопроводи по всьому Ірану? Подібні питання можна із впевненістю віднести до багатьох гірничодобувних і будівельних підрозділів у різних військових частинах.

Деякі іранські фінансові аналітики вважають, що існує два рішення щодо продажу активів вище згаданої компанії:

1. Передати активи кооперативам або мережі компаній «SATA».

2. Продати активи державі або релігійним організаціям, яких чимало в Ірані.

Але реальність така, що приватний бізнес навряд чи захоче придбати ці активи, і допоки вони знаходяться у сфері державних або напівдержавних інститутів, вони і надалі руйнуватимуть приватний бізнес Ірану.

 

URL сторінки http://bintel.com.ua/uk/article/print/02-28-iran/