Борисфен Інтел

Китай (中国) сьогодні

6 березня 2017

 

Огляд подій (20.02–05.03.2017)

Китай: огляд подій за 06–19.02.2017: http://bintel.com.ua/uk/article/obzor_sobytij_vokrug_knr_4_17/

 

Політика

Китай, як провідна держава світу, продовжує активно розвивати міжнародні відносини, виходячи при цьому з власних національних інтересів.

Одним із основних напрямів зовнішньої політики КНР залишається збереження конструктивних стосунків зі США. Щоправда, ці стосунки дещо ускладнилися після обрання новим президентом США Дональда Трампа.

1 березня поточного року до Вашингтону прибув член Державної ради Китаю Ян Цзечі, який зустрівся з президентом США і обговорював з ним перспективу поглиблення двостороннього співробітництва між країнами, у т. ч. майбутню зустріч Дональда Трампа з главою Китаю Сі Цзіньпіном. Цей візит співпав з 45-ю річницею підписання т. зв. Шанхайського комюніке, яке було укладено в той час президентом США Р. Ніксоном та керівництвом КНР, і започаткувало встановлення дипломатичних стосунків між США та Китаєм. Зрозуміло, що був відкритий шлях і для зміцнення американсько-китайських зв’язків у торговельно-економічній сфері.

 

Важливе значення КНР надає поглибленню зв’язків з країнами Європейського Союзу, намагаючись дістати від нього підтримку своїм міжнародним позиціям і розширити свою присутність на європейських ринках. У цьому зв’язку показовими були візити до КНР президента Італії С. Маттарелли 21–26 лютого ц. р. (у складі італійської делегації були міністр закордонних справ А. Альфано, заступник міністра економічного розвитку І. Скальфаротто та представники великого бізнесу), а також прем’єр-міністра Франції Б. Казнева 21–23 лютого ц. р.

Під час переговорів (проходили окремо) з Главою КНР Сі Цзіньпіном та прем’єром Державної ради Китаю Лі Кецяном розглядалось широке коло питань політичного, економічного та безпекового характеру. При цьому була продемонстрована спільність позицій Італії, Франції та КНР щодо побудови багатополярного світу, верховенства права ООН у вирішенні міжнародних проблем, а також підтримки процесів світової глобалізації та необхідності протидії різним формам економічного протекціонізму. Наведені питання були визначені основними напрямами взаємодії сторін у рамках ООН та «великої двадцятки».

Політика Китаю
(Для перегляду фото в повному розмірі клацніть мишею по мініатюрі)

В цей же час розвивається співробітництво КНР з країнами «третього світу» (як в рамках міжнародних організацій, так і на двосторонньому рівні).

Наприклад, 23–24 лютого ц. р. у місті Нанкін (адміністративний центр провінції Цзянсу) відбулось засідання представників країн-членів групи БРІКС, присвячене підготовці 9-ї зустрічі лідерів організації. Саміт БРІКС на вищому рівні запланований на 3–5 вересня поточного року в місті Сямень (провінція Фуцзянь) під гаслом «Поглиблення партнерських відносин в інтересах створення позитивного майбутнього». Завдяки своїй політичній вазі та економічному потенціалу Китай сьогодні вже фактично посідає лідируючі позиції у БРІКС.

В цей же період у Пекіні пройшов черговий раунд китайсько-індійського діалогу під головуванням заступника глави МЗС КНР Чжан Єсуя та секретаря з іноземних справ Індії Субраманіама Джайшанкара, де обговорювались особливості ситуації в світі, а також напрями розвитку відносин між двома країнами у політичній, економічній та безпековій сферах. Окрему увагу сторони приділили вирішенню своїх регіональних суперечностей. Було домовлено про продовження своїх контактів для побудови відносин стратегічного партнерства.

 

Свою чергою, ключовою політичною подією у внутрішньому житті КНР можна вважати щорічну сесію вищого законодавчого органу КНР — Всекитайських зборів народних представників (ВЗНП, парламент КНР), що розпочала свою роботу 5 березня ц. р. 5-ту сесію ВЗНП 12-го скликання відкрив своєю доповіддю прем’єр-міністр Державної ради КНР Лі Кецян про роботу китайського уряду в 2016 році та основні завдання для держави на 2017 рік. Планується заслуховування доповіді про роботу Постійного комітету ВЗНП, Верховної народної прокуратури, Верховного народного суду та інших питань. Сесія триватиме до 15 березня ц. р.

