Борисфен Інтел

Експрес-аналіз подій тижня № 18(49)/05

10 травня 2017
<p>Експрес-аналіз подій тижня № 18(49)/05</p>

 

КЛЮЧОВІ ЧИННИКИ МИНУЛОГО ТИЖНЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ
У РОЗВИТКУ СИТУАЦІЇ ДОВКОЛА УКРАЇНИ НА ПЕРСПЕКТИВУ
(03.05–09.05.2017 р.)

 

I. Головні резонансні події у розвитку ситуації довкола України

Минулого тижня серед важливих подій, що так чи інакше стосувалися України, можна вважати телефонну розмову президента США Д. Трампа з президентом Росії В. Путіним та зустріч Федерального канцлера ФРН А. Меркель з цим же російським президентом 2 травня ц. р. Зміст переговорів уточнює позиції згаданих країн щодо збройної агресії РФ проти України.

2 травня відбулась телефонна розмова Президента США Д. Трампа із президентом РФ В. ПутінимТак, характер спілкування Д. Трампа з В. Путіним ще раз підтвердив, що США і надалі засуджують дії Росії, намагаючись її стримати, та не йдуть з нею на переговори з українського питання на вищому рівні, вважаючи, що на даному етапі не можна досягти якихось компромісів. Очевидно, США не вбачають для себе прямих загроз через конфлікт на Донбасі, які б позначались на їх інтересах у Європі. Виходячи з цього, фактично Євросоюз безпосередньо відповідає за вирішення проблем довкола України, а завдання з гарантування безпеки в Європейському регіоні покладаються на НАТО.

По суті, Д. Трамп обговорював з В. Путіним лише проблеми, пов’язані з Північною Кореєю та Сирією. Незважаючи на оптимістичну оцінку, яку дав переговорам Державний департамент США, жодних проривних домовленостей не було досягнуто. Однак Д. Трамп не відмовляється від спілкування з В. Путіним. Так, було досягнуто попередньої домовленості про їхню зустріч на полях G20 7–8 липня ц. р. у Гамбурзі.

Перспективи такого діалогу окреслив державний секретар США Р. Тіллерсон. За його словами, США можуть піти на «взаємодію» з Росією у питанні врегулювання ситуації довкола України, однак лише у тому випадку, коли буде досягнуто певного рівня довіри між Вашингтоном та Москвою.

Зустріч Федерального канцлера ФРН Ангели Меркель з президентом РФ В. Путіним 2 травня у СочіІ саме про Україну в основному вели розмову під час зустрічі лідери ФРН та Росії. А. Меркель вважає, що Росія має беззаперечно виконати Мінські домовленості, у т. ч. щодо передачі Україні контролю над своїм східним кордоном. За словами Федерального канцлера ФРН, лише за таких умов Євросоюз може відмінити свої санкції, запроваджені щодо Росії. На противагу зазначеному В. Путін знову намагався перекласти на Україну відповідальність за триваючий на Донбасі конфлікт. Він навіть спробував використати свою зустріч з А. Меркель для дискредитації України, стверджуючи, що вона нібито «проводить агресивну націоналістичну політику».

 

Свою підтримку України продемонстрував Комітет Міністрів Ради Європи. Так, 3 травня ц. р. КМ РЄ ухвалив постанову про ситуацію в Криму, закликаючи Росію виконати рішення Міжнародного суду ООН щодо відновлення діяльності Меджлісу кримськотатарського народу на Кримському півострові. Рада Європи приєдналася до резолюції Генеральної Асамблеї ООН, де анексія Криму Росією розцінюється як її збройна агресія проти України. Також була визнана відповідальність Росії за порушення прав людини в Криму та Севастополі.

 

Розширюється коло європейських країн, що підтримують санкції Європейського Союзу проти Росії через порушення нею територіальної цілісності України. Зокрема, на минулому тижні санкції стосовно РФ запровадили Чорногорія, Албанія (країни-кандидати на вступ до Європейського Союзу) та учасниця Європейського економічного простору — Норвегія.

 

Результати президентських виборів у ФранціїНа цьому фоні принципово важливе значення для України має впевнена перемога на президентських виборах у Франції лідера партії «Вперед» Еммануеля Макрона, політичні позиції якого підтверджують, що він — стійкий прихильник зміцнення ЄС, що сприятиме подальшому позитивному розвитку Європейського Союзу. Водночас новий глава Французької держави підтримує Україну у її протистоянні з Росією. Отож політика Франції у відношенні до РФ фактично залишатиметься без змін чи навіть стане більш жорсткою.

