Борисфен Інтел

Старі напрацювання на новий лад

13 серпня 2015
<p>Старі напрацювання на новий лад</p>

Богдан Соколовський

 

президент Польщі Анджей ДудаПеред своєю інавгурацією президент Польщі Анджей Дуда, серед іншого, повідомив про перспективу утворення Балто-Чорноморського Союзу, основу якого мали би скласти Польща і Україна.

Звичайно, таку налаштованість нового президента Польщі — члена Європейського Союзу - нам треба тільки вітати.

 

Заради справедливості варто нагадати, що сама ідея «Балто-Чорноморського поясу (БЧП; в інших джерелах — «Балто-Чорноморської вісі)» зародилася ще в оточенні В. Липинського за часів УНР.

В часи нинішньої незалежності вперше ідея була розроблена в МЗС України за ініціативи тодішнього першого заступника міністра Антона Бутейка (точніше ще в 90-х роках минулого століття). Її не вдалося реалізувати у міжнародному вимірі, зокрема, тому, що не змогли переконати тодішнього Главу держави.

Краківський енергетичний саміт 2007 рокуВдруге за часів незалежної України, вже у міжнародному контексті, про конкретний проект створення Балто-Чорноморсько-Каспійського енерготранзитного простору (БЧКП, в рамках БЧП) заявив Президент України Віктор Ющенко на Краківському енергетичному саміті 11 травня 2007 року. Попередньо ця ідея була окреслена ним на зустрічі президентів України і Польщі у квітні 2007-го в місті Кардіфф-Сіті під час змагання за право провести футбольний чемпіонат «Євро-2012», тобто — через рік. Хоча наступний енергетичний саміт відбувся у жовтні 2007-го у Вільнюсі.

Крім того, ще у Кракові президенти України і Польщі домовилися її (ідею) опрацювати, а вже про міжнародні домовленості проінформувати Київський енергетичний саміт у травні 2008 року. При цьому В. Ющенко делікатно робив натяк: «…Спочатку треба переконати зацікавлених, отримаємо конкретний результат — а вже потім повідомимо громадськість, зокрема ЗМІ». З’ясовується, що саме це (недооцінка PR) було одним із принципів В. Ющенка — «спочатку зроби, а потім говори», через який він, на жаль, згодом і поплатився посадою Президента України. Вже під час Краківського саміту і пізніше ідею БЧКП щиро підтримував (нині покійний) президент Польщі Лєх Качинський.

Розпочалися міжнародні переговори. Їх відбулося понад 30 протягом року! Треба віддати належне МЗС України, зокрема, тодішньому заступнику міністра О. Купчишину за проявлену належну увагу. Спочатку «ідея була сприйнята в штики Європейською комісією».

Київський енергетичний саміт 2008 рокуДо Київського енергетичного саміту у травні 2008 року Україна підійшла з відвертою підтримкою проекту цілої низки зацікавлених країн, включно з Польщею, Азербайджаном, Грузією і Литвою. З боку ЄК також не було будь-яких заперечень. Крім того, в останній момент цим проектом зацікавилося і керівництво Румунії.

На прохання низки країн була погоджена нова назва проекту, а саме: Каспійсько-Чорноморсько-Балтійський енерготранзитний простір (КЧБП). Були пророблені і сформовані пропозиції щодо відповідних структур КЧБП. Зокрема, йшлося про досить значний економічний ефект для країн-членів цього об’єднання, не кажучи вже про фактичний вихід цих країн з-під впливу та енергетичної залежності від Росії. Однак, на жаль, зокрема через активність у зацікавлених країнах «п’ятої колони», що підтримувалась російською стороною, реалізація проекту була призупинена. Проект Євро-Азіатського нафтотранспортного коридору (ЄАНТК)

Отже, сьогодні ми відчуваємо, що новий президент Польщі А. Дуда (який був щонайменше приятелем Л. Качинського) серйозно налаштований реалізувати ідею Балто-Чорноморського поясу. Таким чином офіційна Варшава демонструє світові послідовність свої дій. Безумовно, це позитив для світу, Європи і для «польського гонору».

Абсолютно нормально слід сприймати і те, що «пальма першості» у даному питанні вже належить не нам, а Польщі. Може, це й краще. Адже йдеться все ж про країну-члена ЄС.

Треба сподіватися, що офіційний Київ належним чином братиме участь у наповненні БЧП конкретним змістом. Зокрема, щодо практичних напрацювань в рамках Каспійсько-Чорноморсько-Балтійського енерготранзитного простору. У такий спосіб Україна може претендувати на повноправне співавторство в БЧП.

Ясна річ, що проект КЧБП має бути оновленим. Адже тепер, через 7 років, багато чого змінилося, настали нові реалії. Але мудрість полягає, насамперед, в тому, щоби старі напрацювання не були безнадійно втрачені. Що і демонструє усійЄвропі новий польський президент.

URL сторінки http://bintel.com.ua/uk/article/print/13-Socol-BaltUnion/