Огляд подій (06.11–12.11.2017)

 

І. Основні події та тенденції у розвитку ситуації довкола КНР

8–10 листопада ц. р. відбувся офіційний державний візит до КНР президента США Д. Трампа, що надало нового поштовху розвитку китайсько-американських відносин. Під час зустрічей між Д. Трампом та Головою КНР Сі Цзіньпіном був розглянутий широкий спектр питань, які стосувалися торговельно-економічних відносин двох країн, розвитку ситуації довкола Північної Кореї, суперечностей стосовно спірних острівних територій, а також інших проблем регіонального та світового рівнів.

В ході переговорів сторони дійшли згоди щодо існування значних перспектив у подальшому нарощуванні обсягів американсько-китайської торгівлі, а також реалізації спільних економічних проектів. В той же час Д. Трамп відмітив збереження суттєвої диспропорції у торгівельних відносинах між КНР та США, а саме — профіцит Китаю в обсязі 233 млрд дол. США, що було названо «шокуючим показником».

8–10 листопада ц. р. відбувся візит до КНР президента США Д. Трампа

Лідери КНР та США висловили спільні позиції щодо неприпустимості отримання Північною Кореєю ядерної зброї. При цьому був зроблений наголос на відсутності розбіжностей між двома країнами з даного питання. За словами Д. Трампа в ході підсумкової прес-конференції, Вашингтон та Пекін «не допустять повторення помилок минулого» в ситуації з КНДР, якій вдалося досягти стрімкого прогресу в розробці ядерної зброї та балістичних ракет. Зі свого боку Сі Цзіньпін підтвердив прихильність Китаю ідеї денуклеаризації Корейського півострова.

За результатами зустрічі Д. Трампа та Сі Цзіньпіна були досягнуті домовленості щодо розширення масштабів торговельно-економічного співробітництва сторін, поглиблення контактів та діалогу між збройними силами двох країн, посилення взаємодії у стримуванні ракетно-ядерної програми КНДР, кібербезпеки і боротьби з тероризмом, підтримки та зміцнення стабільності в районі Південно-Китайського моря, а також нарощування співпраці у науково-технічній та гуманітарній сферах.

В рамках візиту Д. Трампа до Китаю було підписано 15 торговельно-економічних угод на загальну суму 253,4 млрд дол. США. Найбільша з них стосується планів довгострокових інвестицій у реалізацію ряду енергетичних програм на території американського штату Західна Вірджинія. Протягом 20 років китайська корпорація China Energy Investment Corp. інвестує 83,7 млрд дол. США у проекти спорудження сховища зі зберігання природного газу, а також хімічних підприємств та об’єктів електроенергетики.

В рамках візиту Д. Трампа до Китаю було підписано 15 торговельно-економічних угод на загальну суму 253,5 млрд дол. США

Крім того, американська державна корпорація Alaska Gasline Development Corp., китайські Sinopec та China Investment Corp., а також Банк Китаю досягли домовленості щодо виділення 43 млрд дол. США на розвиток інфраструктури видобутку, транспортування та скраплення газу на території американського штату Аляска. В рамках цього проекту планується введення в дію нового заводу з виробництва скрапленого газу потужністю 27,6 млрд куб. метрів на рік. Згідно з досягнутими домовленостями, скраплений газ буде постачатися до Китаю.

Важливе значення мало укладення контракту між китайською компанією China Aviation Supplies Holding Company (CASC) та американським авіабудівним гігантом Boeing щодо постачання китайській стороні 300 вузькофюзеляжних та широкофюжелязних літаків. Загальна вартість контракту оцінюється в суму понад 37 млрд. дол. США.

За оцінками експертів, реалізація зазначених угод та контрактів дозволить знизити дефіцит США у торгівлі з Китаєм.

У рамках візиту Д. Трампа до США були також проведені окремі переговори на рівні представників урядів двох країн, зокрема міністра торгівлі США У. Росса з віце-прем’єром Держради КНР Ван Яном. Урядовці провели поглиблений обмін думками щодо двосторонніх торговельних питань.