 

Незважаючи на тиск з боку Заходу, а також на ускладнення соціально-економічної ситуації в Росії, режим В. Путіна продовжує свою агресивну політику проти України та її партнерів. Наприклад, керівництво РФ забороняє відновлення роботи Меджлісу в Криму. При цьому, всупереч очевидним фактам, стверджується про «відсутність будь-яких рішень Міжнародного суду про порушення Росією прав людини на Кримському півострові». Зокрема, така позиція була висловлена офіційним представником МЗС Росії М. Захаровою під час її поїздки до Криму 1–2 травня. При цьому вона знову виправдовувала анексію Кримського півострова Росією «необхідністю захисту російськомовного населення півострова від українських націоналістів». Для підтвердження нагадала про трагічні події в Одесі 2 травня 2014 року. І також висловила готовність прийняти в Криму спеціального представника ООН з прав людини для доказу «відсутності порушень у цій сфері».

А вже 7 травня ц. р. в інтерв’ю телеканалу «Мир» (один із основних дезінформаційних каналів Росії) міністр закордонних справ РФ С. Лавров знову звинуватив Україну у «саботажі Мінських домовленостей». Для підтвердження навів незмінність позиції України щодо необхідності першочергового виконання безпекової частини мирного плану, а вже потім — його політичної складової.

 

ІІ. Збройна агресія Росії проти України

2.1. Схід України (зона АТО)

Росія, вперто дотримуючись своєї політики, продовжує збройні провокації на Донбасі, в т. ч. систематично веде обстріл позицій сил АТО та мирних населених пунктів. Як і передбачалось, інтенсивність таких обстрілів особливо збільшилась (близько 60 за добу, в т. ч. із застосуванням важких озброєнь) напередодні та в День перемоги.

Також не припиняється практика запрошень на окуповані території України різного роду «європейських представників» з метою створити враження «позитивного ставлення західних країн» до самопроголошених республік на Донбасі. Зокрема, на травневі свята в «ЛНР» приїхала депутат Європарламенту від Італії, представник італійської маргінальної «Партії комуністичного відродження» Е. Форенца.

 

2.2. Кримський півострів

Хоча керівництво РФ і стверджує, що «забезпечило енергетичну незалежність Криму», але ця проблема фактично не усунена. Так, міністр енергетики Росії О. Новак визнав, що Росія неспроможна виконати у визначені терміни план введення в дію двох теплових електростанцій (ТЕС), що зводяться на Кримському півострові, через неможливість придбати необхідне обладнання для ТЕС іноземного виробництва: західні санкції діють.

Неспроможність окупаційної влади вирішити соціально-економічні проблеми Криму компенсується репресіями проти супротивників режиму В. Путіна, насамперед кримських татар. Так, протягом тижня проводилася чергова серія обшуків у помешканнях кримськотатарських активістів, зокрема, голови Судацького відділення Меджлісу І. Аметова.

 

2.3. Інші аспекти дій Російської Федерації проти України та Заходу

Свою неспроможність досягти паритету зі США, НАТО і ЄС у політичній та економічній сфері РФ компенсує активною демонстрацією військової сили. На святкових заходах з нагоди Дня перемоги відбулися масштабні військові паради у Москві та інших містах Російської Федерації. Їх супроводжувала активна інформаційна кампанія, що пропагувала військову потугу РФ та наголошувала на «спроможності Москви проводити свій курс за будь-яких умов».

 

На цьому фоні Росія активізувала провокації проти США та країн Балтії. Так, 4 травня ц. р. два російських літаки дальньої (стратегічної) бомбардувальної авіації Ту-95МС у супроводі двох винищувачів Су-35 Повітряно-космічних сил ЗС РФ здійснили політ до Аляски, наблизившись при цьому до американського кордону (попередній з таких польотів був виконаний 18 квітня ц. р.). Для супроводження російських літаків у повітря піднялися винищувачі F-22 ВПС США.

4 травня два російських стратегічних бомбардувальники Ту-95МС ПКС ЗС РФ були перехоплені в районі Аляски 4 травня два російських стратегічних бомбардувальники Ту-95МС ПКС ЗС РФ були перехоплені в районі Аляски

Крім того, 7 травня ц. р. до територіальних вод Латвії (на дальність 6,5 км) підійшли три малі ракетні кораблі Балтійського флоту РФ, у т. ч. «Серпухов», «Моршанск» та № 551 «Ливень». За кілька діб до цього до територіальних вод Латвії наближався підводний човен.

