Борисфен Інтел

Особливості регіону Східної Азії, як одного з центрів світової сили

7 травня 2019
<p>Особливості регіону Східної Азії, як одного з центрів світової сили</p>

4. Глобальний та регіональний вимір зовнішньої політики держав Східної Азії

До XIX століття держави Східної Азії не мали активних зносин з державами Європи та Америки. Така політична ізоляція стала причиною виникнення окремої, відмінної від європейської культури ведення зовнішньої політики.

КНР. Протягом останніх п'яти років у Китаї відбулося п'ять масштабних міжнародних зустрічей: четвертий саміт Наради зі взаємодії і заходів довіри в Азії (травень 2014 року), саміт Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (листопад 2014 року), саміт «Великої двадцятки» в Ханчжоу (вересень 2016 року), Форум міжнародного співробітництва «Один пояс, один шлях» (травень 2017 року) і дев'ятий саміт БРІКС (вересень 2017 року). Крім того, 3 вересня 2015 року тридцять глав держав і урядів були присутні на військовому параді у Пекіні з нагоди 70-ї річниці перемоги над Японією у Другій світовій війні. Така політична активність Китаю свідчить про зростання його впливу на міжнародну політику. У доповіді Сі Цзіньпіна на XIX з'їзді КПК пріоритетним визначається «велике відродження китайської нації». Глобальна ініціатива «Пояс і шлях» є одним із головних механізмів здійснення цього, а зростання економічної могутності держави посилить і її роль у світовій політиці.

Темпи зростання ВВП Китаю впали до 6,6 %, що є найнижчим показником за останні 28 років

У 2018 році спостерігалося загострення міждержавних відносин США та КНР, що позначилося на економічній та політичній ситуації у регіоні Східної Азії в цілому. Китай ще при попередниках Сі Цзіньпіна активно зміцнював позиції в Південно-Китайському морі, зміцнював свої збройні сили, нарощував технологічний потенціал. За часів правління Сі Цзіньпіна кількісні зміни перейшли у якісні, а потужний Китай на чолі з впевненим лідером вже не можна вважати просто державою, що розвивається. Сьогодні КНР стала головним конкурентом США, для яких стрімке зміцнення позицій Китаю в регіоні є небезпечним. У США в 2018 році остаточно сформувався широкий двопартійний консенсус, в основі якого курс на стримування Китаю у військовій та технологічній сферах, а також демонтаж взаємозалежності між економіками США і КНР. Китай також прагне знизити кількість американського імпорту, перш за все сільськогосподарської продукції, що було однією із причин виникнення торгової війни між державами. Унаслідок торгової війни китайський фондовий ринок втратив 2,4 трлн дол. США. Окрім того, темпи зростання ВВП Китаю впали з 6,8 до 6,6 %, що є найнижчим показником за останні 28 років. Проте, аналітики вважають, що в довгостроковій перспективі американські санкції не зможуть надто зашкодити китайській економіці, оскільки КНР має власний народногосподарський комплекс з диверсифікованою економікою.

Для посилення тиску на Пекін американці вирішили задіяти своїх політичних союзників в регіоні. 10 травня 2018 року в Тайбеї (де-факто столиця Республіки Китай на о. Тайвань, яку Пекін не визнає і вважає провінцією Тайвань у складі КНР) відбувся перший за 16 років американсько-тайванський бізнес-форум з питань оборонної промисловості. У ньому брали участь понад 300 бізнесменів, в тому числі представники американських військово-технічних фірм. Обговорювалося співробітництво в суднобудуванні, кібербезпеці, аерокосмічній промисловості. У результаті військове співробітництво між двома країнами стало більш активним. Наприкінці вересня 2018 року адміністрація Д. Трампа схвалила продаж Тайваню запчастин для американських винищувачів та іншої військової авіаційної техніки на суму 330 млн доларів. Напруженість між США і КНР почала посилюватися вже після того, як в березні 2018 року в США ухвалили закон «Про поїздки на Тайвань», що сприяє обміну візитами американських і тайванських чиновників. Отже, внаслідок торгових війн між КНР та США дипломатичні зносини між Америкою та Тайванем зміцнилися.

