Олексій Волович

5-7 квітня, відразу після закінчення візиту до США, президент України П. Порошенко здійснив офіційний візит до Японії на запрошення прем'єр-міністра Сіндзо Абе, який у червні минулого року вперше в історії українсько-японських відносин відвідав Україну. В ході цього візиту Сіндзо Абе заявив про повагу до суверенітету і територіальної цілісності України, про неприйнятність силового варіанту розв'язання ситуації на Донбасі і про надання Києву кредитних гарантій на суму в 1,5 млрд дол.

В ході переговорів було приділено увагу українсько-японському співробітництву у сфері «зелених» інвестицій відповідно до зобов'язань двох держав за Кіотським протоколом. Японія також передала українським правоохоронцям близько 1,5 тис. автомобілів з екологічними двигунами. Крім цього обговорювалися питання щодо обміну досвідом у подоланні наслідків аварії на атомних електростанціях в обох країнах.

Перебуваючи у Києві, Сіндзо Абе пообіцяв активно сприяти мирному і дипломатичному врегулювання конфлікту на Донбасі, коли Японія буде головувати у «Великій сімці» у 2016 році.

Японія — унікальна країна

Японія — остання країна у світі, яка формально зберегла статус Імперії. Нинішній імператор Акіхіто є прямим 125-м нащадком першого імператора Дзімму, який заснував Японію 2726 років тому — у 711 році до н. е. Територія Японії майже вдвічі менша від території України — 366 845 кв. км, з яких лише 45000 кв. км — сільгоспугіддя. 70 % території країни займають вкриті лісами гори. Японія складається приблизно з 6800 островів. Чотири головні острови — Хонсю, Кюсю, Сікоку і Хоккайдо — становлять 97 % від загальної площі земель Японії. У Японії більше 200 вулканів, а найвищим діючим вулканом є гора Фудзі. У Японії щороку реєструють понад 1500 землетрусів. Японія володіє досить незначними мінеральними ресурсами.

Населення Японії становить 127 млн чоловік, втричі більше ніж в Україні. Густота населення в Японії становить 346 осіб на 1 кв. км, приблизно в 3,5 рази більше ніж в Україні (75,5 осіб на 1 кв. км.). Етнічні японці становлять 99,4 % населення. Середня тривалість життя у Японії найбільша у світі — 82,2 роки (для порівняння: у США – 78,1, у Росії — 69,8, в Україні — 68,1). Японці надзвичайно працелюбні. Вони можуть працювати по 17 годин на добу без перерви, при цьому маючи річну відпустку не більше 4-5 днів. Японія налічує 18 лауреатів Нобелівської премії. ВВП Японії (за паритетом купівельної спроможності) станом на 2015 рік склав 4,6 трлн дол. (4-те місце у світі) — на 1,2 трлн дол. більше ніж у гігантській Росії (7-ме місце у світі). Токіо є найдорожчим містом для життя у світі. Столиця має найрозвиненішу систему гілок метро у світі.

Політичні відносини

Певною мірою українсько-японські відносини є теж унікальними. Незважаючи на те, що відстань між Києвом і Токіо становить близько 8200 км по прямій, ми маємо усі підстави назвати відносини між Україною і Японією дружніми і надзвичайно перспективними. Ідентичність підходів з багатьох актуальних міжнародних питань, відсутність будь-яких політичних проблем у двосторонніх відносинах становлять основу подальшого розвитку взаємовигідних відносин між Україною і Японією в політичній, економічній і гуманітарній сферах. Україну і Японію «ріднять» дві схожі проблеми — окупація Росією української та японської територій, в Україні — Крим і частина Донбасу, і в Японії 4 південні острови Курильської гряди. Напевно саме тому відразу після незаконної анексії Криму Росією, Токіо підтримав Київ і приєднався до всіх західних санкцій проти РФ. Обидві країни пережили катастрофи на атомних електростанціях. У квітні 2016 року буде п’ять років з моменту аварії на атомній електростанції «Фукусіма-1» і 30-ті роковини Чорнобильської катастрофи.

