Борисфен Інтел

Китай (中国) сьогодні

1 серпня 2017
<p>Китай (中国) сьогодні</p>

Огляд подій (24.07–30.07.2017)

 

І. Основні події та тенденції у розвитку ситуації довкола КНР

У липні ц. р. Китай виконував функції тимчасово головуючого у Раді Безпеки ООН. Протягом місяця КНР було порушено ряд важливих питань, в т. ч. щодо реформування Ради Безпеки ООН, підвищення рівня безпеки в Африці, а також врегулювання конфліктів на Близькому Сході.

Так, постійний представник КНР при ООН Лю Цзеі виступив з пропозицією стосовно активізації процесу обговорення питання реформ РБ ООН у ході наступної сесії Генеральної Асамблеї ООН. Він підтвердив позицію Китаю щодо необхідності підвищення можливостей РБ ООН у протидії глобальним викликам та загрозам. КНР також підтримує ідею розширення складу РБ ООН, зокрема за рахунок включення до неї ФРН та інших провідних країн світу, однак без надання їм права вето. Крім того, КНР виступає за підвищення ролі в ООН країн, що розвиваються.

За ініціативою КНР в ООН була проведена відкрита дискусія на тему підвищення ефективності роботи організації із забезпечення миру та стабільності в Африці. В ході дискусії Лю Цзеі наголосив на доцільності більш активної участі світової спільноти у вирішенні проблем Африки, в т. ч. шляхом поглиблення взаємодії ООН з Африканським союзом (АС). Разом з тим, за словами китайського дипломата, африканські проблеми мають вирішуватися «африканськими методами», тобто з урахуванням специфіки місцевих умов. У даному контексті Лю Цзеі відмітив позитивний досвід співробітництва Китаю з АС, де реалізуються близько десяти спільних програм у сферах економічного розвитку, суспільства, миру та безпеки.

В рамках розгляду питань врегулювання конфліктів на Близькому Сході під головуванням Лю Цзея було проведене відкрите засідання щодо палестино-ізраїльської проблеми. Представник КНР виклав китайські пропозиції з цього питання, які передбачають налагодження відносин між Ізраїлем та Палестиною на основі принципу «дві держави для двох народів», дотримання концепції комплексної та стійкої безпеки, поглиблення координації зусиль світової спільноти з просування процесу політичного вирішення конфлікту, а також стимулювання миру шляхом розвитку.

Окремим напрямом китайського головування в РБ ООН є посилення боротьби з міжнародним тероризмом. 20 липня ц. р. Рада Безпеки ООН прийняла резолюцію щодо підтвердження та розширення санкцій проти «ІД» та «Аль-Каїди». До санаційного списку додані ряд осіб та організацій, пов’язаних з терористами. За заявою Лю Цзея, Китай повністю підтримує діяльність Комітету по санкціям проти «ІД» та «Аль-Каїди», який виконує важливі функції з обмеження фінансування терористів.

Положення тимчасово головуючого в РБ ООН у повній мірі використовувалось Китаєм для просування ідей глобалізації світової економіки та реалізації китайської ініціативи «Пояс і шлях». Зазначені питання постійно порушувались представником КНР як на засіданнях Ради Безпеки ООН, так і в його заявах з різних приводів.

 

ІІ. Стратегічна ініціатива КНР «Пояс і шлях» в контексті китайських та регіональних інтересів

Важливим результатом діяльності «Поясу і шляху» є збільшення обсягів торгівлі між країнами-учасницями ініціативи. Так, протягом першого півріччя цього року зазначений показник зріс майже на 30 %. При цьому частка країн «Поясу і шляху» у зовнішній торгівлі КНР досягла 28 %.

Одним із основних чинників, що сприяв досягненню таких результатів, став розвиток транспортних комунікацій між Китаєм та Європою через Центральну Азію. Так, протягом останнього часу було відкрито декілька нових транспортних маршрутів із Китаю до Європи, в т. ч. із міст Сямень (провінція Фуцзянь, Південно-Східний Китай), Ганьчжоу (провінція Цзянси, Східний Китай) та Урумчі (адміністративний центр Сіньцзян-Уйгурського автономного округу, Північно-Західний Китай).