 

Економіка

Уряд КНР намагається забезпечити високі темпи розвитку країни на основі модернізації національної економіки та поглиблення її інтеграції у світову економічну систему.

Згідно з доповіддю прем’єра Державної ради КНР Лі Кецяна на сесії ВЗНП, ВВП Китаю у 2016 році зріс на 6,7 % у порівнянні з попереднім роком. При цьому збільшився внесок внутрішнього споживання в економічний розвиток країни. Протягом року цей показник зріс на 4,9 %. Крім того, серед позитивних чинників називаються наступні: збільшення додаткової вартості сфери послуг — на 7,8 % (до 51,6 % від ВВП); зниження споживання енергії на одиницю ВВП — на 5 %; підвищення рівня урбанізації — на 1,25 % (до 57,35 % від загальної чисельності населення, яке проживає у містах); зростання ефективності праці — на 6,4 %.

Зросли також і прямі нефінансові інвестиції КНР в інші країни до 1,129 трлн юанів, що на 44 % більше за показник 2015 року. Своєю чергою, обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку Китаю зріс до 813,22 млрд юанів (близько 120 млрд дол. США), що на 4,1 % більше, ніж у попередньому році.

Суттєвих успіхів було досягнуто у зовнішній торгівлі. У 2016 році обсяг товарообігу КНР з іншими країнами склав 4 трлн дол. США. При цьому, за обсягом експорту Китай перевищив США на 643,5 млрд дол. США.

За оцінкою керівництва КНР, основними рушійними силами китайської економіки, що забезпечили такі показники, стали:

  • швидке запровадження сучасних інформаційних технологій у економічні процеси в КНР. У 2016 році мережею Інтернет було охоплено 53,2 % населення країни, у т. ч. 33,1 % сільських жителів. В цілому в КНР налічується 730 млн користувачів, що на 42,99 млн осіб більше, ніж у 2015 році. При цьому в минулому році обсяг онлайнових продажів зріс на 26,2 %;
  • модернізація транспортної інфраструктури країни. У 2016 році в розвиток залізничної мережі КНР було вкладено 801,5 млрд юанів (117 млрд дол. США). Загалом побудовано 3,5 тис. км залізничних шляхів;
  • стрімкий розвиток нових галузей економіки та зростання обсягів випуску нової високотехнологічної продукції. Зокрема, у 2016 році обсяг випуску автомобілів зріс на 40 %, а промислових роботів — на 30,4 %;
  • збільшення інноваційних інвестицій. Протягом 2016 року державні видатки КНР на фінансування потреб науково-технічної сфери збільшились на 9,4 % — до 1 трлн 550 млрд юанів. Було видано 295 тис. патентів.

Загалом наведені показники покращили життєвий рівень громадян КНР. Наприклад, у 2016 році чисельність малозабезпеченого населення сільських районів Китаю зменшилась на 12,4 млн осіб — до 43,3 млн осіб. При цьому середні доходи селян збільшились на 8,4 % у порівнянні з 2015 роком. При цьому у 2016 році було створено 13,14 млн нових робочих місць, а зареєстроване міське безробіття збереглося на рівні 4,02 %.

 

Згідно з Планом соціально-економічного розвитку Китаю на 2017 рік, передбачається збереження зростання ВВП на рівні близько 6,5 %. При цьому дефіцит державного бюджету заплановано в обсязі 2,38 трлн юанів (близько 345 млрд дол. США) або 3 % ВВП, що на 200 млрд юанів (близько 30 млрд дол. США) більше, ніж у минулому році. Інфляція прогнозується на рівні 3 %. У 2017 році передбачається створити понад 11 млн робочих місць, а також стримати кількість зареєстрованих безробітних серед городян у межах 4,5 % від загальної чисельності працездатного населення.

Передбачається також продовжувати модернізацію транспортної інфраструктури. Загалом на це протягом 13-ї п’ятирічки (2016–2020 роки) виділено 15 трлн юанів (2,18 трлн дол. США). З них — 3,5 трлн юанів (508,6 млрд дол. США) призначається для розширення залізничної мережі, 7,8 трлн юанів (1,13 трлн дол.) — для будівництва автомобільних доріг, 650 млрд юанів (94,5 млрд дол. США) — для спорудження аеропортів, 500 млрд юанів (72,66 млрд дол. США) — для нарощування потужностей водного транспорту. З цих коштів у 2017 році 800 млрд юанів (близько 117 млрд дол. США) буде спрямовано на будівництво нових залізничних шляхів.

