Борисфен Інтел

Тайвань стає важливим геополітичним гравцем в Східній Азії

24 жовтня 2018
<p>Тайвань стає важливим геополітичним гравцем в Східній Азії</p>

Ілля Велес

Дзвінок 2 грудня 2016 року президента Тайваню (Республіка Китай) пані Цай Інвень до президента США Дональда Трампа із поздоровленнями щодо його обрання на цю посаду визначив новий розвиток подій в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Таким чином США дали зрозуміти, що Тайвань стає активним гравцем в геополітичній грі.

Одночасно із розірванням офіційних стосунків із Тайванем в 1979 році Конгрес Сполучених Штатів приймає «Акт стосунків із Тайванем» (Taiwan Relations Act), а незабаром, в 1982 році, адміністрація Рейгана надає офіційне роз’яснення до спільного із КНР документу «Три комюніке», яке отримало назву «Шість гарантій» (The Six Assurances), де Сполучені Штати, не зважаючи на відсутність офіційних стосунків, підтверджують свою воєнну та економічну підтримку Тайваню.

Із самого початку свого перенесення на острів Тайвань, в 1949 році, уряд Гоміндану був вимушений створити міцний економічний та воєнний плацдарм для опору комуністичному Китаю. Протягом тривалого часу Тайвань дрейфував в фарватері Сполучених Штатів Америки, але після приходу до влади адміністрації Цай Інвень, в 2016 році, Тайвань почав диверсифікувати свої політичні та економічні стратегії. Цьому сприяє і зовнішньополітична кон’юнктура: оголошення урядом Китаю амбіційних планів «Зроблено в Китаї 2025» (Made in China 2025) та «Китайська Мрія 2049» (Chinese Dream 2049); торгівельна війна між США та КНР; заяви Д. Трампа про комерціалізацію послуг США для партнерів НАТО, і як наслідок розробка плану створення власної армії Європейського Союзу (PESCO); погіршення стосунків між Китаєм і Тайванем після приходу до влади націоналістичного уряду Демократично-прогресивної партії Тайваню.

 

Нова адміністрація Тайваню активувала три напрямки своєї зовнішньополітичної діяльності:

1. Країни Південно-Східної Азії, Південної Азії та Австралії

«Нова Політика Південного Регіону» (The New Southbound Policy)

«Нова Політика Південного Регіону» (The New Southbound Policy) є ініціативою уряду Тайваню з метою посилення співпраці та обмінів між Тайванем та 18-ма країнами Південно-Східної Азії, Південної Азії і Австралії, та зменшення залежності від континентального Китаю. Напрямками співробітництва є торгівля, технології, сільське господарство, медицина, освіта, туризм, а також (неофіційно) оборонна сфера.

За даними міністерства фінансів Тайваню, експорт з цієї держави до країн «Нової Політики Південного Регіону» зріс у 2017 році на 13,4 % в порівнянні з попереднім роком до 67,4 млрд дол. США. Це найкращий показник за шість років. Загалом експорт до країн АСЕАН щороку складає близько 20 %, і є другим після Китаю (40 %) ринком збуту тайванської продукції.

Міністерство економіки Тайваню створило торгові представництва в Індії, Індонезії, М'янмі та Таїланді для інтеграції тайванських компаній з місцевими умовами.

Уряд також збільшив кількість стипендій студентам з країн АСЕАН. Близько 60 тис. студентів із цього регіону будуть навчатися в тайванських університетах в 2019 році.

Число туристів, які прибули до Тайваню з країн, охоплених «Новою Політикою Південного Регіону», протягом січня 2017 року збільшилося на 42,8 %, повідомляє управління торгівельних переговорів в уряді Тайваню. Це відображає ефективність ініціативи уряду щодо розширення ринку туризму.

Експорт з Тайваню до країн «Нової Політики Південного Регіону» зріс у 2017 році до 67,4 млрд дол. США
Експорт з Тайваню до країн «Нової Політики Південного Регіону»
зріс у 2017 році до 67,4 млрд дол. США

Ініціатива «Нова Політика Південного Регіону» також передбачає посилення співробітництва в сфері оборони. Не дивлячись на наполегливі вимоги КНР припинити спільні воєнні проекти з Тайванем, Сінгапур, поважаючи «Політику Одного Китаю», залишає за собою право співпрацювати із усіма дружніми до себе партнерами. Так, проект Starlight був створений у 1975 році. Угоду підписали прем'єр-міністр Сінгапуру Лі Куан Ю та тодішній прем'єр-міністр Тайваню Цзян Цзінгуо. Беручи до уваги обмежену територію та повітряний простір міської держави, сторони погодились дозволити збройним силам Сінгапуру тренуватися на Тайвані.

