Борисфен Інтел

Латинська Америка. Аналітичний огляд 06/2019

9 липня 2019
<p>Латинська Америка. Аналітичний огляд 06/2019</p>

 

Катерина Вакарчук

Політична і економічна ситуація у червні 2019 року

 

У червні місяці у Південній Америці і надалі відбувалися серйозні події. Зокрема, що стосується Венесуели, то інтерес до цієї країни з боку міжнародної спільноти не згасає; у Болівії протестують проти 15-річного правління диктатора Єво Моралеса; Мексика і США домовляються про врегулювання міграційної кризи. А ось спільнота МЕРКОСУР після саміту лідерів G20 в Японії може бути задоволена налагодженням найбільш вигідних в історії відносин з Євросоюзом.

 

Венесуела

Президент Венесуели Ніколас Мадуро 8 червня ц. р. розпорядився відкрити кордон з Колумбією, перекритий ще з 23 лютого цього року. Йдеться про прикордонні пункти у штаті Тачіра. Закриття пояснювалося тим, що тимчасовий президент країни Хуан Гуайдо намагався через територію Колумбії доправити до країни гуманітарну допомогу. А Н. Мадуро побоювався, що опозиція замість гуманітарної допомоги завезе до країни зброю.

Не зважаючи на відкриття пунктів перетину, дипломатичні відносини між Венесуелою та Колумбією досі не поновлено. А ось майже 37 тис. венесуельців відразу поїхали на сусідню територію, щоб придбати предмети першої необхідності. Були також відкриті кордони з Бразилією і карибським островом Аруба, що є суб'єктом федерації у складі Королівства Нідерланди.

Президент Венесуели Ніколас Мадуро 8 червня ц. р. розпорядився відкрити кордон з Колумбією

Щодо самої ситуації у Венесуелі, то вона залишається складною. Радник президента США з питань національної безпеки Джон Болтон повідомив, що між Москвою та Каракасом підписано новий таємний контракт у сфері оборони. Венесуелі це вартувало 209 млн дол. США. За контрактом РФ забезпечуватиме їй подальшу міжнародну підтримку. Своєю чергою, російське керівництво заявляє, що підтримує норвезькі перемовини, про які йшлося у нашому попередньому огляді.

У цьому ж місяці Росія скоротила у Венесуелі число своїх громадян, які брали участь в діяльності російських військово-збройних державних компаній. Також РФ відкликала з Венесуели більшість військових радників і фахівців, які надавали допомогу мадурівському режиму.

Deutsche Bank на початку червня ц. р. конфіскував 20 тонн золота, які уряд Венесуели залишив у якості заставиТакож у червні ц. р. Канада призупинила роботу свого посольства у Венесуелі. Міністр закордонних справ Канади Х. Фріланд навіть заявила, що Н. Мадуро зробив все, щоб ускладнити роботу дипломатів інших країн. Канадські дипломати в посольстві Венесуели не можуть працювати через те, що тамтешній режим не продовжив їм акредитацію. Венесуельці, за потребою, звертатимуться до канадського посольства у Колумбії.

А ось німецький Deutsche Bank на початку червня ц. р. конфіскував 20 тонн золота, які уряд Венесуели залишив у якості застави за отриманий кредит. Річ у тому, що у 2016 році було укладено угоду, згідно з якою Венесуела отримала кредит у розмірі 750 млн дол. США. Термін угоди закінчується у 2021 році, однак Каракас зволікає з платежами по кредитах, тому банк саме зараз і забрав це золото.

У зв’язку з такою ситуацією прихильники лідера опозиції Венесуели, тимчасового президента Х. Гуайдо, попросили Deutsche Bank внести на рахунок 120 млн дол. США, але при цьому доступу до нього чинного президента Н. Мадуро не повинно бути.

 

Засідання Групи Ліми і Міжнародної контактної групи

Представники Групи Ліми і Міжнародної контактної групи зустрілися у Нью-Йорку 3 червня ц. р. У засіданні брали участь глави МЗС Канади, Перу, Чилі, Португалії, Уругваю та представники Євросоюзу. Вони домовилися про взаємодію з міжнародними організаціями. Група Ліми і Міжнародна контактна група узгодили своє ставлення щодо гуманітарної ситуації в країні та міграційної кризи, зобов’язалися відповідно до ухвалених міжнародних принципів і надалі надавати гуманітарну підтримку населенню Венесуели.

