Борисфен Інтел

Останнє попередження Москві

5 лютого 2018
<p>Останнє попередження Москві</p>

Згідно з Законом «Акт про протидію противникам Америки за допомогою санкцій» (прийнятий у серпні минулого року), 29 січня ц. р. Міністерство фінансів США надало на розгляд Конгресу т. зв. «кремлівський список», який включає 210 осіб, наближених до президента Росії В. Путіна. У таємному додатку до документа міститься інформація про їх комерційні зв’язки, а також родичів і друзів, які можуть стати формальними власниками підприємств та фінансових активів російської верхівки для виведення їх із-під санкцій.

За офіційним роз’ясненням Державного департаменту США, оприлюднення «кремлівського списку» не означає автоматичного введення або посилення санкцій проти його фігурантів. Разом з тим, він створює підґрунтя для початку більш глибокого розслідування американськими спецслужбами фактів причетності російських можновладців до збройної агресії Росії проти України, втручання у вибори в США, а також корупції, «відмивання» коштів та різних форм незаконної діяльності як у Сполучених Штатах Америки, так і в інших країнах.

З огляду на тоталітарний та системно-корупційних характер режиму В. Путіна, під загрозу нових санкцій ставляться всі ключові фігури, що є ініціаторами або провідниками його політики. Більш того, включення російських олігархів до «кремлівського списку» (а таким є практично все оточення В. Путіна), вже завдає їм суттєвих іміджевих, а отже — і бізнесових втрат. Це стосується посилення недовіри до включених у список осіб з боку їх ділових партнерів та кредитно-фінансових установ.

Водночас різко підвищується небезпека втрати російськими олігархами їх майнових, фінансових та інших активів у США та країнах ЄС на сотні мільярдів доларів. І не тільки цього. Як засвідчив арешт у Франції в листопаді минулого року члена Ради Федерації РФ, мільярдера Сулеймана Керімова за незаконні фінансові операції, США та їх партнери готові до застосування всього спектру жорстких та рішучих заходів у відношенні російського істеблішменту.

Звичайно, все це не могло не викликати паніки у правлячій верхівці Росії, яка розпочалась відразу ж після ухвалення Конгресом США «Акту про протидію противникам Америки за допомогою санкцій» і набула апогею після оприлюднення «кремлівського списку». Так, за свідченням джерел у Державному департаменті та Міністерстві фінансів США, ще восени минулого року більшість російських олігархів направили своїх представників до Вашингтону з проханнями до американської сторони не включати їх у список. При цьому, як завжди, застосовувалися традиційні для них методи підкупу та корупційного лобіювання своїх інтересів, які у даному випадку не дали результатів.

За таких обставин відбувається також посилення суперечностей в оточенні В. Путіна між представниками великого бізнесу, які несуть найбільші втрати від санкцій та виступають за зміну російської політики (в т. ч. через досягнення компромісів із Заходом з українського питання) і силовиками — прихильниками жорсткого зовнішньополітичного курсу Росії (як основи для збереження ними своїх позицій та впливу). Зокрема, після прийняття в США згаданого вище «Акту» саме російські олігархи переконали В. Путіна до певних поступок в плані надання згоди щодо розгортання місії ООН на Донбасі, в т. ч. на українсько-російському кордоні. Однак у подальшому, під тиском силовиків, президент РФ відмовився від цього та погодився лише на можливість дії місії тільки в районі лінії розмежування сторін.

Чергова зміна позиції Росії щодо миротворців на Донбасі після оприлюднення США «кремлівського списку» стала очевидним проявом переходу В. Путіна на сторону олігархів під впливом спільної загрози посилення західних санкцій. Так, під час зустрічі спеціального представника Держдапартаменту США по Україні К. Волкера та помічника президента РФ В. Суркова 28 січня ц. р. у Дубаї російська сторона знову погодилась на поетапне розгортання місії ООН у всій зоні конфлікту на Донбасі. Тим самим напередодні виходу в світ «кремлівського списку» була показана готовність Москви до певних поступок в обмін на пом’якшення санкційної політики США.

