Борисфен Інтел

Китай (中国) сьогодні

4 травня 2017
<p>Китай (中国) сьогодні</p>

Огляд подій (24.04–02.05.2017)

 

Основні події та тенденції у розвитку ситуації довкола КНР

У Азійсько-Тихоокеанському регіоні головна увага прикута до подій на Корейському півострові, де Північна Корея, продовжуючи реалізацію ракетно-ядерної програми, вступила у конфронтацію зі США та їх союзниками. 25 квітня у КНДР відбулися масштабні артилерійські навчання, присвячені 85-й річниці національних збройних сил. При цьому північно-корейське керівництво вкотре звинуватило США у підготовці до нападу на КНДР та пообіцяло застосувати у відповідь ядерну зброю.

США, демонструючи свою силу в регіоні, продовжують тиснути на КНДР. Так, вони утримують поблизу Корейського півострова авіаносну ударну групу (АУГ) на чолі з авіаносцем «Carl Vinson». Нещодавно до цієї групи приєднався найбільший корабель Морських сил самооборони Японії — вертольотоносець «Ідзумо». Минулого тижня США разом зі своїми союзниками з АТР провели серію спільних військових навчань. Зокрема, спільні навчання ВМС США та Південної Кореї (РК — Республіка Корея), де брали участь також кораблі з АУГ «Carl Vinson» та есмінець «Wang Geon» ВМС РК. Під час навчань американський підводний човен «Michigan» зайшов у південно-корейський порт Пусан. 2 травня ВПС США та РК опрацювали комплекс навчально-бойових завдань у повітряному просторі Південної Кореї та прилеглих акваторій. У цих навчаннях брали участь стратегічні бомбардувальники ВПС США В-1В Lancer з авіабази Гуам у Тихому океані та палубна авіація з борту авіаносця «Carl Vinson». У Південній Кореї також була виведена у позиційні райони та розгорнута американська система ПРО THAAD.

25 квітня у КНДР відбулися масштабні артилерійські навчання АУГ на чолі з авіаносцем «Carl Vinson»

Щоправда, в інтерв'ю агентству Reuters 27 квітня ц. р. президент США Д. Трамп заперечив наявність планів застосування військової сили проти КНДР. За його словами, США намагатимуться примусити Північну Корею відмовитись від реалізації її ядерної та ракетної програм винятково посиленням заходів дипломатичного та економічного тиску. Д. Трамп також заявив про готовність особисто зустрітися з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином.

25 квітня у Токіо відбулися консультації представників США, Японії та Південної Кореї з питань урегулювання кризової ситуації довкола ракетно-ядерної програми КНДР. Сторони домовилися і надалі співпрацювати у політичній, економічній та безпековій сферах, щоб вирішити цю проблему. Наголошувалась готовність до повноцінного обміну думками з КНР з приводу згаданих проблем.

 

Ситуація, що склалася в АТР, по-справжньому непокоїть керівництво Китаю. 1 травня Міністерство закордонних справ КНР виступило зі спеціальною заявою, в якій розцінило ситуацію довкола Корейського півострова як «найбільш напружену за останні п’ятдесят років». У цьому зв’язку згадувались як провокаційні дії КНДР у ракетно-ядерній сфері, так і заходи США з нарощування військової присутності в АТР та проведення згаданих масштабних навчань з Японією і Південною Кореєю.

Аналогічну заяву оприлюднив офіційний представник Міністерства оборони КНР — Китай рішуче виступає проти розміщення системи ПРО THAAD у Південній Кореї, а також проти постачання їй зброї Сполученими Штатами. Повідомляється, що КНР і надалі активно докладатиме свої зусилля для збереження миру в регіоні, підтримуючи одночасно високий рівень готовності національних збройних сил.

Китай рішуче виступає проти розміщення системи ПРО THAAD у Південній Кореї 

Росія намагається скористатися суперечностями між КНР та США і налагодити на антиамериканській основі партнерські відносини з Китаєм. 26 квітня міністр закордонних справ Росії С. Лавров засудив дії США з розгортання системи ПРО у Південній Кореї як такі, що «порушують стабільність в АТР і в усьому світі».