Засідання Групи Ліми і Міжнародної контактної групи 

Мексика

10 червня ц. р. США та Мексика узгодили питання з міграції. У разі незгоди Мексики президент США Дональд Трамп погрожував запровадити митні збори на мексиканські товари.

10 червня ц. р. США та Мексика узгодили питання з міграціїЗа цією угодою Мексика повинна:

  • вжити рішучих заходів і призупинити переміщення через свою територію нелегальних мігрантів до США;
  • підвищити на кордоні рівень безпеки, розгорнувши підрозділи своєї Національної гвардії по всій території країни, у першу чергу на кордоні зі США. Також країна ліквідувати організації, що займаються контрабандою і торгівлею людьми;
  • надати особам, які нелегально перетинають американсько-мексиканський кордон, притулок. Самих нелегалів повертатимуть назад до Мексики, де їм надаватимуть робочі місця, медичні та освітні послуги.

Таким чином, це перший крок, що зменшить конфронтацію між США та Мексикою. Обидві сторони протягом 90 днів ще обговорюватимуть міграційне питання і можливі додаткові заходи. Крім того, США і Мексика зобов'язуються зміцнювати двостороннє співробітництво, включно з обміном інформацією і координацією дій в боротьбі з незаконною міграцією.

 

Гаїті

У Гаїті й надалі відбуваються протести населенняУ одній з найбідніших країн Карибської Америки й надалі відбуваються протести населення. Так, 10 червня ц. р. були заблоковані вулиці столиці Порт-о-Пренс, протестуючі, закидавши урядові будівлі камінням, перекрили дороги і попрямували до президентського палацу. Поліція звела барикади і застосувала сльозогінний газ та зброю. В колотнечі загинуло двоє громадян, ще п'ятеро отримали поранення, десятки заарештовано.

Історію виникнення протестів в Гаїті ми розглядали в одному із попередніх оглядів. На разі протестуючі вимагають з'ясувати — на що витрачені фінанси, отримані в результаті пільгових поставок нафти з Венесуели. Нещодавно проведене розслідування встановило, що внаслідок корупційних схем місцевих можновладців вкрадено біля 3,8 млрд дол. США.

На сьогоднішній день у країні існують проблеми з виробництвом електроенергії. Електропостачання для багатьох жителів країни здійснюється лише на кілька годин протягом доби.

 

Болівія

10 червня ц. р. в Болівії відбулися протести, основними гаслами яких стали заборона нині чинному президенту Єво Моралесу брати участь у наступних, 2020 року, президентських виборах. Ініціювали протести опозиційні кандидати, запевняючи, що згідно з конституцією Є. Моралес не має права знову висуватися на пост президента. Річ у тому, що Верховний виборчий трибунал країни вже надав йому право балотуватися у президенти. Є. Моралес уперше став президентом ще у 2005 році. Опозиція налаштована і надалі скликати масові демонстрації, що може перерости у величезний масовий страйк.

В Болівії відбулися протести, основними гаслами яких стали заборона нині чинному президенту Єво Моралесу брати участь у наступних президентських виборах 

Панама

Близько 200 парламентаріїв 14 червня ц. р. розпочали свою роботу у 35-й звичайній асамблеї парламенту Латинської Америки і Карибського басейну (Парлатіно), штаб-квартира якого знаходиться в м. Панама. На церемонії відкриття президент Парлатіно, панамський депутат Еліас Кастільо підкреслив важливість діяльності з регіональної інтеграції 23-х країн, що входить до складу організації.

14 червня ц. р. відкрилась 35-я асамблея парламенту Латинської Америки і Карибського басейну (Парлатіно) 

Parlatino — латиноамериканський парламентДовідково:

Parlatino — латиноамериканський парламент, регіональна, постійно діюча організація, до складу якої входять країни Латинської Америки та Карибського басейну. Створений у 1964 році. Це дорадча асамблея нагадує ранній Європейський парламент. В найближчому майбутньому установа може набути законодавчих повноважень як законодавчий орган країн Латинської Америки та Карибського басейну.

У роботі згаданої Асамблеї цього разу брали участь парламентарії, що представляють 23 країни, спеціальні гості, члени дипломатичних органів і представники міжнародних організацій.

