Борисфен Інтел

Латинська Америка. Аналітичний огляд 09/2018

11 жовтня 2018
<p>Латинська Америка. Аналітичний огляд 09/2018</p>

Катерина Вакарчук

Політична і економічна ситуація у вересні 2018 року

 

Політична ситуація у вересні 2018 року в різних куточках Латинської Америки складалася по-різному. Аргентина, не зважаючи на новий економічний курс, продовжує жити страйками та протестами, загрузла в судових розслідуваннях та скандалах навколо екс-президента Крістини Кіршнер. Бразилія знаходиться на порозі нових виборів та у пошуку, можливо, нового курсу свого розвитку. Адже підсумки президентських виборів позначаться не тільки на самій Бразилії, а й на регіоні в цілому. Куба та Венесуела — в пошуках нових стратегічних альянсів та на перехресті переформатування інтересів великих держав в цих країнах.

 

Аргентина

Цьогорічний вересень розпочався для екс-президента Аргентини Крістіни Кіршнер з не зовсім приємних подій. 3 вересня вона була на допиті у справі зі звинувачення у корупції під час її президентської каденції (2007–2015 років). За останні три роки прокуратура висунула К. Кіршнер ряд звинувачень, пов’язаних з розтратою бюджетних коштів під час будівництва залізниці і інших інфраструктурних об’єктів, махінаціями та маніпулюванням Центробанку. Є навіть звинувачення, пов’язане зі зрадою батьківщині. Звісно, всі звинувачення екс-президент відкидає, зазначаючи, що її переслідують з політичних мотивів.

Колишній президент Аргентини Крістіна Кіршнер
Колишній президент Аргентини Крістіна Кіршнер

Цікаво, що розслідування у справі про корупцію було ініційовано після того, як ЗМІ оприлюднили щоденники водія заступника міністра планування Аргентини з інформацією про отримання його відомством багатомільйонних хабарів від будівельних і енергетичних компаній під час президентського терміну К. Кіршнер. Протягом 12 років водій занотовував адреси, за якими відвозив хабарі. Їх сума, за даними прокуратури, перевищує 160 млн дол. США. На підставі записів заарештовано 15 високопоставлених чиновників, ще 18 викликані на допити.

22 серпня ц. р. аргентинський Сенат одностайно схвалив дозвіл на проведення обшуків в трьох будинках екс-президента. Як наслідок, в одному з них знайшли досьє на підприємців і екс-співробітників спецслужб, які, зокрема, пов'язані з іншими кримінальними справами, по яких проходить К. Кіршнер.

24 серпня суддя Клаудіо Бонадіо, який веде справу, опублікував доповідь про корупцію, повідомивши, що екс-президент К. Кіршнер керувала реалізацією корупційної схеми в 2008–2015 роках і для цього навіть створила «злочинну організацію з держслужбовців». Це угрупування в обмін на хабарі від приватних осіб, в тому числі підприємців, надавало держконтракти.

Не зважаючи на такі звинувачення, 65-річна К. Кіршнер популярна серед електорату. У 2017 році після парламентських виборів вона пройшла до Сенату від Хустисиалістської партії, і є лідером однієї із фракцій.

У 2019 році в Аргентині відбудуться чергові президентські вибори. К. Кіршнер, попри корупційні скандали та серйозні звинувачення і згідно з рейтингами, не поступається нинішньому президенту Маурісіо Макрі. Вірогідність того, що вона балотуватиметься на пост президента — висока, адже більш колоритної кандидатури від Хустисиалістської партії на сьогодні немає. Та все може скластися інакше, якщо вона потрапить за грати і повторить долю бразильського екс-президента Лули да Сілви. Той, у поважному віці звинувачений у корупції, відбуває 12-річний термін ув’язнення.

 

В Аргентині зростає невдоволення проведенням нової економічної політики М. Макрі, зокрема, ще з початком 2017 року на вулицях розпочалися масові протести. Так, 24 вересня ц. р. одна з найбільших аргентинських профспілок — «Генеральна конфедерація праці Аргентини» — провела 24-годиний страйк в зв’язку з проведенням політики жорсткої економії М. Макрі та через виступ президента про прискорення виплат коштів Міжнародному валютному фонду.