Віце-прем'єр Держради КНР Ван Ян, міністр торгівлі США Вілбур Росс та міністр торгівлі Китаю Чжун Шань у Пекіні, 8 листопада 2017 року

Результати візиту Д. Трампа до КНР підтвердили безперспективність сподівань Росії щодо можливості побудови відносин стратегічного партнерства з Китаєм на антиамериканській основі. Більш того, торговельно-економічні угоди, які були укладені між США та КНР напряму суперечать стратегічним інтересам Російської Федерації. Насамперед це стосується виникнення реальних альтернатив російському газопровідному проекту «Сила Сибіру», а також планів Росії щодо спільної з КНР розробки та виробництва нових цивільних літаків. В цьому плані демонстрацією відчаю Кремля стало «попередження» голови правління російської компанії «Газпром» О. Міллера щодо «перспектив дефіциту газу в Китаї».

 

ІІ. Стратегічна ініціатива КНР «Пояс і шлях» у контексті китайських та регіональних інтересів

Керівництво КНР розширює сфери співробітництва в рамках «Поясу і шляху». На минулому тижні в провінції Шеньсі (північно-західний Китай) була проведена Китайська /Янлінська/ ярмарка досягнень в сфері сучасних агротехнічних технологій, яка проходила під гаслом «Один пояс та один шлях — стимул модернізації аграрного сектору». У заході взяли участь представники 55 країн світу. В рамках ярмарки відбувся бізнес-форум, у ході якого обговорювались питання розвитку міжнародних зв’язків та обмінів в аграрному секторі, а також модернізації сільського господарства. Загалом ярмарку відвідали 1,7 млн осіб.

24-а Китайська /Янлінська/ ярмарка досягнень в сфері сучасних агротехнічних технологій

Водночас 8–10 листопада у Бухаресті (Румунія) пройшли енергетична ярмарка та форум Китаю і країн Центральної і Східної Європи у форматі «16+1». Тематика форуму включала розгляд перспектив зміцнення енергетичного співробітництва КНР та країн ЦСЄ, а також планів створення сучасної, ефективної та стійкої глобальної енергетичної структури. Учасники заходу прийняли заяву щодо поглиблення енергетичної співпраці на рівні урядів країн-членів «16+1». При цьому була відмічена важливість енергетичної складової у реалізації проектів «Поясу і шляху».

Енергетична ярмарка та форум Китаю і країн Центральної і Східної Європи у форматі «16+1» у Бухаресті, Румунія

ІІІ. Інші тенденції та події, що позначаються на ситуації в Китаї та довкола нього

3.1. Політика. Розвиток міжнародного співробітництва КНР

На фоні розвитку відносин між Китаєм та США як двома провідними центрами сили у світі, головним пріоритетом Пекіну на регіональному рівні залишається Азіатсько-Тихоокеанський регіон.

10–14 листопада ц. р. відбулись державні візити Голови КНР Сі Цзіньпіна до В’єтнаму та Лаосу. З керівництвом згаданих країн обговорювались питання розвитку двосторонніх відносин у різних сферах, а також плани поглиблення взаємодії у світових та регіональних міжнародних організаціях. За заявою Сі Цзіньпіна, Китай та В’єтнам є дружніми сусідами; їх політичні системи ідентичні, шляхи розвитку досить близькі, а майбутнє та доля взаємопов’язані. Все це створює сприятливе підґрунтя для зміцнення відносин між двома країнами на користь їх народів та в інтересах посилення регіональної безпеки.

Перебуваючи у В’єтнамі, Сі Цзіньпін взяв участь у 25-й неформальній зустрічі лідерів країн-членів АТЕС (Азіатсько-Тихоокеанське економічне співробітництво), яка проводилась під гаслом «Створюючи нову динаміку, будуючи нове майбутнє». На зустрічі лідерів економік країн-членів АТЕС Голова КНР виступив з промовою «Використовувати можливості трансформації світової економіки, добиватися ще більшого розвитку Азіатсько-Тихоокеанського регіону», в якій розкрив нові підходи Пекіну до розвитку Китаю та зміцнення його міжнародних позицій згідно з рішеннями ХІХ з’їзду КПК.

Участь Голови КНР Сі Цзіньпіна у зустрічі лідерів економік країн-членів АТЕС у В’єтнамі

Крім того, Сі Цзіньпін зробив наголос на необхідності поглиблення регіональної інтеграції, прискорення процесу створення Азіатсько-Тихоокеанської зони вільної торгівлі, проведення структурних реформ економік країн регіону, а також вирішення нагальних проблем АТР. Головними серед таких проблем були названі збереження нестабільності та високий рівень бідності в регіоні.