Крім того, здійснюється активна модернізація внутрішньої транспортної інфраструктури КНР. В липні ц. р. була введена в дію швидкісна автомобільна магістраль Пекін-Урумчі. За рахунок цього довжина шляху для автомобільних перевезень між цими містами скоротилась на 1,3 тис. км у порівнянні зі старою трасою. Цікаво, що магістраль Пекін-Урумчі проходить через пустелю Гобі і не має аналогів у світі.

 

ІІІ. Інші тенденції та події, що позначаються на ситуації в Китаї та довкола нього

3.1. Політика. Розвиток міжнародного співробітництва КНР

Ключовою політичною подією в КНР став семінар високого рівня 26–27 липня цього року, присвячений підготовці 19-го з’їзду Комуністичної партії Китаю (КПК). У ході семінару Голова КНР, генеральний секретар ЦК КПК Сі Цзіньпін поставив стратегічне завдання керівництву країни щодо продовження заходів з побудови соціалізму з китайською специфікою, а також створення середнього класу як основи суспільства країни. Вирішення даного питання планується за п’ятьма основними напрямами, а саме: економічного, політичного, культурного, соціального та екокультурного будівництва, а також на основі чотирьох головних принципів, у т. ч.: створення середньо заможного суспільства, всебічного поглиблення реформ, повного забезпечення законності в державному управлінні та здійснення суворого партійного контролю.

За словами Сі Цзіньпіна, 19-й з’їзд КПК матиме принципово важливе значення з точки зору його проведення на етапі масового збільшення прошарку середнього класу в країні (має зайняти провідне положення в Китаї до 2020 року). Після цього КПК спрямує зусилля партії та всього народу на реалізацію стратегічної мети — перетворення Китаю на заможну, потужну, демократичну, цивілізовану і модернізовану соціалістичну державу.

Крім того, у наведеному контексті Сі Цзіньпін визначив ряд окремих задач щодо посилення боротьби з корупцією, бідністю та забрудненням довколишнього середовища.

 

Водночас продовжується активний розвиток міжнародного співробітництва Китаю як на двосторонньому, так і багатосторонньому рівнях. 25 липня ц. р. у Вашингтоні за участю посла КНР в США Цуй Тянькая був проведений семінар на тему «Перспективи та виклики китайсько-американських відносин». У ході заходу Цуй Тянькай відмітив наявність глибоких спільних інтересів у КНР та США, що набагато переважають розбіжності між ними. В цьому зв’язку посол КНР відмітив позитивні результати першого раунду китайсько-американського діалогу з питань зовнішньої політики і безпеки та першого раунду китайсько-американського всебічного економічного діалогу в червні–липні цього року, які відкрили нові перспективи для розвитку співробітництва двох країн.

Разом з тим Цуй Тянькай наголосив на необхідності підвищення уваги до складнощів та викликів на шляху розвитку стосунків між КНР та США з метою попередження будь-яких ризиків, які можуть «вибити їх із колії». Насамперед, серед таких проблем він назвав військове та військово-технічне співробітництво США і Тайваню, що суперечить ствердженням Вашингтону про підтримку принципу «одного Китаю». Крім того, Цуй Тянькай піддав критиці окремі аспекти політики США в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, а саме: заходи з демонстрації сили перед КНДР та нарощування американської військової присутності в АТР. У цьому плані посол КНР висловив особливу занепокоєність Пекіну діями США з розгортання системи ПРО THAAD на території Південної Кореї.

 

У свою чергу, 24–26 липня ц. р. у КНР відбувся ряд заходів, присвячених підготовці 9-ої зустрічі лідерів країн групи БРІКС (планується у вересні ц. р. у китайському місті Сямень), у т. ч. зустрічі представників міністерств економіки, промисловості, торгівлі та комунікацій, безпекових та податкових відомств, а також профспілок Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південної Африки (ПАР).