Однією з перших у світі Японія визнала незалежність України 28 грудня 1991 р. і встановила дипломатичні відносини з нашою державою 26 січня 1992 р. З моменту встановлення дипломатичних відносин між Україною і Японією укладено 48 двосторонніх документів. Посольство Японії в Україні було відкрито у січні 1993 р., а Посольство України в Японії — у вересні 1994 р. Найдовше Послом України в Японії служив М. Кулінич (02.2007 — 02.2013), при якому українсько-японські відносини набули особливого динамізму. З осені 2015 року М. Кулінич так само успішно працює Послом України в Австралії.

До візиту П. Порошенка в Японію на початку квітня ц. р. Японію відвідали троє його попередників: Л. Кучма у березні 1995 р., В. Ющенко у липні 2005 р. і В. Янукович у січні 2011 року. В ході цих візитів були закладені політичні підвалини співробітництва між Україною та Японією, які вивели увесь комплекс двосторонніх українсько-японських відносин на якісно новий партнерський рівень.

За результатами візиту Л. Кучми була підписана Спільна заява між Україною i Японією, в рамках візиту В. Ющенка — Спільна заява про нове партнерство у 21-му столітті, за підсумками візиту В. Януковича — Спільна заява щодо українсько-японського глобального партнерства. В зазначених документах окреслюються основні напрямки, форми і механізми взаємодії між Україною і Японією з широкого кола двосторонніх та міжнародних питань. Цими документами були визначені пріоритети двохстороннього співробітництва, окреслено програму реалізації першочергових завдань на найближчу та середньострокову перспективу.

Протягом 25 років існування дипломатичних відносин між країнами надзвичайно активними були двосторонні контакти на парламентському рівні. Голови українського і японського парламентів та депутати за ці роки здійснили десятки взаємних візитів. Голова Верховної Ради України В. Литвин відвідав Японію двічі — у травні 2003 року і у березні 2012 р. Першим і поки що єдиним візитом до Японії на рівні прем’єр-міністра був візит Ю. Тимошенко у березні 2009 року. Практично щороку відбувалися взаємні візити очільників українського і японського МЗС та їх заступників. Таким чином, протягом чверті століття між Києвом і Токіо підтримувався досить активний політичний діалог, який становить основу співпраці між обома країнами в торгівельно-економічній, науково-технічній, культурній і гуманітарній сферах. У травні 2006 року у Києві на базі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» розпочав свою діяльність «Українсько-Японський Центр» (UAJC — http://uajc.com.ua/), мета якого полягає в поглибленні взаєморозуміння та поліпшенні дружніх зв'язків між нашими країнами.

В умовах військової агресії РФ проти України допомога Японії стала важливим фактором підтримки суверенітету і обороноздатності України. 24 березня 2014 р. в розпал російської агресії в Криму уряд Японії оголосив про виділення фінансової допомоги Україні в розмірі 1,5 млрд дол. 25 квітня 2014 р. Японія оголосила про виділення 800 тис. євро для підтримки процесів демократизації в Україні через ОБСЄ та РЄ. Крім цього, Японія надала Україні ще близько 525 тис. дол. гуманітарної допомоги на потреби тимчасово переміщених осіб. У жовтні 2014 р. під час проведення у Мілані Саміту лідерів держав Європейського Союзу та Азії (ASEM), Прем’єр-міністр Японії в ході зустрічі з Президентом П. Порошенком підтвердив надання Японією додаткових обсягів допомоги Україні для відбудови зруйнованої інфраструктури Донбасу на суму 13,6 млн дол. Перелік сум наданої гуманітарної допомоги Україні з боку Японії цим не обмежується і включає ще кілька мільйонів доларів.

 

Економічна співпраця

У 2015 році Японія посіла четверте місце серед торговельних партнерів України у країнах Азійсько-Тихоокеанського регіону. Двосторонній товарообіг між Україною і Японією у 2015 році склав 617,8 млн дол. та зменшився у порівнянні з 2014 роком на 24,9 %. (Для порівняння: у 2013 році українсько-японський товарообіг становив 1 млрд 466 млн дол.). При цьому експорт товарів з України до Японії склав 235,6 млн дол. і збільшився на 12,4 %, а імпорт японських товарів в Україну склав 382,2 млн доларів США, зменшившись на 37,6 %. У структурі українського експорту до Японії за цей період переважали поставки зернових культур (40,9 %), тютюну (24,1 %), руди, шлаків і золи (23,4 %), алюмінію та виробів з нього (5,2 %). Японський імпорт до України представлений більш ніж на 50 % продукцією високотехнологічних виробництв, зокрема машинобудуванням — легкові автомобілі та інші транспортні засоби, а також шини, покришки і трансформатори.

