Глобальний індекс миру 2018

Сергій Польовик

6 червня ц. р. у Лондоні Інститут економіки і миру опублікував черговий, вже дванадцятий щорічний звіт про стан миру у світі (Global Peace Index 2018). Україна в рейтингу — на 152-ій позиції зі 163-х країн світу.

Глобальний індекс миру (Global Peace Index, GPI) — методика визначення рівня напруженості/миру у країнах і регіонах. Є продуктом Інституту економіки і миру (Institute for Economics and Peace, IEP), розробленим за допомогою з міжнародної групи експертів, інститутів миру і дослідницьких установ на основі даних, зібраних відділом досліджень інституту. Список вперше був опублікований у травні 2007 року. Глобальний індекс миру є першим дослідженням, у якому країни з усього світу розташовані в списку відповідно до рівня стану миру. У 2018 році до списку увійшло 163 країни (кількість країн у списку щороку збільшується).

Як відомо, Інститут економіки та миру — провідний світовий аналітичний центр, який розробляє показники для аналізу миру (спокою) та кількісної оцінки його економічної цінності. Заснований австралійським ІТ-підприємцем та меценатом Стівом Кіллелеа у 2007 році, інститут має на меті впливати на традиційне мислення з питань безпеки, оборони, тероризму та розвитку. Головний офіс інституту розташований в Австралії, підрозділи функціонують також у Нью-Йорку (США) та Гаазі (Нідерланди).

Дослідження інституту широко використовують уряди, наукові установи, аналітичні центри, неурядові організації та міжурядові установи, такі як Організація економічного співробітництва та розвитку, Світовий банк та Організація Об'єднаних Націй. Інститут нещодавно посів 15 місце у рейтингу найвпливовіших аналітичних центрів у світі.

Щорічний Глобальний індекс миру (GPI) складається на основі всебічного аналізу визначених 15 ідентифікаторів для кожної із країн, внесених до переліку. Застосування Глобального індексу миру як інтегрального показника для оцінювання ступеню миролюбності країн та цілих регіонів свідчить як про поточний стан справ у них на дату дослідження, так і тенденцій розвитку процесів з плином часу.

Окрім індексу GPI, Інститут економіки і миру готує також Національні показники миру (National Peace Indices), що становлять собою серію таких показників на рівні країни з урахуванням регіональних відмінностей в межах держав, що підпадають під вимірювання. Ці показники визначають ключові соціально-економічні чинники, які асоціюються зі станом миру та дозволяють оцінити економічні наслідки миру на регіональних рівнях. Національні індекси включають індекси миру у США (US Peace Index), у Великобританії (UK Peace Index) та в Мексиці (Mexico Peace Index).

Ще один документ, що періодично готується Інститутом економіки і миру, є Індекс глобального тероризму (Global Terrorism Index, GTI). Цей аналіз становить собою комплексне вимірювання прямого впливу тероризму у всьому світі з точки зору втрат життя, поранень, майнових збитків та кількості інцидентів. На підставі даних Глобальної бази тероризму (Global Terrorism Database, GTD), індекс GTI забезпечує краще розуміння закономірностей, тактики дій та драйверів, що лежать в основі терористичної діяльності.

У дослідженні Індекс позитивного миру (Positive Peace Index, PPI) Інститут економіки і миру розробив інноваційну концептуальну базу для виявлення відносин, установ та структур, які лежать в основі мирного суспільства. Інститут з’ясував, що саме ці фактори пов'язані з багатьма іншими бажаними для держав якостями, такими як стійкість і конкурентоспроможність бізнес-середовища. Виходячи з експертного статистичного аналізу результатів понад 4 тис. досліджень по всьому світу, параметр «опори миру» (Pillars of Peace) передбачає дорожню карту для подолання несприятливих чинників та конфліктів і утворення сталого миру.

Інститут економіки і миру готує також й інші дослідження та аналітичні матеріали, що мають високий попит у світі.

Глобальний індекс миру 2018

Аналітики передових країн звертають увагу на показники Глобального індексу миру та тенденції розвитку і позиціонування країн на фоні інших змінних параметрів в оточуючому світі.

Зокрема, фахівці Інституту економіки і миру відзначають безумовний зв'язок індексу GPI та основ добробуту і перспектив розвитку кожної країни. Тобто, індекс GPI відповідним чином позитивно або негативно впливає на економіку країн. Тенденції свідчать, що у банківській сфері та у бізнесі процентні ставки нижчі і стабільніші в країнах з високим індексом миру, рівень інфляції стабільніший.

Важливим для України маркером є те, що прямі іноземні інвестиції у країнах з високим індексом миру більш ніж вдвічі перевищують рівні інших, менш миролюбних країн. На жаль, Україна протягом останніх років стабільно перебуває в останній десятці індексу GPI, хоча й випереджає за цим показником Росію.