Обговорювалися шляхи поглиблення співробітництва в рамках БРІКС за різними напрямами, у т. ч. перспективи створення «великого інтегрованого ринку» країн-членів організації. Головна увага учасників зустрічей приділялась питанням розробки «дорожніх карт» взаємодії сторін у сферах електронної комерції, захисту інтелектуальної власності, а також спрощення процедур взаємних інвестицій.

У цьому зв’язку представниками КНР був зроблений наголос на стійкому зростанні обсягів торгівлі Китаю, як провідної країни групи БРІКС, з іншими членами організації. Так, у першій половині 2017 року імпорт КНР з інших членів БРІКС збільшився на 33,6 % у порівнянні з аналогічним періодом минулого року та досяг 70,16 млрд дол. США. Зокрема, імпорт Китаю з Бразилії склав 28,93 млрд дол. (+33,5 %), Росії — 20,34 млрд дол. (+29,4 %), Індії — 8,23 млрд дол. (+42,5 %) та ПАР — 12,66 млрд дол. (+35,4 %).

 

В цей же період у камбоджійському місті Сіемреап пройшов 11-й форум Китай-АСЕАН з питань соціального розвитку та ліквідації бідності за участю представників урядів, вчених, спеціалістів відповідних профілів, ЗМІ та міжнародних і неурядових організацій. Учасники зустрічі розглянули концепцію скорочення бідності в рамках реалізації програми розвитку АТР та Південно-Східної Азії на період до 2030 року.

Під час форуму представник Державної ради КНР Хун Тяньюнь назвав проблему бідності спільним викликом для всього регіону, що потребує об’єднання зусиль Китаю та країн АСЕАН щодо її вирішення. За його словами, політичні та економічні реформи, які проводились в Китаї протягом майже 40 років, дозволили вивести зі злиденного стану понад 700 млн осіб, що є найбільшим показником у світі. Водночас, за рахунок сприяння економічному розвитку інших країн, КНР робить значний внесок також і у подолання бідності в світі.

 

3.2. Економіка. Окремі аспекти економічної ситуації в КНР

За оцінкою Академії суспільних наук КНР, яка підтверджується Державним інформаційним центром країни, ріст ВВП КНР у третьому та четвертому кварталах поточного року становитиме 6,8 % та 6,7 %, відповідно. З урахуванням цього, а також показників першого півріччя, зростання китайського ВВП за підсумками 2017 року очікується на рівні 6,8 %. Такий результат перевищує запланований рівень, який був визначений у 6,5 %.

У рамках наведеної тенденції відбувається стабілізація приросту та підвищення ефективності роботи китайської промисловості. В першому півріччі 2017 року обсяг виробництва крупних китайських підприємств зріс на 6,9 % у порівнянні з тим же періодом 2016 року, що стало найбільш високим піврічним показником за останні три роки. За оцінками китайських експертів, даний показник збереже тенденцію росту і у другому півріччі цього року.

Позитивна динаміка розвитку економіки КНР підтверджується також і провідними міжнародними інституціями у фінансово-економічній сфері. Так, Міжнародний валютний фонд збільшив прогноз щодо економічного росту Китаю до 6,7 % у 2017 році та 6,4 % — у 2018 році. З урахуванням цього очікується і продовження процесу відновлення росту світової економіки — на 3,5 % у цьому році та на 3,6 % у наступному.

 

3.3. Питання безпеки та силові структури

Керівництво КНР надає пріоритетного значення зміцненню Збройних сил країни як основного гаранта національної безпеки держави. У ході урочистих заходів з нагоди 90-ої річниці створення Народно-визвольної армії Китаю (НВАК), що відмічається 1 серпня 2017 року, Голова КНР Сі Цзіньпін висловив тверді наміри керівництва країни продовжити активні зусилля з реформування НВАК.

За словами Голови КНР, нинішня воєнна реформа має всеохоплюючий характер і є революційною за своїм змістом. Реформа має на меті подолання системних протиріч, які перешкоджають розвитку оборонної складової Китаю та знижують її ефективність внаслідок застарілості організаційної структури НВАК та неефективності системи управління збройними силами.