Прямі інвестиції з Японії в Україну становлять близько 200 млн дол. З урахуванням прямих інвестицій філій японських корпорацій, розташованих в Європі, японські інвестиції в економіку України становлять 300 млн дол. Найбільший обсяг японських інвестицій залучено у сферу торгівлі і ремонту автомобілів (60 %) та переробну промисловість (35 %). Основні японські бізнес-структури, що працюють в Україні: «Сумітомо», «Іточу», «Міцуї», «Марубені», «Міцубісі», «Соджіц».

На умовах співфінансування в рамках спільного зі Світовим банком проекту «Позика на політику розвитку», на сьогоднішній день загальна сума допомоги Україні з боку Японії становить 1,8 млрд дол., з яких 1,1 млрд дол. піде на реконструкцію Бортницької станції аерації у Києві. Загальний пакет допомоги Україні з боку Японії на суму 1,84 млрд дол. є найбільшим серед всіх країн світу. У серпні 2014 року урядом України було отримано позику Японського агентства міжнародного співробітництва в обсязі 100 млн дол. Японські компанії готові надати грант на суму 60 млн дол. для модернізації турбін Трипільської та Зміївської ТЕС, що входять в поки що державну компанію «Центренерго», яка підлягає приватизації. Згадані японські компанії також готові брати участь в тендерах з будівництва гідроелектростанцій в Україні.

З огляду на високу платоспроможність Японії, яка на 60 % залежить від імпорту продовольства, її ринок є надзвичайно перспективним для українських виробників сільськогосподарської продукції. Протягом останніх років Україна щорічно постачала до Японії зерна на 330 млн дол., що становить більше 70 % усього українського експорту до цієї країни. У 2015 році частка експорту українських зернових культур в Японію збільшилася вдвічі і склала 148 млн дол. І це попри фактичну заборону з боку Росії транзиту української продукції до країн Азійсько-Тихоокеанського регіону. Очікується, що у 2016 році експорт української сільгосппродукції до Японії може досягти 1 млрд дол. На даний час уряди України і Японії розглядають можливість реалізації проектів у галузі вдосконалення матеріально-технічної бази українських аграрних господарств у т. ч. логістики, елеваторного господарства та експортних терміналів за рахунок залучення японських технологій та інвестицій з перспективою збільшення експорту аграрної продукції в Японію.

Україна стала першим партнером Японії в Європі відносно імплементації Кіотського протоколу. 18 березня 2009 року між урядами України та Японії було укладено Угоду про придбання одиниць встановленої кількості за схемою зелених інвестицій між Національним агентством екологічних інвестицій України та японською Організацією розвитку нових видів енергії та промислових технологій (NEDO). Результатом такої співпраці стало послідовне надання у 2014 р. Японією 1,1 млрд дол. пільгової позики на 40 років із десятирічним пільговим періодом під 0,1 % річних для КМДА під проект реконструкції Київської станції аерації «Бортницька».

Розвиткові взаємної торгівлі сприяє Координаційна рада з економічного співробітництва з Японією при Мінекономрозвитку України та Комітеті з ділового співробітництва з Україною Японської федерації бізнесу «Кейданрен». Останнє 5-те засідання Координаційної ради було проведено 1 жовтня 2014 року у Києві. Восени ц. р. у Токіо планується провести наступне засідання Координаційної ради.

У 2007 р. було започатковано новий формат українсько-японського співробітництва «ГУАМ-Японія». Офіційний Токіо розглядає країни ГУАМ як «нові рубежі японської дипломатії». На даний час відбулося вже 6 зустрічей у цьому форматі, остання — у березні 2012 року в Посольстві України у Токіо. Співпраця у форматі «ГУАМ — Японія» становить інтерес для японської сторони у сфері туризму, обміну досвідом щодо попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їхніх наслідків, забезпечення енергетичної безпеки, удосконалення інфраструктури транспортного коридору ГУАМ. Інакше кажучи, Японія розглядає країни ГУАМ як елемент японського «шовкового шляху» в Європу.