Події навколо Китайсько-пакистанського економічного коридору (CPEC) та постійна напруга на кордоні з Китаєм спонукали Індію надіслати свого воєнного аташе в Тайвань для посилення співпраці в сфері оборони. Агенція Reuters повідомляє, що візити представників міністерства оборони Індії до Тайбею стали постійними. Так, уряд Тайваню розпочав проект створення власних підводних човнів із бюджетом 92,55 млн дол. США і досвідчена індійська компанія запропонувала свої послуги для створення тайванських субмарин.

8 серпня ц. р. президент Цай Інвень оголосила про початок роботи «Фонду Тайвансько-Азійського Обміну» (TAEF)
8 серпня ц. р. президент Цай Інвень оголосила про початок роботи «Фонду Тайвансько-Азійського Обміну» (TAEF)

Починаючи із жовтня 2018 року Королівські ВМС Австралії разом із ВМС США починають патрулювати акваторію Південно-Китайського моря та Тайванського проливу. Така місія має гарантувати безперешкодний прохід кораблів різних країн через стратегічний водний шлях, який КНР в односторонньому порядку оголосила своїми територіальними водами.

8 серпня 2018 року президент Цай Інвень оголосила про початок роботи «Фонду Тайвансько-Азійського Обміну» (The Taiwan-Asia Exchange Foundation, TAEF). Це аналітичний центр (think tank) створений на Тайвані професором Майклом Сяо і його активність зосереджена в трьох напрямках «Нової Політики Південного Регіону»: мозковий центр взаємодії, співробітництво неурядових організацій та співпраця молодих лідерів громадянського суспільства між Тайванем та іншими країнами цього регіону.

Агресивна стратегія Китаю в Південно-Китайському морі мобілізувала анти-китайські настрої в країнах АСЕАН і зараз Китайська Республіка (Тайвань) виглядає все більш привабливішим партнером ніж КНР.

 

2. Європейський Союз

Європейський Союз — Тайвань

Намагання Китаю втручатися у внутрішні справи Європейського Союзу (офіційна постанова на 19-му з’їзді КПК в жовтні 2017 року про просування «Китайської моделі розвитку» по всьому світі; вплив на країни балканського (корупційні скандали) та центрально-європейського регіону («Ініціатива 16+1»); спільні з Росією воєнні навчання в Балтійському морі; намагання отримати несанкціонований доступ до надсучасних європейських технологій) змушує європейських політиків шукати важелі впливу на новий фактор дестабілізації.

Європейський Союз (European Economic and Trade Office in Taiwan) та всі його країни-учасниці мають офіційні представництва в Тайвані. Так само, як і Тайвань має свій офіс в Брюсселі (Taipei Representative Office in the EU and Belgium) та інших країнах ЕС.

Протягом останніх років взаємні візити між офіційними представниками ЄС і Тайваню суттєво збільшилися, і голова міста Тайбей пан Ке Вень-чже щойно став першим тайванським офіційним чиновником, який в 2017 році виступив у Європейському парламенті. Наприкінці травня 2017 року делегація з Тайваню у понад 120 чоловік, що складалась з керівників компаній і високопосадових осіб на рівні міністрів, відвідала Брюссель для покращення торговельних відносин між ЄС і Тайванем.

Влітку 2018 року урядовці із 36-ти країн Європейського Союзу, пов'язані з державною політикою у сферах культури, освіти, економіки та торгівлі, приїхали до Тайваню для вивчення китайської мови та повних китайських ієрогліфів. Як відомо, під час «Культурної революції» Мао Цзедуна в Китаї почали використовувати скорочені ієрогліфи. Проте в Тайвані, Гонконзі та Малайзії продовжують користуватися традиційним, повним ієрогліфом.