 

Також Росія вдається до заходів з розширення своєї військової присутності в Сирії. Зокрема, підрозділи російський військ з бойовою технікою розмістилися в районі Афрін (Сирійський Курдистан) поблизу кордону з Туреччиною. Щоправда, такі заходи супроводжуються збільшенням втрат серед російських військовослужбовців. На приклад, в наслідок обстрілів бойовиками протягом минулого тижня загинули підполковник — військовий радник РФ та рядовий контрактник.

 

ІІІ. Україна, міжнародні організації та провідні західні країни

3.1. Міжнародні організації

НАТО-США. Посилення військової активності Росії на Західному напрямі з опрацюванням сценаріїв збройних конфліктів зі США та НАТО непокоїть керівництво Північноатлантичного союзу. Під час свого виступу 2 травня ц. р. на слуханнях у Конгресі США командувач ЗС США в Європі — головнокомандувач ОЗС НАТО генерал К. Скапаротті зазначив, що необхідно збільшити чисельність американських військ на Європейському континенті. За його словами, нинішній склад європейського угруповання Збройних сил США (включає дві бригадні тактичні групи, що розгорнуті на постійній основі, та одну — на ротаційній) не відповідає ситуації, що склалася в регіоні, та не гарантує надійного стримування Росії. З огляду на це, К. Скапаротті закликав Конгрес США збільшити чисельність американських військ в Європі за рахунок бронетанкових, авіаційних та інженерних підрозділів.

Командувач ЗС США в Європі, головнокомандувач ОЗС НАТО генерал К. Скапаротті на слуханнях у Конгресі США, 2 травня Командувач Сил спеціальних операцій США генерал Р. Томас на слуханнях у Конгресі США, 4 травня

З аналогічною пропозицією у Конгресі виступив командувач Сил спеціальних операцій (ССО) США генерал Р. Томас. Виходячи з аналізу загроз безпеці США, головними завдання ССО визначені протидія екстремізму та тероризму і надання підтримки Європейському командуванню ЗС США у відбитті російської агресії в Європі. У цьому контексті Р. Томас нагадав про заяву міністра оборони США Джеймса Меттіса щодо прагнення Росії контролювати дії країн-сусідів у політичній, економічній та безпековій сферах. Крім того, американський генерал звернув увагу, що Москва намагається обмежити діяльність американських інституцій в Європі, насамперед в країнах колишнього СРСР.

За таких обставин США та НАТО не припиняють своїх зусиль зі стримування Росії. 8 травня ц. р. на території Естонії розпочалося міжнародне навчання НАТО «Весняний шторм-2017». Воно проходить у північних та північно-східних районах поблизу кордону з Росією. У навчанні беруть участь понад 9 тис. військовослужбовців зі США, Великої Британії, ФРН, Франції, країн Балтії, України та Грузії. Під час виконання навчальних завдань застосовуються танки М1А2 Abrams, британські Challenger 2 і французькі Lecler. Навчання триватиме до 25 травня ц. р.

Під час навчання до Балтійського моря увійшов есмінець ВМС США з керованою ракетною зброєю DDG-64 Carney (має на борту 90 крилатих ракет «Tomahawk»). В цей же час інший есмінець КРЗ DDG-79 Oscar Austin 6-го флоту ВМС США увійшов до Чорного моря.

У відповідь в районі перебування есмінця DDG-64 Carney (за твердженням російських ЗМІ знаходиться на відстані ракетного пуску від Санкт-Петербургу) було розгорнуто загін бойових кораблів Балтійського флоту РФ у складі малих ракетних кораблів «Моршанск», «Зеленодольск» та «Стойкий», малого протичовнового корабля «Уренгой», тральщика та підводного човна «Колпино». Все це фактично зірвало військово-морський парад в Санкт-Петербурзі.

 

3.2. Провідні західні країни

США. Непохитність американських позицій у відношенні до Росії підтвердив також і Конгрес США. Зокрема, Палата представників Конгресу ухвалила рішення про створення Комітету боротьби з впливом з боку Російської Федерації. До складу Комітету увійдуть представники офісу директора Національної розвідки, Державного департаменту, Міністерства оборони, Міністерства фінансів, Міністерства енергетики, офісу Генерального прокурора та ФБР США.