Згідно з рішеннями Центральної воєнної ради КПК у листопаді 2015 року, в цьому плані вже проведена значна робота, в т. ч. щодо оптимізації співвідношення видів та родів військ НВАК, а також реформування військових навчальних закладів і науково-дослідних установ в інтересах підготовки висококваліфікованих офіцерських кадрів та підвищення якості розробки нових зразків озброєння і військової техніки.

Крім того, розроблені та реалізуються програми, спрямовані на підвищення бойової готовності військ та посилення ефективності патрулювання у повітрі й на морі, активізовані військові навчання, у т. ч. на віддалених територіях. Здійснені важливі кроки в сфері військово-цивільної інтеграції та конверсії. Створена Комісія з інтегрованого військового та цивільного розвитку. Окрема увага керівництва КНР приділялась вдосконаленню системи воєнного права з китайською специфікою. За останні п’ять років у Китаї було прийнято 3 воєнних закони, 53 правила та близько 800 постанов у воєнній сфері.

Важливим напрямом зусиль уряду КНР стало розширення та зміцнення зв’язків з іноземними партнерами. На стратегічному рівні була здійснена трансформація та модернізація всієї системи воєнної дипломатії на основі концепції створення сильної армії. Так, був досягнутий прогрес у розвитку воєнних стосунків з іншими державами в інтересах забезпечення світової та регіональної стабільності, а також зміцнення міжнародних позицій Китаю.

Збройні сили КНР брали активну участь у миротворчих операціях і місіях, боротьбі з піратством, наданні гуманітарної допомоги населенню постраждалих країн і регіонів, ліквідації наслідків стихійних лих та ін.

За оцінкою уряду КНР, в цілому на сьогоднішній день НВАК досягла можливості не тільки гарантувати національну (в т. ч. воєнну) безпеку Китаю, але й забезпечити реалізацію його інтересів у світі.

У рамках святкових заходів на полігоні Чжужихе в автономному районі Внутрішня Монголія 30 липня ц. р. вперше був проведений військовий парад, посвячений 90-й річниці НВАК. До проведення параду залучались дев’ять бойових груп НВАК, у т. ч. сухопутна бойова група, група інформаційних війн, група спеціальних операцій, група протиповітряної та протиракетної оборони, морська бойова група, повітряна бойова група, група комплексного забезпечення, група боротьби з тероризмом та забезпечення стабільності, а також група стратегічного удару (загалом, близько 12 тис. військовослужбовців, 600 одиниць військової техніки та до 100 літаків).

У ході параду були продемонстровані міжконтинентальні балістичні ракети «Дунфен-26» (DongFeng-26), протикорабельні балістичні ракети наземного базування «Дунфен-21Д» (DongFeng-21D), ракети «Дунфен-16Г» (DongFeng-16G) для нанесення точкових ударів, а також новітні винищувачі «Цзянь-20» (Chengdu J-20) та інша сучасна військова техніка власного виробництва.

На цьому фоні головним чинником нестабільності в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні залишаються дії Північної Кореї з розробки та випробування ракетно-ядерної зброї. 28 липня ц. р. КНДР здійснила черговий пуск міжконтинентальної балістичної ракети «Hwasong-14», яка пролетіла 998 км за 47 хвилин та впала у виключній морській зоні Японії.

Запуск ракети супроводжувався новими погрозами керівництва Північної Кореї на адресу США. За заявою лідера Північної Кореї Кім Чен Ина, ракетні випробування мали принципово важливий характер та підтвердили здатність КНДР наносити удари по любій країні світу, в т. ч. Сполученим Штатам Америки.

По суті така можливість була визнана й Міністерством оборони США, яке підтвердило здатність ракети «Hwasong-14» досягти штату Аляска. З огляду на це, США рішуче засудили дії Північної Кореї та закликали РБ ООН посилити санкції проти неї. Крім того, США звинуватили КНР та Росію у фактичному потуранні КНДР у рамках продовження торговельно-економічного співробітництва з нею.