Протести у Буенос-Айресі 24 вересня ц. р. проти економічної політики М. Макрі Акція протесту антируху G20 у Буенос-Айресі, 14 вересня ц. р.
Протести у Буенос-Айресі 24 вересня ц. р. проти економічної політики М. Макрі Акція протесту антируху G20 у Буенос-Айресі, 14 вересня ц. р.

Крім того, у суспільстві розгораються протестні настрої у зв’язку з проведенням в Аргентині в листопаді ц. р. саміту «Великої двадцятки» (G20). 11 вересня створено платформу, що об’єднала проти G20 та МВФ соціальні та політичні організації усього світу. В плани даного об’єднання входить організація акцій протесту в період з 25 листопада до 1 грудня ц. р. на вулицях Буенос-Айреса і одночасно в інших регіонах. Протестуватимуть проти діяльності «Великої двадцятки» і Міжнародного валютного фонду з тим, щоб продемонструвати світові альтернативу G20 та своє бачення подальшого розвитку Аргентини.

 

Сучасний стан відносин між Україною та Аргентиною

Президент України Петро Порошенко та посол Аргентини Альберто Хосе Алонсо
Президент України Петро Порошенко та посол Аргентини Альберто Хосе Алонсо

Не зважаючи на те, що в Аргентині знаходиться одна з найбільших українських діаспор, відносини між двома країнами на сучасному етапі бажають бути кращими. Звісно, це пов’язано з війною Росії проти України, довготривалими дружніми відносинами Аргентини з РФ та тамтешньою активною антиукраїнською пропагандою. Отож відносини України з Аргентиною далекі від тих, які називають пристойними. І це навіть при тому, що з 2011 року працює угода між Аргентиною і Україною про скасування візового режиму та існують 30 взаємовигідних міждержавних угод, підписаних протягом останніх 20 років. У 2015 році, з приходом до влади нинішнього президента Аргентини Маурісіо Макрі, розпочався новий етап розвитку цих двосторонніх відносин, і зараз у експертному середовищі відбуваються консультації щодо їх «перезапуску».

У жовтні 2016 року посол Аргентини в Україні Альберто Хосе Алонсо розповів про новий курс Аргентини, спрямований на розробку стратегії для підприємців у країнах Східної Європи. За цією стратегією Аргентина відкриватиметься для іноземного бізнесу, розпочнеться нове співробітництво з країнами Європи. Також з початку 2017 року в Україні функціонує міжурядова українсько-аргентинська комісія з питань торговельно-економічного співробітництва.

 

Візит президента Венесуели Ніколаса Мадуро до Китаю

Лідер Венесуели Н. Мадуро відвідав 13–17 вересня ц. р. Китай, де провів зустрічі з Головою КНР Сі Цзіньпіном, прем'єр-міністром Лі Кецяном, головою Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників Лі Чжаньшу та міністром закордонних справ Ван І. В ході візиту підписано 28 угод про співпрацю в сферах освіти, культури, енергетичної, нафтової і гірничодобувної промисловості. Угоди також стосувалися нових розробок нафтових родовищ, золотовидобутку та телекомунікацій. Їх підписання відбулося в Пекіні під час засідання XVI змішаної комісії «Китай-Венесуела». Голова Держради КНР Лі Кецян пообіцяв Венесуелі економічну підтримку, у т. ч. із реалізацією «Плану відновлення економіки» Венесуели. Значним проривом можна вважати надання Китаєм Венесуелі кредиту у розмірі 5 млрд дол. США, що, в принципі, і було основною метою цієї поїздки президента Венесуели.

Зустріч президента Венесуели Ніколаса Мадуро з Головою КНР Сі Цзіньпіном Зустріч президента Венесуели Ніколаса Мадуро з прем'єр-міністром КНР Лі Кецяном
Зустрічі президента Венесуели Ніколаса Мадуро з Головою КНР Сі Цзіньпіном
та прем'єр-міністром Лі Кецяном

У липні ц. р. венесуельське міністерство фінансів заявляло, що розраховує на великий кредит від Китайського банку розвитку, за допомогою якого можна буде збільшити видобуток нафти. Адже протягом 10 років Венесуела постачала Китаю нафту, отримавши за контрактом понад 50 млрд дол. США. Але співпраця припинилася майже три роки тому, коли Венесуела звернулась з проханням змінити умови оплати на тлі падіння цін на нафту і зниження обсягів видобутку сирої нафти, що і підштовхнуло у Венесуелі гіперінфляційну кризу.

