Борисфен Інтел

Експрес-аналіз подій тижня № 17/09

26 вересня 2016
<p>Експрес-аналіз подій тижня № 17/09</p>

 

КЛЮЧОВІ ЧИННИКИ МИНУЛОГО ТИЖНЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ У РОЗВИТКУ СИТУАЦІЇ ДОВКОЛА УКРАЇНИ НА ПЕРСПЕКТИВУ

(19.09-25.09.2016 р.)

 

I. Головні резонансні події у розвитку ситуації довкола України

На минулому тижні основною політичною подією у розвитку ситуації довкола України стало порушення «українського питання» в рамках 71-ї сесії Генеральної асамблеї (ГА) ООН, що показало збереження високого рівня уваги світової спільноти до нашої Держави. Так, оцінки наслідків збройної агресії Росії проти України були надані у виступах Генерального секретаря ООН Пан Гі Муна, Президента США Б. Обами, Федерального канцлера Німеччини А. Меркель, Президента Франції Ф. Олланда та рядом інших політичних діячів високого рівня.

Загалом ними була висловлена думка щодо небезпечності подій довкола України, які створюють загрозу стабільності для всієї Європи. При цьому найбільш жорсткий характер мав виступ Президента США Б. Обами, який прямо звинуватив Росію у проведенні неоімперської політики шляхом втручання у внутрішні справи сусідніх з нею країн. У цьому зв’язку він наголосив на неминучості негативних наслідків таких дій Москви для самої Російської Федерації, а також визнав право пострадянських і постсоціалістичних країн на самостійне обрання свого зовнішнього та внутрішнього курсу.

Підтримка України лідерами іноземних країнПідтримка нашої Держави була підтверджена лідерами іноземних країн також і під час зустрічей Президента України П. Порошенка з Президентом США Б. Обамою, віце-президентом США Дж. Байденом та кандидатом в президенти США Х. Клінтон, Генеральним секретарем НАТО Є. Столтенбергом, президентами Туреччини, Латвії, Хорватії та Аргентини, прем’єр-міністром Японії, еміром Катару, а також іншими державними та політичними діячами. Проросійський кандидат у президенти США Д. Трамп від зустрічі з президентом України відмовився.

Зокрема: керівництво США висловило готовність виділити Україні 1 млрд дол. кредитних гарантій; Президент Туреччини Р. Ердоган підтвердив позицію своєї країни щодо невизнання проведених Росією парламентських виборів в окупованому Криму; Генеральний секретар НАТО Є. Столтенберг виступив за продовження санкцій проти Росії до повного виконання нею Мінських домовленостей; голова Європейської ради Д. Туск підкреслив тверді наміри ЄС продовжити надання допомоги у врегулюванні конфлікту на Донбасі.

Іншим чинником впливу на інтереси України стали парламентські вибори в Росії 18 вересня ц. р., які проводились також і в окупованому Криму. Так, цілком очікувану перемогу отримала пропрезидентська партія «Единая Россия», яка зайняла понад 75 % місць у Державній думі РФ. Зазначене дозволяє їй проводити будь-які конституційні зміни, в т. ч. напередодні президентських виборів в країні у 2018 році (зокрема, в плані перенесення дати виборів на більш ранній термін у випадку виникнення реальних перспектив критичного загострення проблем російської економіки).

Пропрезидентська партія «Единая Россия» зайняла понад 75 % місць у Державній думі РФОкрім «Единой России» до складу Державної думи РФ увійшли ще три політичні партії т. зв. «кишенькової» опозиції, включаючи: КПРФ — 13,5 % (втратила близько 6 %), ЛДПР — 13,2 % та «Справедливую Россию» — 6,2 %. Жоден із представників реальних опозиційних сил Росії до парламенту (Державної думи РФ) не пройшов.

За ствердженням президента Росії В. Путіна, перемога «Единой России» стала «…свідомим вибором російського населення стабільності в країні, а також реакцією суспільства на західні санкції проти Російської Федерації». Разом з тим, незалежні спостерігачі відмічають численні порушення в ході голосування, а також масове застосування російською владою адміністративного ресурсу. При цьому, виходячи з результатів виборів, ними робиться висновок про перехід режиму В. Путіна від концепції «помірковано достатньої» — до «максимально можливої» присутності «Единой России» у парламенті країни. Таким чином, за рахунок зазначеного в Росії фактично завершено процес створення системи абсолютної влади В. Путіна, що набуває особливого значення для нього в умовах загострення соціально-економічної ситуації в країні в результаті санкцій з боку Заходу.

