Борисфен Інтел

Корейський півострів: крок за кроком до ядерного хаосу?

16 квітня 2017
<p>Корейський півострів: крок за кроком до ядерного хаосу?</p>

Ситуація на Корейському півострові, що загострюється зараз практично на наших очах, цілком може перерости у збройний конфлікт і навіть із застосуванням ядерної зброї. Причина — перехід Північної Кореї (Корейської Народної Демократичної Республіки, КНДР) до реалізації якісно нового етапу національної ракетно-ядерної програми, включно з практичними пусками балістичних ракет, що оснащені ядерними боєголовками, та випробуванням ядерної зброї. В березні ц. р. КНДР здійснила кілька пусків балістичних ракет середнього радіусу дії та провела випробування двигуна міжконтинентальної ракети. Було також підтвердження про завершення розробки ядерної зброї. Це не могло не занепокоїти США та їх союзників в АТР (насамперед Південну Корею та Японію), які відчули пряму загрозу своїй військовій безпеці. Тому США помітно активізували свою військову присутність в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, вдаючись до більш тісних форм військового та військово-технічного співробітництва з партнерами в АТР (у т. ч. щодо створення системи ПРО на території Південної Кореї).

США, разом із провідними країнами та міжнародними організаціями, посилили політико-дипломатичний тиск на керівництво КНДР, намагаючись змусити її відмовитися від реалізації ракетно-ядерної програми. До них долучився Китай та формально Росія, і згодом з’явилися резолюції РБ ООН щодо запровадження санкцій проти Північної Кореї.

Так 5 квітня ц. р. (напередодні зустрічі лідерів США та Китаю) Північна Корея знову запустила балістичну ракету біля свого східного узбережжя. За даними американської розвідки, що фактично підтверджує і керівництво КНР, готується черговий підземний підрив ядерного боєзаряду.

У відповідь на такі дії США послали у район Корейського півострова авіаносну ударну групу (АУГ) на чолі з атомним авіаносцем «Carl Vinson» (має на борту 12 палубних винищувачів F/A-18E/F Super Hornet, 36 палубних винищувачів-бомбардувальників F/A-18 Hornet, 4 літаки радіоелектронної боротьби EA-18G Growler та 6 вертольотів Seahawk). Окрім авіаносця, до групи входять ракетний крейсер з керованою ракетною зброєю (КРЗ) системи Aegis «Lake Champlain», есмінці КРЗ «Wayne E. Meyer» та «Michael Murphy» (кожен із кораблів має на борту від 56 — до 96 крилатих ракет «Tomahawk»), щонайменше два підводних човни типу «Los Angeles» (більше 12 крилатих ракет «Tomahawk» на кожному). За станом на 15 квітня ц. р. АУГ вийшла на бойові позиції, що на відстані 500 км від передбачуваного місця ядерних випробувань КНДР.

 

Президент США Д. Трамп з приводу цього виступив з різкими заявами про «готовність США самостійно вирішити ракетно-ядерну проблему Північної Кореї». Своєю оприлюдненою програмою дій США передбачають посилити політичний та економічний тиск на Північну Корею, розраховуючи при цьому на підтримку Китаю, який вважається головним торговельним партнером КНДР. За заявами представників американської адміністрації, Вашингтон не має наміру застосовувати військову силу проти КНДР, однак це не виключається.

Наприклад, на телеканалі NBC, з посиланням на джерела у керівництві США та американській розвідці, прозвучало повідомлення, що Сполучені Штати Америки готові завдати превентивного удару по Північній Кореї для застереження її від випробування ядерної зброї. Фактично, таку можливість підтверджує ракетний удар по авіабазі Шайрат (провінція Хомс) урядових сил Сирії 7 квітня ц. р. після застосування режимом Б. Асада хімічної зброї проти опозиції, а також скидання надпотужної авіаційної бомби GBU-43/B на укріплення бойовиків «Ісламської держави» в Афганістані 13 квітня ц. р.

Розвиток ситуації довкола Корейського півострова свідчить про рішучість нового керівництва США на чолі з Д. Трампом відстоювати на міжнародній арені американські інтереси за принципом «Америка — понад усе!». Фактично Сполучені Штати своєю військовою силою в Азійсько-Тихоокеанському регіоні демонструють непохитність намірів щодо затвердження власних позицій у світі в якості провідного центру сили глобального рівня.

 

Керівництво КНДР розцінило ці події, як реальну загрозу нападу з боку США, на який має бути його відповідна реакція. Воно пообіцяло відстоювати безпеку країни усіма можливими засобами, включно з застосуванням «потужної зброї». За заявою Міністерства оборони КНДР, «Пхеньян готовий відповісти на тотальну війну — тотальною війною, а на ядерний удар — ядерним ударом». Конкретизуючи таку готовність, Генеральний штаб Корейської Народної армії завірив, що збройні сили Північної Кореї можуть атакувати американські військові бази в Японії та на Корейському півострові, вдарити по військовим, промисловим та політичним центрам Південної Кореї, в т. ч. — по резиденції президента країни, що розташована в Сеулі.