Під час свого візиту до Китаю президент Н. Мадуро також був присутній на бізнес-форумі, де започаткував роботу бізнес-комітету Китаю і Венесуели, в якому брали участь 49 венесуельських і 124 китайські компанії. Сторони домовилися зміцнити економічне та комерційне співробітництво, започаткувати обмін представників Аргентини з Дослідницьким центром розвитку Державної ради Китаю.

 

73-а сесія Генеральної Асамблеї ООН: участь латиноамериканських країн

18 вересня ц. р. відкрила свою роботу 73-тя сесія Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку, США. Щороку у штаб-квартирі ООН проходять загальні дебати, де глави держав і урядів обговорюють способи розв’язання глобальних проблем сучасності. На дебатах виступили більш ніж 120 глав держав та урядів, міністри закордонних справ і глави делегацій, у т. ч. з латиноамериканських країн.

Урочисте відкриття 18 вересня ц. р. 73-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН Виступ президента Бразилії Мешела Тенера на загальних дебатах сесії Генасамблеї ООН
Урочисте відкриття 18 вересня ц. р. 73-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН Виступ президента Бразилії Мешела Тенера на загальних дебатах сесії Генасамблеї ООН

Пост голови Генеральної Асамблеї у 2018 році вчетверте за всю історію існування ООН обійняла жінка. Цього разу — міністр закордонних справ Еквадору, державний і політичний діяч Марія Фернанда Еспіноса. Цьогоріч на це місце голови 73-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН претендували два кандидати від групи країн Латинської Америки і Карибського басейну: міністр закордонних справ Еквадору М. Фернанда і постійний представник Гондурасу при ООН Марі Елізабет Флорес.

Марія Фернанда Еспіноса — Голова 73-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН
Марія Фернанда Еспіноса — Голова 73-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН

За голосуванням перемогу здобула представниця Еквадору. За неї проголосували представники 128 держав, а за представницю Гондурасу — 62 країн. Згідно з правилами цієї процедури, Генасамблея обирає голову і двадцять одного заступника за три місяці до початку сесії, яка і проходить під їх керівництвом.

На відкритті сесії М. Фернанда, як прихильник реорганізації ООН, пообіцяла крім іншого домагатися виконання Цілей сталого розвитку. Вона підкреслила, що під час свого головування пріоритетну увагу надаватиме питанням міграції, захисту довкілля, відстоюванню прав інвалідів і гендерній рівності.

Таким чином, вперше на такий високий пост було обрано представника з регіону Латинської Америки, що також можна розцінювати з позитивно з точки зору зближення відносин зі США та ЄС, просування інтересів латиноамериканських країн у світі, підняття престижу на міжнародній арені та розв’язання спільних глобальних проблем.

 

Куба

73-я сесія Генеральної Асамблеї ООН була насичена різноманітними знаковими датами та подіями. Вперше в її роботі брав участь Мігель Діас-Канель — голова Державної ради та Ради міністрів Куби. Для кубинського політика це перший візит до США, під час якого було проведено ряд заходів та зустрічей. Зокрема, зустріч з членами кубинської громади, американськими політиками і підприємцями, а також членами релігійної організації «Пастори за мир», яка виступає за відміну торгово-економічного ембарго.

Президент Куби Мігель Діас-Канель на 73-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН Президент Куби Мігель Діас-Канель на 73-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН
Президент Куби Мігель Діас-Канель на 73-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН

В контексті візиту до штаб-квартири ООН М. Діас-Канель провів двосторонні зустрічі з главами різних держав. Під час свого виступу на сесії президент Куби підкреслив, що вбачає загрозу у розширенні НАТО й засуджує запроваджені Заходом санкції проти РФ. Він зазначив, що подальше розширення НАТО у бік російського кордону створює серйозні загрози, що призведуть до погіршення ситуації з огляду на запровадження необґрунтованих санкцій. М. Діас-Канель також засудив запроваджені Радою безпеки ООН обмежувальні заходи проти КНДР, назвавши позитивним процес зближення та діалогу між двома частинами Кореї. Також президент Куби виступив на саміті миру пам’яті Нельсона Мандели.

