Проблеми та наслідки для світу

 

В середині січня ц. р. президент США Д. Трамп оприлюднив Оглядову доповідь про протиракетну оборону (ПРО). У документі визначаються основні загрози безпеці Сполучених Штатів Америки у ракетно-ядерній сфері, а також напрями подальшої розбудови систем ПРО США та НАТО. Доповідь в повній мірі відповідає концепції США стосовно необхідності посилення захисту свого та своїх союзників в умовах поширення ракетно-ядерних технологій, що вийшли сьогодні на якісно новий рівень. Саме через це в 2001 році США вийшли з Договору про обмеження систем протиракетної оборони.

У згаданій Оглядовій доповіді беруться до уваги зміни, що сталися останнім часом у геополітичній обстановці світу, в тому числі у розвитку ракетно-ядерних озброєнь супротивників США. Доповідь можна вважати продовженням серії концептуальних документів сфери безпеки, які були ухвалені за час президентства Д. Трампа. Зокрема, вони включають оновлену Стратегію національної безпеки, Оборонну стратегію, а також Ядерну доктрину (Огляд ядерного потенціалу). Крім того, Оглядова доповідь віддзеркалює погляди Д. Трампа на нову Національну космічну стратегію США, яка визнає космос такою же зоною військових дій, як і землю, повітря чи море.

 

Виходячи з особливостей ситуації, що склалася у сфері ракетно-ядерних загроз США та їх союзникам, у доповіді є нові положення воєнно-політичного, технічного та організаційного характеру. Наприклад, вперше у документі такого роду джерелами згаданих загроз відверто визнаються Китай та Росія. А до цього часу згадувалися лише ракетно-ядерні програми Північної Кореї і Ірану. Таким чином в Оглядовій доповіді щодо ПРО зафіксовані ключові політичні положення попередніх концептуальних документів, де Китай і Росія вважалися основними супротивниками США.

Крім того, визнається, що необхідно розширювати космічні компоненти системи ПРО та розгортати у її складі нові елементи, в т. ч.: мережі низькоорбітальних супутників, здатних гарантовано фіксувати пуски балістичних ракет та гіперзвукової зброї; висотні безпілотні літальні апарати з лазерними установками, спроможними уражати ракети; супутники з протиракетами. Фактично йдеться про часткове повернення до програми «Стратегічна оборонна ініціатива», ініційованої президентом США Р. Рейганом на початку 1980-х років (ще відомої, як «зоряні війни»).

Компоненти системи ПРО континентальної частини США

Згідно з планами Д. Трампа, всі складові американської системи ПРО повинні інтегруватися в рамках Космічних військ (сил), як окремого виду збройних сил США. Нова військова структура створюватиметься на базі Космічного командування, яке вже чинне у складі американських ВПС.

Нові положення документу включають також вимоги Д. Трампа щодо збільшення країнами-членами НАТО своїх оборонних видатків, у т. ч. у забезпеченні протиракетної оборони Європи. В цьому зв’язку пропонується, щоб учасники Альянсу придбали американські засоби ПРО за власні кошти.

Водночас США планують і надалі розвивати та нарощувати існуючі складові системи протиракетної оборони стратегічного та тактичного рівнів (ПРО театру військових дій). Зокрема, в рамках вдосконалення стратегічної (національної) системи ПРО США передбачається додаткове розгортання на базі Форт-Грілі у штаті Аляска 20 наземних комплексів перехоплення балістичних ракет типу GMD (Ground-Based, Mid-Course Defense; на сьогодні на базах Форт-Грілі на Алясці та Ванденберг у Каліфорнії вже розгорнуті 44 таких комплекси). Крім того, у 2019 році на базі ВПС США Кліар на Алясці споруджуватиметься радіолокаційна станція селекції балістичних цілей LRDR (Long Range Discrimination Radar; призначена для раннього виявлення, розпізнавання та супроводження балістичних цілей на всіх етапах польоту). Також запланована модернізація радіолокаційного комплексу ПРО на Гавайських островах, а у перспективі — розміщення на архіпелазі третьої бази наземних комплексів перехоплення балістичних ракет типу GMD.

У Європі також триватиме розгортання та модернізація об’єктів ПРО США. До 2020 року буде введена в дію база протиракет у Польщі наземної системи Aegis Ashore. Сьогодні аналогічна база вже функціонує в Румунії. Ці бази отримають модифіковані протиракети SM-3 Block IIA, що покращить їх можливості з ураження балістичних ракет супротивників.

Перспективи розвитку системи ПРО США

Одночасно посилюватимуться та розширюватимуться тактичні системи ПРО США на Європейському та Далекосхідному ТВД, що захищатимуть американські війська та їх союзників від ракетних ударів супротивника, під час яких застосовуватимуться протиракети середньої та меншої дальності. Зокрема, окрім розгортання протиракетних систем PAC-3 Patriot та THAAD (Terminal High Altitude Area Defense), планується реалізація низки нових проектів, зокрема щодо обладнання винищувачів п’ятого покоління F-35 Lightning II радіолокаційними станціями ПРО та протиракетами.

Частина з таких проектів вже реалізується на практиці, а частина знаходиться на розгляді в американському Конгресі. Так, міністерство оборони США вживає заходи з розгортання космічної системи інфрачервоного спостереження SBIRS (Space-Based Infrared System).

Доцільність реалізації таких планів, що потребують значних фінансових видатків (у 2018 році бюджет Агентства США з протиракетної оборони склав 7,9 млрд дол., а у 2019 році планується в обсязі 9,9 млрд дол.), обґрунтовується Білим домом, як необхідність надання адекватної відповіді на підвищення рівня загроз з боку супротивників стратегічній безпеці США.