Водночас лідер КНР відмітив важливість Азіатсько-Тихоокеанського регіону, на який припадає 60 % світового ВВП, майже половина обсягу світової торгівлі та 40 % населення планети. За словами Сі Цзіньпіна, виходячи з цього, розвиток АТР сприятиме росту та глобалізації всієї світової економіки. У наведеному контексті Голова КНР надав особливого значення стратегічній китайській ініціативі «Пояс і шлях», яка є одним із найбільш масштабних та дієвих механізмів інтеграції країн АТР. Водночас лідер КНР закликав учасників форуму до поглиблення взаємодії між АТЕС та АСЕАН (Асоціація держав Південно-Східної Азії).

Були також проведені окремі зустрічі Сі Цзіньпіна з лідерами інших країн, у т. ч. президентам Росії В. Путіним, Південної Кореї Мун Чже Іном, Філіппін О. Дутерте, Перу П. Кучински, Чилі М. Бачелет та прем’єр-міністром Японії С. Абе.

Голова КНР Сі Цзіньпін із лідерами країн-членів АТЕС у В’єтнамі

На полях саміту АТЕС під егідою Китайського комітету сприяння розвитку міжнародної торгівлі була організована зустріч представників ділових кіл країн регіону. Обговорювалися перспективи ділового співробітництва та розвитку регіональної економіки. Учасники зустрічі дійшли згоди щодо важливого значення згаданих питань також і для посилення політичної стабільності і безпеки в регіоні.

 

Посилена увага КНР надається країнам Європейського Союзу. 7 листопада ц. р. були проведені телефонні переговори між прем’єром Державної ради КНР Лі Кецяном та Федеральним канцлером ФРН А. Меркель. Сторони надали високу оцінку розвитку співробітництва між двома країнами та висловили готовність до подальшого поглиблення двосторонньої взаємодій. В цьому зв’язку Лі Кецян висловив особливу зацікавленість КНР у збільшенні обсягів німецьких інвестицій у китайську економіку, а також розширенні двосторонньої співпраці в галузі науки і техніки. За словами прем’єра Держради КНР, для досягнення згаданої мети Пекін і надалі надаватиме всім іноземним підприємствам рівноправні та вигідні можливості роботи на китайському ринку. Зі свого боку А. Меркель виказала наміри ФРН продовжити контакти з Китаєм на всіх рівнях, включаючи нарощування обсягів взаємної торгівлі.

 

Крім того, Китай продовжує брати активну участь у роботі Організації Об’єднаних Націй. 7 листопада ц. р. під час розгляду питання реформування РБ ООН у ході роботи 72-ї сесії Генеральної асамблеї ООН заступник Постійного представника Китаю при ООН У Хайтао виступив за необхідність розширення Ради Безпеки за рахунок включення до неї країн з економіками, що розвиваються. В цьому плані він особливо виділив країни Африки, які знаходяться у складному положенні і потребують додаткових засобів для захисту їх інтересів, а також вирішення економічних, безпекових та інших проблем.

 

3.2. Економіка. Окремі аспекти економічної ситуації в КНР

Обсяги взаємної торгівлі Китаю та США за останні 10 років

На фоні візиту Д. Трампа до КНР американські та китайські експерти привертають увагу до успіхів у розвитку торговельно-економічного співробітництва між двома країнами. Так, за десять місяців поточного року загальний обсяг взаємної торгівлі сторін зріс на 17,2 % до 472 млрд дол. США. При цьому вперше за останні 14 років був відновлений експорт американської яловичини до Китаю.

Відмічаються широкі перспективи для поглиблення взаємодії сторін також і в інфраструктурній сфері. Зокрема, в цьому плані висловлюється спільна зацікавленість в участі Китаю у відновленні американського міста Х’юстон, яке постраждало внаслідок урагану в серпні поточного року. Крім того, виходячи зі свого досвіду, КНР пропонує США надання допомоги у розвитку високошвидкісних залізничних магістралей.

 

Сприятливі умови для розширення зовнішньоекономічної діяльності КНР створює стійке зростання китайської економіки. За заявою прем’єра Державної ради Китаю Лі Кецяна, з метою закріплення даної тенденції у 2018 році уряд країни продовжить послідовне проведення макроекономічної політики на основі інноваційних реформ. Поряд з цим, в інтересах зниження інституційних та операційних витрат, уряд КНР і надалі скорочуватиме податки та збори з підприємств.