Віце-президент Тайваню Чень Цзяньрень 14 жовтня 2018 року відвідав Ватикан для поглиблення стосунків. Це єдина країна в Європі, що підтримує офіційні стосунки із Тайванем.

17 липня, 9 серпня та 18 вересня 2018 року президент Тайваню Цай Інвень зустрічалася з групами делегацій Європейського парламенту.

12 вересня 2018 року Європейський парламент опублікував доповідь про відносини між ЄС та Китаєм, яка включає серйозну підтримку Тайваню:

  • закликає ЄС та його держави-члени зробити все можливе, щоб спонукати КНР утриматися від подальших військових провокацій щодо Тайваню;
  • підкреслює, що всі суперечки повинні врегульовуватися мирними засобами на основі міжнародного права;
  • висловлює стурбованість з приводу одностороннього рішення Китаю розпочати використання нових маршрутів польотів над Тайванською протокою;
  • закликає відновити офіційний діалог між Пекіном і Тайбеєм;
  • знову заявляє про свою послідовну підтримку важливої участі Тайваню в міжнародних організаціях, таких як Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) та Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO);
  • підтверджує свою підтримку двосторонньої інвестиційної угоди з Тайванем.

ЄС поступово усвідомив, що Тайвань є надійним партнером і що він може співпрацювати у таких сферах, як охорона здоров'я, права людини, дослідження та інновації.

 

Зростання обсягів торгівлі та удосконалення інвестиційних стосунків між ЄС і Тайванем

Торгівля між ЄС і Тайванем у 2017 році збільшилась до 50,2 млрд євро
Торгівля між ЄС і Тайванем у 2017 році збільшилась до 50,2 млрд євро

Наразі ЄС є четвертим за величиною експортним ринком Тайваню. Протягом останніх двох десятиліть торгівля між ЄС та Тайванем зросла більш ніж у вісім разів. Торгівля між ЄС і Тайванем, за даними Євростату, збільшилась у 2017 році на 9,8 %, досягнувши нової рекордної позначки в 50,2 млрд євро.

Зараз Тайвань і ЄС готують двосторонній інвестиційний договір, який, зокрема, допоможе урядам Тайваню та країн ЄС створити свою «безядерну батьківщину». Тайванським урядом заплановано створення 36-ти вітрових електростанцій, до яких залучають інвестиції компаній з 12-ти європейських країн.

Європейський Союз є найбільшим закордонним інвестором в Тайвані (28,7 % в 2017 році із сумою інвестиції у 44,67 млрд євро). 82 % інвестицій ЄС до Тайваню спрямовані на створення частин та компонентів для виробництва електроніки.

Платформа Європейської Кластерної Співпраці (ECCP) у співпраці з Національною федерацією промисловості Китаю (CNFI), Радою з розвитку зовнішньої торгівлі Тайбею (TAITRA) та іншими державними органами Тайваню організувала між Євросоюзом та Тайванем кластерну зустріч, яка проходила 4–6 червня 2018 року в Тайбеї. Загальна мета заходу — забезпечити доступ до тайванського ринку кластерів компаніям з ЄС через тісну співпрацю з місцевими організаціями.

 

Спільні проекти з питань безпеки та оборони

13 листопада 2017 року 23 з 28-ми держав-членів ЄС підписали документ про Постійне структуроване співробітництво (Permanent Structured Cooperation, PESCO) з питань безпеки та оборони. Фактично, йдеться про створення власної армії ЄС. Для Тайваню це нова можливість поглибити співпрацю в оборонному секторі. Зараз його уряд розглядає пропозицію взяти участь у створенні тайванських підводних човнів від двох європейських країн.

Національний інститут науки та технологій Чжун-Шань, заснований міністерством оборони Тайваню, 18 липня 2018 року підписав меморандум про співпрацю щодо створення радіолокаційних технологій, разом із британською компанією Easat Radar Systems Ltd., розташованою в Манчестері.

На тлі кіберзагроз з боку Росії та Китаю уряди країн Балтики та Польщі розробляють з Тайванем спільні проекти у сфері кіберзахисту.