Цей візит М. Діас-Канеля в США можна вважати доленосним в контексті виходу Куби з міжнародної ізоляції, відновлення відносин між Кубою та США, що в майбутньому може призвести до зняття санкцій щодо Куби.

 

Бразилія

Весь місяць Бразилія жила підготовкою до виборів свого президента. Також не обійшлося і без кровавих подій.

Передвиборчий мітинг кандидата в президенти Бразилії Жаїра Болсонару
Передвиборчий мітинг кандидата в президенти Бразилії Жаїра Болсонару

7 вересня ц. р. одного з головних кандидатів в президенти Бразилії Жаїра Болсонару поранили ножем під час передвиборчого мітингу та зустрічі з виборцями. Нападника затримали, він перебуває під слідством. Останній місяць перед виборами Ж. Болсонару змушений провести у лікарні. Як це вплине на підсумки виборів — дізнаємося вже після 7 жовтня. Колишній військовий Ж. Болсонару, який відомий своїми крайніми правими поглядами, згідно з останніми соціологічними опитуваннями вважається фаворитом першого туру президентських виборів і може розраховувати на близько 35 % голосів виборців. Ж. Болсонару іноді називають бразильським «Дональдом Трампом».

1 вересня ц. р. Вищий виборчий суд Бразилії відмовив в реєстрації кандидатури Лули да Сілви на посаду президента. Відповідно до законодавства країни, людина, яку суд другої інстанції визнав винною за підсумками кримінального процесу, не може претендувати на виборні посади. Згідно з вердиктом суду, партія Лули да Сілви повинна змінити кандидата на пост глави держави протягом 10 днів, тобто до 11 вересня ц. р. 6 вересня федеральний Верховний суд Бразилії відхилив прохання адвоката Лули да Сілви про скасування рішення щодо зняття його з виборчих перегонів.

Безпрецедентним фактом можна вважати судову заборону перед виборами агітувати в ЗМІ за Лулу да Сілву як за кандидата в президенти. Суд також визначив штраф для ЗМІ в розмірі 500 тис. бразильських реалів, близько 123 тис. дол. США, за порушення такої заборони.

Колишній президент Бразилії Лула да Сілва Новий кандидат в президенти Бразилії Фернанду Аддад
Знятий з перегонів Лула да Сілва та новий кандидат в президенти Бразилії Фернанду Аддад

11 вересня ц. р. Партія трудящих всього за місяць до виборів запропонувала замість Лули да Сілви нового кандидата від лівих сил — екс-мера Сан-Паулу Фернанду Аддада. Новий кандидат в президенти Бразилії, вчений та політик, працював на посаді міністра освіти в період правління Лули та Д. Русеф в 2005–2012 роках та був мером Сан-Паулу в 2013–2017 роках. Ліванця за походженням, православного християнина Ф. Аддада вважають представником тих, хто не проти відновити в Бразилії політику «лулізму». Звісно, у нього залишилось дуже мало часу до виборів, щоб завоювати симпатії електорату країни, що прагне якихось перемін.

Отже, є два претенденти на посаду президента Бразилії. Від правих сил — Жаїр Болсонару, від лівих — Фернанду Аддад. Якщо в першому турі кандидат не набере більше ніж 50 % відсотків голосів, то другий тур президентських виборів відбудеться 28 жовтня ц. р.

 

Узагальнюючи все вищевикладене, можна дійти висновку, що, не зважаючи на складне внутрішнє становище, Аргентина готується до саміту «Великої двадцятки», що відбудеться в листопаді ц. р. Кубинський лідер вперше відвідав США та удостоївся честі брати участь у засіданні 73-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, продемонструвавши всьому світу наміри своєї країни рухатись новим курсом розвитку. Венесуела за допомогою Китаю все більше вживає заходів не на користь латиноамериканських, а винятково власних інтересів, що викликає певні побоювання у США та Організації американських держав (ОАД). А Бразилія, можливо, після виборів обере новий політичний курс, внаслідок чого розпочнуться кардинальні зміни як всередині країни, так і у її зовнішній політиці.

 

URL сторінки http://bintel.com.ua/uk/article/print/2018_09_latin/