Триватиме інвестиційна діяльність. У 2017 році обсяг прямих нефінансових інвестицій за кордон очікуються на рівні 170 млрд дол. США. Прямі іноземні інвестиції в економіку КНР складуть 126 млрд дол. США.

 

На цьому фоні триває активний розвиток економічного співробітництва Китаю з іншими країнами. І тут провідним партнером КНР залишаються США. У 2016 році обсяг товарообігу між двома країнами склав 519,6 млрд дол. США, обсяг торгівлі послугами перевищив 100 млрд дол. США, а загальний обсяг взаємних інвестицій досяг 170 млрд дол. США. Китай вважається найбільшим імпортером американських літаків «Боїнг» (26 % всіх замовлень), автомобілів та соєвих бобів.

До числа пріоритетних партнерів КНР входять також країни Європейського Союзу. Зокрема, за даними Федерального статистичного управління ФРН, у 2016 році Китай випередив США за обсягом двосторонньої торгівлі з ФРН, що становив близько 170 млрд євро.

Аналогічні тенденції спостерігаються і у торгівлі КНР з іншими країнами ЄС. Зокрема, під час візиту до КНР наприкінці лютого поточного року президент Італії С. Маттарелла та прем’єр-міністр Франції Б. Казнев повідомили, що їх країни зацікавлені брати участь у китайському проекті «Економічний пояс Шовкового шляху». Зі свого боку керівництво КНР продемонструвало інтерес до італійського кораблебудування, енергетичної, літакобудівної, автомобільної та інших високотехнологічних галузей Франції. В цьому плані був відзначений спільний китайсько-французько-британський проект будівництва АЕС Hinkley Point у Великобританії, який є основою для більш широкого виходу сторін на світовий ринок ядерної енергетики.

За підсумками переговорів між КНР та Італією було укладено більше десятка угод у сферах торгівлі, економіки, культури та охорони здоров’я на суму понад 5 млрд євро. Найбільшою з них стала угода про будівництво італійським суднобудівним підприємством Fincantier двох круїзних лайнерів для КНР. Вартість контракту становить 1,5 млрд євро. Розглядається питання про замовлення ще чотирьох таких суден. Торговельно-економічні угоди були укладені також між КНР та Францією.

Крім того, 2 березня 2017 року в рамках програми «Раціональні та безпечні торговельні шляхи» (SSTL) у приморському місті Сямень (провінція Фуцзянь) був відкритий перший прямий маршрут залізничного сполучення Китаю з Європою. Час руху потягів до кордону з Польщею зменшено з близько 40 до 15 діб.

Посилена увага КНР приділяється розширенню китайської присутності в енергетичних секторах економіки країн експортерів нафти і газу. В лютому ц. р. китайські енергетичні компанії CEFC China Energy та China National Petroleum Corp. придбали 12 % концесій на розробку нафтогазових родовищ в Об’єднаних Арабських Еміратах. Загальна вартість угоди становить 2,7 млрд дол. США.

Здійснюється також розвиток торговельно-економічних відносин між Китаєм та країнами колишнього СРСР. Зокрема, в лютому 2017 року холдинг «Вертольоти Росії» поставив китайській компанії China General Aviation Service два багатоцільових вертольоти Мі-171, призначених для боротьби з лісовими пожежами та іншими стихійними лихами. Замовником машин є місто Шихецзи Сіньцзянь-Уйгурського автономного району КНР (відповідний контракт був підписаний у 2015 році). Крім того, до кінця поточного року планується створити спільне підприємство за участю російського оператора електроенергетичних мереж «Россети» та Державної електромережевої корпорації Китаю (State Grid Corporation of China, SGCC). Основний напрям його роботи — будівництво об’єктів електромереж на території Росії та інших країн.

Тривають переговори і між урядами КНР та Білорусі щодо можливості залучення китайських інвесторів до реалізації проектів з модернізації великих білоруських підприємств, у т. ч. «Горизонт» та «Витязь» (випуск телевізійної і побутової техніки), БАТЕ (виробництво автокомпонентів), а також «Гомсельмаш» (виробництво сільгосптехніки).

 

Однак збільшення присутності, а отже і впливу Китаю на світовому ринку, викликає занепокоєння інших провідних держав. Так, наприкінці лютого ц. р. німецький Фонд ім. Ф. Еберта та Стокгольмський інститут дослідження проблем світу (SIPRI, Швеція) провели «круглий стіл» на тему «Економічний пояс Шовкового шляху: проекти співробітництва ЄС і КНР та наслідки для безпеки», де висловлювалася думка про доцільність створення спільного простору Європа–Центральна Азія–АТР в економічній та безпековій сферах, щоправда, винятково з урахуванням європейських інтересів. Зокрема, в цьому зв’язку зауважувалася загроза посилення залежності ЄС від Китаю. Тому говорилося про необхідність більш уважного ставлення до спільних проектів з КНР.