 

Створення академічних центрів вивчення Тайваню

В 2004 році в Лондоні створено Європейську асоціацію тайванських штудій (EATS)
В 2004 році в Лондоні створено Європейську асоціацію тайванських штудій (EATS)

Країни ЄС уважно вивчають всі сфери життя на Тайвані. В 2004 році створено Європейську асоціацію тайванських штудій (European Association of Taiwan Studies, EATS). Загалом в ЄС працює 12 спеціалізованих центрів з вивчення Тайваню. Сфери досліджень необмежені: економіка, політика, культура, мистецтво і т. п. Щороку проводяться конференції, видаються книжки та журнали. Міжнародний журнал тайванських штудій (IJTS), який фінансується Академією Сініка (Національна Академія наук Тайваню) та Європейською асоціацією досліджень Тайваню, є головним місцем для розповсюдження передових досліджень про Тайвань. Багато в чому таким дослідженням сприяє тайванський Фонд Цзян Цзінгуо. Ця організація фінансує візити іноземних науковців до Тайваню, видання різноманітної літератури про Тайвань та проведення наукових конференцій.

В самому Тайвані є організація, яка підтримує стосунки із усіма такими осередками. Це Міжнародний центр тайванських штудій (The International Taiwan Studies Center, ITSC), який був створений в 2009 році. Особливе зацікавлення викликає намагання тайванців адаптувати західні методи менеджменту та інших соціальних дисциплін до місцевих умов (indigenisation).

 

У 2017 році 3,2 млн європейців відвідало Тайвань, що означає зростання на 7 % з 2016 року. 9190 тайванських студентів навчалися в ЄС в 2017 році, що на 15,6 % більше порівняно з 2016 роком, в той же час на Тайвані навчалося 6155 студентів з ЄС.

З 15 листопада 2017 року по 31 січня 2018 року проходив 13-й Тайваньсько-Європейський кінофестиваль в 25-ти місцях по всьому Тайваню. На фестивалі було представлено 14 європейських фільмів.

 

Європейці започаткували на Тайвані Програму обмінів з питань прав людини (2011 року). Програма включає в себе семінари в Законодавчому Юані (парламенті Республіки Китай), семінари з тайванськими правозахисними НДО, а також публічні переговори в Тайбеї, Тайчжуні і Гаосюні. Програма спрямована на полегшення обмінів з питань законодавства та практики в галузі прав людини між європейськими експертами та законодавцями Тайваню, а також іншими фахівцями у галузі права.

 

Європейська дослідницька рада (European Research Council, ERC) заохочує, зокрема, пропозиції, що перетинають дисциплінарні межі, першопрохідні ідеї, що стосуються нових областей, та заявників, які вводять нестандартні, інноваційні підходи. Загальний бюджет, що виділяється ERC на період 2014-2020 років, становить 13,1 млрд євро. ERC нараховує серед своїх грантоотримувачів вісім лауреатів Нобелівських премій. Тайванські провідні дослідники також заохочуються подавати заявку на отримання грантів ERC, що підтримує індивідуальних дослідників будь-якої національності та віку, які хочуть проводити свої дослідження.

З 2003 року уряд Тайваню фінансує тайваньських дослідників, які беруть участь у рамкових програмах ЄС щодо досліджень та інновацій. Завдяки бюджету в 77 млрд євро програма «Горизонт 2020» (Horizon 2020) є найбільшою програмою фінансування ЄС, яка була коли-небудь присвячена дослідженню та інноваціям. В 2017 році виконувалося 18 наукових проектів Horizon 2020 за участю партнерів з Тайваню.

 

Очевидно, що між ЄС та Тайванем відбувається суттєвий прогрес в стосунках. Обидві сторони відчувають необхідність більш грунтовної кооперації у всіх сферах. Взаємні дослідження на рівні наукових інституцій, урядів та недержавних громадських організацій, дозволяють знаходити нові перспективні напрямки співпраці.

 

3. Сполучені Штати Америки

Сполучені Штати Америки — Тайвань

Незважаючи на всі зусилля Тайваню диверсифікувати економічні та політичні стратегії, Сполучені Штати залишаються гарантом незалежності цієї країни. Почавши нову геополітичну гру Тайвань розраховує суттєво змінити свій статус та отримати більш надійний захист і нові можливості для розвитку.

Події розгортаються надто швидко. Спробуємо розібратися, що за цим стоїть і до чого це може призвести.