Бюджет Агентства США з протиракетної оборони

Насамперед робиться наголос на активних кроках Китаю, який нарощує свій ракетно-ядерний потенціал і не є обмеженим жодними міжнародними домовленостями. Ця його діяльність фактично безконтрольна. Так, Китай розгорнув низку нових ракетних систем, у т. ч. DF-5B з роздільними головними частинами (РГЧ) шахтного базування, а також мобільні твердопаливні балістичні ракети DF-31 та DF-31A з дальністю 11,2 тис. км. Водночас до бойового складу ВМС КНР введені перші чотири атомні підводні човни, оснащені ракетами «Цзюйлан-2» з дальністю 7,4 тис. км.

Суттєвою небезпекою для США вважається створення Китаєм протикорабельних балістичних ракет DF-16, DF-21 и DF-26, які можуть завдавати ударів також по наземних цілях. Зокрема, ракета DF-26 має дальність польоту до 4 тис. км, що ставить під загрозу острів Гуам, де знаходиться найбільша стратегічна військова база США у Тихому океані.

Разом з тим, Вашингтон занепокоєний тим, що КНР розробляє і випробовує гіперзвуковий маневрений бойовий блок. Також зазначається, що Китай може оперативно виводити з ладу космічні супутники, що перебувають на земній орбіті.

Своєю чергою, серед основних загроз з боку Росії згадується переоснащення Ракетних військ стратегічного призначення (РВСН) на нові ракетні комплекси «Ярс» з РГЧ у мобільному та шахтному варіантах.

Значну увагу США приділяють заходам Росії з розвитку та нарощування можливостей власної системи ПРО за рахунок модернізації існуючих та створення нових комплексів озброєння. Основним з них є система ПРО Московського регіону А-235 «Нудоль», яка розгортається на базі радянської системи А-135, та призначена для перехоплення об’єктів на висотах від 50 до 1000 км. На різних стадіях розробки та випробувань перебуває система ПРО нового покоління С-500, а також перехоплювач балістичних ракет повітряного базування 30П6 «Контакт» (включає протиракету 79М6 «Контакт», яка запускається з літака-носія МіГ-31Д).

За оцінками американських експертів, згодом суттєвою проблемою для США може стати російський ракетний комплекс «Авангард» з гіперзвуковим маневреним бойовим блоком. Щоправда, цей проект поки що далекий від завершення.

Береться до уваги також підвищення ракетно-ядерних загроз з боку Північної Кореї. Адже вона вже має змогу завдати удари як по континентальній частині Сполучених Штатів Америки (штату Аляска та всьому Східному узбережжю — від Бостона до Маямі), так і по військах (об’єктах) США та їх союзників в АТР і Європі. Незважаючи на те, що Пхеньян офіційно відмовився від реалізації своєї ракетно-ядерної програми, спецслужби США повідомляють, що у КНДР збереглися відповідні ракетні системи та ядерні боєзаряди, а також науковий і промисловий потенціал для їх розвитку та виробництва.

На погляд керівництва США, аналогічні загрози виходять і з боку Ірану, у якого поки що немає міжконтинентальних балістичних ракет та ядерної зброї. Але він може їх створити у найближчій перспективі.

Можливості супротивників США у сфері ракетно-ядерних озброєнь

Водночас оприлюднення Д. Трампом Оглядової доповіді щодо протиракетної оборони переслідує низку суто політичних цілей. В першу чергу це демонстрація ролі США як провідного світового лідера у військовій сфері. Демонструючи плани з посилення бойових можливостей американської системи ПРО, Білий дім прагне зміцнити свої міжнародні позиції, одночасно здійснюючи тиск на своїх супротивників.

Резонансні ініціативи Д. Трампа в галузі ПРО можна сприймати як один з кроків, що підвищить його рейтинг всередині країни в рамках реалізації стратегії «Америка понад усе». Це питання набуває особливого значення для президента США в умовах фактичного початку підготовки до наступних президентських виборів у 2020 році. Як ми і прогнозували в наших попередніх публікаціях, саме такі ініціативи і будуть основою передвиборчої кампанії Д. Трампа. Тим більше, що вони сприяють зростанню оборонних замовлень та, відповідно, збільшенню кількості робочих місць. Збільшуються також і прибутки американських компаній, що працюють в оборонній сфері (зокрема, Honeywell, United Technologies, Lockheed Martin и Boeing) та виступають лобістами ініціатив чинного президента США.

І ще однією, не менш важливою метою реанімації Білим домом ідей «зоряних війн» є виснаження Росії втягуванням її у нові перегони озброєнь. Так, як це колись робив президент Р. Рейган в першій половині 1980-х років, коли СРСР воював в Афганістані. Це дало змогу Сполученим Штатам Америки підірвати радянську економіку і у такий спосіб розвалити Радянський Союз. А зараз така ж стратегія знову застосовується США проти Росії, яка, як колись СРСР, зав’язла тепер вже у війні з Україною.

 

Однак, які б цілі не переслідували США, їх дії зі зміцнення системи ПРО, чи навіть оголошення таких намірів, неминуче призведуть до подальшого загострення відносин з Росією та КНР, а також іншими супротивниками, що володіють ракетно-ядерною зброєю. І, як наслідок, — реально прискоряться перегони озброєнь, що вже підтверджується на практиці. При цьому, на відміну від США та колишнього СРСР часів «холодної війни», які усвідомлювали весь жах такої проблеми і намагалися знайти компроміси, нинішні учасники геополітичного протистояння навмисно піднімають ставки та йдуть на конфронтацію. А це вже може мати серйозні наслідки для всього світу. В тому числі і для України, яка опинилася на перетині інтересів США та Росії.