Зазначену позицію розділяє керівництво ЄС. Зокрема, Європейська комісія розпочала розслідування відповідності європейському законодавству угоди між Угорщиною та Китаєм щодо будівництва КНР швидкісної залізничної магістралі Будапешт–Белград. Контракт вартістю 2,89 млрд дол. США було укладено в 2016 році в рамках проекту Китаю «Економічний пояс Шовкового шляху». За контрактом до будівництва залізниці залучаються державна китайська компанія China Railway International Corporation та Export-Import Bank of China.

 

Питання безпеки та силові структури

Головні пріоритети КНР у безпековій сфері наступні: зміцнення стратегічної стабільності у світі при збереженні паритету з іншими ядерними країнами; посилення китайських позицій в АТР; боротьба з тероризмом, а також участь у міжнародній миротворчій діяльності.

Одним із основних партнерів КНР у безпековій сфері залишається Росія. Так, 21 лютого ц. р. у Пекіні відбувся черговий раунд консультацій між КНР та Росією з питань нерозповсюдження ядерної зброї та контролю над нею. Сторони обмінялись думками щодо способів забезпечення глобальної стратегічної безпеки у світі в контексті стану виконання договорів про нерозповсюдження ядерної зброї та протиракетну оборону.

Водночас 27 лютого ц. р. в Москві відбувся 2-й раунд китайсько-російських переговорів про боротьбу з тероризмом на рівні заступників міністрів закордонних справ. Досягнуто згоди про необхідність створити широкий антитерористичний фронт під егідою ООН. Крім того, сторони обмінялися грамотами з ратифікації двосторонньої Угоди про співробітництво у боротьбі з тероризмом, сепаратизмом та екстремізмом.

 

Необхідно зазначити, що триває суперництво між Китаєм та США щодо впливу в АТР. 21 лютого ц. р. міністерство закордонних справ КНР висловило стурбованість з приводу посилення американської військової присутності в регіоні, у т. ч. планів США з розгортання системи протиракетної оборони в Японії та Південній Кореї у відповідь на ракетні випробування КНДР. У цьому зв’язку відзначалася необхідність посилити політичне співробітництво США з КНР та Північною Кореєю в інтересах підтримання миру і стабільності на Корейському півострові. Крім того, МЗС Китаю попередило США про неприпустимість можливих спроб перешкодити доступу Китаю до його штучних островів у Південно-Китайському морі.

Чутлива реакція Китаю також на оцінки західних країн щодо ситуації довкола окремих регіонів КНР. Так, 24 лютого ц. р. МЗС Китаю піддало критиці факт оприлюднення Великобританією чергової піврічної доповіді стосовно Гонконгу (20 років тому був переданий з-під протекторату Великої Британії до Китаю). За заявою зовнішньополітичного відомства КНР, Гонконг є невід’ємною китайською територією, що робить недоречними подібні доповіді.

Аналогічна оцінка була надана і «Доповіді щодо гарантування безпеки в Китаї у 2017 році — постійні зміни в китайсько-тайванських відносинах», яка була підготовлена Національним інститутом в галузі оборони при міністерстві оборони Японії. Коментуючи доповідь, МЗС КНР наголосило на неприпустимості трактування Тайваню як «державного утворення», оскільки він є територією Китаю.

 

З огляду на згадані проблеми, 4 березня ц. р. керівництво КНР ухвалило рішення про збільшення видатків на оборону на 7 % — до 1,3 % від ВВП. За заявою офіційного представника Всекитайських зборів народних представників Фу Ін, це рішення пов’язано з «необхідністю захисту суверенітету, інтересів та прав КНР в умовах зовнішніх втручань».

За Планом економічного розвитку Китаю на 2017 рік, передбачається продовження реформування національної оборони та збройних сил з метою приведення їх у відповідність до умов сучасної обстановки та рівня загроз КНР. Документом передбачено нарощування військового потенціалу країни, посилення охорони кордонів, а також участь Китаю у миротворчих та антитерористичних операціях.