На противагу економічному тиску США та Китаю на КНДР керівництво Російської Федерації розвиває з нею економічне співробітництво. Коли Японія вирішила обмежити торгівлю та транспортне сполучення з КНДР, вантажно-пасажирські потоки з Північної Кореї були переведені на Росію.

Вантажно-пасажирські потоки з Північної Кореї переведені на Росію Північнокорейське судно-паром «Мангенбон»

У березні ц. р. РФ та КНДР уклали угоду про залучення північнокорейського судна-парому «Мангенбон» для виконання регулярних рейсів до російського порту Владивосток (раніше даному судну було заборонено заходити до портів Японії). Росія буде використовувати паром для експорту у КНДР морепродуктів, запчастин для сільськогосподарських машин та техніки для гірничодобувної промисловості. А з Північної Кореї будуть перевозитись робітники, які працюють на Далекому Сході РФ вахтовим методом.

Японські експерти вважають, що організація такого регулярного морського сполучення допоможе Північній Кореї отримувати валюту. Крім того, є підозра, що до КНДР може приховано доставлятися зброя і боєприпаси, комплектуючі деталі для ракет та, не виключено, ядерні матеріали.

 

Стратегічна ініціатива КНР «Пояс і шлях» в контексті китайських та регіональних інтересів

В 1-му кварталі 2017 року загальний об’єм торгівлі Китаю в рамках «Поясу і шляху» зріс на 26,2 %Послідовна політика китайського керівництва з реалізації проекту «Пояс і шлях» може збільшити обсяги торговельно-економічного співробітництва Китаю з країнами-учасницями програми. За даними Міністерства комерції КНР, в першому кварталі 2017 року загальний об’єм торгівлі Китаю в рамках «Поясу і шляху» зріс у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 26,2 %, — до 1 трлн 655,3 млрд юанів. При цьому обсяг китайського експорту у ці країни збільшився на 15,8 %, тобто, до 937,6 млрд юанів (становив 28,2 % від усього китайського експорту), а імпорт — зріс на 42,9 % до 717,7 млрд юанів (склав 25 % від загального обсягу китайського імпорту).

Збільшились і обсяги взаємних інвестицій. В першому кварталі поточного року прямі нефінансові інвестиції КНР в економіку 43 країн-учасниць проекту «Пояс і шлях» склали 2,95 млрд дол. США, що становило 14,4 % від усіх закордонних китайських інвестицій. За цей же період за участю згаданих країн у КНР було створено близько 800 спільних підприємств (на 40 % більше, ніж за аналогічний період минулого року) із загальним обсягом реалізованих інвестицій в 8,45 млрд юанів.

Важливим кроком у розвитку цього проекту стало рішення Азійського союзу інституційних інвесторів (об’єднує банківсько-кредитні установи КНР, Японії, Південної Кореї, Індії та деякі інші країни Південно-Східної Азії і Близького Сходу) про створення Об’єднаного фонду закордонних інвестицій для бізнесу в рамках «Поясу і шляху». Основу фонду складають китайські інвестиційні корпорації CMIG (цільовий обсяг коштів до 15 млрд дол. США) та ССB International, японська корпорація Orix, південнокорейська корпорація Mirae Asset Group, ізраїльська інвестиційна компанія Cukierman та сянганська корпорація Sun Hung Kai Financial.

КНР також розширює спектр учасників проекту «Пояс і шлях» та визначає нові форми взаємодії з ними. Цікаво, що генеральний секретар Китайської асоціації з розвитку підприємств за кордоном Хе Чженвей в інтерв’ю агенції Сіньхуа відзначив значний потенціал, що поглиблюватиме співробітництво КНР з країнами Центральної Азії. Він підкреслив важливість участі згаданих країн у китайському проекті «Пояс і шлях», що дає їм змогу залучати значні інвестиції у розвиток промисловості і інфраструктури та видобуток природних ресурсів.

