Борисфен Інтел

Китай (中国) сьогодні

11 травня 2017
<p>Китай (中国) сьогодні</p>

Огляд подій (03.05–09.05.2017)

 

Основні події та тенденції у розвитку ситуації довкола КНР

У Азійсько-Тихоокеанському регіоні не зменшується викликана діями Північної Кореї у ракетно-ядерній сфері напруга, що змушує провідні країни світу, в тому числі і Китай, займатися пошуком ефективних шляхів виходу з цієї непростої ситуації.

Якщо взяти до уваги ту роль, яку прагне відігравати з цього приводу США, то треба зазначити, що 4 травня ц. р. їх Палата представників Конгресу ухвалила законопроект про посилення проти КНДР санкцій. Ними передбачаються додаткові обмеження проти фізичних осіб та підприємств Північної Кореї, які займаються роботами у галузі створення ракетних та ядерних озброєнь. У документі містяться принципово нові положення про встановлення США контролю над морськими портами інших країн регіону з метою перевірки виконання умов санкційного режиму.

Це рішення викликало вкрай нервову реакцію керівництва РФ, яке розцінило його як фактичне «оголошення війни Росії». Відповідну заяву з цього приводу зробив голова комітету Ради Федерації з міжнародних справ К. Косачов. Реалізація американського законопроекту, вважає він, «передбачає силовий сценарій з примусовим доглядом американськими військовими кораблями усіх суден». Наголошуючи на неприпустимості таких дій стосовно Росії, він порівняв ситуацію з «Карибською кризою» 1962 року.

Що ж до КНР, то її МЗС оприлюднило заяву з закликом до всіх сторін утриматись від будь-яких дій, що можуть ускладнити і без того складну ситуацію на Корейському півострові та загрожувати миру і безпеці регіону. Першочерговим завданням визначалася деескалація напруженості в АТР за допомогою негайного відновлення діалогу і консультацій щодо ракетно-ядерної програми КНДР.

 

Стратегічна ініціатива КНР «Пояс і шлях» у контексті китайських та регіональних інтересів

Ключовою подією у визначенні подальших перспектив реалізації стратегічної ініціативи КНР «Пояс і шлях» має стати Форум високого рівня з даного питання, який запланований на 14–15 травня цього року. Керівництво Китаю має намір використати форум для побудови більш відкритої та ефективної платформи співробітництва з країнами-партнерами в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, Центральній та Південній Азії, Європі, Африці та Америці.

На сьогоднішній день до цієї ініціативи вже приєдналися понад 100 країн та міжнародних організацій, серед яких понад 40 підписали угоду про співробітництво з Китаєм. Ініціатива «Пояс і шлях» була включена або відображена в документах та резолюціях Генеральної Асамблеї і Ради безпеки ООН та організації Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва.

З початком реалізації проекту було досягнуто прориву у реалізації серії крупних проектів у сфері транспорту, енергетики та зв’язку. Серед основних таких — запуск маршруту міжнародних залізничних сполучень Китай — Європа, а також створення економічних коридорів, у т. ч.: Китай — Пакистан; Китай — Монголія — Росія; Китай — Центральна Азія — Каспійський та Чорноморський регіони — Близький Схід.

Важливим досягненням можна вважати збільшення обсягів взаємної торгівлі в рамках проекту «Пояс і шлях», що на сьогодні сягає понад 900 млрд дол. США за рік (понад чверть загального обсягу зовнішньої торгівлі КНР). Китайські інвестиції в економіку країн-учасниць «Поясу і шляху» склали понад 50 млрд дол. США. За рахунок цього з’явилося 56 зон торговельно-економічного співробітництва, що сприяло створенню близько 200 тис. нових робочих місць.

В цілому у роботі Форуму братимуть участь понад 1,2 тис осіб, включно з офіційними особами, експертами, підприємцями, фінансистами та журналістами зі 110 країн, а також представники 60 різних міжнародних організацій. Зокрема, до Пекіну обіцяли прибути лідери та глави урядів 28 країн, генеральний секретар ООН А. Гутерріш, президент Світового банку Дж. Кім та глава Міжнародного валютного фонду К. Лагард. На Форумі передбачається підписання угод про співробітництво КНР з близько 25 країнами та понад 20 міжнародними організаціями.

 

У рамках підготовки до Форуму 4–5 травня ц. р. в Пекіні відбулася конференція з питань безпеки в контексті реалізації стратегії «Пояс і шлях». У ній брали участь член політбюро ЦК КПК, секретар політико-юридичної комісії ЦК КПК Мен Цзяньчжу та член Державної ради КНР, міністр громадської безпеки Го Шенкунь, а також представники Міністерства державної безпеки Китаю та відомств державної безпеки з понад 20 країн. Мен Цзяньчжу висловився за посилення співробітництва країн-учасниць проекту «Пояс і шлях» у боротьбі з тероризмом та іншими загрозами спільній безпеці. Це питання було визначене одним із основних таких, які покращують торговельно-економічні зв’язки.

 

Окрема увага приділялася й іншим тенденціям та подіям, що позначалися на стану справ у Китаї та довкола нього.