У цьому зв’язку пріоритетна увага уряду КНР надається зміцненню військових позицій країни в АТР. За даними агентства Reuters, Китай завершує обладнання позиційних районів базування зенітно-ракетних комплексів «земля-повітря» дальнього радіусу дії на штучних островах у районі спірного з В’єтнамом архіпелагу Спратлі. Водночас наприкінці лютого ц. р. в районі цих островів пройшли навчання ВМС Китаю за участю есмінців «Чанша» та «Хайкоу», а також суден забезпечення. У навчанні також брали участь військові підрозділи зі складу гарнізонів згаданих островів.

 

Своєю чергою, США активно демонструють силу в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Наприкінці лютого ц. р. у Південно-Китайському морі розпочала патрулювання авіаносна ударна група ВМС США на чолі з авіаносцем Carl Vinson. Одним із завдань групи є забезпечення свободи судноплавства в АТР. З цією метою планується заходження американських кораблів до 12-мильної зони територіальних вод довкола штучних островів, які будуються Китаєм в районі спірного з В’єтнамом архіпелагу Спратлі. З 2015 року до таких акцій ВМС США вдавалися чотири рази. Похід авіаносця Carl Vinson до Південно-Китайського моря є першою з подібних акцій при новому президенті США Д. Трампі.

Крім того, США продовжують надавати військово-технічну допомогу своїм партнерам в АТР. За заявою міністра оборони Тайваню Фен Шикауня, у лютому ц. р. на східному узбережжі острова було завершено розгортання зенітно-ракетних комплексів Patriot-3 (PAC-3), придбаних у США. Крім того, глава оборонного відомства Тайваню висловив наміри провести серію військових навчань у районі спірного архіпелагу Спратлі.

 

На цьому фоні окремим напрямом діяльності КНР є участь у міжнародній миротворчій діяльності. Зокрема, 26 лютого ц. р. шоста група китайських поліцейських прибула до Південного Судану. В цілому, з початку 2000 року у миротворчих місіях у Східному Тіморі, Боснії і Герцеговині, Косові, Ліберії, Афганістані, Судані, Південному Судані, Гаїті та на острові Кріт брали участь 2458 китайських поліцейських.

 

Наука та технології

Уряд КНР продовжує реалізацію комплексної програми освоєння космічного простору.

3 березня ц. р. з космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю, за допомогою ракети-носія «Кайто-2», здійснено запуск супутника «Тянькунь-1». Космічний апарат є самостійною розробкою Китайського об'єднання космічної науки і промисловості (China Aerospace Science & Industry Corp., CASIC) і призначений для проведення експериментів з дистанційного зондування земної поверхні та зв'язку.

У квітні ц. р. ракетою-носієм нового покоління Changzheng-7 Y2 планується запуск у космос вантажного корабля «Тяньчжоу-1». Космічний апарат має стикуватись зі станцією «Тяньгун-2» для її дозаправлення та проведення експериментів і тестів. Місія «Тяньчжоу-1» ознаменує завершення 2-ї фази пілотованої космічної програми КНР.

Крім того, до кінця 2018 року передбачається провести тестовий запуск нової ракети-носія середньої вантажопідйомності Changzheng-8. Ракета буде спроможна доставити до 4,5 т корисного вантажу на сонячносинхронну орбіту або 2,5 т на геосинхронну перехідну орбіту.

 

Водночас оборонно-промисловий комплекс КНР демонструє суттєві успіхи в розробці сучасних безпілотних літальних апаратів. 28 лютого ц. р. відбулися випробування розвідувально-ударного БПЛА важкого класу Wing Loong II виробництва китайської корпорації AVIC. Апарат здійснюватиме польоти тривалістю до 20 годин на висоті до 9 км з максимальною швидкістю 370 км/год. Злітна маса апарату становить 4,2 тони, він може переносити до 480 кг озброєння. Довжина БПЛА становить 11 м, висота — 4,1 м, а розмах крил — 20,5 м. БПЛА Wing Loong II є аналогом американського апарату Reaper.

Розробкою БПЛА займається також Китайська авіаційно-космічна науково-технологічна корпорація (China Aerospace Science and Technology Corporation, CASC), яка створила два розвідувально-ударних апарати сімейства Cai Hong — CH-4 та CH-5. Обидва апарати виконані за схемою, аналогічною сімейству Wing Loong.

Сьогодні Китай є другою після США країною, де складають подібні БПЛА, і випереджає Росію у даному питанні.

  Представники КНР і РФ провели черговий раунд консультацій з питань нерозповсюдження та контролю над озброєннями Всекитайські збори народних представників (ВЗНП) і Національна політична консультативна рада Китаю (НПКРК) заслухали промови керівників держави

URL сторінки http://bintel.com.ua/uk/article/print/obzor_sobytij_vokrug_knr_5_17/