Посилена увага керівництва КНР приділятиметься також підтримці малого бізнесу, в т. ч. за рахунок виділення спеціальних державних кредитів. В цьому зв’язку планується внесення змін до китайської фінансової системи, які передбачатимуть зниження вартості таких кредитів. Буде також заохочуватись застосування інноваційних технологій у малому бізнесі.

 

3.3. Питання безпеки та силові структури

Президент США Дональд Трамп із президентом Південної Кореї Мун Чже Іном в Сеулі, 7 листопада 2017 року

Ситуація довкола Корейського півострова. 7 листопада ц. р., перебуваючи у Сеулі в рамках візиту до АТР, президент США Д. Трамп висловив готовність Вашингтону застосувати весь спектр військової сили для попередження можливої атаки з боку Північної Кореї. За словами Д. Трампа, США та їх союзники будуть рішуче захищати спільну безпеку, свободу та майбутнє. Президент США наголосив на необхідності об’єднання зусиль всіх країн для ізоляції Північної Кореї, а також припинення економічного співробітництва з нею.

Д. Трамп підтвердив наміри США вжити всіх доступних заходів невійськового характеру для стримування ракетно-ядерної програми КНДР. Виходячи з цього, президент США закликав керівництво Північної Кореї сісти за стіл переговорів та досягти домовленостей, які матимуть позитивні наслідки як для КНДР, так і для всього світу.

 

На цьому фоні Міністерство оборони США підготувало оцінку можливих сценаріїв розвитку ситуації довкола Корейського півострова. Згідно з такою оцінкою, наземне вторгнення до Північної Кореї є єдиним способом нейтралізації її ядерного арсеналу. В той же час, у відповідь на зовнішнє вторгнення КНДР може застосувати біологічну або хімічну зброю. Внаслідок цього лише в перші дні операції загинуть до 300 тис. осіб, з них — до 100 тис. американських громадян. На думку експертів, у такій ситуації Росія та КНР можуть уникнути залучення до конфлікту або виступити на стороні США. З урахуванням наведених обставин, минулого тижня група американських конгресменів закликала Д. Трампа зважити на потенційні небезпеки та утриматись від агресивної риторики і погроз завдати удар по Північній Кореї.

 

Незважаючи на подібні оцінки, США продовжують активні заходи з демонстрації військової сили в АТР. 11–14 листопада ц. р. у західній частині Тихого океану проводились спільні військові навчання за участю трьох атомних авіаносців «Теодор Рузвельт», «Рональд Рейган» і «Німітц» та кораблів супроводження ВМС США, а також трьох есмінців та чотирьох кораблів супроводження ВМС Республіки Корея. Навчання такого масштабу проводились вперше за останні роки.

Три авіаносні ударні групи ВМС США на чолі з авіаносцями «Теодор Рузвельт», «Рональд Рейган» і «Німітц» у західній частині Тихого океану, 12 листопада 2017 року

Росія ж продовжує займати подвійну позицію у відношенні КНДР, а саме: з одного боку підтримує з нею тісні економічні відносини, а з іншого — намагається використати північно-корейську проблему для відновлення співробітництва із США. За словами директора департаменту з питань безпеки та роззброєння МЗС Росії М. Ульянова, через два–три роки Північна Корея буде здатна нанести ракетно-ядерний удар по США. Посилаючись на це, він відмітив наявність об’єктивного підґрунтя для налагодження взаємодії між США та Росією у питанні стримування ракетно-ядерної програми КНДР.

 

Діяльність Збройних сил КНР. На початку листопада поточного року Генеральний секретар ЦК КПК, Голова КНР, голова Центральної військової ради (ЦВР) КНР Сі Цзіньпін провів інспекцію Об’єднаного командного пункту ЦВР в Пекіні. В ході інспекції він поставив завдання стосовно посилення боєздатності та боєготовності Народно-визвольної армії Китаю, що має стати стратегічною гарантією забезпечення національної безпеки країни. Вирішення даного завдання планується на основі широкого втілення інновацій у підготовку та планування бойових дій з урахуванням змін у розвитку воєнно-політичної обстановки в світі та АТР, а також досягнень у розвитку армій інших країн.

