Борисфен Інтел

Європейський тиждень України

10 квітня 2018
<p>Європейський тиждень України</p>

Найбільш важливі питання, які стосуються інтересів України та ЄС і НАТО

Вагомим чинником підтримки інтересів України в контексті її європейської інтеграції залишається збереження твердості позицій більшості західних країн у питанні стримування Росії. Зокрема, це стосується продовження скоординованого тиску на Росію з приводу застосування російськими спецслужбами хімічної зброї проти колишнього офіцера ГРУ ГШ ЗС РФ С. Скрипаля у британському місті Солсбері.

Так, за результатами аналізу хімічного складу отрути та наявних розвідувальних даних, британськими спецслужбами було підтверджено її російське походження, а саме — з військової дослідницької бази Шихани у Саратовській області РФ. З урахуванням цього більшість учасників закритого засідання Виконавчої ради Організації із заборони хімічної зброї 4 квітня ц. р. у Гаазі відкинули вимогу Росії щодо проведення спільного розслідування згаданого інциденту.

Водночас протягом тижня тривали взаємні заходи США, НАТО, ЄС та Росії з вислання дипломатичних представників. Зокрема, 2 квітня ц. р. було закрито консульство РФ у американському місті Сіетл. Були також позбавлені акредитації десять осіб зі складу постійного представництва Росії при НАТО. В свою чергу, за вимогою Москви, була припинена діяльність Генерального консульства США у Санкт-Петербурзі.

 

Досить показовий характер має також підтримка 3 квітня ц. р. парламентом Нідерландів т. зв. «Закону Магнітського», який передбачає застосування санкцій проти російських чиновників, бізнесменів та інших осіб, причетних до порушень прав людини або великомасштабної корупції. При цьому була висунута пропозиція щодо надання закону статусу законодавчого акту Євросоюзу.

 

У наведеній ситуації Росія продовжує активні заходи з демонстрації військової сили. 2 квітня ц. р. були проведені чергові випробування нової системи ПРО ЗС РФ. Зокрема, на полігоні Сари-Шаган у Казахстані здійснено пуск модернізованої протиракети ПРС-1М. Крім того, 4–6 квітня ц. р. ВМС РФ провели ракетні стрільби у Балтійському морі поблизу Латвії.

Випробування нової системи ПРО ЗС РФ на полігоні Сари-Шаган, 2 квітня ц. р. ВМС РФ провели ракетні стрільби у Балтійському морі поблизу Латвії
Росія продовжує активні заходи з демонстрації військової сили

З огляду на такі дії Москви, лідери Литви, Латвії та Естонії закликали США та НАТО посилити свою військову присутність у Балтійському регіоні, в т. ч. розгорнути додаткові засоби ППО. Згадане питання, а також плани поглиблення співробітництва сторін у протидії «гібридним» війнам та кіберзагрозам обговорювались під час зустрічі президентів США та країн Балтії 3 квітня ц. р. у Вашингтоні.

У ході переговорів Д. Трамп висловив наміри США зберегти свої війська у Балтійському регіоні та продовжити надання допомоги у зміцненні обороноздатності Литви, Латвії та Естонії. Зокрема, США планують надати їм 100 млн дол. на придбання боєприпасів та 70 млн дол. на проведення військових навчань. За підсумками зустрічі була прийнята політична декларація з підтвердженням непорушності принципу колективної оборони (ст. 5 Північноатлантичного договору).

Зустріч президентів США та країн Балтії 3 квітня ц. р. у Вашингтоні
Зустріч президентів США та країн Балтії 3 квітня ц. р. у Вашингтоні

Посилення протистояння між Заходом та Росією підвищує актуальність питання прискорення процесів європейської та євроатлантичної інтеграції України. Черговим кроком на цьому шляху стало ухвалення Верховною Радою України законопроекту «Про національну безпеку України», який включає завдання щодо вступу нашої держави до ЄС і НАТО.

Виходячи з таких планів України важливе значення для нашої Держави має збереження негативного ставлення керівництва ЄС до російського проекту «Північний потік-2». За заявою глави директорату Європейської комісії з енергетики Д. Рісторі під час брифінгу в Києві 5 квітня ц. р., Єврокомісія ніколи не підтримає російський проект оскільки він суперечить стратегії диверсифікації поставок газу до Європи. Крім того, Д. Рісторі висловив наміри докласти всіх можливих зусиль для вирішення питання продовження транзиту російського газу через Україну після 2018 року.

Керівник директорату Єврокомісії з енергетики Д. Рісторі під час брифінгу в Києві, 6 квітня ц. р.
Керівник директорату Єврокомісії з енергетики Д. Рісторі
під час брифінгу в Києві, 6 квітня ц. р.

Інші аспекти співробітництва між Україною та її західними партнерами

Угода про асоціацію Україна-ЄС може стати зразком для майбутніх стосунків Великобританії з ЄС
Угода про асоціацію Україна-ЄС може стати зразком для майбутніх стосунків Великобританії з ЄС

За оцінками європейських експертів, Угода про асоціацію між Україною та ЄС може стати зразком для майбутніх стосунків Великобританії з Європейським Союзом. В цьому плані підписання аналогічної угоди між Великобританією та ЄС може стати позитивною альтернативою укладенню пакету окремих угод про співробітництво сторін, що матиме складний та громіздкий характер. Прикладом такої проблеми є нормативно-правова база між ЄС та Швейцарією, яка включає понад 100 двосторонніх договорів.

У випадку вирішення згаданого питання Великобританія, разом із Україною, та не виключено Туреччиною, можуть скласти коло асоційованих партнерів Європейського Союзу. По суті за рахунок цього буде реалізована ідея т. зв. «різношвидкісної» інтеграції Європи, яка передбачає можливість різних рівнів взаємодії між ЄС та його партнерами. Водночас буде наданий поштовх і для проведення реформ у Європейському Союзі.

 

Окремі події та чинники впливу на відносини між Україною і західними країнами та міжнародними організаціями

На фоні посилення протистояння між Росією та Заходом відмічається активізація виступів різного роду проросійських сил у європейських країнах. Зокрема, за заявою лідера італійської ультраправої партії «Ліга Півночі» М. Сальвіні, у випадку призначення його прем’єр-міністром країни, він зробить все можливе для зняття санкцій з Росії.

В свою чергу 3 квітня ц. р. голова болгарської партії «Атака» та провладної парламентської фракції «Об’єднані патріоти» В. Сідеров надав негативну оцінку «Революції Гідності» в Україні. Так, революційні зміни в Україні на початку 2014 року були названі ним «профашистським переворотом». Водночас він підтримав «російську належність» Криму.

Маттео Сальвіні Волен Сідеров Бойко Борисов
Маттео Сальвіні Волен Сідеров Бойко Борисов

З 1 січня 2018 року Болгарія вперше після вступу до ЄС зайняла пост тимчасово головуючого в Європейському Союзі. У вересні минулого року прем’єр-міністр Болгарії Б. Борисов висловив наміри використати таке положення його країни для відміни антиросійських санкцій Євросоюзу.

 

URL сторінки http://bintel.com.ua/uk/article/print/04-10-eu-ua/