У цьому контексті Хе Чженвей навів приклад співпраці КНР та Казахстану, який вважається найбільшим партнером Китаю в Центрально-Азійському регіоні. На сьогоднішній день між Китаєм та Казахстаном відбулося 11 раундів діалогу, за підсумками яких було досягнуто домовленості про реалізацію 51 першочергового проекту на загальну суму 26,8 млрд дол. США. Найбільш важливими з таких проектів були названі виробництво поліпропілену, збирання автомобілів, обробка зерна. За досвідом китайсько-казахських відносин налагоджуватиметься співробітництво з Узбекистаном, Киргизстаном та Таджикистаном.

 

Політика

Міністр закордонних справ КНР Ван І та Державний секретар США Р. ТіллерсонСеред пріоритетів зовнішньої політики Китаю поглиблення співробітництва зі США в рамках побудови стратегічного партнерства між двома країнами вважається одним з найважливіших. Так, 28 квітня ц. р. під час зустрічі в Нью-Йорку міністр закордонних справ КНР Ван І та державний секретар США Р. Тіллерсон обговорювали плани візиту президента США Д. Трампа до Китаю. У наведеному контексті було відзначено, що необхідно якнайшвидше запустити на вищому рівні всі чотири механізми діалогу, які були започатковані на переговорах лідерів цих країн у квітні ц. р. у США.

Перебуваючи в Нью-Йорку, глава зовнішньополітичного відомства КНР Ван І зустрівся також з міністром закордонних справ Японії Ф. Кісідой. Сторони підтвердили, що Пекін та Токіо готові вирішувати всі проблеми у своїх відносинах, а також поглиблювати співробітництво у політичній, економічній та безпековій сферах.

 

Міністр закордонних справ КНР Ван І та Федеральний канцлер Німеччини А. МеркельКНР активно розвиває свої зв’язки з країнами ЄС. На минулому тижні міністр закордонних справ Китаю Ван І по дорозі до США завітав до ФРН. Під час переговорів з Федеральним канцлером Німеччини А. Меркель він відзначив прогрес у розвитку китайсько-німецьких відносин. При цьому сторони висловили тверді наміри вивести стосунки між своїми країнами на якісно новий рівень. В даному зв’язку такі контакти були названі прикладом побудови відкритих економік в рамках просування процесів світової глобалізації.

 

КНР прагне налагоджувати партнерські стосунки з багатьма іншими країнами та міжнародними організаціями, але при цьому обов’язково твердо відстоює свої інтереси, а в Азійсько-Тихоокеанському регіоні — без жодних винятків. 27 квітня ц. р. Міністерство закордонних справ КНР висловило черговий протест проти публікації ЄС доповідей про ситуацію у спеціальних адміністративних районах Китаю Сянган та Аоминь. За заявою МЗС, після повернення цих районів до складу КНР, все, що там відбувається, є винятково її внутрішньою справою. При цьому були відзначені успіхи у розвитку Сянгану та Аоминя в рамках реалізації політики «Одна держава — дві системи».

Була також надана негативна оцінка положенням «Блакитної книги з питань дипломатії Японії», які містять критичні зауваження стосовно Китаю. Насамперед це стосується тверджень щодо «відсутності прозорості у зростаючому оборонному бюджеті КНР», а також намірів Японії «рішуче протидіяти вторгненням китайських кораблів у прибережні води островів Дяоюйдао». У наведеному контексті було наголошено на суверенних правах КНР на острова Дяоюйдао та Наньша, внаслідок чого її діяльність у згаданих прибережних водах є цілком законною.

