Борисфен Інтел

Європейський тиждень України

30 липня 2018
<p>Європейський тиждень України</p>

Основні події та тенденції у розвитку співробітництва між Україною та її західними партнерами

Принципово важливе значення для України має демонстрація США незмінності своїх позицій з українського та російського питань після зустрічі Д. Трампа з В. Путіним 16 липня ц. р., яка викликала значний і неоднозначний резонанс у світі.

25 липня ц. р. Державний департамент США оприлюднив «Кримську декларацію», в якій підкреслюється невизнання Вашингтоном «російської» належності Криму. При цьому силові дії Росії з захоплення Кримського півострова розцінюються як такі, що суперечать міжнародному праву. Документ базується на історичному прецеденті так званої Декларації Уеллеса від 1940 року, в якій Вашингтон відмовився визнати окуповані Литву, Латвію та Естонію частиною СРСР. Декларація залишалася в силі до розпаду Радянського Союзу в 1991 році.

25 липня ц. р. Державний департамент США оприлюднив «Кримську декларацію»
25 липня ц. р. Державний департамент США оприлюднив «Кримську декларацію»

Декларація Державного департаменту США була підкріплена резолюцією Комітету із закордонних справ Сенату США, в якій підтверджується ставлення американського парламенту до Криму як частини суверенної території України, засуджуються дії Росії з порушення прав людини на півострові, а також вказується на правову відповідальність Москви за злочини, які відбуваються в Криму в період його російської окупації. Крім того, у резолюції міститься заклик до уряду США продовжувати санкції проти Росії.

«Кримська декларація» США була підтримана Канадою, Європейським Союзом, Великобританією, ФРН, Польщею, Литвою, Чехією, Норвегією та іншими членами ЄС. За заявою речниці ЄС, документ ілюструє твердість намірів США щодо невизнання російської анексії Криму та підтримки суверенітету і територіальної цілісності України. Таку ж позицію займає і Європейський Союз, який вважає дії Росії прямим викликом міжнародній безпеці та продовжуватиме політику стримування Москви, в т. ч. за рахунок обмежувальних заходів.

 

Водночас Сполученими Штатами була здійснена низка інших кроків, спрямованих на продовження та посилення тиску на Росію, а також підтримку України.

Минулого тижня Сполученими Штатами здійснена низка кроків, спрямованих на підтримку України
Минулого тижня Сполученими Штатами здійснена низка кроків, спрямованих на підтримку України

Так, 24 липня ц. р., у рамках узгодження проекту закону про «Бюджет США на 2019 рік на потреби національної оборони», Конгрес США продовжив заборону на співробітництво Пентагону з Міністерством оборони Росії, за виключенням окремих непередбачуваних випадків. Забороняється також витрачати кошти на будь-які заходи, які можуть сприяти визнанню суверенітету Росії над Кримом.

Разом з тим американський Конгрес спланував виділення 250 млн дол. США на надання допомоги Україні у безпековій сфері. З них 50 млн доларів має бути спрямовано на закупівлю летальних озброєнь. З урахуванням цього, з 2014 року загальній обсяг коштів, виділених США на підтримку обороноздатності України, становитиме 1 млрд доларів.

Крім того, протягом найближчого часу Конгрес США планує прийняти до розгляду комплексний законодавчий акт, який включатиме положення щодо: обов’язковості запровадження обмежень відповідно до Закону «Про протидію противникам Америки через санкції»; введення додаткових санкцій проти Росії в енергетичній та фінансовій сферах, а також у відношенні російських олігархів та організацій, які працюють у кібернетичній сфері; створення Національного центру США з реагування на російські загрози та координаційного офісу з питань санкцій у Державному департаменті.

 

В цілому наведені обставини засвідчують повний провал сподівань керівництва РФ на можливість досягнення компромісів зі США та покращання російсько-американських відносин за результатами переговорів президентів двох країн. Більш того, загравання Д. Трампа перед Росією, що подавалося у Росії як «чергова геополітична перемога» В. Путіна, призвели до посилення жорсткості політики Вашингтону у відношенні Москви. При цьому «Кримська декларація» США остаточно унеможливила визнання Вашингтоном «російської належності» Кримського півострова, а також підтвердила абсолютне нерозуміння Москвою сьогоднішніх політичних реалій.

Загравання Д. Трампа перед Росією, що подавалося у Росії як «чергова геополітична перемога» В. Путіна, призвели до посилення жорсткості політики Вашингтону у відношенні Москви

 

Інші важливі питання, які стосуються інтересів України

Провідні країни Європейського Союзу та НАТО зберігають твердість своїх позицій також і в питанні підтримки України у врегулюванні конфлікту на Донбасі. Свідченням цього стала зустріч політичних директорів міністерств закордонних справ країн-учасниць «нормандської четвірки» 26 липня ц. р. у Берліні, в ході якої обговорювалися принципи розгортання миротворчої місії ООН на окупованих територіях Донецької і Луганської областей.

Як і раніше, представники ФРН та Франції виступили на боці України, яка вимагає розміщення миротворців у всій зоні конфлікту та передачі під їх контроль відповідної ділянки українсько-російського кордону. У свою чергу, російська сторона погодилась лише на можливість надання миротворцям функцій охорони спостерігачів ОБСЄ, а також знову виступила за необхідність узгодження планів розгортання місії з лідерами «ДНР» і «ЛНР».

З огляду на принципові розбіжності між Україною і її західними партнерами з одного боку та Росією — з іншого, жодних рішень прийнято не було. Учасники переговорів домовилися лише про продовження консультацій.

26 липня ц. р. у Берліні відбулась зустріч політичних директорів міністерств закордонних справ країн-учасниць «нормандської четвірки»
26 липня ц. р. у Берліні відбулась зустріч політичних директорів міністерств закордонних справ країн-учасниць «нормандської четвірки»

На цьому фоні досить показовий характер мали спроби Росії схилити на свою сторону лідерів ФРН та Франції. Так, напередодні засідання «нормандської четвірки» на рівні політичних директорів МЗС, за ініціативи Москви 24 липня ц. р. відбулись зустрічі міністра закордонних справ Росії С. Лаврова та начальника Генерального штабу ЗС РФ В. Герасимова з Федеральним канцлером ФРН А. Меркель (у Берліні) і президентом Франції Е. Макроном (в Парижі).

Розглядались плани розгортання миротворчої місії на Донбасі та ініціатива В. Путіна щодо проведення референдуму в «ДНР» і «ЛНР». Незважаючи на спроби російських представників нав’язати своє бачення згаданих питань, позиції лідерів ФРН та Франції залишилися без змін, що і показала зустріч у нормандському форматі.

Виходячи з позитивних на той час вражень керівництва РФ від результатів зустрічі В. Путіна та Д. Трампа, Москва очевидно намагалася закріпити досягнуті «успіхи» також і на рівні лідерів ФРН та Франції. Разом з тим такі спроби Кремля підтверджують підвищення його інтересу до прискорення процесу вирішення ситуації довкола Донбасу, що є наслідком подальшого посилення негативного впливу західних санкцій на російську економіку.

 

free counters

URL сторінки http://bintel.com.ua/uk/article/print/07-30-eu-ua/