Причини та наслідки для світу і України

 

Незважаючи на загострення суперечностей між провідними державами світу у новій багатополярній системі міжнародних відносин, їх взаємна залежність в економічній сфері досить відчутна. До того ж їх вплив на загальну економічну ситуацію у світі значний, що є наслідком процесів світової глобалізації.

Одним з основних суб’єктів такого впливу сьогодні вважається Китай, що за своїм економічним потенціалом посідає у світі друге місце після США, а за деякими показниками навіть їх переважає. Наприклад, за даними Світового банку, частка КНР у світовому ВВП становить 16,2 % (США — 23,5 %), а внесок у розвиток світової економіки — близько 34 % (США — 18 %). До речі, аналогічні показники інших провідних країн світу не перевищують 3–5 % (Росії — 1,8 % та 1 %, відповідно).

Щоправда, за темпами зростання своєї економіки Китай залишається світовим лідером. У 2018 році ВВП КНР зріс на 6,6 % (США — на 3,6 %). Однак, щодо темпів саме економічного розвитку Китаю, то вони продовжували сповільнюватися і досягли найнижчого рівня за останні 28 років (у 2017 році становили 6,8 %, а в 1990 році — близько 14 %). Причинами цього визначені слабкий внутрішній попит та невисока інвестиційна активність у КНР. А це — наслідок певних прорахунків уряду країни у справі проведення економічних реформ. Так, у 2018 році загальний обсяг роздрібного продажу споживчих товарів у КНР збільшився лише на 9 %, в той час як у 2017 році — на 10,2 %. Своєю чергою, у минулому році інвестиції в основні фонди зросли на 5,9 %, в той час як за рік до того — на 7,2 %. Негативним для економіки Китаю було збільшення США ввізних мит на китайські товари, що загострило торговельні протиріччя між двома країнами.

Означена низка проблем для КНР має як поточний, так і стратегічний характер. Внаслідок скорочення податкових надходжень збільшується дефіцит бюджету та заборгованість китайських муніципалітетів. Тому ускладнюється реалізація місцевих інфраструктурних та соціальних проектів, порушується нормальна діяльність місцевих фінансових установ. Як застерігає міжнародна рейтингова агенція S&P Global Ratings, Китай може зітнутися з кредитними ризиками та подальшим скороченням обсягів зовнішніх інвестицій. І навіть більше, він буде змушений пригальмувати темпи видатків на оборону, що сповільнюватиме розвиток китайської армії.

У 2018 році ВВП Китаю зріс на 6,6 %	Промислове виробництво, інвестиції в основні фонди та роздрібні продажі у Китаї

Це все повністю йде врозріз зі стратегічним установкам ХІХ з’їзду КПК (відбувся у жовтні 2017 року) щодо виведення Китаю на рівень країн-лідерів інноваційного типу у спосіб стабільного розвитку китайської економіки, модернізації збройних сил та підвищення життєвого рівня населення. Тому китайське керівництво вживає термінових заходів з покращання роботи економічного комплексу країни. Ця тема стала однією з центральних на другій сесії Всекитайських зборів народних представників, яка проводиться у Пекіні з 5-го по 15 березня ц. р.

На сесії голова Державної ради (уряду) Китаю Лі Кецян підбив підсумки роботи китайської економіки у 2018 році та визначив завдання на 2019 рік. Виступаючи перед присутніми делегатами, він визнав, що економічний стан країни погіршився, і що перспектива подальшого розвитку не вселяє надії. За словами прем’єра, аналіз стану справ дозволяє дійти висновку, що характер подальших ризиків та викликів для Китаю досить серйозний вже у цьому році, і навіть гірший за минулорічний. Тому уряд Китаю розробив план підтримки китайської економіки як за рахунок державних ресурсів, так і з залученням приватного капіталу. Так, у 2019 році передбачається збільшення обсягів видатків з державного бюджету (на 6,5 % до 3,4 трлн дол. США), в т. ч. на реалізацію різноманітних економічних проектів. Основним із них залишатиметься програма «Зроблено в КНР», що має на меті сприяти роботі національних виробників. З цією ж метою знижуватимуться податки (насамперед на додану вартість).