Для підкріплення саме цих намірів керівництво КНДР вирішило продемонструвати 15 квітня ц. р. на військовому параді з приводу Дня народження засновника республіки Кім Ір Сена нові типи балістичних ракет ЗС Північної Кореї.

 

Нинішню ситуацію довкола Корейського півострова можна розглядати як чергове загострення міжнародних відносин нарівні зі збройною агресією Росії проти України та конфліктом в Сирії. По суті розвиток подій в АТР безпосередньо загрожує виникненням регіонального збройного конфлікту, не виключено, що і з застосуванням ядерної зброї.

 

     

У цій ситуації керівництво Китаю, усвідомлюючи можливість такого розвитку подій, намагається запобігти конфлікту в АТР і забезпечити реалізацію своїх інтересів в регіоні на основі балансу сил зі США, демонструючи при цьому свою готовність до поглибленого співробітництва з ними у вирішенні безпекових проблем регіону, однак не йдучи їм на принципові поступки.

Зазначимо, що уряд Китаю запропонував вирішити проблему довкола Північної Кореї винятково за допомогою мирних переговорів усіх зацікавлених сторін. 12 квітня ц. р. у телефонній розмові Голови КНР Сі Цзіньпіна та президента США Дональда Трампа обговорювалося це питання. Сі Цзіньньпін підтвердив позицію Китаю про необхідність денуклеаризувати Корейський півострів, що забезпечить мир та стабільність в регіоні, запевнюючи при цьому, що КНР готовий об’єднати зусилля зі США у досягненні зазначеної мети.

В цей же день міністр закордонних справ КНР Ван І виступив зі спеціальною заявою, закликаючи всі сторони негайно усунути напруженість довкола Корейського півострова. За його словами, «конфлікт може спалахнути будь-якої миті. Якщо спалахне війна, то програють всі — переможців за такого розкладу не може бути». І особливо наголосив на «історичній відповідальності тієї сторони, яка розпочне конфлікт» та яка «повинна заплатити за це відповідну ціну».

За повідомленнями ЗМІ Південної Кореї, Китай почав зміцнювати свої війська на кордоні з КНДР. Станом на середину квітня ц. р. у згаданому районі вже утворене угруповання Народно-визвольної армії Китаю у складі понад 150 тис. військовослужбовців.

 

А ось Росія намагається скористатися з напруженості в АТР і зблизитися з Китаєм на антиамериканській основі. Для цього розгортається масштабна інформаційна кампанія, під час якої наголошується, що «можливе виникнення збройного конфлікту на Корейському півострові — поблизу кордонів РФ та КНР, для чого необхідно об’єднати зусилля двох країн». В даному випадку росіяни мають на увазі зобов’язання Китаю про готовність «надати військову та іншу допомогу Північній Кореї у випадку якщо така необхідність виникне» (згідно з Договором про співробітництво та дружбу між КНР та КНДР, який був підписаний у 1961 році та продовжений у 1981 та 2001 роках).

Росія навіть свідомо намагається спровокувати подальше загострення ситуації довкола Корейського півострова. Не даремно під час зосередження авіаносної ударної групи ВМС США поблизу Північної Кореї у цей же ж район було направлено групу бойових кораблів Тихоокеанського флоту РФ на чолі з ракетним крейсером «Варяг». За офіційним повідомленням штабу Тихоокеанського флоту Росії, «основною метою походу є демонстрація Андріївського прапора в Азійсько-Тихоокеанському регіоні».

Намагаючись створити антиамериканський альянс з КНР, Росія прагне одночасно відвернути увагу США та, загалом світової спільноти, від своєї збройної агресії проти України.

 

До речі, зауважимо, що Російська Федерація, створюючи «спільний фронт» з Китаєм проти США, все ж таки не перестає вважати КНР одним зі своїх потенційних супротивників. Досить лише звернути увагу на заходи з оперативної та бойової підготовки російських збройних сил на кордонах з КНР, під час яких опрацьовуються можливі сценарії двостороннього збройного конфлікту.

Найбільш показовою була контрольна перевірка військ Східного військового округу (СВО) ЗС РФ за зимовий період навчання, яка розпочалася 3 квітня поточного року. По тривозі піднялися та розгорнулися в районах оперативного призначення з’єднання 5-ї (штаб м. Уссурійськ, Приморський край), 35-ї (штаб м. Білогорськ, Амурська обл.) та 36-ї (штаб м. Улан-Уде, Республіка Бурятія) загальновійськових армій, а також 68-го армійського корпусу (штаб м. Южно-Сахалінськ) Східного ВО ЗС РФ. За планом перевірки, на полігонах у Приморському краї, Амурській області, Республіці Бурятії та на острові Сахалін опрацьовуються навчально-бойові завдання як оборонного, так наступального характеру.

