Борисфен Інтел

Розвідка в інтересах приватного бізнесу, чи має право на життя? А якщо має, то яка?

11 червня 2019
<p>Розвідка в інтересах приватного бізнесу, чи має право на життя? А якщо має, то яка?</p>

Третій  Міжнародний конгрес розслідувачів і експертів з кризових ситуацій

Організатор Конгресу: «Міжнародна Асоціація розслідувачів та експертів з кризових ситуацій» (МАРЕКС). Глобальний партнер Конгресу: Незалежний аналітичний центр геополітичних досліджень «БОРИСФЕН ІНТЕЛ».

На конгресі виступив президент Незалежного аналітичного центру геополітичних досліджень «Борисфен Інтел» Віктор Гвоздь з доповіддю — «РОЗВІДКА В ІНТЕРЕСАХ БІЗНЕСУ. Професійний погляд на сьогоднішні реалії і завтрашні перспективи».

 

*************************************

 

 

На черговому, третьому Міжнародному конгресі розслідувачів і експертів з кризових ситуацій, який проходив у Києві протягом двох днів – 6 і 7 червня ц.р., у центрі уваги знову була тема безпеки і ефективності бізнесу, зокрема, загрози і ризики, що можуть виникнути і виникають під час  приватної економічної діяльності в Україні. Досить лише побіжного переліку запрошених до участі у роботі цього конгресу осіб, щоб зрозуміти, наскільки він актуальний і що саме мали на увазі його організатори, коли виносили на обговорення ті чи інші теми. Зокрема, на конгрес прибули гості з Австрії, Ізраїлю, Німеччини,  Литви, США, Туреччини, деяких країн Близького Сходу тощо. І якщо фахівці з країн Заходу в основному ділилися досвідом роботи приватних структур, що гарантують  безпечну підприємницьку діяльність, то    представники арабського бізнесу більше цікавилися як убезпечити в Україні свій капітал від, скажімо так, нецільового використання. В основному, про це йшлося під час обговорення доповідей, коли учасники заходу наводили достатню кількість різноманітних фактів зі своєї багатої практики.

Віддамо належне ініціаторам проведення такого заходу: вони намагалися порушити широкий спектр актуальних тем, дати пояснення тим чи іншим фактам, юридичну оцінку чинного в Україні законодавства і формам його дотримання. Але чи не найбільшою їх заслугою можна вважати рішення запросити до участі у роботі Конгресу фахівців, які мають професійну підготовку у такому виді діяльності, як розвідувальна. Адже без достовірної інформації про конкурентне середовище, про стан справ на тому чи іншому ринку важко говорити  про  ефективну діяльність підприємництва не тільки в Україні, але й за її межами. Про це, зокрема, наголошували у своїх виступах Джирі Нові (регіональний директор Компанії PINKERTON), Джордж Хіртл (віце-секретар IKD), Алєкс Ауслендер (член детективного бюро IPA, член WAD) тощо. А ось такому учаснику Конгресу, як президенту Незалежного аналітичного центру геополітичних досліджень   «Борисфен Інтел» Віктору Гвоздю було запропоновано для виступу наступну тему: «Розвідка  в інтересах бізнесу (професійний погляд на сьогоднішні реалії і завтрашні перспективи)». Якщо бути відвертим, то ця тема настільки актуальна і широкопланова, що навряд чи її можна розкрити  навіть протягом двох днів,  відведених для конгресу. Але і того, про що розповідав В.Гвоздь присутнім, було достатньо, щоб усвідомити наскільки ґрунтовно ставляться сьогодні до такого виду діяльності, якому доповідач віддав майже сорок років свого свідомого життя  і набув поважного досвіду. Розпочавши свій виступ з історії виникнення економічної розвідки, або як ще її називають промислового шпигунства, В.Гвоздь поступово переходив до сьогодення і його проблем з цієї, так би мовити, тематики.

- Власне, спочатку не можна було казати про економічну розвідку, як про державний інструмент. – розпочав свою доповідь В.Гвоздь, - Спершу було приватне комерційне шпигунство. Торгівці прагнули дізнатися, який товар, якої якості і в якій кількості  привезли на ринок конкуренти і за якою ціною будуть його продавати. Природно, в міру своїх  сил намагалися зіпсувати  товар конкурентів і поширити чутки про його невисоку якість, вихваляючи при цьому свій крам. Зараз всім цим прийомам дали модерні назви – диффірмація, імідж, кон’юктурний аналіз, реклама тощо, – але суть дій від цього аніскільки не змінилася. Поштовх розвитку економічній розвідці був наданий у пізнє середньовіччя… Центрами цієї діяльності стали Венеція і Генуя, де комерційні таємниці цінувалися вище за політичні.