Крім того, рішучість намірів США протидіяти будь-яким посяганням на свою безпеку та інтереси була продемонстрована другим протягом тижня пуском міжконтинентальної балістичної ракети Minuteman III 3 травня ц. р. Такими кроками США практично реалізують курс Д. Трампа зі зміцнення Збройних сил країни та їх стратегічної ракетно-ядерної складової.

На цьому фоні 5 травня ц. р. президент США Д. Трамп підписав закон про фінансування федерального уряду до 30 вересня 2017 року, який раніше було ухвалено обома палатами американського Конгресу. Загальна сума бюджету становить 1,1 трлн дол. США. З них, 598,5 млрд дол. США виділяються на оборонні видатки, в т.ч. 15 млрд дол. США — на боротьбу з міжнародним тероризмом.

Крім того, 100 млн дол. США виділяються на стримування російського впливу та агресії в Європі, а також 410 млн 456 тис. дол. США — на підтримку України (включно з 150 млн дол. США на закупівлю озброєння).

Зустріч Федерального канцлера ФРН Ангели Меркель з президентом РФ В. Путіним 2 травня у СочіФРН. Під час своєї зустрічі з В. Путіним 2 травня ц. р. у Сочі А. Меркель остаточно переконалася у підступності, подвійності та агресивності політики Росії як стосовно України, так і її західних партнерів. Як наслідок, позиція Федерального канцлера ФРН стосовно РФ стала більш жорсткою, у т. ч. посилюється протидія спробам Москви впливати на ситуацію у ФРН та її зовнішню політику.

Як пообіцяла А. Меркель, ФРН жорстко блокуватиме на своїй території всі дезінформаційні кампанії іноземних країн. Як приклад таких кампаній були названі сфабриковані історії про нібито зґвалтування у Берліні російськомовної «дівчинки Лізи», а також про «безчинства німецьких військовослужбовців з батальйону НАТО в Литві». У наведеному контексті А. Меркель нагадала про «гібридні» методи дій Росії, в т. ч. у спосіб ведення інформаційних війн проти інших країн (що є складовою частиною Воєнної доктрини Російської Федерації).

 

ІV. Інші важливі тенденції та події, які стосуються національних інтересів України

Російська Федерація. Дотримання США та ЄС послідовної санкційної політики проти Росії унеможливило виконання російським урядом т. зв. травневих указів В. Путіна (були ухвалені рівно п’ять років тому, у травні 2012 року), які фактично визначили головні цілі його економічної та соціальної політики. Цей факт визнав президент РФ на спільному засіданні Державної ради та Комісії з моніторингу досягнень цільових показників соціально-економічного розвитку, яке відбулося 4 травня ц. р. у Москві. За словами В. Путіна, «проблем набагато більше, ніж реальних досягнень».

У цьому плані суттєвою внутрішньою проблемою залишаються подальші акції протесту. Для протидії таким акціям керівництво РФ посилює репресії проти опозиції. Так, 3 травня ц. р. Кіровський обласний суд підтвердив «законність вироку» лідеру опозиції РФ О. Навальному щодо «причетності до незаконної економічної діяльності у справі «Кіровлісу». О. Навальний засуджений на п’ять років (умовно), що виключає можливість висунення його кандидатури у президенти Російської Федерації.

Але акції протесту в РФ певним чином змушують режим В. Путіна йти на поступки опозиції. Так, керівництво Російської Федерації погодилось розглянути вимоги руху дальнобійників про відміну підвищення вартості користування автомобільними шляхами країни.

Зазначене не виключає також і можливості досягнення опозицією своїх політичних цілей щодо зміни правлячого режиму в Росії. Так, 6 травня ц. р. на Болотній площі в Москві відбувся черговий мітинг під гаслами «Досить Путіна!», «Досить мракобісся!», «Досить терпіти Кадирова!».

6 травня на Болотній площі в Москві пройшов черговий мітинг опозиції 6 травня на Болотній площі в Москві пройшов черговий мітинг опозиції

Молдова. На фоні відверто проросійської позиції президента Молдови І. Додона, деякі державні органи намагаються відстоювати національні інтереси країни. Так, 2 травня ц. р. Конституційний суд Молдови визнав незаконним перебування російського військового контингенту у Придністровському регіоні. Згідно постанови суду, Молдова є нейтральною країною, що не допускає перебування іноземних військ на її території. Крім того, було зазначено, що Росія окупувала близько 11 % Молдовської держави.