 

24 липня 2017 року Конгрес США розглянув Тайванський акт безпеки (Taiwan Security Act of 2017), в якому сказано, що «безпека Тайваню та її демократія є ключовими елементами для збереження миру та стабільності в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, і безстрокове продовження цієї безпеки є життєво важливим для національної безпеки Сполучених Штатів».

11 березня 2018 року парламент КНР вилучив з конституції країни обмеження на кількість президентських термінів, дозволивши Сі Цзіньпіну довічно правити Китаєм. Така консервація влади унеможливлює будь які політичні реформи, і викликало спротив навіть всередині КПК.

16 березня ц. р. президент США Д. Трамп підписав закон, що дозволяє офіційні візити до Тайваню
16 березня ц. р. президент США Д. Трамп підписав закон, що дозволяє
офіційні візити до Тайваню

16 березня ц. р. президент США Д. Трамп підписав закон, що дозволяє офіційні візити будь якого рівня для представників уряду та президента США до Тайваню (The Taiwan Travel Act 2018).

21 березня ц. р. заступник помічника держсекретаря США Алекс Вонг відвідав Тайвань незабаром після підписання цього закону про офіційні візити. Він розповів на зборах бізнесменів та офіційних представників тайваньського уряду, що Сполучені Штати хочуть «посилити зв'язки з тайванським народом та покращити здатність Тайваню захищати свою демократію».

18 квітня ц. р. Китай провів воєнні навчання в Тайванській протоці щоби продемонструвати зростаючу потужність Народно-визвольної армії (НВАК) та рішучість уряду КНР у вирішенні тайванського питання. Військові ігри були першими в Тайванській протоці з 2016 року. Директор Представництва Китаю з питань Тайваню Ліу Цзіеі заявив, що навчання планується проводити постійно з нагадуванням про Тайвань, — «Наші військові навчання проводяться для захисту суверенітету та територіальної цілісності нашої батьківщини».

10 травня ц. р. на території Тайваню відбувся Тайваньсько-американський бізнес-форум у сфері оборонної промисловості
10 травня ц. р. на території Тайваню відбувся Тайваньсько-американський бізнес-форум
у сфері оборонної промисловості

10 травня ц. р. вперше за 16 років (з початку її заснування в 2002 році) на території Тайваню було проведено Тайваньсько-американський бізнес-форум у сфері оборонної промисловості (Taiwan-US Defense Business Forum). Крім того, 28–30 жовтня ц. р. на території Сполучених Штатів було проведено щорічну 17-ту Американо-тайванську конференцію у сфері оборонної промисловості (US-Taiwan Defense Industry Conference).

11 червня ц. р., витративши 225 млн доларів, уряд США відкриває нове приміщення Американського Інституту (де-факто посольство США) в Тайбеї, збільшивши вдвічі його розміри та персонал.

7 липня ц. р. два кораблі ВМС США (DDG-89 та DDG-65) перетнули Тайванську протоку. Це відбулося вперше після 2007 року, коли адміністрація президента США Джоржа Буша надсилала кораблі з такою місією. Така операція має гарантувати безперешкодний прохід різних країн через стратегічний водний шлях в Південно-Китайському морі.

12 та 19 серпня ц. р. президент Тайваню пані Цай Інвень двічі відвідала США, що можна вважати знаком зусиль із поглиблення відносин між Вашингтоном і Тайбеєм, незважаючи на серйозну опозицію з боку Китаю. Спершу пані Цай зупинилася в Лос-Анджелесі на шляху до Парагваю та Белізу, а потім в Х'юстоні, повертаючись додому. Під час першої зупинки президент Тайваню познайомилася з трьома законодавцями в Каліфорнії, у тому числі з представником демократів Бредом Шерманом, який закликав Сполучені Штати офіційно запросити її до Вашингтону, як це розбилось раніше протягом десятиліть в американській практиці.

