1 жовтня ц. р. запрацював в повному обсязі новий Закон США «Акт про протидію противникам Америки за допомогою санкцій» від 2 серпня ц. р. , який вводить додаткові санкційні обмеження проти Росії, Ірану та Північної Кореї.

Як вже відмічалося раніше, санкції проти Росії мають критичний характер як для російської економіки, так і правлячої верхівки країни, і за своїми наслідками можуть бути порівняні із застосуванням зброї масового ураження.

 

На цьому фоні досить показовий характер мала серія резонансних подій, які відбулись протягом останнього часу та стали прямим викликом безпеці України і її західних партнерів — США та ЄС. Основними з таких подій є:

• вибухи артилерійських складів у районі м. Маріуполь 22 вересня ц. р. та поблизу н.п. Калинівка Вінницької області 26 вересня ц. р. Згідно з основною версією слідства, в обох випадках причиною вибухів є теракти;
• скандал довкола нового закону України «Про освіту», який активно розпалюється в країнах Центрально-Східної Європи. На сьогодні влада Угорщини вже відкрито заявила про блокування всіх кроків України у напрямі Європи та фактично залучила на свою сторону Румунію;
• проведення у Каталонії 1 жовтня ц. р. референдуму про незалежність цієї автономії від Іспанії. Незважаючи на невизнання даного акту ні урядом Іспанії, ні світовою спільнотою, референдум вже призвів до суттєвого загострення ситуації в країні, а також може стати каталізатором сепаратистських процесів в інших країнах ЄС;
• обстріл учасників фестивалю кантрі-музики в ніч на 2 жовтня ц. р. у готелі-казино «Mandalay Bay Resort and Casino» в американському м. Лас-Вегас. Загинули 59 та отримали поранення 525 осіб.

Звичайно все це можна пояснити простим «збігом обставин». Разом з тим, збіг більш ніж двох обставин вже є тенденцією та викликає слушне запитання: хто стоїть за нею або кому це вигідно? Перше з таких запитань не має однозначної відповіді, принаймні у контексті об’єднання всіх наведених подій. В той же час, відповідь на друге запитання має цілком очевидний зміст і однозначно вказує на Росію. Саме для неї вигідні підрив стабільності в Україні, ЄС та США, а отже — і зниження їх можливостей протидії неоімперській політиці Кремля.

Не будемо стверджувати про те, що саме Росія і організувала згадані вище інциденти, однак вона безумовно скористається ними у своїх цілях, принаймні для проведення відповідних інформаційних кампаній. Насамперед, їх цілями можуть стати: поширення панічних настроїв у суспільстві України, європейських країн та США; доказ Заходу «небезпечності» постачання летальної зброї Україні оскільки вона «неспроможна» її зберігати; внесення розколу між Україною та країнами ЦСЄ; провокування сепаратизму та євроскептицизму в ЄС; реанімація ідеї об’єднання зусиль Росії та США і Європи у боротьбі з міжнародним тероризмом.

З огляду на принципову важливість наведених питань для режиму В. Путіна, він може перейти і до більш рішучих дій з реалізації своїх інтересів, у т. ч. методами державного тероризму які застосовуються ним проти України. В зв’язку із зазначеним, протягом найближчого часу можливо очікувати нової серії провокацій, терактів та інших інцидентів як на території України, так і в США та Європі. При цьому окремою метою подібних дій Росії може стати банальна помста за санкції проти неї та демонстрація здатності здійснити «асиметричні» кроки у відповідь.