Борисфен Інтел

07.06.2018 «Наша розвідка має бути серед кращих»

9 червня 2018
<p>07.06.2018 <strong>«Наша розвідка має бути серед кращих»</strong></p>

Романтики у роботі розвідника в основному не більше, ніж у представників інших професій, а ось щодо відповідальності, то тут розмова особлива. Про що і йшлося в актовому залі бібліотеки Дипломатичної академії ім. Геннадія Удовенка при МЗС України на зустрічі її студентів з президентом Незалежного аналітичного центру геополітичних досліджень «Борисфен Інтел» Вікторем Гвоздем. Захід організував Центр міжнародних досліджень цієї академії, що виконує навчально-наукові завдання. Представив гостя майбутнім дипломатам керівник цього поважного навчального закладу Сергій Корсунський — науковець в ранзі Надзвичайного і Повноважного Посла України.

Ясна річ, Віктору Івановичу було чим поділитися з присутніми, тим більше, що і досвід такого спілкування у нього чималий: ось уже два роки поспіль він читає лекції у Національному університеті «Києво-Могилянська академія», проводить семінари, а торік навіть підготував до друку свою книгу «Воєнна розвідка України на зламі другого тисячоліття», про яку вже розповідалося як під час її презентації, так і на подібних заходах, в тому числі у вищих навчальних закладах.

Як поки що єдиний фахівець з української розвідувальної діяльності, якому випало за короткий період часу керувати двома українськими розвідувальними структурами — воєнною розвідкою і службою зовнішньої розвідки України, — Віктор Іванович дуже добре уявляє всі їх особливості, величину зусиль, що необхідно докласти українському суспільству для підвищення їх ефективності, тих же видатків, без яких нині жодна розвідка у світі не спроможна виконувати поставлені перед нею завдання. А щоб студентська аудиторія не піддавала сумніву такі «посили», В. Гвоздь стисло розповів про свою службову діяльність, в тому числі про роботу на різних посадах у розвідувальних структурах, про своїх колег і їхні потуги у справі відродження української розвідки (бо нещодавно саме він виступив у ЗМІ з інформацією про обставини, за яких рівно сто років тому, у 1918-му, за часів УНР, створювалися відповідні українські розвідувальні органи), про протистояння вже в наш час спробам наших супротивників завдати шкоди молодій Українській державі.

На прохання аудиторії він навіть дещо розповів про проведені успішні операції, які вже стали яскравим прикладом здібностей наших розвідників.

— Дипломати і розвідники практично виконують одні й ті самі завдання, — розповідав В. Гвоздь, — а їхні звіти доповнюють один одного, що працює на благо держави. Але щоб їх робота була ефективною, слід наполегливо вдосконалювати наше законодавство, виховувати справжніх фахівців, розвивати для цього навчальну та технічну базу.

До речі, присутня на заході українська молодь жваво запитувала саме про чинне законодавство, напрями його оновлення чи, як ще висловлювались, — «осучаснення». На що В. Гвоздь відповідав відверто і часом навіть з жалем щодо цієї важливої для України теми, при цьому пояснюючи, що саме він має на увазі. А для підтвердження своїх слів звертався до досвіду визнаних світових авторитетів з розвідки, яким вдалося за досить складних обставин створити і розвинути такий складний і важливий вид діяльності.

— Мені випадало офіційно спілкуватися з багатьма іноземними колегами і жоден з них не сумнівався у сучасних принципах роботи своїх підлеглих чи правильності їхнього вибору шляхів досягнення поставленої мети, — пояснював слухачам В. Гвоздь. — Наша розвідка також має бути серед кращих, і про це повинна подбати держава.

До речі, йшлося на цій зустрічі і про розвідку російську, без якої нині не обходяться воєнні дії на сході України. Адже російські ГРУ, ФСБ мають безпосередній стосунок до створених воєнних формувань, які під виглядом ополчення обстрілюють українські села та міста, ведуть наступ на позиції ЗС України, знищують українські підприємства, захоплюють у полон українських громадян. Згадувалися також події кількарічної давнини, коли росіяни, виправдовуючи провальні дії своїх нелегалів на теренах західних держав, намагалися в очах російського суспільства зробити з них героїв.

Також цікавилися присутні на заході способами добування інформації, визначенням її змісту, а також її споживачем. А про те, що їх задовольнила поточна тема заходу і змістовність відповідей, свідчило навіть бажання отримати книгу В. Гвоздя «Воєнна розвідка України на зламі другого тисячоліття» з підписом її автора.

На знімках: зустріч з майбутніми дипломатами в стінах Дипломатичної академії ім. Геннадія Удовенка при МЗС України.

Олег Махно

Фоторепортаж Володимира Раєвського

URL сторінки http://bintel.com.ua/uk/article/print/06_07_dipacad/