Досить неоднозначна оцінка виборів в Росії була надана також ОБСЄ, ЄС, США та іншими провідними країнами світу. Так, в цілому вибори в РФ були визнані прозорими. В той же час, серед негативних аспектів називаються обмеження основних свобод та політичних прав громадян, жорсткий контроль влади над засобами масової інформації, а також тиск на громадянське суспільство. Крім того, більшість західних країн засудили проведення Росією виборів у анексованому Криму та не визнали їх результатів.

Загалом, наведені ними оцінки підтверджують наявність елементів подвійності у політиці Заходу, який, з однієї сторони, засуджує дії Москви в Криму, а з іншої — уникає надмірного ускладнення стосунків з Росією.

 

ІІ. Збройна агресія Росії проти України

2.1. Схід України (зона АТО)

Тристороння контактна група у Мінську, 21 вересняГоловною подією у процесі політичного врегулювання конфлікту на Сході України стало укладення учасниками Тристоронньої контактної групи у Мінську 21 вересня ц. р. рамкової угоди, яка передбачає розведення сил та засобів сторін на визначених ділянках лінії фронту у випадку дотримання повного перемир’я протягом семи діб. Виконання даної угоди дозволить також і провести чергову зустріч у «нормандському» форматі. На теперішній час підготовка такої зустрічі здійснюється Федеральним канцлером Німеччини А. Меркель та Президентом Франції Ф. Олландом.

Укладення рамкової угоди по суті не призвело до відчутного зниження інтенсивності збройного протистояння на Сході України. За оцінками військових експертів, це сприяє лише «заморожуванню» конфлікту на Донбасі фактично на російських умовах і жодним чином не дозволяє вирішити питання повернення Україні її окупованих територій. Так, у новодосягнутих «домовленостях» рамкової угоди жодним чином не згадуються ключові питання базових Мінських домовленостей щодо необхідності виведення російських військ і озброєння з території України, а також передачі нашій Державі контролю над східною 409-кілометровою ділянкою державного кодону.

Крім того, перемир’я використовується Росією та її маріонетками для перегрупування своїх сил на Донбасі, доукомплектування та підготовки їх особового складу, а також поповнення запасів озброєння та матеріально-технічних засобів. Водночас планується формування нових частин та підрозділів, зокрема батальйону спеціального призначення (СпП) із завданнями проведення розвідки та диверсійно-терористичної діяльності в тилу АТО.

 

2.2. Кримський півострів

Поголовное залучення до голосування в Криму військовослужбовців російських окупаційних військВибори до Державної думи РФ, які проводились Росією в окупованому Криму, показали збереження хиткості позицій Москви на півострові. Так, навіть за офіційними даними, у виборах взяли участь лише близько 30 % місцевого населення і то, тільки завдяки масштабному адміністративному тиску на працівників бюджетної сфери, а також поголовного залучення до голосування військовослужбовців російських окупаційних військ. Все це ще раз підтвердило повністю сфальсифікований характер «референдумів» та «виборів», які були організовані Росією в Криму в 2014 році.

Наведені обставини викликають вкрай нервову реакцію режиму В. Путіна, який вживає додаткових заходів з нарощування силового блоку Росії на Кримському півострові. Зокрема, на додаток до з’єднань та частин МО, МВС, ФСБ і інших спецслужб, уже дислокованих в Криму, у вересні цього року на півострові було завершено розгортання бригади Національної гвардії РФ (НГ — нова силова структура Росії, сформована на початку цього року; головнокомандувач — колишній начальник особистої охорони В. Путіна В. Золотов).

 

2.3. Інші аспекти дій Російської Федерації проти України та Заходу

КШН 7-ї гвардійської ракетної дивізії у Тверській області РосіїНа фоні проведення 71-ї сесії Генеральної асамблеї ООН, в ході якої було підтверджено негативне ставлення США та країн ЄС до агресивної політики Росії, режим В. Путіна продовжує дії з демонстрації військової сили перед Заходом. Зокрема, 20 вересня ц. р. під керівництвом командувача РВСП генерал-полковника С. Каракаєва були розпочаті КШН 7-ї гвардійської ракетної дивізії у Тверській області Росії — на самому заході країни.