На фоні торгових воєн зі США Китай розширює співробітництво з Японією. У рамках офіційного візиту до Китаю прем'єр-міністра Японії Сіндзо Абе обидві сторони 26 жовтня 2018 року підписали низку угод про співпрацю, а також домовилися про заходи зміцнення довіри для вирішення територіальних суперечок в Східно-Китайському морі. Така співпраця стає цілковито зрозумілою, адже президент США Д. Трамп заявив оглядачеві The Wall Street Journal, що наступною ціллю його торгової війни може стати Японія.

Що ж до Південної Кореї, то її економіка опинилася під тиском двох потужних держав. Та попри це, невизначеності щодо глобальної торгової війни і південно-корейського ринку праці можуть ускладнити зростання національної економіки до 2,9 % цього року. Для Південної Кореї настав час, коли вона повинна швидко проводити економічні реформи. Адже навряд чи даний глобальний конфлікт буде врегульовано найближчим часом.

Перспективи розвитку економіки Південної Кореї у 2018–2019 рр.

 

Бази ракетних та ядерних досліджень
у Північній Кореї

Важливим питанням зовнішньої політики у регіоні Східної Азії є проблема ядерної зброї. За інформацією американського Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), оприлюдненою 12 листопада 2018 року, у Північної Кореї є щонайменше 13 прихованих ракетних баз, здатних здійснювати запуск ядерних ракет. Аналітики припускають, що таких пускових установок може бути щонайменше 20. У червні 2018 року лідер КНДР Кім Чен Ин та президент США Дональд Трамп підписали декларацію про готовність до спільних дій щодо ядерного роззброєння на Корейському півострові. В обмін на це США пообіцяли Північній Кореї гарантії безпеки. Однак ніяких чітких термінів денуклеаризації встановлено не було. У травні 2018 року КНДР знищила свій ядерний полігон Пхунгері, однак у серпні незалежні експерти підготували доповідь для Ради Безпеки ООН, з якої випливало, що Пхеньян не припинив ядерних та ракетних програм. Видання The Washington Post також повідомляло, що, за даними американських розвідувальних служб, Північна Корея виготовляє нові ракети.

27 лютого 2019 року у В'єтнамі відбувся другий саміт Д. Трампа і Кім Чен Ина, який мав тривати два дні, проте закінчився достроково. За словами прес-секретаря Білого дому Сари Сандерс, Д. Трамп і Кім Чен Ин не змогли дійти згоди з питання денуклеаризації Корейського півострова. До речі, у період з вересня 2014 року по грудень минулого року Китай здійснив близько 200 лабораторних експериментів з моделювання ядерного вибуху (для порівняння, США провели лише 50 таких випробувань у період з 2012 по 2017 рік).

 

5. Відносини з Україною в документах стратегічного характеру та на практиці

Україна має домовленість з Китаєм про спільне сприяння реалізації проектів співробітництва та ініціативи «Один пояс, один шлях»

