18 грудня ц. р. американський президент Д. Трамп оприлюднив нову Стратегію національної безпеки США, яка по суті стала головним підсумком першого року його перебування на президентській посаді. Документ в повній мірі відповідає концепції Д. Трампа «Америка понад усе» та принципу реалізму у безпековій сфері і чітко визначає основні пріоритети Вашингтону, які включають: підвищення американського впливу у світі, підтримку миру, захист внутрішньої безпеки та сприяння процвітанню США.

Водночас вперше прямо вказуються основні «конкуренти», а фактично противники Сполучених Штатів Америки, які «кидають виклик могутності, впливу та інтересам США», «намагаються підірвати безпеку і процвітання Америки», а також «прагнуть змінити баланс сил у світі на свою користь».

Насамперед, серед таких противників США відмічається Росія, яка створює найбільші загрози американським інтересам. Причиною цього називається застосування Москвою провокаційних методів для зниження впливу США в Європі, підриву євроатлантичної єдності та послаблення ЄС і урядів європейських країн. Крім того, робиться наголос на проведенні Росією агресивної політики у відношенні її сусідів, у т. ч. здійсненні військових вторгнень до України і Грузії, а також розгортанні наступальних угруповань військ та ядерних арсеналів поблизу кордонів суміжних країн.

Незважаючи на декларацію та практичну реалізацію керівництвом США планів побудови стратегічного партнерства з Китаєм, він також був включений до списку основних американських суперників. Однак, таке ставлення до КНР пояснюється лише загальними розбіжностями сторін геополітичного характеру та торговельно-економічними і регіональними суперечностями між ними. Поряд з цим, Росія та КНР традиційно обвинувачуються у придушенні прав і свобод у своїх країнах, збереженні надмірного державного контролю над національними економіками, нарощуванні військових витрат, розробці нових, у т. ч. ядерних озброєнь та дестабілізації кібернетичного простору.

До переліку найбільш критичних загроз для національної безпеки та інтересів США включені також дії Північної Кореї з розробки ракетно-ядерної зброї та можливість отримання таких озброєнь Іраном, спрямована проти США діяльність міжнародних терористичних організацій (насамперед «Аль-Каїди» та «Ісламської держави») та незаконне проникнення мігрантів на американську територію.

Президент США Д. Трамп представляє Стратегію національної безпеки, 18 грудня 2017 року, Вашингтон, округ Колумбія

Коментуючи наведені питання, Д. Трамп визнав помилковість сподівань США (а по суті — попередньої американської адміністрації) на можливість попередження загроз та викликів безпеці країни шляхом спроб діалогу з противниками та залучення їх до міжнародних інституцій і світової торгівлі. Виходячи з цього Д. Трамп виступив за необхідність захисту безпеки та реалізації інтересів США виключно з позицій «неперевершеної сили».

В рамках такого підходу передбачається зміцнення позицій та посилення впливу США у світі, а також досягнення рішучих переваг у військовій сфері (в т. ч. за рівнем ядерного потенціалу), космосі, кіберпросторі та розвідці. Зокрема, США продовжуватимуть активну взаємодію з НАТО у зміцненні оборони Європи на східному напрямку, розвиток систем протиракетної та протиповітряної оборони, а також боротьбу з тероризмом і протидію кібернетичним нападам.

Для досягнення поставлених цілей США нарощуватимуть свій економічний потенціал на основі власних ресурсів та високих технологій, а також поглиблення торговельно-економічних зв’язків з країнами-партнерами. Особлива увага США буде приділятися енергетичному сектору країни з метою забезпечення американського домінування на світовому енергетичному ринку.

«…Китай і Росія кидають виклик американській могутності, впливу і інтересам США. Вони намагаються підірвати безпеку і процвітання Америки». Стратегія національної безпеки США

В цілому зміст нової Стратегії національної безпеки США та її коментарів Д. Трампом дозволяє зробити висновок про рішучість намірів Вашингтону утримати роль Америки як основного лідера в однополярній системі світового устрою. При цьому дана мета набуває більш важливого значення для США, ніж підтримання партнерських стосунків з КНР, а тим паче — налагодження відносин з Росією. Виходячи з подібних пріоритетів США і наділі посилюватимуть тиск на Росію з метою недопущення її відновлення як великої світової держави, а також докладатимуть зусиль зі стримування процесу зміцнення Китаю як геополітичного суперника Америки у світі.

Наслідком цього об’єктивно поставатиме подальше загострення протистояння між США та Росією, а також посилення суперечностей між Америкою і Китаєм на глобальному та регіональному рівнях. Так, Росія і КНР вже висловили стурбованість стосовно позиції США, які офіційно визнали їх своїми суперниками. При цьому Міністерство закордонних справ Китаю охарактеризувало це як «перемогу прихильників жорсткої лінії в адміністрації Д. Трампа» та «небажання Вашингтону визнавати реальність підйому КНР». У свою чергу, в Державній думі Росії Стратегія національної безпеки США була розцінена як така, що спрямована на «відродження американської гегемонії у світі». По суті, тим самим створюється підґрунтя для об’єднання КНР і Росії на антиамериканській основі.

Крім того, набуватиме більш жорсткого характеру політика США у відношенні Північної Кореї, аж до можливості застосування Вашингтоном військової сили проти КНДР для недопущення можливості отримання нею ядерної зброї та балістичних ракет, здатних досягати американської території. Не виключається також вихід Вашингтону із «ядерної» угоди з Тегераном, згідно з якою РБ ООН зняла санкції з Ірану в обмін на його відмову від створення ядерної зброї.

 

В цілому наведені процеси можуть стати каталізатором підвищення рівня напруженості у світі та безпосередньо довкола України. В той же час, з огляду на непохитність позицій Вашингтону щодо стримування Росії, слід очікувати продовження та навіть посилення всебічної підтримки нашої держави з боку США.