Збройна агресія режиму В. Путіна проти України обумовила якісні зміни у геополітичній ситуації в світі, а саме — відновлення «холодної» війни між Росією та Заходом фактично на рівні часів колишнього СРСР і навіть гостріше. З огляду на це, керівництвом НАТО була розпочата реалізація комплексу дій, спрямованих на посилення захищеності Європи від військових загроз з боку Російської Федерації.

Так, згідно з рішеннями Уельського (вересень 2014 року) та Варшавського (липень 2016 року) самітів НАТО була змінена стратегічна концепція Альянсу в плані повернення до завдань відбиття можливого військового вторгнення зі Східного напрямку, а також здійснена низка кроків із вдосконалення інфраструктури та посилення військового потенціалу Північноатлантичного союзу в Європі.

Насамперед такі кроки включали: модернізацію системи бойового управління НАТО; підвищення здатності Альянсу до оперативного реагування на кризові ситуації, в т. ч. агресивні дії Росії із застосуванням елементів «гібридних» війн; розгортання військових підрозділів НАТО на найбільш небезпечних напрямках — у Балтійському та Чорноморському регіонах; відновлення можливостей швидкого нарощування угруповання військ Альянсу на Європейському ТВД за рахунок перекиду з’єднань та частин американської армії з континентальної частини США.

Зокрема, в цьому плані протягом останніх років були розгорнуті:

• штаб об’єднаного армійського корпусу швидкого розгортання «Північний Схід» (управління — м. Щецин, Польща; входить до складу Субрегіонального командування ОЗС НАТО «Північний Схід»; включає три механізовані/мотопіхотні дивізії від ЗС Польщі, ФРН та Данії);
• штаб об’єднаної дивізії «Південний Схід» (управління — м. Бухарест, Румунія; входить до складу Субрегіонального командування ОЗС НАТО «Південний Схід»; включає по одній бригаді від ЗС Румунії та Болгарії);
• чотири багатонаціональні батальйонні тактичні групи на території Польщі, Литви, Латвії та Естонії;
• механізована/танкова бригада ЗС США на території Польщі (штаб — м. Ельблонг, Польща; знаходиться на ротаційній основі) та бригада армійської авіації ЗС США на території ФРН, а також бригадний комплект (за деякими оцінками — до чотирьох бригадних комплектів) бойової техніки на складах у Німеччині та Бельгії;
• місія повітряної поліції НАТО в Чорноморському регіоні на основі ВПС Великобританії з місцем дислокації в Румунії (призначена для посилення протиповітряної оборони Румунії та Болгарії); аналогічна місія діє у Балтійському регіоні.

Розгортання 4-х багатонаціональних тактичних груп на території Польщі, Литви, Латвії та Естонії

Крім того, була втричі збільшена чисельність Сил реагування НАТО — до 40 тис. військовослужбовців. Прийнято також рішення щодо введення початкового рівня оперативної готовності системи ПРО США/НАТО в Європі, яка включає комплекс протиракет в Румунії (24 протиракети SM-3 Block IB для перехоплення балістичних ракет середньої та меншої дальності) та кораблі США/НАТО з системою «Aegis» у Середземному і Чорному морях.

Розгортання системи ПРО США/НАТО в Європі

Поряд з цим, згідно з рішенням саміту НАТО в червні ц. р. на рівні міністрів оборони країн-членів Альянсу, до 2020 року передбачається:

• створення двох нових командних структур НАТО у м. Норфолк (штат Вірджинія, США) та у м. Ульм (ФРН), призначених для управління заходами з перекиду американських військ з континентальної частини США до Європи та їх логістики у випадку виникнення військового конфлікту;
• введення в дію плану підвищення бойової готовності військ НАТО. У складі сил Альянсу буде знаходитись 30 мотопіхотних батальйонів, 30 авіаційних ескадрилій та 30 бойових кораблів, готових до бойового застосування у стислі терміни.

У свою чергу, в травні ц. р. керівництво США прийняло рішення щодо відновлення 2-го флоту американських ВМС, який був розформований в 2011 році. До зони відповідальності об’єднання увійдуть Північна Атлантики та східне узбережжя США. За часів Радянського Союзу головним завданням 2-го флоту ВМС США була протидія Північному флоту СРСР та забезпечення перекиду американських військ до Європи через Атлантику.

 

Симетрично до дій Росії, США та НАТО активізували заходи оперативної і бойової підготовки

Водночас, симетрично до дій Росії, США та НАТО активізували заходи оперативної і бойової підготовки в Євроатлантичній зоні та у Балтійському і Чорноморському регіонах з відпрацюванням планів відбиття збройної агресії з боку РФ. Головні елементи навчань включають: розгортання штабів, систем управління та зв’язку; організація територіальної оборони; вихід в райони оперативного призначення Сил швидкого реагування; перекид американських військ з континентальної частини США до Європи; проведення оборонних та контрнаступальних операцій. У минулому, 2017-му році найбільш важливими з таких навчань стали:

• у Балтійському регіоні — «Bison Drawsko» (січень) в Польщі; «Spring Storm» (травень) в Естонії; «Saber Strike» (травень) в Латвії; «Steadfast Cоbalt» (травень–червень) в Литві; «Baltops» (червень) у територіальних водах ФРН, Польщі, Естонії, Швеції та Фінляндії; «Dragon» (вересень) у Польщі; «Silver Arrow» (жовтень) в Латвії;
• у Чорноморському регіоні — «Sea Shield» (лютий) та «Poseidon» (березень) у західній частині Чорного моря; «Noble Jump» (травень) в Румунії, Болгарії та Греції; «Sea Breeze» (липень) та «Rapid Trident» (вересень) в Україні; «Noble Partner» (серпень) та «Agile Spirit» (вересень) в Грузії.