Інтереси Китаю. Чинна договірно-правова база українсько-китайських відносин налічує 246 основних міждержавних, міжурядових і міжвідомчих документів та в цілому відповідає нинішньому стану двосторонньої взаємодії [4]. У 2018 році підписано новий двосторонній Договір про валютний своп для валют китайський юань/українська гривня між Національним банком України та Народним банком Китаю. Більшість договорів про співпрацю України і Китаю — у галузі науково-технічного співробітництва (угоди про науково-технічне співробітництво між НАН України і Китайською асоціацією міжнародного науково-технічного співробітництва, меморандум про порозуміння щодо співпраці у сфері безпеки цивільної авіації між Державіаслужбою України та Китайською адміністрацією цивільної авіації тощо). Отже, незважаючи на війну з Росією і внутрішню політичну нестабільність, Україна все ж цікава Китаю. Так, за даними української статистики, за 9 місяців 2018 року у структурі українського експорту до Китаю домінували поставки: руди, шлаків і золи (31,2 %); зернових культур (29,3 %); жирів та олії тваринного або рослинного походження (17,1 %); реакторів ядерних, котлів, машин (8,7 %); деревини і виробів з деревини (4,1 %); залишків і відходів харчової промисловості (2,2 %); продукції борошномельно-круп'яної промисловості (1 %); інших недорогоцінних металів (0,9 %). Звичайно, доцільніше експортувати вже готову продукцію, щоб не перетворитися з часом у сировинний придаток інших держав.

Також Китай цікавиться технологіями та досвідом української ядерної енергетики в контексті виведення станцій з робочого режиму. У Китаї планують будувати нові реактори і виводити з роботи старі АЕС. Україна має все ще хороший рівень академічної науки, проектування, розробки та інновацій. Прикладом цього є наша співпраця з Китаєм в авіабудуванні. Китайці у 2017 році зробили свій перший транспортний літак, що дуже нагадує літаки дизайну ДП «Антонов» (українські фахівці брали участь у його розробці).

 

У жовтні 2018 року Україна та Японія підписали меморандум про співробітництво
у сфері оборони

Відносини з Японією. Між Україною і Японією укладено 52 двосторонні документи [5]. Зокрема, у 2012 році підписана угода про співпрацю між Україною та Японією у сфері ядерної безпеки, а в 2018 році Україна та Японія підписали меморандум про співробітництво у сфері оборони. Японські інвестори проявляють інтерес до портів, агрологістики, виробництва продуктів переробки та розвитку аграрних кооперативів в Україні. У 2014 році Японія стала однією з перших країн, які засудили російську агресію щодо України. Того ж року МЗС Японії оприлюднило заяву, в якій закликало Кремль дотримуватись положень міжнародного права, зокрема, Угоди про статус та умови перебування Чорноморського флоту РФ на території України, поважати суверенітет і територіальну цілісність України. Японія також приєдналася до заяви «Великої сімки» із засудженням дій Росії щодо України, а також ухвалила рішення щодо запровадження санкцій проти РФ. Крім того, японський уряд заявив, що він готовий надати Україні 1,5 млрд дол. США фінансової допомоги, коли Київ прийме та введе в дію різні реформи МВФ.

Наприкінці 2018 року тодішній посол Японії в Україні Сіґекі Сумі під час зустрічі з прем'єром Володимиром Гройсманом запевнив: «Японія завжди захищала принципи територіальної цілісності України, засуджувала анексію Криму і агресію на Донбасі. Запевняю, що й надалі ця позиція буде незмінною».

Зараз Японія і Росія ведуть переговори стосовно Курильських островів. Українська сторона повинна уважно спостерігати за їх перебігом: якщо Москва передасть Токіо два з чотирьох спірних Курильських островів, уряд Японії розглядатиме можливість укладення мирного договору з Росією, а це може позначитись на стані українсько-японських відносин.

 

У грудні 2018 року підписаний меморандум про взаєморозуміння між Національною асамблею Республіки Корея та Верховною Радою України

Відносини з Південною Кореєю. З моменту встановлення дипломатичних відносин у 1991 році між Україною та Республікою Кореєю було підписано низку міжнародно-правових документів, які регулюють їх взаємовідносини у політичній, економічній, торговельній, науково-технічній, культурно-гуманітарній та інших сферах. Загалом, станом на лютий 2019 року договірно-правову базу українсько-корейських відносин складають 2 міждержавні документи, 25 міжурядових та 25 міжвідомчих документи [6].