Візит президента Тайваню Цай Інвень до Космічного центру Л. Джонсона в Х'юстоні
Візит президента Тайваню Цай Інвень до Космічного центру Л. Джонсона в Х'юстоні

Візити до Х'юстона та Лос-Анджелесу вважаються «транзитними зупинками», а не офіційними візитами. Старший радник з питань Азії в Центрі стратегічних та міжнародних досліджень Бонні Глассер сказав, що дозвіл адміністрації Д. Трампа на відвідування пані Цай бібліотеки Рейгана та Космічного центру Л. Джонсона в Х'юстоні показує, що «вони довіряють президенту Тайваню пані Цай, що вона нічого не зробить, щоби нашкодити мирним стосункам в Тайванській протоці». Візит пані Цай до NASA ознаменував рідкісну присутність високопосадовця Тайваню в офіційному офісі уряду США.

24 вересня ц. р. почали діяти американські тарифи на продукцію з Китаю на суму 200 млрд дол. США.

25 вересня державний департамент США затвердив продаж озброєння до Тайваню на суму 330 млн дол. США.

26 вересня Китай скасовує запланований візит корабля ВМС США USS Wasp до Гонконгу. ВМС США швартуються у Гонконгу 60–80 разів на рік. Ця програма тривала безперервно з моменту повернення Гонконгу до китайського суверенітету, і подібна відмова Китаю на швартування американських військових кораблів у Гонконзі — лише додатковий привід для США робити це в портах Тайваню.

Після розгляду у Конгресі США «Тайванського акту безпеки» в 2017 році один із співробітників посольства КНР в США заявив, що швартування американських воєнних кораблів в Тайвані буде означати початок війни з КНР. І хоча то був чиновник середньої ланки, американський уряд сприйняв це, як серйозну погрозу.

1 жовтня ц. р. Китай скасував заплановану на жовтень зустріч міністра оборони Китаю Вей Фенхе з міністром оборони США Джеймсом Меттісом.

2 жовтня впливова американська газета The Financial Times повідомила, що «президент Дональд Трамп просив звернути увагу групи керівників, у контексті кризи із Китаєм, що майже кожен китайський студент, який приїжджає до США, є шпигуном». Загроза економічного шпигунства є однією з ключових тем анти-китайської позиції адміністрації Д. Трампа. Цього року державний департамент США скоротив терміни візового періоду від п'яти років до одного для китайських студентів-докторантів, які працювали в чутливих галузях, після того, як директор ФБР Крістофер Рей попередив про загрозу шпигунства для всього суспільства. А політичний радник Д. Трампа, Стівен Міллер, цього року намагався змусити президента та інших вищих посадовців взагалі відмовитися від віз для громадян Китаю, які хочуть навчатися в США.

18 жовтня військові бомбардувальники США B-52, які спроможні нести ядерну зброю, знову літали через Південно-Китайське море, всупереч претензіям Китаю щодо цього регіону. В той же час в Сінгапурі відбулася зустріч міністрів оборони США та КНР, яка відкладалася декілька разів, що свідчить про прагнення обох сторін до мирного діалогу та продовження співпраці.

 

Існує багато критиків агресивної стратегії адміністрації Д. Трампа, щодо Китаю. Нобелевський лауреат Джозеф Стігліц стверджує, що Китай, вийде із положення з кращими показниками ніж США. Він пише, що «Китай сидить на 3 трлн доларів резервів, які він може використати, щоб допомогти тим, на кого це негативно позначиться. А в США таких резервів не має». Але повідомлення Bloomberg від 16 жовтня ц. р., що в економіці Китаю виявили прихований борг на 6 трлн доларів або навіть більше, означає, згідно з S&P Global Ratings, загрозу дефолту всієї економіки Китаю.

Швидке падіння темпу зростання китайської економіки із 14,2 % в 2007 році до 6,5 % в 2018 році, непередбачене урядом КНР, є набагато більшою проблемою ніж американські тарифи.

Китайська професорка Лондонської школи економіки Кейю Джин пояснює, що у короткостроковій перспективі американці виграють, але переорієнтувавши торгівлю на внутрішній ринок, Китай стане ще більш потужним.

Проте у політиків та економістів різні аргументи. Звичайно, головною метою Д. Трампа є повернення робочих місць із Китаю до США. «У період з 2001 по 2015 рік США втратили 3,4 млн робочих місць через торгівельний дефіцит з Китаєм. Приблизно три чверті — це робочі із сфери виробництва товарів», — повідомляє Інститут економічної політики США.