Відпрацьовувались питання переведення з’єднання у вищі ступені бойової готовності, маневрування рухомих ракетних комплексів на маршрутах бойового патрулювання, а також протидії диверсійним групам та ударам високоточної зброї противника. В рамках міжвидової взаємодії для прикриття дій РВСП широко застосовувалась фронтова та армійська авіація.

Згідно з задумом, КШН проводилось спільно з несенням бойового чергування інших з’єднань та частин РВСП — від Тверської до Іркутської областей. Навчання проводилось в контексті переозброєння 7-ї гвардійської ракетної дивізії на нові ракетні комплекси «Ярс».

Водночас 22 вересня ц. р. (не виключено в рамках єдиного оперативного плану із навчаннями 7-ї гвардійської ракетної дивізії) два літаки дальньої/стратегічної авіації ЗС РФ Ту-160 здійснили провокаційний політ вздовж узбережжя Норвегії до району Північного моря. Для супроводження та перехоплення російських бомбардувальників у повітря були підняті винищувачі Typhoon ВПС Великобританії. Попередній політ пари літаків Ту-160 за даним маршрутом був проведений 17 лютого ц. р.

 

ІІІ. Україна, міжнародні організації та провідні західні країни

3.1. Міжнародні організації

Європейський Союз. В рамках Європейського Союзу продовжується процес ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. 22 вересня ц. р. парламент Нідерландів ухвалив постанову, яка зобов’язує уряд країни розглянути дане питання до 1 листопада цього року. Разом з тим, жодна з політичних сил Нідерландів, навіть прихильних до України, не підтримує Угоду про асоціацію між Україною та ЄС у повній мірі.

На фоні складного та суперечливого процесу ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС певним позитивним чинником для нашої Держави є прийняття Європейською комісією нового плану зовнішніх інвестицій Європейського Союзу. Загалом, в економіку партнерів ЄС передбачається вкласти до 44 млрд євро. Ряд інвестиційних проектів планується реалізувати також і в Україні.

 

3.2. Провідні західні країни

США. Підтвердженням твердої позиції Вашингтону з «українського питання», яка була продемонстрована в ході 71-ї сесії ГА ООН, стало ухвалення Палатою представників Конгресу США 22 вересня ц. р. законопроекту H.R. 5094 «Про підтримку стабільності і демократії в Україні». Документ фіксує збереження американських санкцій проти Росії до своєчасного, повного і доведеного виконання нею Мінських домовленостей. Крім того, законопроект містить заборону на визнання Сполученими Штатами анексії Росією Криму. Важливим пунктом документу є також визначення можливості постачання США летальної оборонної зброї Україні.

США звинуватили Російську Федерацію у нанесенні авіаційного удару по гуманітарному конвою в Сирії 19 вересняВодночас США продемонстрували жорсткість позицій стосовно Росії і з сирійської проблеми. Так, США звинуватили Російську Федерацію у нанесенні авіаційного удару по гуманітарному конвою в Сирії 19 вересня ц. р. внаслідок чого загинули 20 співробітників Червоно хреста. З огляду на це, США фактично відмовились від виконання домовленостей з Росією щодо перемир’я на сирійській території. У відповідь Росія направила до Середземного моря важкий авіанесучий крейсер «Адмирал Кузнецов» (має на борту нові палубні винищувачі МіГ-29К/КУБ та вертольоти Ка-52К), який має посилити корабельне угруповання ВМФ РФ поблизу узбережжя Сирії. На сьогодні дане угруповання вже включає 6 бойових кораблів та чотири судна забезпечення.

З огляду на проведення Росією відверто агресивної антизахідної політики, 22 вересня ц. р. голова Об’єднаного комітету начальників штабів ЗС США генерал морської піхоти Дж. Данфорд назвав Росію найбільшою загрозою національним інтересам Сполучених Штатів Америки. За його словами, свідченням цього є безпрецедентні заходи Москви з нарощування та переоснащення Збройних сил Росії, а також активізація військових навчань до найвищого рівня за останні 30 років. Окремо було наголошено на силових діях режиму В. Путіна зі зміни кордонів інших країн.