 

Економіка

Посол КНР у США Цуй Тянькай на нью-йоркському міжнародному форумі з фінансового та інфраструктурного співробітництваСтабільному зростанню економіки КНР сприяє розвиток торговельно-економічного співробітництва з провідними країнами. 24 квітня ц. р. посол КНР у США Цуй Тянькай взяв участь у нью-йоркському міжнародному форумі з фінансового та інфраструктурного співробітництва, де у своєму виступі відзначив послідовне зміцнення китайсько-американських відносин у торговельно-економічній сфері, що спостерігається протягом багатьох років. В той же час він визнав, що існує чимало проблем у згаданій сфері, які мають успішно вирішуватися. В цьому плані Цуй Тянькай повідомив, що керівництво КНР намагатиметься покращити інвестиційний клімат в країні для того, щоб відбувалася справедлива конкуренція між китайськими та американськими підприємствами. Він запропонував США пом’якшити обмеження на експорт в нафтогазовій сфері та відмовитись від надмірної перевірки китайських компаній, які мають намір інвестувати кошти в американську економіку.

25 квітня у Пекіні відбувся черговий раунд китайсько-канадського економічного та фінансового діалогу25 квітня ц. р. у Пекіні відбувся черговий раунд китайсько-канадського економічного та фінансового діалогу за участю віце-прем’єра Державної ради Китаю Ван Яна та представників уряду Канади, в т. ч. міністра фінансів Б. Морно і міністра міжнародної торгівлі Ф. Шампаня. Було досягнуто домовленості про встановлення нового рівня співробітництва сторін в сферах торгівлі, інвестицій, науки та техніки, чистих джерел енергії, а також інфраструктури та туризму. Зокрема, передбачається продовжувати роботу зі створення китайсько-канадської зони вільної торгівлі.

 

Китай активно співпрацює і з Росією, зокрема, в енергетичній сфері. 26 квітня між Китайською корпорацією ядерно-енергетичної промисловості (CNEIC) та паливною компанію «ТВЕЛ» державної корпорації «Росатом» підписано пакет контрактів на суму близько 1 млрд дол. США. За укладеними угодами передбачається поставка до КНР російського ядерного палива, цирконієвих комплектуючих для тепловиділяючих зборок, а також надання послуг в обслуговуванні енергоблоків Тяньваньської АЕС.

 

Питання безпеки та силові структури

Керівництво КНР проводить комплексну реформу Народно-визвольної армії Китаю (НВАК). Зокрема, Центральна воєнна рада КНР ухвалила рішення про реорганізацію Сухопутних військ НВАК, а саме: буде сформовано тринадцять корпусів змішаного складу на базі нині існуючих вісімнадцяти.

26 квітня у КНР був спущений на воду перший повністю побудований власними силами авіаносецьКрім того, триває реалізація програми прийняття на озброєння ВМС НВАК нових кораблів різних класів. Так, 26 квітня ц. р. у КНР в порту Далянь був спущений на воду перший повністю побудований власними силами авіаносець. Будівництво корабля розпочалося у 2013 році, а його введення до бойового складу ВМС після всіх доопрацювань планується у 2020 році.

Довжина корабля — 315 м, ширина — 75 м, водотоннажність — до 70 тис. тонн, крейсерська швидкість — 31 морський вузол. На борту авіаносця можуть базуватися 36 винищувачів Шеньян J-15. Авіаційна група корабля включатиме нову модифікацію літаків зазначеного типу — J-15В із сучасною радіолокаційною станцією з фазованою антенною решіткою замість імпульсно-доплеровської РЛС. Завдяки цьому дальність її дії та розрізнююча здатність фактично дорівнюватимуть РЛС американського літака F-35В.

 

Заступник начальника Об’єднаного штабу Центральної військової ради КНР Шао Юаньмін під час 6-ї Московської конференції з міжнародної безпеки Триває діалог між КНР та Росією у сфері безпеки. 27 квітня поточного року у Москві відбувся 19-й раунд стратегічних консультацій між збройними силами Китаю та Росії за участю заступника начальника Об’єднаного штабу Центральної військової ради КНР Шао Юаньміня та першого заступника начальника генерального штабу ЗС РФ С. Рудського. Обговорювались перспективи поглиблення співпраці сторін з питань безпеки у світі та регіоні.

Перебуваючи в Москві, Шао Юаньмін брав участь у роботі 6-ї Московської конференції з міжнародної безпеки. У своєму виступі він повідомив, що ЗС КНР готові розвивати конструктивні відносини з арміями інших країн для зміцнення стратегічної взаємодії, а також для захисту миру в усьому світі.