 

G20 та Латинська Америка. 28–29 червня, м. Осака, Японія

Угода між ЄС та МЕРКОСУР

Історія відносин між Євросоюзом та МЕРКОСУР налічує понад 20 років. Сенсація сталася на 14-му саміті лідерів країн «Великої двадцятки» (G20) , що пройшла 28–29 червня ц. р. в м. Осака, Японія, де було підписано Угоду про зону вільної торгівлі між ЄС та МЕРКОСУР. Нарешті Євросоюз і південноамериканський торгово-економічний союз МЕРКОСУР після тривалих перемовин домовилися створити спільну зону вільної торгівлі, що стане однією з найбільших таких зон у світі. На разі сторонам залишилося домовитися про скасування ввізних мит та про зняття всіх обмежень для доступу експортерів на ринки обох об'єднань.

В Японії підписано Угоду про зону вільної торгівлі між ЄС та МЕРКОСУРДовідково:

МЕРКОСУР — субрегіональний торгово-економічний союз, що об'єднує п'ять країн Південної Америки — Бразилію, Аргентину, Уругвай, Парагвай та Венесуелу (на стадії виходу). Загальна кількість населення чотирьох країн — понад 270 мільйонів. Асоційовані члени: Чилі, Болівія, Перу, Колумбія та Еквадор.

Основні переваги Угоди для ЄС та МЕРКОСУР:

  • Зміцнення політичних та економічних відносини між ЄС і країнами МЕРКОСУР, угода охопить регіон із загальним населенням 780 млн осіб;
  • В Японії підписано Угоду про зону вільної торгівлі між ЄС та МЕРКОСУРСкасування більшості чинних тарифів на експорт з ЄС до країн МЕРКОСУР, що зробить європейські компанії більш конкурентоспроможними і заощадить їхні мита розміром в 4 млрд євро на рік;
  • Усунення імпортних тарифів на сільськогосподарську продукцію, включно з апельсиновим соком, розчинною кавою, фруктами, м'ясом, цукром, етанолом та багатьма іншими продуктами, які виробляють країни МЕРКОСУР;
  • Ліквідація 99 % сільськогосподарських та промислових тарифів з обох сторін і полегшення обміну у сфері послуг та державних закупівель;
  • зменшення технічних бар'єрів, а також здійснення санітарних та фітосанітарних заходів та щодо захисту інтелектуальної власності;
  • Надання доступу виробникам МЕРКОСУР до європейського ринку через квоти. Угода позитивно позначиться на економіці цих країн;
  • Заощадження європейськими та південноамериканськими компаніями щорічно до 4 млрд євро митних зборів.

 

Зустріч лідерів БРІКС

Зустріч лідерів БРІКС в Осаці’У Осаці на саміті G20 відбулася зустріч глав групи БРІКС, де підкреслювалось, що країни-учасники повинні активніше формувати більш справедливу і стійку модель глобального розвитку — на принципах рівноправності, поваги до суверенітету і врахування інтересів усіх країн. Кожний з глав держав виклав свою позицію щодо загальновідомих поточних питань. Зокрема, президент Бразилії Жаїр Болсонару зазначив, що сподівається на участь країн БРІКС в мирному вирішенні соціально-політичної кризи Венесуели. За підсумками зустрічі ухвалено спільну заяву.

Також під час саміту G20 лідери Аргентини, Бразилії, Канади та Чилі вимагали не підтримувати режим Н. Мадуро у Венесуелі. На полях саміту лідери країн пообіцяли разом із міжнародною спільнотою подвоїти зусилля із урегулювання венесуельської кризи. Вони закликали держави, які досі підтримують режим Мадуро, зважати на шкоду, яку завдає їхня підтримка не тільки Венесуелі, але й загалом усьому регіонові. Вони також пообіцяли співпрацювати у рамках групи Ліми та з іншими міжнародними партнерами над демократичною та мирною передачею влади у Венесуелі.

 

Таким чином, можна констатувати, що розпочався новий етап в історії відносин двох найбільших у світі економічних союзів — ЄС та МЕРКОСУР. Звісно, для Бразилії, Аргентини, Уругваю та Парагваю це неабиякий прорив на світовий ринок. Саме президент Аргентини Маурісіо Макрі неодноразово підкреслював, що слід намагатися більш тісно співпрацювати з Євросоюзом.

Для Мексики угода про спільну міграційну політику стала фактично вимушеною, адже вартуватиме чималих її коштів. Але, з іншого боку, економічна залежність від США не залишає їй вибору.

 

URL сторінки http://bintel.com.ua/uk/article/print/2019_06_latin_america/