 

Політика

Керівництво КНР активно відстоює свої інтереси у регіоні Південно-Китайського моря. 2 травня ц. р. Міністерство закордонних справ Китаю підтримало підсумкову заяву саміту АСЕАН, якою відмічається прогрес у розробці Кодексу поведінки в Південно-Китайському морі. КНР повідомляє, що готова для цього поглиблювати співробітництво з країнами АСЕАН.

 

Також КНР розвиває зв’язки з країнами інших регіонів. Так, після переговорів глави МЗС Китаю Ван І та міністра закордонних справ і міжнародного співробітництва ОАЕ Заїда Аль Нахайяна на початку травня ц. р. сторони повідомили, що мають намір поглиблювати взаємодію у різних сферах. Насамперед, у нафтогазовій галузі, будівництві портів, атомній та чистій енергетиці, авіації та аерокосмічній галузі.

 

2–5 травня ц. р. Китай з офіційним візитом відвідав прем’єр-міністр Данії Л. Расмуссен. На зустрічі з головою КНР Сі Цзіньпіном, прем’єром Держради Китаю Лі Кецяном та головою Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників Чжаном Децзяном він обговорив плани встановлення нового типу стосунків між двома країнами у політичній, економічній та культурній сферах як на двосторонньому рівні, так і в рамках ООН, Арктичної ради та інших міжнародних організацій. За підсумками переговорів підписано 6 двосторонніх документів, у т. ч. Спільний робочий план Китаю та Данії на 2017–2020 роки.

 

Економіка

Активно розвиваючи міжнародне співробітництво, КНР впевнено збільшує свою зовнішню торгівлю. За даними Головного митного управління Китаю, у квітні 2017 року зовнішньоторговельний оборот КНР у порівнянні з тим же минулорічним місяцем зріс на 16,2 % — до 2,22 трлн юанів (322 млрд дол. США). При цьому, на 14,3 % збільшилися показники експорту — до 1,24 трлн юанів (180 млрд дол. США), на 18,6 % імпорту — до 979,1 млрд юанів (142 млрд дол. США). Завдяки цьому позитивне сальдо торговельного балансу КНР склало 262,2 млрд юанів (38 млрд дол. США).

Загалом, за підсумками перших чотирьох місяців поточного року на 20,3 % збільшились обсяги зовнішньої торгівлі КНР — до 8,42 трлн юанів (1,22 трлн дол. США). В т. ч. зріс на 14,7 % експорт — до 4,57 трлн юанів (663 млрд дол. США), на 27,8 % — імпорт, до 3,85 трлн юанів (559 млрд дол. США). Протягом зазначеного періоду на 26,2 % скоротилося позитивне сальдо зовнішньої торгівлі — до 715 млрд юанів (103,7 млрд дол. США).

З початку 2017 року найбільшим торговельним партнером КНР став Європейський Союз. Так, на 15,5 % зріс обсяг їх двостороннього товарообігу — до 1,24 трлн юанів (179 млрд дол. США). На товарообіг з ЄС припало 14,8 % від загального обсягу торгівлі Китаю. До першої четвірки найбільших торгових партнерів КНР увійшли також США, АСЕАН і Японія.

Основу китайського експорту, як і раніше, складали продукція машинобудування, високотехнологічні товари. Китай же в основному імпортував сировинні товари, в т. ч. залізну руду та сиру нафту.

Щодо золотовалютних резервів КНР, то з початку поточного року вони і надалі зростали. Лише протягом квітня 2017 року їх обсяги збільшились з 3,0091 до 3,0295 трлн дол. США.

 

Питання безпеки та силові структури

Одним із основних напрямів воєнної реформи в КНР вважається вдосконалення національних стратегічних ядерних сил (СЯС), яким відведена роль головного інструменту стримування ймовірних супротивників. Виходячи з аналізу навчань та наукових досліджень, пріоритет у реформуванні СЯС надається підвищенню мобільності ракетних комплексів, що посилюватиме їх живучість, таємність та автономність функціонування. Увага приділяється також підвищенню точності ураження цілей, а також спроможності прориву системи ПРО супротивників.

Саме ці принципи лежать в основі розвитку СЯС КНР. Так, на сьогоднішній день Ракетні війська Народно-визвольної армії Китаю мають до 180 боєготових ракетних комплексів шахтного базування з МБР DF-5 («Східний вітер-5»), приблизно таку ж кількість рухомих ґрунтових ракетних комплексів (РГРК) з МБР DF-31/DF-31A та балістичні ракети середньої дальності DF-21/DF-21A. При цьому послідовно нарощується угруповання РГРК, у т. ч. у спосіб формування нових ракетних з’єднань.

Реалізується комплекс програм з модернізації РГРК з МБР DF-31/DF-31A, а також ведеться розробка нової універсальної мобільної МБР DF-41 з перспективою взяття її на озброєння до 2020 року. При цьому китайські фахівці використовують як власні науково-технічні досягнення, так і ті, що отримали з інших країн, зокрема, Росії.