На цьому фоні досить показовий характер мав спільний візит до США директора Служби зовнішньої розвідки Росії С. Наришкіна, директора ФСБ О. Бортнікова та начальника Головного розвідувального управління ГШ ЗС РФ — верхівки силовиків в оточенні В. Путіна, що знаходяться під дією західних санкцій. Згідно з офіційними повідомленнями обох сторін, під час їх зустрічі з директором ЦРУ США М. Помпео обговорювались плани спільної боротьби з тероризмом та ключові проблеми російсько-американських відносин.

Що ж, дуже актуальні питання та слушна нагода обговорити їх якраз у цей час. В особливості з огляду на те, що на сьогоднішній день основною з таких проблем у відносинах між Росією та США і є «кремлівський список», який безпосередньо зачіпає інтереси керівництва РФ, у т. ч. і очільників російських спецслужб. По суті саме це, а також твердість позицій США, продемонстрована М. Помпео під час переговорів з російськими візаві, і стали основними причинами відступу силовиків зі своїх позицій.

Разом з тим, чергова демонстрація поступок Росією зовсім не означає принципової зміни нею свого курсу. Згода Москви на поетапність розгортання місії ООН в зоні конфлікту на Донбасі означає лише те, що цей процес може бути призупинений нею на кожному із етапів під будь-яким надуманим приводом.

Незважаючи на це, заходи США щодо примушення Росії до поступок та діалогу шляхом послідовного посилення тиску на неї вже дають свої результати, в т. ч. у вигляді поступової зміни ставлення Москви до питань миротворчої місії ООН на Донбасі. Тим більше, що США вже показали готовність здійснення нових кроків у посиленні своєї санкційної політики.

Зокрема, наприкінці січня ц. р. на розгляд Конгресу США був винесений новий законопроект «Захист виборів від загроз шляхом позначення червоних ліній». Документ містить список штрафних заходів проти любої країни, яка намагатиметься втрутитись у вибори в США. Один із розділів законопроекту безпосередньо стосується Росії.

Все це має критичне значення для керівництва РФ в умовах збереження суттєвих проблем у російських економіці, яка зовсім не «адаптувалася до західних санкцій» як це стверджується Кремлем. Так, за даними міжнародного агентства Bloomberg, починаючи з середини минулого року в Росії відбувається стійке падіння ВВП, у т. ч. на 0,2 % у третьому кварталі та на 1,5 % у четвертому кварталі. Ще більшими темпами знижуються обсяги промислового виробництва — на 3,6 % за підсумками минулого року. 1 лютого 2018 року офіційно припинив існування Резервний фонд Росії, а з початку року розпочалось і планове скорочення Фонду національного добробуту, який залишається останньою надією Москви.

З однієї сторони це так чи інакше змушуватиме режим В. Путіна до подальших поступок з українського питання, а з іншої — він до останнього буде докладати зусиль з досягнення своїх цілей у відношенні України. При цьому, по мірі загострення проблем у Російській Федерації, подібні зусилля набуватимуть більш активного характеру.

Зокрема, свідченням цього є запуск Росією чергової кампанії з протидії антиросійським санкціям в країнах ЄС через своє лобі у їх політико-бізнесових колах. Водночас через різного роду проросійські та популістські сили здійснюються і нові спроби розхитати ситуацію в Україні.

Хоча, все це вже не допоможе Москві. Твердість намірів США щодо усунення Росії зі світової арени (як свого геополітичного суперника) по суті не залишає їй жодних шансів. Протягом останнього часу такі наміри були в черговий раз підтверджені у новій Стратегії національної безпеки США та у виступі американського президента Д. Трампа із щорічною промовою перед Конгресом США 30 січня ц. р.

 

URL сторінки http://bintel.com.ua/uk/article/print/blog02_05/