 

Серія аналогічних навчань проводиться і у поточному, 2018-му році. Зокрема, з початку року найбільш показовий характер мали:

• навчання (операція) ЗС США «Atlantic Resolve» — з відпрацювання питань та здійснення практичного перекиду підрозділів американських військ з континентальної частини США до Європи. У рамках навчання/операції «Atlantic Resolve» у травні ц. р. до Польщі були перекинуті техніка та особовий склад 1-ї танкової бригадної бойової групи зі складу 1-ї кавалерійської дивізії ЗС США, яка має замінити 2-у танкову бригадну бойову групу зі складу 1-ї піхотної дивізії ЗС США. Перекид особового складу здійснювався літаками військово-транспортної авіації, а техніки — трьома транспортними судами через порт Антверпен у Бельгії. Загалом було перекинуто близько 3,5 тис. військовослужбовців, 87 танків «Abrams», 18 самохідних гаубиць «Paladin», 125 бойових машини піхоти «Bradley», а також інша техніка;

Навчання (операція) ЗС США «Atlantic Resolve»

• навчання ОЗС НАТО «Saber Strike» — з вирішення завдань захисту країн Балтії та Польщі від нападу з боку РФ. Навчальні заходи проводились з 3 по 15 червня ц. р. на території згаданих країн за участю близько 18 тис. військовослужбовців з 19-ти країн-членів НАТО та партнерів Альянсу, в т. ч. США, Великобританії, ФРН, Канади, Норвегії, Італії, Іспанії, Данії, Польщі, Литви, Латвії, Естонії, Словенії та Албанії.

По суті, навчання ОЗС НАТО «Saber Strike» має симетричний характер у відношенні спільного СКШН ЗС Росії та Білорусі серії «Захід». Виходячи з цього «Saber Strike» включає два основних епізоди, а саме — відбиття наступу російських військ через т. зв. Сувалкський коридор з території Білорусі в напрямку Калінінградської області Росії, а також нанесення контрудару з форсуванням р. Неман (на одній зі своїх ділянок протікає по кордону між Росією та Литвою).

Особливостями навчання є часткове розгортання об’єднаного армійського корпусу «Північний Схід» на території Польщі, посилення стратегічного ядерного компоненту ЗС США в Європі за рахунок перекиду стратегічних бомбардувальників В-52Н та В-1В на авіабазу Ферфорд у Великобританії, а також активізація розвідки збройних сил Росії у Балтійському регіоні.

Як правило, на фоні навчання «Saber Strike» проводиться також і низка інших заходів оперативної та бойової підготовки ОЗС НАТО, окремих країн-членів Альянсу та їх партнерів. Зокрема, в цьому році такими заходами стали міжнародні навчання «Summer Shield XV» в Латвії та міжнародні змагання «Strong Europe Tank Challenge 2018» у Німеччині (за участю українського танкового підрозділу з танками Т-84).

Навчання ОЗС НАТО «Saber Strike 2018»

Зазначені заходи США та НАТО викликають агресивну риторику Москви, яка всупереч очевидним фактам намагається перекласти на них відповідальність за посилення військової напруженості в Європі та загалом у світі. Так, російські політики та ЗМІ звинувачують Вашингтон і Брюссель у «відпрацюванні планів нападу на Росію», а також «свідомому загостренні обстановки напередодні Чемпіонату світу з футболу в РФ з метою його зриву».

Водночас поширюються чутки про нібито підготовку України до силових дій з відновлення контролю над «ДНР» і «ЛНР», що планується нею в умовах відволікання уваги Росії на навчання ОЗС НАТО «Saber Strike». При цьому керівництво РФ виступає з відвертими погрозами на адресу України, фактично підтверджуючи свою участь у збройному конфлікті на Донбасі. Так за словами президента РФ В. Путіна під час прямої лінії 7 червня ц. р. «Україна матиме суттєві проблеми з її державністю» у випадку нападу на «ДНР» і «ЛНР», які підтримуються Росією.

Все це підкріплюється черговими заходами Росії з демонстрацією військової сили. В червні ц. р. у Південному військовому окрузі ЗС РФ, у т. ч. в окупованому Криму, була розпочата серія навчань за участю мотострілецьких, танкових, десантних та авіаційних підрозділів. Зокрема, 6–8 червня ц. р. в Криму були проведені масштабні навчання ЗС РФ із залученням близько 6 тис. військовослужбовців, 100 літаків та вертольотів, у т. ч. винищувачів Су-30СМ та бомбардувальників Су-34, систем ППО С-400 та берегових ракетних комплексів «Бал» і «Бастіон». У ході навчань вперше з часу окупації Росією півострова здійснювались реальні пуски ракет «повітря-повітря» та «повітря-земля». По суті, навчання в Криму стало відповіддю Росії на навчання ОЗС НАТО «Saber Strike».

В червні ц. р. була розпочата серія навчань у Південному ВО ЗС РФ, у т. ч. в окупованому Криму

В цілому наведені обставини засвідчують подальше посилення конфліктного потенціалу у відносинах між Росією та США і НАТО, що супроводжується підвищенням протистояння сторін у військовій сфері. При цьому основними районами їх військової активності залишають Балтійський і Чорноморський регіони, що безпосередньо зачіпає також і Україну.

Слід також відмітити збереження єдності НАТО з основних питань, що стосуються забезпечення євроатлантичної безпеки, незважаючи на певні суперечності між США та європейськими країнами Альянсу стосовно обсягів їх військових витрат. У цьому зв’язку НАТО залишається найбільш потужною військовою силою в світі та головним стримуючим чинником неоімперських амбіцій Москви.