З урахуванням наведених обставин, в рамках прийняття військового бюджету на 2017 фінансовий рік, Сенат США втричі збільшив видатки на заходи з протидії Росії. Кошти в обсязі 3,5 млрд дол. США будуть спрямовані на розгортання військових підрозділів США і НАТО в Центрально-Східній Європі.

Разом з тим, суттєвою проблемою для керівництва США є загострення передвиборчої боротьби в країні, що відволікає увагу Вашингтону як від Росії, так і України. Зокрема, з метою підвищення рейтингу Д. Трампа, його оточенням були використані факти терактів у США 17-19 вересня ц. р. (один в районі Челсі на Манхетені /Нью-Йорк/ та два в штаті Нью-Джерсі), в результаті чого постраждали близько 30 осіб. На основі цього Д. Трамп звинуватив Б. Обаму та Х. Клінтон у проведенні «…занадто ліберальної міграційної політики та неспроможності забезпечити безпеку в країні». На початку вересня ц. р. після проведення оточенням Д. Трампа масштабної інформаційної кампанії з дискредитації Х. Клінтон на підґрунті її хвороби, рейтинги обох кандидатів у президенти США майже зрівнялися.

ФРН. Негативною для України тенденцією у розвитку ситуації в ФРН є подальше послаблення позицій Християнсько-демократичного союзу (ХДС) на чолі з Федеральним канцлером Німеччини А. Меркель. Так, за результатами виборів до регіонального парламенту Берліну 18 вересня ц. р. коаліція ХДС та Соціал-демократичної партії Німеччини втратила більшість.

У свою чергу, значно збільшилась кількість депутатів парламенту від «лівих» та «Альтернативи для Німеччини», які виступають за скасування санкцій проти Росії, а також посилення жорсткості міграційного режиму в ЄС. 5 вересня ц. р. «Альтернатива для Німеччини» зайняла друге місце на регіональних виборах в землі Мекленбург-Передня Померанія, набравши понад 20 % голосів. Наведена тенденція створює загрозу зниження рівня підтримки України з боку ФРН.

 

ІV. Інші важливі тенденції та події, які стосуються національних інтересів України

Вирішення питання «заморожування» конфлікту на Донбасі набуває все більшої актуальності для Росії в умовах подальшого ускладнення економічної ситуації в країні під дією західних санкцій. Зокрема, заступник міністра фінансів РФ О. Лавров підтвердив критичний стан ситуації з фінансовими резервами в країні. За його словами, Резервний фонд фактично вичерпаний і зможе покривати потреби країни лише до 2017 року. Так, за офіційними даними Мінфіна РФ, лише за серпень 2016 року Резервний фонд скоротився на 18 % — до 2,09 трлн. руб., а Фонд національного добробуту на 2,5 % — до 4,719 трлн. руб. При цьому за підсумками першого півріччя поточного року дефіцит державного бюджету РФ склав 1,52 трлн. руб., а загалом за рік очікується на рівні 2,3 трлн. руб.

Водночас триває процес прискорення падіння реальних доходів російського населення. Так, за даними Росстату, в серпні цього року даний показник склав 8,3 % у річному вимірі, проти — 7,3 % в липні ц. р. та — 4,8 % у червні ц. р. Загалом, за січень-серпень 2016 року доходи населення у реальному вимірі знизились на 5,8 % у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Триває процес прискорення падіння реальних доходів російського населення

У найближчій перспективі, окрім західних санкцій, новою проблемою для Росії може стати вихід американського газу на європейський ринок, що планується вже у 2017 році. Зазначене безумовно сприятиме зниженню європейських цін на газ, а також створюватиме додаткову конкуренцію російському «Газпрому» (який і так вже працює на межі рентабельності). В свою чергу, це матиме позитивні наслідки для України з точки зору отримання додаткових можливостей закупівлі газу в Європі, а також зміцнення українських позицій на газових переговорах з Росією.

О. Лукашенко звинуватив Росію у відкритому тиску на його країнуНа цьому фоні набувають чергового ускладнення стосунки між Росією та Білоруссю — найближчим союзником РФ. Так, 19 вересня ц. р. Президент Білорусі О. Лукашенко звинуватив Росію у відкритому тиску на його країну, зокрема з питання визначення ціни на російський газ для білоруської сторони. Прикладами такого тиску були названі зниження Росією обсягів поставок нафти до Білорусі, а також періодичне закриття російського ринку для білоруських товарів. За його ствердженням, саме це стало причиною падіння ВВП Білорусі на 3 % протягом І-го півріччя цього року.