 

Основні результати візиту П. Порошенка до Японії

В рамках офіційного візиту до Японії відбулася зустріч Президента України Петра Порошенка та його дружини Марини Порошенко з Їх Величностями Імператором Японії Акіхіто та Імператрицею Мітіко. Глава держави висловив вдячність Японії за політичну підтримку та солідарність з Україною в протидії зовнішній агресії, а також масштабну фінансову допомогу. Президент України запросив Імператора Акіхіто відвідати Україну з офіційним візитом у зручний для нього час.

6 квітня Президент України провів переговори з Прем’єр-міністром Японії Сіндзо Абе. Сторони домовились про координацію дій в рамках Ради безпеки ООН, Світової організації торгівлі та інших міжнародних організацій. П. Порошенко ще раз підтвердив незмінність підтримки Україною прагнення Японії набути статусу постійного члена Ради Безпеки ООН.

Сіндзо Абе повідомив про намір Японії додатково надати Україні 3,5 млн євро для будівництва сховища ядерного палива в Україні, а також поінформував про започаткування японською компанією страхування експорту та імпорту кредитної лінії для України розміром близько 269 млн дол., що сприятиме стабілізації економіки і соціальної ситуації в Україні.

Глава Української держави висловив глибоку вдячність України Японії, яка допомогла нашій державі у подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи. Україна також однією з перших прийшла на допомогу Японії у подоланні наслідків аварії на атомній електростанції «Фукусіма-1», яка сталася п’ять років тому. Сторони домовились про подальшу співпрацю у сфері ліквідації наслідків аварій на атомних станціях та інших техногенних катастроф у рамках відповідного двостороннього Комітету.

Сіндзо Абе наголосив на зацікавленості його країни розвивати відносини з Україною. «Ми маємо спільні основні цінності — такі, як свобода, демократія, права людини та верховенство права», — підкреслив голова Уряду Японії. Сторони домовились продовжити реалізацію спільних проектів в першу чергу у галузях енергетики, інфраструктури та екології. Окрему увагу було приділено аграрному сектору і розвитку співпраці в цьому напрямку.

П. Порошенко висловив сподівання, що на майбутньому Саміті G-7 у Японії 26-27 травня 2016 року світові лідери підтвердять підтримку Україні, надавши потужний сигнал Кремлю. Рішення «Великої сімки» з цього питання напередодні саміту Євросоюзу буде в значній мірі визначальним щодо продовження санкцій проти Росії, оскільки у складі G-7 знаходяться чотири провідні європейські країни: Німеччина, Велика Британія, Італія і Франція.

Як стало відомо, 10 квітня міністри закордонних справ Групи семи країн (G7)  зібралися в японській Хіросімі для обговорення важливих міжнародних питань, які будуть висунуті на порядок денний під час саміту лідерів країн G7. Перелік цих питань включає проблему ядерного роззброєння, заходи щодо боротьби з тероризмом, безпеку морського судноплавства, а також ситуацію в Україні, на Близькому Сході і в Північній Кореї. Напередодні зустрічі очільників зовнішньополітичних відомств G7 у Хіросімі міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмайєр висловив побажання, щоб формат G7 не залишався на тривалий час, але щоб були створенні умови для повернення до G8 — політичне розв’язання збройного конфлікту в Україні і тривала «конструктивна роль Росії» у справі мирного врегулювання в Сирії. Проте, на його думку, у поточному році умов для повернення до G8 «у нас ще немає».

В ході зустрічі зі Спікером Палати представників Парламенту Японії Тадаморі Осімою Президент України подякував японському народу за підтримку територіальної цілісності та суверенітету України та введення Японією санкцій щодо Росії, яка здійснила агресію проти України. Глава Української держави також подякував керівництву Японії за масштабну допомогу, надану Україні для подолання наслідків агресії Росії на Донбасі та зміцнення демократичних інститутів, а також проведення економічних реформ. Тадаморі Осіма відзначив інтенсивність українсько-японських міжпарламентських контактів. Співрозмовники підкреслили готовність до подальшого розвитку міжпарламентського співробітництва між двома країнами. У зустрічі взяв участь голова парламентської фракції БПП Ю. Луценко.