Голова КНР Сі Цзіньпін проводить інспекцію Об’єднаного командного пункту Центральної військової ради КНР

3.4. Наука та технології

В рамках інноваційної модернізації країни керівництво КНР приділяє посилену увагу розвитку сучасних технологій у авіакосмічній, транспортній, енергетичній та інших провідних галузях китайської економіки.

 

На початку листопада ц. р. у КНР був проведений 2-й Китайський космічний форум під гаслом «Сучасні інновації, інтеграційний розвиток». Під час заходу обговорювались питання космічних технологій, космічної науки, використання космічного простору та космічного права. На форумі були оприлюднені плани Китайської корпорації аерокосмічної науки та технологій (CASC) розширити комерційну складову китайської космонавтики.

З цією метою передбачається використання ракетних систем «Long March-6» та «Long March-11», які дозволяють виводити вантажі на низьку навколоземну орбіту із собівартістю 5 тис. дол. США зі 1 кг. Крім того, у 2018 році планується проведення випробувань ключових технологій по комерційних запусках ракет «Long March» з морської платформи. Відпрацювання таких технологій дозволить знизити вартість пусків ракет, що підвищить їх конкурентні можливості на ринку.

 

Перше льотне випробування нового китайського електрольоту RX1E-A

Водночас у КНР був здійснений черговий прорив в авіабудівній галузі. На початку листопада ц. р. у м. Шеньян (провінція Ляонін) було проведено перше льотне випробування нового китайського електрольоту RX1E-A. Розроблений у Шеньянському університеті авіації та космонавтики апарат має підвищену тривалість польоту (з 45 хвилин до 2 годин), вмонтований парашут та пілотське і одне пасажирське місця. Електрольот обладнаний електричним двигуном та вдосконаленою літієвою акумуляторною батареєю, не потребує вуглеводневого пального та є екологічно чистим.

 

Продовжуються заходи з освоєння континентальних шельфів Китаю із застосуванням передової техніки. Наприкінці жовтня ц. р. були успішно завершені випробування нової бурової платформи А5000 шостого покоління власної китайської розробки. Довжина платформи становить 104,5 м, ширина 70,5 м, висота 105,8 м. Глибина бурових робіт до 9,1 км, на операційній глибині в 1,5 км. За рахунок інновацій протягом п’яти років дослідної експлуатації платформи її потужність була підвищена на 20 %. Крім того, покращена вітростійкість системи, що дозволяє їй більш ефективно працювати у глибоководних морських акваторіях.

 

ІV. Плани та перспективи співробітництва між КНР і Україною

Одним із найважливіших напрямів співробітництва між Китаєм та Україною залишається енергетична сфера. Зокрема, на минулому тижні китайські компанії China National Nuclear Corporation (CNNC) та Industrial & Commercial Bank of China (ICBC) запропонували Україні розглянути можливість добудови блоку № 4 Хмельницької АЕС за власною технологією Hualong One (HPR-1000). При цьому китайська сторона готова профінансувати до 85 % проекту.

Крім того, наприкінці жовтня ц. р. ПАТ «Укргазвидобування» підписало контракти з китайськими компаніями Shandong Kerui Petroleum Equipment Co. та RG Petro-Machinery Group Со. на постачання українській стороні п’яти мобільних бурових установок вантажопідйомністю від 180 до 320 тонн. Вартість контракту становить майже 30 млн дол. США. Умови договору передбачають можливість оплати 60 % вартості обладнання протягом 2 років після його отримання. Платформи будуть використовуватись для розробки нафтогазових родовищ у Полтавській та Харківській областях України.

Зустріч представників наукових та ділових кіл України і Китаю у Харкові, 6 листопада 2017 року

Продовжується поглиблення взаємодії між Україною та КНР у науковій сфері. 6 листопада ц. р. у Харківському національному університеті радіоелектроніки (ХНУРЕ) відбулась зустріч представників наукових та ділових кіл України і Китаю.

Обговорювались підсумки реалізації попередніх домовленостей щодо науково-технічного співробітництва, а також обміну студентами та вченими. Крім того, була досягнута офіційна домовленість з китайською консалтинговою компанією, яка буде займатись питаннями впровадження українських наукових розробок у КНР. Поряд з цим китайських вчених ознайомили з новими науковими розробками ХНУРЕ.