З огляду на зазначене, О. Лукашенко висловив наміри «оптимізувати» роботу Білорусі в рамках Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) з урахуванням білоруських інтересів. Водночас він закликав Росію більш чітко визначити пріоритети як в рамках ЄАЕС, так і Союзної держави Білорусі та Російської Федерації.

Загалом наведені обставини підтверджують наявність глибоких суперечностей та проблем у підконтрольних Росії інтеграційних структурах на пострадянському просторі, які використовуються Москвою виключно у власних інтересах в плані протистояння із Заходом. При цьому інтереси партнерів Росії фактично ігноруються режимом В. Путіна.

 

V. Основні тенденції у розвитку ситуації довкола України на перспективу

5.1. Ключові події та тенденції, що матимуть найбільш важливе значення для України

Протягом найближчого часу головне значення для України матимуть рішення керівництва країн Європейського Союзу щодо збереження або продовження санкцій проти Росії. Зокрема, зниження інтенсивності бойових дій на Донбасі, а також підписання рамкової угоди щодо відведення сил та засобів сторін на визначених ділянках лінії фронту вже було розцінено міністром закордонних справ ФРН Ф. Шнайнмайєром, як «…демонстрація руху в сторону виконання Мінських домовленостей».

На минулому тижні відбувся візит до Москви віце-канцлера — міністра економіки ФРН З. ГабріеляЗазначене може бути використано ФРН, Францією та іншими країнами ЄС, як привід для порушення питання щодо послаблення санкцій у відношенні Росії. Зокрема, на минулому тижні відбувся візит до Москви віце-канцлера — міністра економіки ФРН З. Габріеля, який запевнив В. Путіна «…у прагненні Німеччини до відновлення тісних економічних зв’язків з Росією та готовності до скасування санкцій проти Російської Федерації». За словами З. Габріеля, «…санкції можуть послаблюватись по мірі виконання Мінських домовленостей».

Крім того, ФРН та Франція, а за їх підтримки — й Росія, можуть посилити тиск на Україну з метою примушення нашої Держави до синхронізації політичних заходів з урегулювання конфлікту на Донбасі із кроками щодо посилення безпеки в зоні конфлікту. Зокрема, на необхідності застосування такого підходу та поступок Києва наполягали міністр закордонних справ ФРН Ф. Штайнмайєр та глава зовнішньополітичного відомства Франції Ж. Еро під час візиту до України 14 вересня ц. р.

У випадку практичної реалізації даного плану конфлікт на Сході України буде фактично «заморожений» на умовах Російської Федерації, що і є головною метою режиму В. Путіна. В подальшому, після можливої зміни влади у США, ФРН та Франції (на що саме і розраховує Москва), буде порушено питання також і щодо відміни санкцій, які були введені проти Росії після окупації нею Криму. При цьому Україна по суті залишиться наодинці з Росією.

Можливість зміни позицій країн ЄС у відношенні Росії та України була підтверджена також віце-президентом США Дж. Байденом у ході 71-ї сесії ГА ООН. За його словами, у випадку, якщо Україна не прискорить проведення політичних та економічних реформ, то «…як мінімум п’ять країн-членів ЄС можуть вийти із режиму санкцій проти Російської Федерації».

 

5.2. Перспективи розвитку подій у зонах конфліктів на території України

З огляду на критичну важливість для Росії вирішення питання щодо відміни західних санкцій проти неї, протягом певного часу Москва буде утримуватись від надмірного загострення ситуації в зоні конфлікту на Донбасі. В цьому зв’язку режим В. Путіна робитиме розрахунок на можливість перегляду ЄС санкційної політики у відношенні Росії вже в жовтні ц. р.

Разом з тим, слід очікувати продовження провокаційних обстрілів позицій сил АТО та мирних населених пунктів з боку російських військ та збройних формувань терористів, які будуть супроводжуватись інформаційними заходами зі звинуваченнями України у «порушенні режиму перемир’я». Крім того, на окремих, найбільш важливих для Росії напрямках, триватимуть дії диверсійно-терористичних груп.

Водночас, з огляду на слабку дисципліну серед бойовиків, не виключається можливість виходу частини з них із-під контролю Росії та проведення самостійних дій щодо ведення вогню по силам АТО.