 

Тайвань може стати вагомим фактором для розв’язання «північнокорейської проблеми»
Тайвань може стати вагомим фактором для розв’язання «північнокорейської проблеми»

Не варто забувати про ще одну зону напруги в східному регіоні, а саме ядерну зброю в Північній Кореї. І тут Тайвань може стати вагомим фактором для розв’язання цієї проблеми. По-перше, як потенційна воєнна база для США. По-друге, ймовірність того, що Північна Корея відмовиться від ядерної зброї доволі мізерна. Зараз Ким Чен Ин робить ставку на прямі переговори із Південною Кореєю. І спробує переконати їх відмовитися від санкцій, на умовах припинення в КНДР ядерних випробувань. Але ядерна зброя буде залишатись, як гарантія збереження влади сім’ї Кимів. Таким чином Ким Чен Ин зможе провести економічні реформи подібно Китаю і його обіцянка про створення «нової Кореї» буде втілена в життя.

Китай є головним експортером та імпортером КНДР: близько 85 % товарів експортується та імпортується до/із Китаю. Підживлюючи Північну Корею, Китай використовує її в своїй геополітичній грі проти США, так само, як США зараз почали використовувати Тайвань.

Для Д. Трампа більш пріоритетним є питання повернення робочих місць із Китаю до США, так як, власне, за це голосували американці в 2016 році. Тому у випадку затягування або навіть провалу переговорів із Ким Чен Ином іміджеві втрати для Д. Трампа не будуть суттєвими. В той же час для керівництва Китаю питання повернення контролю над Тайванем є надважливим для успішного проведення їх геополітичної стратегії, і американці це добре розуміють.

 

Те що Сполучені Штати зараз роблять по відношенню до Тайваню, викликає більше запитань, ніж відповідей:

  • Чому на відміну від Південної Кореї та Японії Тайвань не отримав літаків-невидимок 5-го покоління F-35, тоді як його аналог із КНР Цзянь-20 (J-20) постійно курсує навколо острова?
  • Чому на відмову Панами, Сальвадору та Домініканської республіки від офіційних стосунків з Тайванем на користь Китаю, США обмежились відкликанням послів із цих країн, а не відновили status quo 1972–1979 років?
  • Чому після заяв Д. Трампа і, як наслідок, погіршення економічних стосунків між КНР і Тайванем Сполучені Штати не підписали угоду про вільну торгівлю між США і Тайванем (тоді як із Республікою Корея така угода існує)? Як результат введення підвищених тарифів на продукцію вироблену в КНР товари тайванських компаній, зроблених на території Китаю, не зможуть конкурувати на американському ринку, і як результат будуть шукати інші ринки збуту. Один із найбільших знаходиться в КНР. Тобто, завдяки такій політиці США, Тайвань стає ще більш залежним від північних сусідів.

 

Якщо Д. Трамп планує використати ці фактори, як козир в переговорах з Китаєм, це досить ризикована стратегія, і в першу чергу для Тайваню.

Тайванські інвестиції в Китай складають близько 58 %
Тайванські інвестиції в Китай складають близько 58 %

Китай є ринком № 1 для тайванських товарів та інвестицій. Експорт до Китаю складає близько 40 %, інвестиції в Китай — 58 %. Але після вищезазначених подій стосунки між островом і континентом суттєво погіршилися.

Кількість китайських туристів на Тайвані досягнули максимуму в 2015 році (4 млн відвідувачів з континентального Китаю). Проте вже в 2017 році спостерігається 60-відсоткове зниження числа китайських туристичних груп. Туристичні доходи в Тайвані в минулому році зазнали суттєвих втрат (2,03 млрд дол. США).

КНР, одноосібно, змістила демаркаційну лінію для авіа-перельотів в Тайванському проливі, що викликало багато нарікань в міжнародній спільноті та створило додаткові проблеми національній безпеці Тайваню.

Збільшилася кількість польотів китайської військової авіації поблизу Тайваню.

КНР почав проводити більш агресивну поведінку і на зовнішньополітичному фронті, домовившись із трьома центрально-американськими країнами про відмову від офіційних стосунків із Тайванем.