 

КНР поглиблює співробітництво з іншими країнами світу у боротьбі з тероризмом, транснаціональною організованою злочинністю та незаконною діяльністю у кібернетичному просторі. Зокрема, такі питання обговорювались під час зустрічі члена Державної ради, міністра громадської безпеки КНР Го Шенкуня та державного секретаря Ради Безпеки Республіки Білорусь С. Зася 25 квітня ц. р. у Пекіні. Окремо також розглядались плани посилення безпеки китайсько-білоруського індустріального парку, а також інших спільних підприємств, які створюються в рамках китайського проекту «Пояс і шлях».

 

Наука та технології

Помітні успіхи Китаю у розвитку космічних технологій дозволяють йому налагоджувати співробітництво в цій сфері з іншими провідними країнами. Так, КНР спільно з Європейським космічним агентством вивчає можливість будівництва міжнародної станції на Місяці. Наприкінці поточного року планується запуск космічного корабля для збору місяцевого ґрунту, а у 2018 році — ще одного корабля з висадкою на зворотній стороні Місяця для проведення астрофізичних та геологічних досліджень.

В рамках реалізації національної космічної програми, 27 квітня ц. р. вантажний корабель «Тяньчжоу-1» завершив перше орбітальне дозаправлення космічної лабораторії «Тяньгун-2». Дозаправлення відбувалося під контролем наземного центру управління і тривало п’ять діб. Експеримент виконувався в рамках підготовки до будівництва китайської космічної станції. За заявою керівника програм космічних пілотованих польотів КНР Ван Чжаояо, процес її зборки на орбіті розпочнеться у 2019 році та закінчиться у 2022 році.

Вантажний корабель «Тяньчжоу-1» завершив перше орбітальне дозаправлення космічної лабораторії «Тяньгун-2» Проект китайської космічної станції

КНР займає провідні позиції у гідрографічних дослідженнях. У квітні поточного року Китай розпочав глибоководні дослідження у Південно-Китайському морі. 25 квітня науково-дослідне судно «Сян’янхун 09» з пілотованим батискафом «Цзяолун» та китайськими вченими на борту прибуло у визначений район Південно-Китайського моря, де планується проведення другого етапу наукових досліджень в рамках 38-ї китайської океанологічної експедиції.

 

Окремі аспекти співробітництва КНР та України

Бізнес-форум «Стан і перспективи реалізації в Україні ініціативи КНР «Один пояс — один шлях»Сприятливі перспективи у українсько-китайських відносинах виникають завдяки можливості розширення участі України у стратегічному проекті КНР «Пояс і шлях». Це було основною темою бізнес-форуму «Стан і перспективи реалізації в Україні ініціативи КНР «Один пояс — один шлях». Форум проходив 25 квітня ц. р. у рамках виставки «Культура Китаю входить до України», присвяченій 25-й річниці встановлення дипломатичних відносин між Україною та КНР. На форумі відзначалася наявність позитивних умов для подальшого розвитку торговельно-економічного співробітництва сторін у різних сферах (зокрема, у 2016 році товарообіг між Україною та Китаєм склав 6,5 млрд дол. США).

Одним із перспективних напрямів такої взаємодії України і КНР є участь китайського бізнесу у розвитку української інфраструктури. Зокрема, на минулому тижні під час зустрічі міністр інфраструктури України В. Омелян та голова ради директорів китайської корпорації ССЕС домовилися про продовження переговорів з питання реалізації спільного проекту «Повітряний експрес». Проектом передбачається прокладання залізничної колії від Києва до міжнародного аеропорту «Бориспіль», що розвантажить автомобільну трасу та створить більш зручні умови для пасажирів. Розглядаються також можливості з залучення китайських компаній до інших інфраструктурних проектів України в морській та автодорожній галузях.

 

URL сторінки http://bintel.com.ua/uk/article/print/obzor_sobytij_vokrug_knr_12/