  Згадавши в подальшому досвід Венеції, діяльність іспанських Габсбургів, німецьких банкірів Фуггерів, відомих Ротшільдів тощо, доповідач визнав за належне зупинитись на  економічній розвідці США, яка історично паралельно творилася як на державному, так і на приватних рівнях, детально і по пунктах висвітлити її діяльність.

- Термін такої економічної розвідувальної діяльності, - пояснював В.Гвоздь,  демонструючи черговий слайд, - означає  активні дії, спрямовані на збір, крадіжку, накопичення і обробку цінної інформації, закритої для доступу стороннім особам. Для збору розвідданих використовувалися різноманітні, часом не завжди «джентльменські» методи, але всі вони незмінно залишалися достатньо ефективними: закупівля товару конкурента; збір на виставках чи ярмарках тощо доступної документації і інформації; відвідування підприємств; фінансування контрактів з виконання науково-дослідних робіт за кордоном з метою проникнення до лабораторій; направлення за кордон на навчання студентів і стажерів; невпинні перемовини, під час яких добувається додаткова інформація; крадіжка креслень і технічної інформації; шпигунство і звичайне викрадення.м

За словами доповідача, у 1980-ті роки економічною розвідкою, окрім ЦРУ, в США почали активно займатися інші відомства – Федеральна резервна система, міністерство фінансів і торгівлі США, які створили у себе структури для збору необхідної інформації і її аналізу, чим зруйнували монополію на такий вид діяльності того ж ЦРУ. І, як наслідок, згодом у американській економічній      розвідці сформувалися наступні рівні – макроекономічна розвідка; економічна контррозвідка; мікроекономічна розвідка зі збору комерційних і промислових таємниць іноземних конкурентів. І хоча американці доволі успішно розвивали у себе цей вид діяльності, однак незабаром у них виникли проблеми з кадрами, що вимагали відповідної корекції.

Останні десятки років видатки на державну економічну розвідку в США становлять майже 40% від всіх видатків на спецслужби, а сама розвідка переносить основний акцент своєї діяльності  зі сфери воєнно-політичної у сферу глобального бізнесу, особливо коли у світі загострюється конкуренція та боротьба за нові ринки в умовах глобалізації та стрімкого розвитку нових технологій та інновацій.  Відповідно до таких завдань готують і співробітників, що повинні мати досвід роботи у бізнесі та фінансах. До слова, у американських і європейських вищих навчальних закладах вже понад 30 років до навчальних планів з підготовки вчених, стажистів, аспірантів і студентів включено понад сто розгорнутих курсів з різноманітних аспектів розвідки і контррозвідки.

Особливо уважно слухацька аудиторія  конгресу сприймала інформацію стосовно «ділової розвідки» по-китайськи, яку, наприклад, інколи  називають ще «конкурентною» або «бізнес розвідкою». Якщо взяти до уваги ще одного лідера у цьому напрямі КНР, то вона там з’явилася з початком економічних реформ, у 80-х роках ХХ ст. , а вже у 90-х роках   китайці підключили до цієї справи науковців та запросили для обміну досвідом президента Спілки професіоналів ділової розвідки Японії (SCIP) Дзуру Накагаву. Як вважає  В.Гвоздь, сьогодні одним з найбільш важливих  компонентів економічної розвідки, крім державних, є приватні інформаційно-консалтингові структури, а наріжним каменем китайської  системи ділової розвідки є принцип «цинбао», який Китайська державна комісія з науки і технологій  визначає як «якісне опрацювання інформації», яку виконують високопрофесійні фахівці та аналітики у даній сфері. Сьогодні у Китаї основною структурою, яка готує кадри для ділової розвідки, вважається Спілка ділової розвідки Китаю – професійна державна асоціація практиків і дослідників  у галузі ділової розвідки, офіційними завданнями якої визначені: захист законних прав практиків і дослідників у галузі ділової розвідки;  організація спілкування і обміну досвідом серед  дослідників теорії ділової розвідки і практиків; поширення знань в галузі ділової розвідки всередині суспільства; розвиток міжнародного співробітництва і комунікацій зі спеціальностей; надання консалтинговим послугам ділової розвідки професійного статусу.