Поряд з цим США та їх союзники в АТР активізували заходи з демонстрації сили в регіоні, а також підвищення власної безпеки від можливого нападу з боку КНДР. Зокрема, 29 липня ц. р. США та Південна Корея провели спільні військові навчання з пусками тактичних балістичних ракет ATACMS та «Hyunmoo-2». Одночасно були проведені спільні навчання військово-повітряних сил США та Японії за участю двох стратегічних бомбардувальників В-1В ВПС США та двох винищувачів F-16 ВПС Японії.

30 липня ц. р. Агентство з протиракетної оборони США та підрозділи 11-ї артилерійської бригади ППО США (Форт Блісса, шт. Техас) провели успішне випробування системи ПРО THAAD на Алясці. Ракета-мішень була запущена літаком ВПС США над Тихим океаном та успішно перехоплена із застосуванням протиракет.

 

3.4. Наука та технології

Одним із основних напрямів науково-технічної діяльності в КНР є підвищення ефективності роботи транспортної інфраструктури країни. Так, у глибоководному порту Яншань у Шанхаї завершується спорудження найкрупнішого у світі автоматичного контейнерного терміналу. З початком роботи терміналу він зможе обробляти до 4 млн морських контейнерів за рік, а після введення на проектну потужність — до 6,3 млн. При цьому весь процес перевалки контейнерів повністю автоматизований на основі єдиної бази даних та інтегрованої з нею вантажно-розвантажувальної техніки. Значний інтерес до технологій порту Яншань виявляє керівництво інших провідних портів світу, зокрема Роттердаму.

Водночас в Китаї здійснюється активний розвиток виробництва автомобільної техніки на нових екологічно чистих джерелах енергії. Зокрема, китайськими компаніями Beijing Urban Construction Heavy Industry та Tangshan Caofeidian Development Investment Group розпочато випуск вантажних електромобілів. Вантажопідйомність нової машини становить 1,5 тонни, дальність пробігу на одній зарядці — 230 км. Згідно з попередніми планами, передбачається випуск до 5 тис. таких автомобілів за рік.

Тривають також гідрографічні дослідження в акваторії Тихого океану та прилеглих до Китаю морів. На минулому тижні були проведені заходи з обстеження дна Південно-Китайського моря із одночасним залученням двох безпілотних підводних апаратів — батискафа дистанційного управління «Фасянь» та автономного робота «Таньсо». Апарати здійснили сканування морського дна та дослідили район одного із холодних підводних джерел.

ІV. Плани та перспективи співробітництва між КНР та Україною

В рамках розвитку українсько-китайських відносин важливе значення для України має вірне розуміння китайської політики в світі та у відношенні України. Основні напрями такої політики були окреслені Надзвичайним та Повноважним Послом КНР в Україні Ду Вейем в інтерв’ю ЗМІ 27 липня ц. р.

Так, посол Ду Вей підтвердив ставлення Пекіну до України як стратегічного партнера КНР, а також зробив наголос на твердості китайської позиції щодо підтримки територіальної цілісності, суверенітету та незалежності нашої Держави. При цьому він підкреслив позитивний характер участі України у китайській ініціативі «Пояс і шлях».

За оцінкою Ду Вея, основними перевагами України у співпраці з КНР у рамках «Поясу і шляху» є географічне положення України та зручна транспортна мережа (повітряна, сухопутна і морська), а також можливість взаємного доповнення української і китайської економік (у китайської сторони є значний фінансовий потенціал та досвід втілення в життя науково-технічних результатів, а в української — великий потенціал ринку та солідна науково-технічна і кадрова бази).

З урахуванням наведених обставин Ду Вей відмітив зацікавленість китайських інвесторів у вкладенні інвестицій у фінансову, аграрну та торгівельну сфери України, а також у створенні спільних підприємств. У той же час серед проблем українсько-китайського співробітництва були названі нестабільна ситуація в Україні, а також низький рівень використання кредитів КНР, які відкриті на суму 7 млрд дол. США.

 

URL сторінки http://bintel.com.ua/uk/article/print/china25/