 

V. Основні тенденції у розвитку ситуації довкола України на перспективу

5.1. Ключові події та тенденції, що матимуть найбільш важливе значення для України

Підсумки переговорів Д. Трампа та А. Меркель з В. Путіним, а також обрання президентом Франції Е. Макрона зайвий раз підтверджують, що плани Росії зі зміни на свою користь політики США та ЄС провалені. Це, а також фактична відмова Москви виконати Мінські домовленості та повернути законному власнику Крим, створюють «патову» ситуацію у розвитку подій довкола України та фактично «заморожують» конфлікт на Донбасі на зразок конфлікту з Нагірним Карабахом. Особливістю такого конфлікту, у порівнянні з Придністров’ям, Абхазією та Південною Осетією, є продовження вже близько 30 років збройного протистояння на кордонах самопроголошеного Нагірного Карабаху, у т. ч. із застосуванням важких систем озброєнь.

Принциповою відмінністю ситуації довкола України від спровокованих Москвою конфліктів у інших країнах СНД є запровадження США та ЄС санкцій проти Росії, в той час як її дії проти Молдови, Грузії та Азербайджану Захід практично проігнорував. Агресія Росії проти України і її наслідки поставили режим В. Путіна у вкрай складне для нього положення. Адже міжнародні позиції Росії підірвані, стан її економіки погіршився без реальної перспективи відновлення позитивної динаміки розвитку.

При цьому, на відміну від нападу Росії на Грузію в серпні 2008 року та введення російських військ на територію України в серпні — вересні 2014 року, сьогодні суттєве розширення масштабів збройної агресії РФ проти України призведе до набагато більш негативних наслідків для режиму В. Путіна. Насамперед, до посилення санкцій Заходу проти Росії, які можуть розширитися до нового рівня, а також до значних втрат серед російських військовослужбовців у ході бойових дій.

За таких обставин єдина можливість для Росії досягти своїх цілей — дестабілізувати обстановку в Україні з метою змінити українське керівництво. Такі методи були застосовані Москвою в Грузії та Молдові. Тому експерти небезпідставно вважають, що саме так і намагатиметься вчинити Кремль у найближчій перспективі.

 

5.2. Перспективи розвитку подій у зонах конфліктів на території України

Фактичне «замороження» на політичному рівні конфлікту на Сході України буде супроводжуватись послідовними діями Росії з провокування напруженості на Донбасі. Ці провокації час від часу ставатимуть більш активними на фоні різноманітних резонансних подій, у т. ч. пов’язаних з європейською інтеграцією України. При цьому найбільш загрозливим напрямком активізації бойових дій російсько-терористичних військ проти України незалежні експерти на сьогодні вважають Приморський /Маріупольський/ напрямок — з метою створення сухопутного коридору до Криму.

Також нарощуватимуться угруповання ЗС РФ у сусідніх з Україною районах Росії. Найбільш масштабним буде розгортання нової 8-ї загальновійськової армії у Ростовській області Російської Федерації. Завдяки цьому РФ може як посилювати російсько-терористичні війська на захоплених територіях Донбасу, так і розширювати масштаби збройної агресії проти України (включно з проведенням комплексної наступальної операції саме на Приморському /Маріупольському/ напрямку).

 

Спецслужби ФРН очікують посилення спроб Росії здійснити вплив на хід передвиборчої кампанії в Німеччині5.3. Інші важливі події, що впливатимуть на інтереси і безпеку України

Після перемоги Е. Макрона на президентських виборах у Франції наступною важливою політичною подією в ЄС стануть парламентські вибори у ФРН у вересні ц. р. У разі збереження переваги чинної парламентської коаліції на чолі з А. Меркель, ФРН дотримуватиметься нинішнього курсу як в рамках ЄС, так і стосовно Росії та України. З огляду на це, спецслужби ФРН передбачають пожвавлення намагань Росії впливати на хід передвиборної кампанії у Німеччині. Про це свідчать кібернетичні атаки Росії на бази даних Бундестагу (парламенту) ФРН у 2015 році, а також несанкціоноване проникнення до серверів Демократичної партії США напередодні президентських виборів у США в листопаді 2016 року та передвиборного штабу Е. Макрона у Франції протягом останніх двох місяців.

 

 

URL сторінки http://bintel.com.ua/uk/article/print/digest49/