Наприкінці 2018 року спікер Верховної Ради України Андрій Парубій і спікер Національної асамблеї (парламенту) Республіки Корея Мун Хі-Санг підписали меморандум про взаєморозуміння між парламентами двох країн. Сторони зобов'язалися сприяти розвитку міжпарламентського співробітництва між Україною та Республікою Корея в інтересах зміцнення дружніх відносин між державами і їх народами. Держави в межах своєї компетенції сприятимуть зміцненню та розвитку співпраці між Україною та Республікою Корея в політичній, торговельно-економічній та науково-технічній сферах, в тому числі в сфері цифровізації економіки, розвитку і впровадження інновацій, а також в соціально-культурній, гуманітарній та інших сферах, що становлять взаємний інтерес.

 

Відносини з КНДР. Сьогодні Україна не підтримує активних дипломатичних зносин з Північною Кореєю. Посольство КНДР в Москві є посольством в РФ, Білорусі і Україні. Своє ставлення до України, а саме до питання її територіальної цілісності, КНДР показала у 2014 році, коли Генасамблея ООН висунула резолюцію, у тексті якої визнається непорушність територіальної цілісності України. Проти проголосували 11 країн, в тому числі й КНДР. Варто також зазначити, що багато країн утримались під час голосування — це 58 країн на чолі з Китаєм. Китайський представник заявив, що його країна не бажає збільшення конфронтації. За його словами, зараз уже багато гравців проявили своє зацікавлення в українській ситуації. Схожу позицію займала КНР у 2008 році, коли ухвалювалася подібна резолюція щодо Грузії.

У 2016–2017 рр. Північна Корея була одним з головних імпортерів українського борошна

Попри відсутність активних дипломатичних зносин, Україна підтримує співпрацю з КНДР на економічному рівні. Північна Корея — один з головних імпортерів українського борошна. Ще в 2015 році туди доправлялася понад половина всього українського експорту цього продукту. Окрім того, в 2012 році українське держпідприємство «Антонов» уклало контракт з північно-корейською авіакомпанією Air Koryo на поставку двох пасажирських літаків. Але після 2015 року співпраця призупинилася. Подальшим контрактам завадило торгове ембарго ООН.

Варто зазначити, що у 2017 році газета The New York Times опублікувала матеріал із заголовком «Північно-корейський ракетний успіх пов'язаний з українським заводом, кажуть дослідники». Йшлося про те, що останні успіхи КНДР у випробуваннях міжконтинентальної балістичної ракети «стали можливими завдяки купівлі потужних ракетних двигунів на чорному ринку, ймовірно з українського заводу, що має історичні зв'язки з російською ракетною програмою». Українська сторона спростувала це твердження.

Останні події зовнішньополітичної діяльності КНДР, а саме перша історична зустріч лідерів КНДР та РК та два саміти між США та КНДР, засвідчують про готовність Північної Кореї розширювати дипломатичні зносини зі світовими державами, тому для України важливо актуалізувати дипломатичну діяльність у цьому напрямку.

 

Джерела:

1. Повний текст доповіді, з якою Сі Цзіньпінь виступав на XIX з’їзді КПК / [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://russian.news.cn/2017-11/03/c_136726299.htm

2. Документи VII з’їзду Трудової партії Кореї [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://www.ncnk.org/sites/default/files/content/resources/publications/KJU_Speeches_7th_Congress.pdf

3. Оборонна брошура Японії [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.mod.go.jp/e/publ/w_paper/pdf/2018/DOJ2018_Full_1130.pdf

4. Офіційний сайт Посольства України в Китайській Народній Республіці та в Монголії (за сумісництвом) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://china.mfa.gov.ua/ua/ukraine-cn/legal-acts

5. Офіційний сайт Посольства України в Японії [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://japan.mfa.gov.ua/ua

6. Офіційний сайт Посольства України в Республіці Корея [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://korea.mfa.gov.ua/ua

URL сторінки http://bintel.com.ua/uk/article/print/osoblyvosti-rehionu-skhidnoyi-aziyi2/