У подальшому, якщо США та ЄС не відмінять санкції проти Росії, режим В. Путіна може знову активізувати бойові дії на Донбасі з метою здійснення тиску на Україну та її союзників. У противному випадку — Москва продовжить дії із «заморожування» конфлікту на Донбасі на власних умовах.

 

Замість висновків

Протягом останнього часу ситуація довкола України набуває все більш складного та суперечливого характеру. Так, відмічаються ознаки можливості таємної змови між ФРН, Францією та Росією щодо здійснення спільного тиску на Україну з метою примушення її до реалізації російського плану «заморожування» конфлікту на Донбасі. Зокрема, свідченням цього є умови рамкової угоди, яка була укладена учасниками Тристоронньої контактної групи в Мінську 21 вересня поточного року.

Фактично зазначена угода є першим кроком у реалізації даного плану, який передбачає синхронізацію політичних кроків України, визначених Мінськими домовленостями, із заходами з посилення безпеки на Донбасі. При цьому, питання виведення російських військ з окупованих територій України та передачі нашій Державі контролю над її східним кордоном, що є основними положеннями тих ще Мінських домовленостей, зовсім не згадуються. В рамках такого підходу як Росія, так і Німеччина та Франція повністю реалізують свої інтереси, а саме:

Росія — вирішує проблему зняття з неї західних санкцій з одночасним досягненням своїх стратегічних цілей у відношенні нашої Держави, які включають: блокування можливості вступу України до НАТО і ЄС, дезінтеграцію країни та її повернення під контроль Москви. Саме цього і досягне Росія шляхом формального повернення самопроголошених республік до складу України при збереженні фактичного контролю над ними та утримання російської військової присутності на їх території. При цьому, питання Криму повністю знімається з порядку денного;

ФРН та Франція — отримають можливість продемонструвати «зовнішньополітичні успіхи» у врегулюванні конфлікту на Сході України, а також відновити економічні зв’язки з Росією, що є вкрай важливим як для А. Меркель, так і для Ф. Олланда напередодні виборів в їх країнах. Зокрема, представники ФРН та Франції вже порушують питання щодо можливості поступового скасування санкцій у відношенні Росії по мірі стабілізації обстановки на Донбасі.

Але це повністю суперечить інтересам України, яка виступає за повне виконання Мінських домовленостей за принципом можливості прийняття та реалізації всіх політичних рішень (в т. ч. щодо проведення виборів на Донбасі та визначення статусів окремих районів Донецької і Луганської областей) лише після забезпечення миру в зоні конфлікту, виведення російських військ з окупованих територій України та повернення під контроль нашої Держави її східного кордону.

Головним надійним союзником України поки-що залишаються СШАУ цьому зв’язку головним надійним союзником України поки-що залишаються США. Зокрема, свідченнями цього стали виступ Президента США Б. Обами у ході 71-ї сесії ГА ООН, де він звинуватив Росію у проведенні неоімперської політики, а також ухвалення Палатою представників Конгресу США 22 вересня ц. р. законопроекту H.R. 5094 «Про підтримку стабільності і демократії в Україні» (серед іншого, передбачає продовження санкцій проти Росії та можливість надання летальної зброї Україні). Крім того, Сенат США втричі збільшив військові видатки на заходи з протидії Росії, а саме — розгортання підрозділів ЗС США і НАТО в Центрально-Східній Європі.

Таким чином, це призводить до подальшого посилення протистояння між Росією та США, в рамках якого Росія продовжує проведення масштабних заходів з демонстрації військової сили, включаючи можливість застосування ядерної зброї. При цьому, зміцнення позицій правлячої партії «Единая Россия» за результатами парламентських виборів в РФ та окупованому Криму 18 вересня ц. р. зміцнило можливості режиму В. Путіна з досягнення своїх цілей. В свою чергу, суттєвою проблемою для керівництва США є загострення передвиборчої боротьби в країні, що відволікає увагу Вашингтону як від Росії, так і України.

Загалом, все це визначає розвиток основних воєнно-політичних процесів довкола України, яка може зітнутися з новими викликами та загрозами своїй національній безпеці вже у найближчій перспективі.

 

www.reliablecounter.com

URL сторінки http://bintel.com.ua/uk/article/print/digest-17/