Розвиваючи свою діяльність у такому напрямі, китайці визначили, що найбільш проблемною ланкою  є належні кадри, які вони почали готувати ґрунтовно і на офіційному рівні. Зараз понад 30 китайських університетів  ввели спеціальність «Ділова розвідка» до своїх планів, як окремий напрям. І ще що: перехід китайської економіки на ринкові рейки та розвиток конкуренції на внутрішньому ринку між китайськими підприємствами призвело до того, що методи ділової розвідки почали активно використовуватися  китайськими бізнесменами проти своїх же конкурентів в КНР. Китайці намагаються  «отримати» технології не лише у іноземних підприємств, але і вітчизняних. Так, вербування співробітників конкуруючих фірм поставлене в КНР  практично на потік – шпигування з боку конкурентів зазнають до 70% приватних підприємств.

Не менш цікаво і зі знанням справи розповідав В.Гвоздь про такий вид розвідувальної  діяльності, який розвивається у  інших промислово потужних країнах.

- Ділову і конкурентну розвідку вважають практично один і тим же, - зауважив В.Гвоздь у своєму виступі, - що означає етичну розвідку, чи, так би мовити, ведення її легальними методами, в основі якої покладена аналітична робота, що виконується в інтересах бізнесу і не використовує оперативних методів та закритих джерел інформації. Але в той же час, аналіз інструментарію  конкурентної і ділової розвідки на Заході свідчить, що перша спрямована на дослідження безпосереднього оточення організації (чи мікрооточення) і вивчення макрооточення через призму конкуренції, а друга на перший план виносить макрооточення. З подальшим розвитком суспільства і набуття взаємозалежності компонентів зовнішнього середовища призвело до розуміння необхідності наскрізного  аналізу зовнішнього середовища як єдиного цілого, що розмило кордони між двома поняттями.

Окреслюючи роль держави на сучасному  етапі розвитку суспільних відносин, доповідач відзначив, що її дії часом важко було передбачити. Але згодом стало зрозумілим, що уряд встановлює і змінює так зв. правила гри не довільно, а чинить в інтересах конкретних фірм, конкурентів, і лише оприлюднює конкурентну стратегію. Внаслідок чого на території, наприклад,  колишнього СРСР спостерігається еволюція розвитку від ділової розвідки до конкурентної (збір і обробка інформації бізнесом легальними  і відкритими методами, за яких тенденції розглядаються через призму конкуренції). Конкурентна розвідка не лише демонструє  справжню розстановку сил на ринку і механізми взаємодії на ньому, вона прогнозує, оцінює сценарії і можливі наслідки тих чи інших тактичних чи стратегічних рішень, полегшуючи тим самим процес ухвалення рішень, які делегуються на більш низькі рівні.

Більш конкретно доповідач зупинився на самому розвідувальному циклі, демонструючи на екрані його схему. Найбільш важлива особливість – циклічність і безперервність, коли нове завдання породжує новий цикл. І основне його завдання – щоб дані, отримані на початковому етапі аналітичної обробки, наприкінці лягли на стіл споживачу у вигляді знання, тобто інформації, на основі якої буде прийматися те чи інше рішення.  Сам процес передбачає  планування і постановку завдань, збір даних, їх обробку, оцінювання інформації, передачу цієї інформації, отримання висновків. Доповідач звернув  при цьому увагу аудиторії на те, що останнім часом до  бізнес- та конкурентної розвідок додалася корпоративна розвідка, яку можна розглядати їх «парасолькою».  Загалом, доповідач запропонував сприймати все це, як піраміду, де на тактичному рівні розміщена бізнес-розвідка, на оперативному – розвідка конкурентна, а вже на стратегічному – корпоративна розвідка.