Але усі ці агресивні кроки континентального Китаю лише консолідували тайванське суспільство. В останнє десятиліття частка жителів острова, які ідентифікують себе саме як тайванців, а не китайців, значно зросла. У 2008 році, коли президент Ма Їньцзіу зайняв посаду, опитування провідного Національного університету Чженчжи показало, що 48,4 % респондентів на Тайвані визнали себе переважно тайванцями, 43,1 % — як китайцями, так і тайванцями, і тільки 8 % — переважно китайцями. До 2014 року різниця між тими, хто визначається виключно, як тайванці (60,6 %) і як китайцями та одночасно тайванцями (32,5 %), помітно зросла. Самоідентифікація себе як виключно «китайців» залишилася практично незмінною, близько 7 %. 20 жовтня ц. р. в Тайвані пройшла 100-тисячна демонстрація із закликами до Китаю «припинити погрожувати громадянам Тайваню» і проханням до світової спільноти «визнати Тайвань незалежною державою».

20 жовтня ц. р. в Тайвані пройшла 100-тисячна демонстрація проти «політики залякування» Китаю
20 жовтня ц. р. в Тайвані пройшла 100-тисячна демонстрація
проти «політики залякування» Китаю

Після введення американських тарифів Тайвань може стати для китайців другим Гонконгом, через який буде здійснюватися торгівля та інвестиції до США. Звичайно, якщо уряд Китаю не буде цьому перешкоджати.

Втім, через відсутність захисту інтелектуальної власності (IPR), обмежений доступ до ринку та недобросовісне ділове середовище, згідно з опитуванням Американської палати торгівлі (AmCham) в Шанхаї, менше 4 % американського бізнесу стверджують, що Китай є їхнім найважливішим центром досліджень і розробок (R&D).

 

На відміну від Китаю Тайвань притримується західного стилю ведення бізнесу і займає найвищі сходинки в світових рейтингах.

За Індексом економічних свобод Тайвань займає 13-те місце в світі
За Індексом економічних свобод Тайвань займає 13-те місце в світі

За Індексом економічних свобод Тайвань займає 13-те місце із 180-ти, а Китай — 110-те.

В Глобальному індексі конкурентоздатності, який визначає Всесвітній економічний форум, Тайвань займає 15-те місце із 137-ми, а Китай — 27-ме.

Рівень зовнішньої заборгованості (опублікований американським ЦРУ) для Тайваню складає 204,7 млрд дол. США (37-ме місце), а для Китаю 1,607 трлн дол. США (15-те місце), але зважаючи на останнє повідомлення Bloomberg про прихований китайським урядом борг у 6 трлн доларів, Китай посідає серед світових боржників 4-те місце.

Індекс вартості проживання в Пекіні (9-те місце) набагато більший, ніж в Тайбеї (27-ме місце).

ВВП за паритетом купівельної спроможності на душу населення (за даними Міжнародного валютного фонду на 2017 рік) в Тайвані складає 49 827 дол. США (19-те місце із 187-ми), а в Китаї 16 624 дол. США (79-те місце).

Індикатор нерівності Gini, який визначає Світовий банк, в Тайвані 33 %, а в КНР 42 %. Відразу ж виникає питання, як можливо, що Комуністична партія Китаю допускає таку нерівність в своєму комуністичному суспільстві (для довідки, в скандинавських країнах з ринковою економікою, які ніколи не прагнули будувати комунізм, цей індекс взагалі становить близько 25 %).

За індексом найбільш безпечної для проживання країни (розрахованим австралійським Інститутом економіки і миру) Тайвань займає 34-те місце, тоді як Китай — 112-те із 163-х країн.

Згідно звіту Freedom House, Тайвань в 2017 році досяг найвищого рейтингу, і визначається, як «вільна країна». У своєму звіті ця організація зазначила, що вперше за останні 11 років Тайвань досягнув найкращих результатів у двох категоріях: політичних прав (індекс = 1) та громадянських свобод (індекс = 2). Тоді як Китай, отримавши, відповідно, індекси 7 і 6, залишається «невільною країною».

 

В найближчі декілька років може відбутися багато цікавих подій пов’язаних із цією унікальною країною. Унікальної ще тому що, займаючи найвищі рейтинги щодо економічних та політичних свобод, головні політичні гравці «великої сімки» (G7) не наважуються визнати Тайвань, як політичного суб'єкта.

 

URL сторінки http://bintel.com.ua/uk/article/print/10_24_taiwan/