У нової МБР DF-41 будуть вдосконалені ступені з підвищеною енергетичною ефективністю, роздільна бойова частина з бойовими блоками індивідуального наведення та підвищеною точністю ураження об’єктів противника. В основному завдяки доопрацюванню системи управління ракети. Головна частина оснащується елементами астрокорекції польоту бойових блоків на кінцевій ділянці їх траєкторії. Крім того, планується обладнати МБР ефективними засобами подолання системи ПРО супротивника. Комплекси розміщуватимуться на колісних шасі (до речі, білоруського виробництва), а також на спеціальних колісних платформах.

У Ракетних військах НВАК також удосконалюються і опрацьовуються нові форми та способи застосування мобільних ракетних комплексів стратегічного призначення. Особлива увага приділяється вирішенню завдань скритого (прихованого) виходу із пунктів постійної дислокації, маневруванню для зайняття та зміни бойових позицій, підготовці і нанесенню умовних ракетно-ядерних ударів по ворожих об’єктах.

Ключовим чинником у реалізації таких планів керівництва КНР є високий рівень можливостей національної економіки та оборонно-промислового комплексу, що дозволяє виконати поставлені завдання у визначені терміни.

 

Керівництво КНР приділяє увагу і питанням безпеки національної кібернетичної сфери. На початку травня ц. р. Управління з питань кіберпростору КНР (САС) запровадило нові правила з регулювання діяльності в Інтернет-просторі країни. Ці правила набувають чинності з 1 червня 2017 року. Вирішення таких завдань покладатиметься на спеціальний Комітет з кібернетичної безпеки у складі висококваліфікованих спеціалістів у відповідних галузях, який передбачається незабаром створити.

 

Наука та технології

Цілеспрямована і планомірна політика керівництва КНР з розвитку науки та передових технологій обумовлює стрімкий вихід країни на передові світові позиції у сферах освоєння космічного простору, літакобудування, атомної енергетики та комп’ютерних технологій.

5 травня ц. р. на космодромі Веньчан у провінції Хайнань встановлена найпотужніша китайська ракета-насій «Changzheng-5» («Великий похід-5»), що виведе на космічну орбіту новий телекомунікаційний супутник «Shijian-18». Старт апарату запланований на червень поточного року (це вже другий пуск ракети-носія «Changzheng-5»). Ракету розробила Китайська корпорація аерокосмічної науки та техніки (CASC). Вона є космічним носієм другого покоління (здатна вивести на низьку навколоземну орбіту 25 тонн вантажу).

 

Створюється також новий пасажирський літак С919 розробки Китайської корпорації комерційної авіації (СОМАС), перший тестовий політ якого пройшов 5 травня ц. р. Він замінить літаки аналогічних класів Boeing 737 та A320, які активно експлуатуються зараз в Китаї.

 

На початку травня цього року пройшло випробування нового ударного одноразового БПЛА, характерною особливістю якого є використання екранного ефекту для забезпечення польоту. Висота польоту становить 1–6 м над водною поверхнею, злітна вага — 3000 кг, корисне навантаження — 1000 кг, тривалість польоту — 1,5 год.

 

 

За планом розвитку атомної енергетики КНР на острові Хайнань розпочато будівництво першої міні-АЕС власної розробки. АЕС з реактором АСР-100 «Лінлун» матиме потужність 100 МВт. Це перший у світі міні-реактор, на який МАГАТЕ надала всю необхідну дозвільну документацію.

 

КНР розширює океанографічні дослідження. До середини 2019 року планується введення в дію нового сучасного судна для розвідки морських ресурсів, а також першої плавучої бази для глибоководних пілотованих апаратів. Сьогодні Китай має 17 океанографічних науково-дослідних суден та 15 гідрографічних суден для досліджень прибережної зони.

 

 

Окремі аспекти співробітництва між КНР і Україною

Дослідження Інституту світової політики, які були проведені спільно з TRUMAN Agency в рамках підготовки аналітичного документу «Аудит зовнішньої політики України. Індекс відносин», показують, що з початку 2017 року Україна покращила свої відносини з Китаєм на 2 умовних бали — до плюс 27 балів (для порівняння, в цей же період стосунки між Україною та Росією погіршились на 22 умовних бали — до мінус 61 бала). Показники наводяться з урахуванням аналізу подій у зовнішній політиці України з точки зору їх позитивного або негативного впливу на українські відносини з іншими країнами.

За словами Надзвичайного та Повноважного Посла КНР в Україні Ду Вея, імпульс для розвитку співробітництва між Китаєм та Україною надала зустріч лідерів двох країн під час Всесвітнього економічного саміту в Давосі у січні цього року, яка підтвердила наявність спільних інтересів сторін у багатьох сферах. Це створює сприятливі умови для продовження позитивної тенденції зі збільшення обсягів китайсько-української торгівлі, яка відмічається останнім часом. Так, у 2016 році цей показник виріс на 24 %, а 1-му кварталі поточного року — ще на 7 %.

 

URL сторінки http://bintel.com.ua/uk/article/print/obzor_sobytij_vokrug_knr_13/