Засновник та виконуючий директор Інституту економіки і миру Стів Кіллелеа в інтерв'ю агенції Reuters повідомив, що, за результатами дослідження його інституту, впродовж останнього десятиліття у світі має місце поступове зниження миролюбності, світ стає все більш суперечливим. Ситуація погіршується вже четвертий рік поспіль.

Вартість насильства для світової економіки у 2017 році становила майже 14,8 трлн дол. США

Така негативна глобальна тенденція має цілком матеріальне відображення у житті країн і регіонів. Зокрема, за оцінками фахівців інституту, вартість насильства для світової економіки у 2017 році становила майже 14,8 трлн дол. США, тобто, приблизно по 2 тис. доларів на кожного жителя планети. Як зазначається у звіті, економічний вплив насильства збільшився на 2 % протягом 2017 року. Відзначається збільшення економічного впливу конфліктів та витрат на внутрішню безпеку. Найбільше зростання негативного впливу конфліктів відбулося в Китаї, Росії та Південній Африці. Від 2012 року економічний вплив насильства збільшився на 16 %, що відповідає початку сирійської війни та зростаючому насильству після «арабської весни».

Фахівці інституту звертають увагу, що Європа протягом останніх років залишається найбільш стабільним та миролюбним регіоном планети, хоча й погіршила протягом останніх трьох років свої статистичні показники. Погіршення для Європи зафіксоване у всіх трьох областях дослідження GPI та в одинадцяти показниках із п’ятнадцяти застосованих. Головним чином така тенденція спричинена інтенсивними внутрішніми конфліктами та відносинами із сусідніми країнами. Вперше за всю історію індексацій одна з країн Західної Європи зазнала одне з п'яти найбільших погіршень. Зокрема, внаслідок внутрішньополітичної напруженості та збільшення впливу тероризму Іспанія, втративши 10 позицій, посіла у рейтингу 30-е місце.

Наймиролюбніша країна світу, за індексом GPI, є Ісландія, а найгірша ситуація — у Сирії

Наймиролюбніша країна світу, за індексом GPI, є Ісландія, за нею йдуть Нова Зеландія, Австрія, Португалія та Данія. Найбільш тривожними та суперечливим регіонами світу визнані Близький Схід та Північна Африка. Найгірша ситуація — у Сирії, Афганістані, Південному Судані, Іраку та Сомалі. Загалом серед дев'яти регіонів, на які дослідники поділили світ, лише у трьох (Центральна Америка, Південна Азія, Близький Схід та Північна Африка) спостерігається незначна позитивна динаміка. Решта шість регіонів (Європа, Північна Америка, Південна Америка, Азійсько-Тихоокеанський регіон, Африка на південь від Сахари, Росія та Євразія) демонструють помітне погіршення.

Подаючи своє цьогорічне дослідження, Інститут економіки і миру повідомляє, що 12-те видання Глобального індексу миру (Global Peace Index 2018) є провідним світовим виміром глобальної миролюбності. Звіт являє собою найсучасніший на сьогоднішній день аналіз тенденцій в галузі миру, його економічної цінності та шляхів розвитку мирних товариств. Індекс GPI охоплює 99,7 % населення світу, використовуючи 23 якісні та кількісні показники з високо поважних джерел, і вимірює стан миру за допомогою трьох тематичних областей: рівень соціальної безпеки; ступінь поточних внутрішніх та міжнародних конфліктів; ступінь мілітаризації. Індикатори, що використовуються інститутом для розрахунку індексу GPI, містять відомості щодо різноманітних сфер життя і діяльності кожної держави, її внутрішнього стану та зовнішніх стосунків, кількісних і якісних показників стану громадянського суспільства та тенденцій його розвитку.

Зокрема, Інститут економіки і миру застосовує для своїх розрахунків наступні категорії для кожної з країн: сприйняття злочинності; оцінка співробітників служби безпеки та поліції; вбивства; в'язниці; доступ до зброї; інтенсивність внутрішнього конфлікту; насильницькі демонстрації; насильницькі злочини; політична нестабільність; політичний терор; імпорт зброї; терористичний вплив; смертність внаслідок внутрішнього конфлікту; діючі внутрішні конфлікти; військовий досвід.


Підсумкова таблиця Глобального індексу миру 2018

Висновки для України

Україна за об’єктивними показниками незалежного незаангажованого визнаного у всьому світі аналітичного центру стабільно посідає останні місця за показником Глобального індексу миру (GPI). Очевидно, що на основні параметри дослідження Інституту економіки і миру впливають ті чинники, які є вразливими для сьогоднішньої України. Важливим для нас є усвідомлення не того, що наша держава десь дуже внизу світового рейтингу GPI, а чому вона там опинилася та постійно перебуває. Адже такий стан справ свідчить про те, що наша держава реально хвора. При цьому стан справ визначається об’єктивними та суб’єктивними чинниками.