Під час зустрічі з представниками Японської федерації бізнесу «Кейданрен» Президент запросив японські компанії інвестувати в Україну та взяти участь у приватизації українських портів та об'єктів енергетики. Глава держави повідомив, що у 2015 році український експорт до Японії зріс на 12 %. П. Порошенко закликав японських бізнесменів в повній мірі скористатися тими можливостями, які надає запровадження зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. «Україна може стати новими воротами для японських інвестицій в Європу», — наголосив Президент. Глава держави додав, що японський бізнес зможе отримати унікальну можливість продажу в ЄС майже безмитних товарів, вироблених в Україні.

В ході зустрічі з японськими бізнесменами обговорювалися шляхи інтенсифікації торговельно-економічного співробітництва між двома країнами та збільшення обсягу японських інвестицій в економіку України. Важливі домовленості були досягнуті щодо реалізації спільних проектів у галузях енергетики, інфраструктури та аграрному секторі.

В рамках візиту Президента, українські фахівці з Мінекономторгу мали зустріч із керівництвом Японської організації зовнішньої торгівлі (JETRO), під час якої обговорили питання співробітництва у сферах машинобудування, авіабудування, ІТ, легкій промисловості та аграрній галузі. Сторони домовились опрацювати питання відкриття в Україні офісу зазначеної організації для об'єднання зусиль по збільшенню українського експорту до Японії. Досягнута також домовленість про співпрацю відповідних українських структур з Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA). Сторони домовилися про проведення 7-8 вересня ц. р. у Токіо українсько-японського Аграрного Конгресу.

Президент також подякував за інвестиції в Україну японській корпорації «Фуджікура» (Fujikura), яка переважно займається виготовлення кабельних мереж для провідних європейських автомобільних концернів. На даний час «Фуджікура» будує в індустріальному парку Львова «Рясне-2» комплекс з виробництва автомобільних електрокомпонентів площею 11600 кв. м. Протягом наступних трьох років підприємство має працевлаштувати понад 3000 робітників. Будівництво заводу триватиме півтора року, сума інвестицій становитиме 75 млн дол. У своєму виступі на зустрічі президент «Фуджікура» Масахіко Іто закликав інші японські компанії інвестувати в Україну та скористатись конкурентними перевагами ринку нашої країни.

Петро Порошенко відзначив, що Україна робить все для покращення інвестиційного клімату, і підкреслив, що діяльності японських компаній на українському ринку сприятиме двостороння Угода про сприяння та взаємний захист інвестицій, яка набула чинності у листопаді 2015 році. В ході переговорів П. Порошенка з Сіндзо Абе була досягнута домовленість про лібералізацію візового режиму спочатку для власників дипломатичних паспортів, а згодом і для усіх громадян України з перспективою запровадження безвізового режиму.

* * *

Офіційний візит Президента України П. Порошенка до Японії став важливим етапом на шляху подальшого розвитку дружніх відносин і взаємовигідної українсько-японської співпраці в політичній, економічній, безпековій, культурній і гуманітарній сферах. В ході візиту основна увага приділялася трьом напрямам двосторонніх відносин: посиленню політичної взаємодії, торгівельно-економічної, науково-технічної, культурної і гуманітарної співпраці між двома країнами; лобіюванню інтересів України на наступному саміті «Великої Сімки», що відбудеться в кінці травня ц. р. у Токіо; взаємодії у сфері міжнародної безпеки, зокрема стосовно ситуації в окупованому Криму та на Донбасі.

Друг пізнається у біді. І сьогодні ми можемо сказати, що хоча Японія й розташована далеко від України, але вона, як жодна інша країна світу, надає нам надзвичайно важливу дружню підтримку і допомогу, що додає нам сил і наснаги боротися за краще майбутнє України. Японія — наш близький друг і надійний партнер. Поки у нас є такі друзі — ми непереможні. І ми маємо робити все можливе і неможливе для того, щоб таких друзів, як Японія, у нас ставало більше.