Щодо загального сприйняття конкурентної розвідки, то доповідач зауважив, що вона орієнтується передусім на перспективу ринку, у кінцевому рахунку на максимальну реалізацію виробленої продукції, тобто, на  продаж. А ось бізнес-розвідка, чи ще як її називають, бізнес-аналітика переважно ґрунтується на минулому і вже на накопиченій в режимі реального часу наявній в компанії інформації. На її діяльність впливають такі фактори, як глобальні геополітичні і технологічні зміни,  формування нового суспільно-політичного контексту, зміни у конкурентному середовищі, де з виникненням комерційної та іншої розвідки підриваються позиції державних спецслужб, відбувається диверсифікація постачальників інформації, загострюється економічна конкуренція, багато аналітиків переходить у приватний сектор, з’являється багато приватних фірм, що надають різні послуги у сфері інформаційно-аналітичної діяльності. Доповідач також нагадав, що з кінця ХХ сторіччя у розвідувальній діяльності відбувається так звана третя революція, яка співставна з попередніми двома, що сталися під час Першої і Другої світових війн.

Загалом, дослідники вважають, що корпоративна розвідка, як вже було зазначено вище, є загальною парасолькою для всіх видів розвідки, які використовуються в бізнесі, який, своєю чергою, має знати все і про конкурентів, і про клієнтів, орієнтуватися на ринкових подіях, розумітися на політичному і законодавчому середовищі. Для корпорацій, діяльність яких охоплює різні регіони, різні країни, надзвичайно важлива наступна зібрана політичною розвідкою інформація: які існують лобістські групи чи групи впливу, що впливають на рішення «за» чи «проти»  інтересів корпорації, хто вважається ключовою особою, від якої залежить виконання корпоративних планів. «Корпорація власними силами повинна реагувати на ситуацію і запобігати небажаним рішенням, - вказував під час виступу В.Гвоздь, - і діяти не лише у  ринковій сфері, де сильний вплив владних структур, адміністративних методів, юридичних процедур тощо. Щоб така діяльність була ефективною, необхідні достатні кошти і час».

В.Гвоздь, погоджується з висновками фахівців, що  у складі великих корпорацій повинні бути відділи корпоративної розвідки, що не поступаються за оснащенням, кадровим складом і професійністю національним спеціальним службам.

Кожен з наступних промовців, який виходив на трибуну, так чи інакше доповнював попередника або викладав своє бачення такого роду діяльності. Так, темою виступу керівника Клубу Економістів України Наталі Геращенко була «Економічні стратегії в безпечності розвитку бізнесу (практичний досвід інноваційної співпраці з розслідувачами)». Представник ГО «Професійне об’єднання особистих охоронців» Євген Солощенко свій виступ присвятив унікальним технічним розробкам, що гарантовано допомагають виявляти стеження. Гість з Литви Ромас Залескіс розповів про свої практичні доробки у виступі «Детекція брехні у бізнесі (поліграф? профайлинг? гіпноз?), а президент ГО «Асоціація «Сімка» Олег Дідич доповідав колегам про невидимі загрози для бізнесу.

Те, що порушена на Конгресі тема безпеки підприємницької діяльності – актуальна для України, погоджувалися всі - і ті, хто виходив виступати перед аудиторією, і хто брав участь у обговоренні цих виступів. Особливо активними були іноземні гості, у яких накопичилося чимало питань до  українських урядовців. Наприклад, як інвестувати в українську економіку іноземний капітал, щоб гарантувати прибуток і вигоду Україні, а не лише окремим корупціонерам? Чи наскільки актуальні ризики у розвитку будівельного бізнесу в Україні і що про це говорить досвід окремих іноземних інвесторів? І чи можливий в Україні такий вид діяльності, як траблшутінг, а якщо так, то кому ним буде до снаги займатися?

 Як бачимо, подальший розвиток світової економіки матиме і має свої особливості, на які нам зважати таки доведеться. Не сприйняття цих особливостей, відверте ігнорування застережень, небажання розвиватися в ногу з часом лише гальмуватиме розвиток Української держави, наражатиме її на невиправдані ризики, прояви яких ми сьогодні не просто  спостерігаємо – відчуваємо повсякчас у великих ділах і дрібних справах. На зразок тих, про які згадував у своїй доповіді В.Лещинський, Голова Національного експертно-будівельного Альянсу України, і який підписав з організаторами ІІІ Міжнародного Конгресу розслідувачів і експертів у кризових ситуаціях меморандум про співпрацю.

На знімках: учасники ІІІ Міжнародного конгресу розслідувачів і експертів з кризових ситуацій.

Фото В. Раєвського           

URL сторінки http://bintel.com.ua/uk/article/print/kongress/