Показники Глобального індексу миру 2018
для України

До об’єктивних чинників належать:

Нетривалий термін розбудови демократії в Україні, негативний спадок та стійка система блокування прогресивних змін, що дісталася у спадщину від колишньої радянської республіки у складі зниклого СРСР.
Слабка та залежна від зовнішніх запозичень економіка держави, що протягом останніх 27 років не може вийти на вірний шлях розвитку та стабільного зростання основних макроекономічних показників.
Відсутність національної стратегії розвитку держави на 10, 20 і більше років на підставі використання власних геополітичних переваг.
Зношеність основних засобів виробництва, енергомісткі промисловість та індустрія, знищена хімічна промисловість, нерозвинута інфраструктура сільського господарства.
Війна Росії проти України на Донбасі та анексія Криму. Розмивання цінностей і смислів єдиної української нації внаслідок значного негативного впливу переселенців зі Сходу України до внутрішніх областей. Ідеологічна війна Росії.
Втрата ринків збуту продукції національного виробника, що становили основні статті надходження до національного бюджету: у першу чергу чорної металургії та хімічної промисловості, неефективне використання переваг агросектору.
Хронічний вплив на економіку та політику України сусідньої Росії та її сателітів.
Слабкість силового блоку, національних збройних сил та зв’язку армії з громадянським сектором, наростання загроз національній безпеці і обороні України на фоні небажання правлячої верхівки навести лад у своїй державі.
Відсутність на державному та громадянському рівнях ідеологічних інститутів виховання духовності та патріотизму, розуміння відповідальності за майбутнє власних дітей та прийдешніх поколінь.
Міжконфесійні конфлікти та спецоперації Кремля, зокрема, терористичні акти, замовні вбивства, насадження проросійських настроїв через промосковські ЗМІ та агентуру Кремля у владі тощо.
Строкатість політичної палітри та втрата довіри до всіх існуючих політичних сил, партій, лідерів, невіра народних мас в покращання життя за існуючого політикуму.
Низький рівень життя населення, медичного обслуговування, пенсійного забезпечення та інших соціальних показників, високий рівень злочинності.

До суб’єктивних чинників, що негативно впливають на показники Глобального індексу миру для України, належать:

Відсутність зрілого громадянського суспільства та ефективних політичних еліт.
Тотальна корупція у всіх сферах та рівнях політичного устрою та управління державою, що стимулюється олігархатом та клановими угрупованнями.
Системна криза правлячої корумпованої олігархічної влади, якій народ поки що дозволяє себе грабувати.
Відсутність лідерів національного масштабу, людей з державницьким мисленням та бажанням працювати на майбутнє держави а не заради збільшення власних статків.
Низькі темпи зростання активності територіальних громад та місцевого самоврядування, небажання регіональних еліт та органів місцевого самоврядування досягати параметрів та умов стандартів ЄС відповідно до вимог чинної угоди про асоціацію України з ЄС чи майбутньої угоди про членство в Євросоюзі.
Інфантильність та аполітичність переважної кількості українського суспільства, коротка історична пам'ять, готовність на низовому рівні суспільства до принизливих компромісів заради отримання матеріальних благ та короткотермінових преференцій непрозорого походження.
Готовність значної кількості населення до закордонного заробітчанства та трудової міграції, небажання працювати над покращанням стану справ у себе в країні.
Відсутність свідомого ставлення та поваги до історичної пам’яті українства, його традицій та досягнень.
Стійкі риси національного характеру українців, що негативно впливають на формування єдиного непримиримого ставлення до зовнішніх ворогів та внутрішніх узурпаторів, формування життєздатної нації, що вміє реагувати на актуальні виклики і зміни в оточенні, змінюватися у відповідності до реалій геополітичної обстановки.

Зміна ситуації в Україні на краще можлива та необхідна. Глобальні рейтинги прийдуть автоматично, після зміни стану справ у державі та появи бажання її розбудовувати. Політичних еліт та лідерів немає, тому вони повинні, очевидно, з’явитися з середовища громадянського суспільства, на підставі конкуренції регіональних бізнес-еліт, успішних роботодавців та інвесторів.

Показник Глобального індексу миру в Україні доцільно поширити та довести до відома широкого загалу, його основні параметри та складові рекламувати в якості дороговказів на шляху побудови європейської України, інтегрувати їх до регіональних програм розвитку, до національної стратегії розвитку держави на перспективу.