На території Східного військового округу ЗС РФ також пройшли командно-штабні навчання (КШН) сил ВПС та ППО, що дислокуються в регіоні. Опрацьовувались наступні питання: посилення угруповання 11-ї армії ВПС та ППО (штаб м. Хабаровськ, оперативно підпорядкована СВО) Повітряно-космічних сил (ПКС) Росії на Забайкальському та Приморському напрямках; передислокації сил та засобів у запасні райони; відбиття повітряного нападу супротивника (в т. ч. ударів авіації, крилатих та балістичних ракет), а також нанесення ракетно-бомбових ударів по його позиціях.

На КШН опрацьовувалися завдання з нарощування угруповання 11-ї армії ВПС та ППО за рахунок сил та засобів 4-ї армії ВПС та ППО ПКС РФ (оперативно підпорядковується Південному ВО ЗС РФ) — на Забайкальському напрямку, а також морської авіації Тихоокеанського флоту — на Приморському напрямку.

Для цього у березні поточного року чотири авіаційні групи фронтових бомбардувальників Су-34 та Су-34М, а також винищувачів Су-27СМ3 зі складу 1-ї змішаної авіаційної дивізії 4-ї армії ВПС та ППО виконали завдання з перельоту на аеродром 266-го штурмового авіаційного полку та 120-го винищувального авіаційного полку (аеродром Домна, Читинський р-н., Забайкальський край) 303-ї змішаної авіаційної дивізії 11-ї армії ВПС та ППО. Під час перебазування на відстань 6,5 тис. км проведено три дозаправлення у повітрі з літака-заправника Іл-78.

В цей же час десять вертольотів Мі-8АМТШ («Терминатор») та Мі-8МТПР-1 з 16-ї бригади армійської авіації (аеродром Зерноград, Ростовська обл.) перемістилися на аеродром 439-ї авіабази армійської авіації (аеродром Черемушки, район м. Чита) 11-ї армії ВПС та ППО. Під час перельоту вертольоти виконали чотирнадцять проміжних посадок для дозаправлення та відпочинку екіпажів. А за допомогою літаків військово-транспортної авіації було перевезено до 100 військовослужбовців льотного та інженерно-технічного складу.

До Республіки Бурятії залізницею було перевезено понад 250 одиниць озброєння та військової техніки, в т. ч. зенітні ракетні комплекси «С-300ПМ», зенітні гарматні комплекси «Панцир-С», засоби наземного забезпечення польотів авіації, радіолокаційні станції, апаратура зв’язку, інженерні засоби, понад 500 військовослужбовців наземного персоналу.

Для посилення угруповання сил та засобів 11-ї армії ВПС та ППО на Приморському напрямку залучалися літаки-перехоплювачі Міг-31 та Міг-31БМ зі складу камчатської авіабази морської авіації Тихоокеанського флоту РФ (аеродром Єлізово, м. Петропавловськ-Камчатський). Літаки подолали понад 2 тис. км до аеродрому 22-го винищувального авіаційного полку (м. Артем, Приморський край) 11-ї армії ВПС та ППО.

Загалом до навчань залучались понад 1,5 тис. одиниць бойової техніки, в т. ч. літаки Су-30СМ, Су-25, Міг-31, вертольоти Мі-24 та Мі-8МТШ, а також зенітні ракетні комплекси та системи С-400, С-300, «Тор-М2У», «Оса», «Стріла-10», зенітні гарматні комплекси «Панцир-С», зенітні самохідні установки «Шилка» та переносні зенітні ракетні комплекси «Ігла».

За характером наведених заходів можна дійти висновку, що під час перевірки опрацьовувався сценарій стратегічної оборонної операції у збройному конфлікті Росії з Китаєм. При цьому основні угруповання військ Східного ВО ЗС РФ зосереджувались на Забайкальському та Приморському напрямках, підсилюючись додатковими силами та засобами з інших регіонів РФ.

Перевірку військ Східного ВО ЗС РФ супроводжувала окрема інформаційна кампанія російських ЗМІ. Вона акцентувала увагу на «фактичній підтримці Китаєм санкцій США проти Російської Федерації» та «претензіях КНР на озеро Байкал і Забайкальський регіон РФ». На підтвердження наводились факти з відмови китайських банків кредитувати російський бізнес, а також повідомлялося про пропозицію Інституту планування та дизайну міст і сільської місцевості КНР побудувати водогін від озера Байкал до міста Ланьчжоу (для вирішення проблеми посухи та нестачі питної води у китайській провінції Ганьсу).

 

Подача такої інформації красномовно свідчить, що Росія вдається до подвійної політики у стосунках з Китаєм. Так, з одного боку вона намагається встановити з Китаєм відносини стратегічного партнерства, а з іншого — вважає його своїм стратегічним супротивником.

При цьому головною метою такої політики є намагання вирішити лише свої проблеми у відносинах із Заходом за рахунок залучення КНР у протистояння зі США, в т. ч. у військовій сфері.

Все це зайвий раз підтверджує, що побудова конструктивних відносин між Росією та всім іншим цивілізованим світом — справа неможлива. По суті, вона вже перебуває у міжнародній ізоляції на рівні з іншими країнами-паріями.

URL сторінки http://bintel.com.ua/uk/article/print/korea_usa/