Голова Державної ради КНР Лі Кецян підбив підсумки роботи уряду на відкритті сесії Всекитайських зборів народних представників у Пекіні 5 березня ц. р.

Керівництво КНР докладатиме серйозних зусиль для усунення перешкод у зовнішній торгівлі. В цьому плані Китай вже пішов на поступки вимогам США, які стосуються збалансування двосторонніх торговельних відносин. Тим самим створені умови для врегулювання у згаданій сфері американсько-китайських суперечностей. Крім того, спрощуватимуться зовнішньоторговельні процедури, включно зі зниженням термінів проходження митниці.

Достатньо уваги приділятиметься поліпшенню інвестиційного клімату в країні. Для цього уряд КНР обіцяє зробити китайську економіку більш прозорою, забезпечити захист інвестицій, розширити іноземному капіталу доступ до китайського ринку інвестицій (в т. ч. до оборонної та інформаційної галузей), а також активніше боротися з корупцією. У зв’язку з цим навіть започаткована спеціальна антикорупційна програма.

 

Щоправда, експерти світових фінансових інституцій мають сумнів щодо ефективності чи достатності таких заходів для усунення економічних проблем КНР. Так, передбачається подальше сповільнення темпів розвитку китайської економіки, а саме: до 6,3 % — у 2019 році та до 6 % — у 2020 році. А це сповільнення може скоротити кількість робочих місць, знизити обсяги фінансування соціальної сфери, посилити контраст у стандартах життя різних груп населення. Як наслідок, у китайському суспільстві зростатиме напруженість. Також окремі експерти не виключають можливості відновлення акцій протесту (схожих на події, які відбувалися у 1989 році на площі Тяньаньмень), що налаштовуватиме владу КНР на політику тоталітаризму. А згодом Пекін, щоб відвернути увагу населення від внутрішніх проблем, може зважитися на протистояння із зовнішніми супротивниками, насамперед зі США, та на спеціально спровоковані прикордонні конфлікти, в т. ч. з Росією. Зокрема, про це писалося у тайванському видані Taipei Times на початку березня ц. р.

Водночас економічні проблеми КНР негативно позначатимуться і на загальному стані світової економіки. Зокрема, серед 10-ти топ-ризиків світовій економіці у 2019 році, визначених журналом Economist (належить британській медіа компанії The Economist Group), три пов’язуються з Китаєм. Передусім це загроза переростання торговельних суперечностей між США та КНР у повномасштабну світову торговельну війну, а також зниження обсягів закупівлі Китаєм як сировинної, так і високотехнологічної продукції.

10 топ-ризиків світовій економіці у 2019 році за версією журналу The Economist

За оцінкою американської рейтингової агенції Fitch, саме такі чинники призвели до падіння обсягів світової торгівлі у другій половині 2018 року та підірвали позиції низки провідних світових компаній, включно з Apple та Samsung. Перша поступилася роллю найбільш капіталомісткої компанії світу та опустилася та четверте місце, а друга — вперше за останні 15 років знизила прогноз доходів у 2019 році.

Однак, найбільш відчутним це буде для Росії, яка внаслідок західних санкцій вимушено переорієнтувала свої зв’язки на Китай і фактично вже стала його сировинним придатком. Про це красномовно свідчить прогноз російських економістів: через негаразди в КНР темпи росту ВВП Росії можуть знизитись до 1 %.

Не оминуть аналогічні наслідки і Україну, адже вона також експортує до КНР різного роду сировину та напівфабрикати.

 

В цілому ситуація, що склалася довкола КНР, ще раз демонструє складність нового багатополярного світу, у якому сьогодні, з одного боку, загострюються міждержавні суперечності, а з іншого — поглиблюється міждержавна залежність. І Україна тут не може бути якимсь винятком. Їй також необхідно дбати про зміцнення своєї економіки та намагатись збалансувати торговельно-економічні відносини з партнерами.