Виступ Президента НАЦГД «Борисфен Інтел» В. Гвоздя на Радіо Свобода з приводу нещодавнього випуску його книги «Воєнна розвідка України на зламі другого тисячоліття» виходив за рамки її змісту. І, напевне, по-іншому бути не могло: на Сході України тривають бойові дії, де військові розвідники у складі ЗСУ виконують свої прямі обов’язки, на міжнародній політичній арені нашій державі доводиться відбивати ідеологічно-інформаційні атаки, і без фахівців розвідки при цьому також не обійтися. А що вже казати про геополітичні аспекти, без чіткого розуміння яких не можна ухвалити будь-якого рішення на міждержавному рівні! І тут також не останню роль виконують розвідники, про що розповідав автор книги, відповідаючи на запитання кореспондента Радіо Свобода.

Звичайно, все це можна було почути під час прямого ефіру чи зазирнути до Інтернету, куди викладається виступ також у друкованому вигляді. Та при цьому не зайве пам’ятати про деякі моменти, що, на погляд В. Гвоздя, подаються суспільству або в узагальненому вигляді, або, м’яко кажучи, невірно. Наприклад, у ЗМІ активно обговорюється рішення Росії відкликати своїх військових спостерігачів з Донбасу, після чого, як застерігають аналітики, розпочнуться якісь провокації чи навіть наступ на позиції ЗСУ. До будь-яких подій, вважає В. Гвоздь, необхідно бути готовим, тим більше коли це бойові дії. Але висновки мають бути безпомилкові, рішення — виважені. І навів приклади зі свого досвіду, коли випало служити у 90-х роках на Балканах, де спостерігалися схожі ситуації, у яких брали безпосередню участь військовослужбовці РФ.

Якщо вести розмову про достовірність інформації, яку подають розвідувальні органи, то вона надається лише тим, хто має нею володіти і приймати відповідальні рішення. «Розвідка — це інструмент, яким необхідно правильно користуватися», — зауважив В. Гвоздь, відповідаючи на журналістське запитання і наводячи при цьому приклади з історії воєнної розвідки.

Порушувалась під час розмови у студії також тема оприлюднення у ЗМІ розвідувальної інформації, спадкоємності у розвідувальних органах, підготовки для них надійних кадрів.

— Абсолютно згоден, що Путін випробовує нас на міцність, — погодився Віктор Іванович з радіослухачем, який зателефонував на пряму лінію студії, — але пам’ятаймо, що в Росії сьогодні склалася непроста ситуація, вихід з якої важко знайти навіть такому впевненому у собі російському керівництву. Настане час, коли йому доведеться відповідати за свої дії перед населенням Росії, підтримкою більшості якого він ще користується.

Відповідаючи на запитання, Віктор Іванович торкнувся подій майже десятирічної давнини, коли Росія на Кавказі розпочала воєнні дії проти Грузії. Тоді наша розвідка вчасно доповіла про ознаки можливого наступу російських військ, про їх зосередження вздовж західного російського кордону. Практично це повторилося кілька років тому, коли Росія анексувала Крим, вдерлася на наш Донбас.

— Коли я очолив Службу зовнішньої розвідки у 2014 році, то доповідав керівництву нашої держави про ознаки можливого наступу росіян. І що було далі — сьогодні всім вже відомо, — пригадував В. Гвоздь.

Також Віктор Іванович віддав належне російській розвідувальній структурі, про роботу якої він дуже добре знає не зі слів чи зі сторінок періодичних друкованих видань. Він вважає її однією з найбільш потужних у світі, що виконує свої обов’язки на геополітичному рівні, і ставитися до якої потрібно якомога уважніше.

А ось на запитання чому на інтернет-сторінці ГУР МО України розміщений список прізвищ російських офіцерів, відповів, що таким чином підтверджуються факти участі росіян у подіях на Донбасі, що відкриває світовій громадськості очі на сучасну політику Росії.

— Ми добре знаємо, хто і навіщо до нас прийшов і яких заходів з приводу цього нам сьогодні необхідно вживати, — сказав у ефірі Радіо Свобода автор книги про воєнну розвідку України Віктор Гвоздь.

Відео інтерв’ю: